Перейти до вмісту

Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак»

Матеріал з Хабадпедії
Термін «Огель Йосеф-Іцхак» перенаправляється сюди. Якщо малося на увазі інше значення, див. «Огель Йосеф-Іцхак» (значення).
Ребе з книгою Тегілім у виданні «Огель Йосеф-Іцхак»
Книга Тегілім у виданні «Огель Йосеф-Іцхак», схожа на Тегілім Ребе, з вигуком «Єхі адонейну»

Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак» — книга Тегілім, надрукована видавництвом «Кегот» у різних виданнях, до якої додано «Ковец міхтавім» Ребе Раяца про чесноту читання Тегілім.

Після відходу з життя Ребе Раяца Ребе вирішив назвати Тегілім його ім'ям, щоб пробудити заслугу Ребе для тих, хто читає ці Тегілім.

Історія

Після відходу з життя Ребе Раяца «Кегот» надрукувало «Книгу Тегілім — Огель Йосеф-Іцхак», названу ім'ям Ребе Раяца, причому вибір саме цієї книги був зумовлений особливим зв'язком Ребе Раяца з постановою про читання Тегілім, і внаслідок його прохання та енергійного заохочення читання Тегілім значно поширилося.

Книга вийшла у вигляді, придатному для дотримання постанови, із зазначенням у самому тексті Тегілім поділу за днями місяця, поряд із поділом на п'ять книг і на сім днів тижня.

Малюнок рамки титульного аркуша Тегілім — як на титулі кунтресів Ребе Раяца. Розділи Тегілім надруковано великими й чіткими літерами разом зі знаками кантиляції.

Як доповнення було додано «Ковец міхтавім» Ребе Раяца про велич читання Тегілім, який уже виходив раніше як окремий кунтрес.

Також у книзі з'явилося кілька доповнень, окрім самого тексту Тегілім:

  • Заклик до читання Тегілім — від святого Шла
  • Огляд постанови про публічне читання Тегілім
  • «Єгі рацон», який заведено промовляти перед початком читання Тегілім (у будній день)
  • 3 вірші «Лху неранена» і «Мі їтен мі-Ціон», які заведено промовляти на початку й наприкінці читання Тегілім
  • Короткі роз'яснення змісту кожного розділу, вміщені на початку кожного розділу
  • Тексти «Єгі рацон», які заведено промовляти після Тегілім у будні, у Шабат і в Гошана раба
  • Молитва за хворих, молитва до й після навчання в йорцайт і «Мі шеберах» для хворого
  • Поділ Тегілім на місяць елул за постановою Бааль-Шем-Това

У передмові до книги Ребе зазначив, що «щоб пробудити й притягнути його заслугу на нас, щоб ми пробудилися в читанні Тегілім до справжнього каяття і щоб наші молитви були прийняті прихильно, ми назвали це видання Тегілім його ім'ям — „Огель Йосеф-Іцхак“».

«Огель Йосеф-Іцхак га-шалем»

Основна стаття – «Ягель ор»

У 5713 році (1952/1953) «Кегот» випустило книгу Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак — га-шалем», що містить десять коментарів, серед них коментар «Ягель ор» Ребе Цемах Цедека, який до того був надрукований лише один раз, у Полтаві, у 5678 році (1917/1918).

Інші видання

Тегілім — «Огель Йосеф-Іцхак», видання 5782

Відтоді як книга вийшла вперше, її знову друкували в десятках різних видань, спільним для яких є збереження форми верстки[1], зазначення поділу за днями місяця й тижня та додавання «Ковец міхтавім».

У частині видань у верхній частині сторінок додано вказівку, до якого дня місяця належить цей розділ, для полегшення орієнтування й користування книгою.

У 5724 році (1963/1964) відділення «Кегот» Кфар-Хабада започаткувало видання Тегілім як додатка до сідуру «Тегілат Гашем», і відтоді його додавали до більшості видань сідурів, що раніше не було поширене.

У 5734 році (1973/1974) його було надруковано спеціальним накладом у Фаїді, у 5737 році (1976/1977) — у Касабланці, у Марокко, а в 5741 році (1980/1981) — надруковано в подарунок Ребе в Кір'ят-Ган-Ісраелі.

У 5759 році (1998/1999) книга вийшла з перекладом і коментарем російською мовою у видавництві «Шамір», виконаними равом Дов-Бером Хезкелевичем. У 5770 році (2009/2010) вона вийшла в Буенос-Айресі, в Аргентині, з перекладом і коментарем іспанською мовою, виконаними равом Натаном Грунблатом, а в 5773 році (2012/2013) — з перекладом і коментарем англійською мовою, виконаними равом Залманом Познером, равом Йосефом Маркусом і равом Еліезером Данцінгером.

