Перейти до вмісту

Багатство

Матеріал з Хабадпедії

Багатий — так називають того, хто має гроші, а в духовному сенсі багатий той, хто багатий знанням і мудрістю.

Алтер Ребе пояснює, що, віддаючи п'яту частину свого майна на цдаку, людина тим самим підносить усе своє майно до святості.

Духовне багатство

Духовне багатство вимірюється інакше. У «Гайом йом»[1] написано: не будинки і гроші — єврейське багатство. Вічне єврейське багатство — це те, що ми — євреї, які дотримуються Тори і заповідей і приводять у світ дітей і онуків, які дотримуються Тори і заповідей.

Насправді мета матеріального багатства — бути колісницею, подобою і допоміжним засобом для духовного багатства, і як сказав рабі Шимон бен Йохай у «Піркей авот»: краса, і сила, і багатство, і пошана, і мудрість, і старість, і сивина, і діти личать праведникам і личать світові, сказав рабі Шимон бен Менасья, що ці сім якостей здійснилися в Рабі та його синах. Так само постановлено, що первосвященник має бути багатшим за всіх своїх братів-когенів.

Випробування багатством і випробування бідністю

У Талмуді ми знаходимо два види випробувань; випробування багатством і випробування бідністю про випробування бідністю сказано: «Гілель звинувачує бідних», тобто людина не може виправдовуватися тим, що не служила Всевишньому і не вчила Тору, бо була бідною, адже Гілель га-Закен був вкрай бідним і, попри це, виріс у найбільшого з мудреців Ізраїлю свого покоління, тож його призначили насі Ізраїлю

Думка Ребе щодо випробування багатством

Коли рабі Аврагам-Єгошуа-Гешл з Копичинців сказав Ребе, що «багатство — це випробування, і я боюся випробування багатством», Ребе сказав йому: бідність — теж випробування, і навпаки, випробування бідністю — яке спричиняє тяжку працю і страждання тощо — гірше і тяжче[2], і до такої міри, що мудреці сказали[3], що бідність збиває людину з її розуму і з розуму її Творця! А якщо так, то краще вже хай буде випробування багатством!...

Коли адмор сказав, що прямо написано у вірші[4] «Бідності й багатства не давай мені»?, Ребе сказав йому: навпаки: у цьому вірші сказано також «бідності (злиднів).. не давай мені», і вірш ставить «бідності не давай мені» перед «багатства не давай мені», тобто прохання про усунення бідності передує проханню про усунення багатства.[5].

На фарбрейнгені Пурима 5715 року (8 березня 1955)[6] Ребе пояснив, що випробування, яке є в багатстві, більше, ніж те, що є в бідності; після пояснення Ребе запитав присутніх на фарбрейнгені, хто хоче багатства. Троє людей підняли руки, і тоді Ребе сказав із болем, що потім приходять і скаржаться, що бракує того і бракує цього, а коли з Небес дають час благовоління, щоб дарувати багатство, готові це втратити.

Ті, хто підняв руки на тому фарбрейнгені, удостоїлися величезного багатства.

У наших Ребе

Р. Меїр-Шломо Яновський, дід Ребе, розповідав, що Ребе Магараш поводився з величезним багатством, до такої міри, що його табакерку було зроблено із золота.

Запитав його один із хасидів, чому він поводиться з таким багатством, яке діло Ребе до матеріальності й речовості світу?

Відповів йому р. Меїр-Шломо Яновський «Петах! Хіба для кого створено золото, для мене і для тебе? Адже золото від початку створено для праведників!»[7].

Додаткова література

  • Ребе шанує багатіїв — єхідуйот для членів фонду «Махане Ісраель», тижневик «Бейт Мошіах», у рубриці «Ве-габет пней мешіхеха», випуск 24 адара 5780 (20 березня 2020), сторінка 44
  • «З великим майном», додаток до «Кфар-Хабада», свято Песах 5781 (28 березня 2021)[8]
  • Заробіток і справи — поради, вказівки та настанови Любавицького Ребе. За редакцією рава Шнеура-Залмана Рітермана і рава Єгуди Когена, «Гейхал Менахем» 5785, розділ «Достаток і багатство»,
  • с. 203 і далі.

Зовнішні посилання

Примітки

Повідомити про помилку на цій сторінці