Перейти до вмісту

Тегілім 47

Матеріал з Хабадпедії
Тегілім 47
Керівникові хору. Синів Кораха псалом. Усі народи, плещіть у долоні

1: Керівникові хору. Синів Кораха псалом.
2: Усі народи, плещіть у долоні, вигукуйте Б-гу голосом радості!
3: Бо Г-сподь Вс-вишній грізний, Цар великий над усією землею.
4: Підкоряє Він народи під нас і племена — під ноги наші.
5: Обирає Він нам спадок наш, гордість Яакова, якого Він любить, села.
6: Піднісся Б-г під звуки сурм, Г-сподь — під голос шофара.
7: Співайте Б-гу, співайте! Співайте Цареві нашому, співайте!
8: Бо Цар усієї землі — Б-г, співайте розважливо.
9: Зацарював Б-г над народами, Б-г сів на престолі святості Своєї.
10: Знатні народів зібралися — народ Б-га Аврагама, бо Б-гу належать щити землі, вельми звеличений Він.

Тегілім 47 — сорок сьомий псалом у книзі Тегілім, що починається словами: «Керівникові хору. Синів Кораха псалом. Усі народи, плещіть у долоні», і він — один із 12 псалмів у Тегілім, які промовили сини Кораха як молитву про Визволення.

Цей псалом заведено читати 7 разів перед сурмлінням у шофар у молитві Рош га-Шана.

Згідно з постановою Бааль-Шем-Това читати особистий розділ відповідно до кількості років життя людини, цей псалом заведено читати починаючи від вступу в сорок сьомий рік у день народження 46-річчя і до дня народження 47-річчя.

Зміст псалма

У заголовку псалма в Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак» про цей псалом написано: «У ньому пояснюється, що не буде більше війни після війни Гога і Магога, і Святий, благословенний Він, дарує нам порятунок, і ми удостоїмося здійснювати паломництво, амен». Цей псалом — пряме продовження псалма 46, який говорить про саму війну Гога і Магога.

Псалом можна поділити на дві частини за повторюваним приспівом наприкінці обох частин:

  • Вираження упевненості у Святому, благословенний Він, — що нам нічого боятися бур, які відбуваються у світі під час війни Гога і Магога (вірші 1–8).
  • Чесноти Кнесет Ісраель (вірші 24–28).

Поширений звичай[1] — читати псалом сім разів перед сурмлінням у шофар, причому проста причина — вірш «Піднісся Б-г під звуки сурм, Гаває — під голос шофара», згідно з тлумаченням мудреців[2], що через сурмління в шофар Святий, благословенний Він, встає з престолу суду («Піднісся Елокім», а як відомо, Ім'я Елокім — це Ім'я атрибута суду) і сідає на престол милосердя (згідно з продовженням вірша, який змінює на «Гаває — під голос шофара», бо Ім'я Гаває — це атрибут милосердя).

А в хасидуті пояснюється, що причина, з якої читають увесь псалом, а не лише цей вірш, у тому, що напередодні Рош га-Шана життєва сила у світах віддаляється, і у світі світить лише зовнішній бік Малхут, а через служіння прийняття царства сини Ізраїлю пробуджують внутрішній бік бажання царювати, і це бажання — від точки обрання, яке походить не з чеснот Ізраїлю, а з їхнього сутнісного зв'язку зі Святим, благословенний Він, як натякнуто у формулюванні вірша «Обирає Він нам»[3].

У цьому псалмі багато натяків, пов'язаних із сурмлінням у шофар, і серед них:

  • «Ткеу каф» у гематрії — сто, натяк на те, що в Рош га-Шана заведено сурмити в шофар 100 «звуків».
  • Псалом читають 7 разів. І в ньому 7 разів трапляється Ім'я «Елокім»[4], щоб підсолодити гвурот Імені Елокім[5].

Починаючи з Рош га-Шана 5712 року (1 жовтня 1951)[6] Ребе почав промовляти вірші псалма як сурмач у шофар з особливим наспівом.

Пояснення хасидуту

  • Обирає Він нам спадок наш, гордість Яакова — окрім простого тлумачення, що Святий, благословенний Він, поверне нам «спадок» Храму, у хасидуті пояснюється, що наголос «гордість Яакова» натякає на те, що у вірші йдеться також про служіння Вс-вишньому в простоті, у вигляді «п'яти» («екев»), у якої немає ні відчуття, ні чеснот, і саме воно приводить до розкриття особистого «спадку» кожного — єврейської точки, що в точці серця, і через те, що кожен будує свій окремий Храм, він прискорює будівництво загального Храму під час Визволення[3].

Див. також

Підготовка до сурмління (звичаї)

Зовнішні посилання


Псалми книги Тегілім

1  •  2  •  3  •  4  •  5  •  6  •  7  •  8  •  9  •  10  •  11  •  12  •  13  •  14  •  15  •  16  •  17  •  18  •  19  •  20  •  21  •  22  •  23  •  24  •  25  •  26  •  27  •  28  •  29  •  30  •  31  •  32  •  33  •  34  •  35  •  36  •  37  •  38  •  39  •  40  •  41  •  42  •  43  •  44  •  45  •  46  •  47  •  48  •  49  •  50  •  51  •  52  •  53  •  54  •  55  •  56  •  57  •  58  •  59  •  60  •  61  •  62  •  63  •  64  •  65  •  66  •  67  •  68  •  69  •  70  •  71  •  72  •  73  •  74  •  75  •  76  •  77  •  78  •  79  •  80  •  81  •  82  •  83  •  84  •  85  •  86  •  87  •  88  •  89  •  90  •  91  •  92  •  93  •  94  •  95  •  96  •  97  •  98  •  99  •  100  •  101  •  102  •  103  •  104  •  105  •  106  •  107  •  108  •  109  •  110  •  111  •  112  •  113  •  114  •  115  •  116  •  117  •  118  •  119  •  120  •  121  •  122  •  123  •  124  •  125  •  126  •  127  •  128  •  129  •  130  •  131  •  132  •  133  •  134  •  135  •  136  •  137  •  138  •  139  •  140  •  141  •  142  •  143  •  144  •  145  •  146  •  147  •  148  •  149  •  150

Примітки

  1. ^ Сидур рабі Яакова Емдена, а також звичай Хабаду.
  2. ^ Трактат «Софрім», розділ 19, галаха 2.
  3. ^ 1 2 Маамар, що починається словами «Йівхар лану ет нахалатену», 5723.
  4. ^ Окрім ще одного разу, де написано «народ Б-га Аврагама».
  5. ^ Сидур р. Яакова Емдена.
  6. ^ Перший після прийняття проводу Ребе.

Повідомити про помилку на цій сторінці