У 5781 (2020/2021) і 5782 роках (2021/2022) видавництво «Кегот» у Брукліні випустило Тегілім у новому виданні з доповненнями. Самі Тегілім є фотокопією попередніх видань.

«Оцар сіфрей Любавич» випустили Тегілім в оновленому виданні великими чіткими літерами, і до нього додано збірку листів і сіхот Ребе про чесноту читання Тегілім[2].

«Тегілот Менахем»

Основна стаття – Тегілім «Тегілот Менахем»
Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак» із коментарем «Тегілот Менахем»

Тегілім із роз'ясненнями «Огель Йосеф-Іцхак» з коментарем «Тегілот Менахем» — коментар, зібраний із вчення Ребе на Тегілім з «Лікутей сіхот», «Сефер га-сіхот» і маамарів Ребе, «Ігрот кодеш», сіхот і «Решимот».

У 5766 році (2005/2006) «Ваад ле-гафацат сіхот» випустив перший том серії, який редагував рав Аврагам-Барух Певзнер, а через деякий час той передав роботу редагування своєму зятеві, раву Шнеуру-Залману Сегалю, шаліаху в Кфар-га-Оранімі, який упродовж 8 років зібрав 1035 роз'яснень із вчення Ребе на Тегілім.

Книгу надруковано в п'яти томах (за поділом книг Тегілім) разом із коментарями Раші, «Мецудат Давид» і «Мецудат Ціон», і до неї додано збірку листів і сіхот Ребе про чесноту читання Тегілім[2].

До свята Шавуот 5774 року (4 червня 2014) всі роз'яснення разом із Тегілім, без коментаторів, було зібрано й видано в одному томі.

Використання книги

Від часу першого видання книги в усіх хабадських виданнях суворо стежать за використанням лише цих Тегілім, і хасиди Хабаду намагаються читати Тегілім саме за цими виданнями.

Коли було висунуто пропозицію зробити нове видання Тегілім за текстом, що вважається точнішим, Ребе відповів, що ці Тегілім — це текст, за яким промовляв попередній Ребе[3][4].

Заголовки на початку розділів

Короткі роз'яснення змісту кожного розділу надруковано на початку кожного розділу в цих Тегілім. Щодо авторитетності заголовків на початку розділів та їхнього походження[5] існує полеміка серед рабинів Хабаду: одні стверджують[6], що, оскільки їхнє походження неясне, їхня авторитетність під сумнівом, а інші, навпаки, стверджують[7], що їхня авторитетність міцна і в ній не можна сумніватися, — на підставі слів самого Ребе, який спирався на написане в цих заголовках[8].

Див. також

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ В усіх виданнях святою мовою, що вийшли без додаткового коментаря.
  2. ^ 1 2 Зібрано й відредаговано равом Шалом-Яаковом Хазаном.
  3. ^ Шнеур-Залман Бергер, «Ця Тора не буде замінена» Ребе діє проти внесення виправлень у ТАНАХ. «Бейт Мошіах».
  4. ^ Водночас, коли помножилися скарги на нечіткі літери, секретар рав Ходаков виписав чек на суму 21$ для придбання письмового приладдя, щоб виправити те, що потребує виправлення, перед наступним друком. «Єш лі мусаг» (Дубкін), частина 1, с. 29.
  5. ^ У випуску «Га-Тамім» 20, с. 42 зазначено, що це був праведний єврей, наділений святим духом, ім'я якого невідоме, що жив і діяв за часів Бааль-Шем-Това, а деякі з польських хасидів стверджують, що це був гаон р. Іцхак Бахар Давид, автор, укладач книги «Диврей емет», один із найвеличніших гаонів Італії.
  6. ^ Див., наприклад, рав Йосеф-Сімха Гінзбург, «Гаарот у-віурім — Огалей Тора» 939, с. 142.
  7. ^ Див., наприклад, «Гаарот га-тмімім ве-анаш» Лод, випуск 83, с. 37. І випуск 940, с. 89.
  8. ^ Див. «Лікутей сіхот», частина 28, с. 268, примітка 13, щодо псалма 107, зміст якого — «про чотирьох, що вийшли з біди на простір, які мають дякувати Всевишньому . . хвалити й розповідати перед багатьма», «формулювання заголовка до псалма 107, яке було прийняте й „поширилося в усьому Ізраїлі“. . аж до того, що було надруковане в безлічі книг Тегілім». А також в інших сіхот.

Повідомити про помилку на цій сторінці