Тегілім 68
Тегілім 68
Керівникові хору. Давида псалом, пісня |
|---|
|
1: Керівникові хору. Давида псалом, пісня. |
Тегілім 68 — 68-й псалом у книзі Тегілім.
Згідно з настановою Бааль-Шем-Това читати особистий розділ відповідно до кількості років життя людини, цей псалом прийнято читати, починаючи зі вступу в 68-й рік у день народження 67-річчя і до дня народження 68-річчя.
Зміст псалма та його автор
У Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак» у заголовку псалма написано: «Грізна й дивовижна молитва, яку промовив Давид про Санхеріва, що прийшов до Єрусалима за днів Хізкіягу у свято Песах. Також він пророкував про блага, які будуть у нас у дні Мошіаха».
(Однак на думку Мальбіма, Давид склав цей псалом про численні війни, які були в нього з багатьма народами, що прийшли воювати із синами Ізраїлю в пустелі, і про чудеса, які Г-сподь учинив для війська Давида, забезпечивши їх водою та їжею навіть у безводному місці, — тож цей псалом є подячним псалмом Г-споду за перемогу у війнах).
Як зазначено в заголовку псалма, псалом складено царем Давидом.
Мудреці пояснюють, що псалом говорить про стояння біля гори Синай і дарування Тори[2], і тому в багатьох громадах прийнято читати цей псалом у свято Шавуот, але не за звичаєм Хабаду[3].
У порядку молитви
У нусаху Арізаля, який установив Алтер Ребе, псалом цілком у порядку молитви не читають, але різні вірші з нього включено до порядку молитов.
Так, наприклад, вірш «Благословенний Г-сподь — день у день Він покладає на нас тягар»[4] включено до молитви «Ве-ата кадош», яку читають на виході Шабату перед вечірньою молитвою.
У хасидуті
- Дощ щедрий проливав Ти — роса — це образ того, що приходить згори без служіння нижчих, на відміну від дощу, який є вищим достатком, що залежить від служіння знизу. Недолік роси, попри її перевагу, у тому, що вона не проникає і не вбирається в рамки нижчих та не з'єднується з ними; і в цьому перевага достатку прийдешнього майбутнього, який буде «дощем щедрим»: з одного боку, він буде «щедрістю» згори, що вказує на те, що він вищий за служіння нижчого, і водночас він буде в аспекті «дощу», який доступний осягненню й убирається в нижче, і скуштувати від цього можна вже зараз через вивчення пнімійут га-Тора[5].
- Як тане віск від вогню — як на негативному боці: у людини, зануреної в пристрасті, тваринна душа сама собою стає «повним строєм» із десяти сфірот, а Б-жественна душа — лише в аспекті точки, «Цор наповнився лише від руйнування Єрусалима», — так тим більше міра добра: коли єврей розпалює в собі Б-жественний вогонь, тваринна душа тане й скасовується, «як тане віск від вогню»[6].
- Навіщо ви скачете, гори високоверхі — гора — це аспект піднесення й буття «єш», а суть Тори — скасовуватися перед Святим, благословенний Він, і тому Тору не могло бути дано на високих горах, які тікали від Святого, благословенний Він, — «гори скакали, як барани»[7]; але гора Синай, яка нижча за інші гори і «слабка й мала»[8], може стати місцем перебування світла Всевишнього, і на ній може бути дано Тору. А те, що вона все ж гора, у якій є висота, — це подібно до слів мудреців про знавця Тори, у якого має бути одна восьма від восьмої частки гордості[9].
- Попереду — співці, позаду — ті, що грають на струнах — до дарування Тори існування світу було хитким, і тільки завдяки тому, що сини Ізраїлю сказали «зробимо й почуємо», у світі було здійснено зміцнення; і тому, коли ангели хотіли промовити пісню при даруванні Тори, Святий, благословенний Він, сказав їм, щоб зачекали на пісню синів Ізраїлю, яка передує їхній пісні, оскільки існування всього порядку сходження світів залежить від них[10].
- Приборкай звіра очерету — «очерет» — це чоловіча сила в кліпі, активне пробудження поганих якостей, що протистоять справам святості й заповідям, а «звір очерету» — це жіноча сила в кліпі, яка підкоряється і «приймає» ситра ахра, що діє в ній. І повеління — «приборкай звіра очерету»: укоротити й «відсікти» нижню ніжку «очерету» — літери «куф», ніжки якої спускаються в смерть, і тоді з «кане» виходить «гіне», що натякає на явне розкриття Б-жественного світла: «Ось, це Б-г наш, на Нього ми сподівалися»[11].
Зовнішні посилання
| Псалми книги Тегілім | |
|---|---|
|
Примітки
- ^ Вислів подібний до вислову вірша в Бемідбар 10, 35 про переходи Ковчега завіту в пустелі: «Повстань, Г-споди, і розсіються вороги Твої, і втечуть ненависники Твої від лиця Твого».
- ^ Див. «Ялкут Шимоні» на вірш «Гора Б-жа — гора Башан»: «Гора Б-жа — гора Башан: шістьма іменами вона називалася — гора Б-жа, гора Башан, гора Гавнун, гора Хемед, гора Хорев, гора Синай. Гора Б-жа — на якій сидів Святий, благословенний Він, у суді, як сказано: „І ось закони“; гора Башан — гора, на якій перебував Святий, благословенний Він; гора Гавнун — гора, яка зробила непридатними всі гори, як ти кажеш: „або горбатий, або карлик“; гора Хемед — гора, на якій уподобав Святий, благословенний Він, сидіти: „гору цю вподобав Б-г для перебування Свого“; гора Хорев — гора, на якій було видобуто меч: „смерті нехай буде відданий перелюбник і перелюбниця“, „смерті нехай буде відданий убивця“; гора Синай — на якій зненавиджено ідолопоклонників, як сказано: „і народи зруйновані будуть цілком“. Сказав рабі Аба бар Кагана від імені рабі Йоханана: що там отримали ідолопоклонники свій вирок», а в Раші: «Гора Б-жа — поблизу Башана, по той бік Йордану».
- ^ У сефардському нусаху цей псалом читають перед вечірньою молитвою ночі свята, а на думку Гаона з Вільни — як пісню дня в другий святковий день діаспори.
- ^ Вірш 20.
- ^ «Сефер га-маамарім — Мелукат», адар — сиван, с. 342.
- ^ «Лікутей Тора», тижнева глава «Цав», 11б.
- ^ Бемідбар раба 1, 2.
- ^ Таргум Йонатан, Шофтім 5, 5.
- ^ «Лікутей Тора», Бемідбар, 4б.
- ^ «Сефер га-маамарім» 5672, т. 1, с. 850.
- ^ «Сефер га-маамарім — Мелукат», кислев — шват, с. 300.