Тегілім 69
Тегілім 69
Керівникові хору. На шошанім. Давидів |
|---|
|
1: Керівникові хору. На шошанім. Давидів. |
Тегілім 69 — 69-й псалом у книзі Тегілім.
Згідно з постановою Бааль-Шем-Това читати особистий розділ відповідно до числа років життя людини, цей псалом заведено читати від вступу в 69-й рік у день народження 68-річчя і до дня народження 69-річчя.
Згідно з постановою Ребе Раяца, цей розділ — із розділів, особливо призначених для промовляння під час біди[1].
Зміст псалма та його автор
У Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак» як виняток у псалма немає заголовка.
Псалом сказаний мовою синів вигнання, у майбутньому часі, і завершується молитвою про Геулу.
У порядку молитви
Вірш 14 «А я — молитва моя до Тебе, Г-споди, у час благовоління; Б-же, з великої милості Твоєї відповідай мені істиною спасіння Твого» промовляють у молитві Мінха Шабату після «У-ва ле-Ціон» і напівкадишу, перед винесенням сувою Тори. Звичай промовляти вірш 14 також під час винесення сувою Тори у три паломницькі свята, Рош га-Шана і Йом Кіпур — пізній звичай, згаданий лише в книзі «Шаарей Ціон» (брама 3).[2]
З цього вірша взято й назву книги секретаря р. Нісана Мінделя, присвяченої роз'ясненню порядку молитви, що вийшла у видавництві «Кегот»: «Ва-ані тфілаті».
У хасидуті
- Пересохла гортань моя — «Харан» — це літери слова «ніхар»: коли Яаков перебуває в Беер-Шеві, у Святій Землі, Б-жественне світло відкрито світить із мохін у мідот, а коли він спускається в Харан, тіснина горла приховує і затаює — під час вигнання; але в прийдешньому майбутньому, коли ми вийдемо з вигнання, «Харан» обернеться на «ріну»[3].
- І ті, що люблять ім'я Його, оселяться в ньому — різниця між початком розділу і його кінцем — це різниця від однієї крайності до іншої: від стану «дійшли води до душі» до стану спокою і умиротворення; і такий крайній переворот становища можливий саме завдяки тшуві з любові, як натякає кінець розділу: саме «ті, що люблять ім'я Його», оселяться в ньому[4].
- Бо Б-г спасе Сіон і відбудує міста Юдеї . . Керівникові хору. Давидів. Для нагадування (початок псалма 70) — на основі слів мідрашу, що Давид «скаржився»: «Ось загін збудовано, і вівці зібрані, а пастуха не згадано — це те, що написано: „Керівникові хору. Давидів. Для нагадування“», Бааль-Шем-Тов роз'яснив, що провідник покоління називається пастухом, оскільки його завдання — збирати й об'єднувати всі сили синів Ізраїлю, а притча — саме про овець і загін, оскільки йдеться тут про бітуль, що стоїть вище розуму і знання, — аспект «овець» у позитивному сенсі[5]; і з цього видно, що й після приходу Геули потрібен аспект «пастуха», щоб розкриття проникло у внутрішню суть[6].
У нігунах Хабаду
Основна стаття – «Кі Елокім йошіа Ціон»
До дня народження Ребе 11 нісана 5730 року (17 квітня 1970) (невдовзі після великого 10 швата, що викликав велике пробудження серед хасидів Хабаду по всьому світу), тамім Шнеур-Залман Ханін дібрав нігун 166 із «Сефер га-нігуним» до віршів наприкінці нового розділу Ребе «Бо Б-г спасе Сіон» (мелодія, схожа на відому в єврейському світі мелодію на слова піюту «Даєну» в Пасхальній Агаді).
Цей нігун дуже любив Ребе, його багато разів співали перед Ребе, і слідом за ним склався звичай щороку складати нігун на новий розділ Ребе[7].
Зовнішні посилання
| Псалми книги Тегілім | |
|---|---|
|
Примітки
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 12, сторінки 131-134.
- ^ «Ва-ані тфілаті», на сайті коледжу Герцога, «Даат»
- ^ «Тора ор», Ваєце, 22б.
- ^ «Гітваадуйот» 5742, т. 2, с. 931.
- ^ Доповнення до «Кетер Шем Тов», 430, маамар «Ламнацеах ле-Давид легазкір» 5732.
- ^ Кунтрес 11 нісана 5749 (16 квітня 1989), розділ 12.
- ^ Прослухати нігун