Перейти до вмісту

Тегілім 1

Матеріал з Хабадпедії
Тегілім 1
Щасливий чоловік, який не ходив за порадою нечестивих

1: Щасливий чоловік, який не ходив за порадою нечестивих, і на путі грішників не стояв, і в зібранні насмішників не сидів,

2: але в Торі Г-сподній бажання його, і Тору Його вивчає він удень і вночі.

3: І буде він як дерево, посаджене біля потоків вод, що плід свій дає своєчасно і листя якого не в'яне; і в усьому, що він робить, матиме успіх.

4: Не так нечестиві: вони — як полова, яку розвіює вітер.

5: Тому не встоять нечестиві на суді, і грішники — у громаді праведників.

6: Бо знає Г-сподь путь праведників, а путь нечестивих загине.

Тегілім 1 — 1-й псалом, що відкриває книгу Тегілім. Він починається віршем:

«Щасливий чоловік, який не ходив за порадою нечестивих».

Головна тема псалма — питання про належний для людини життєвий шлях.

Зміст

Псалом складається з шести віршів і поділений на три рівні частини, по два вірші в кожній частині. У віршах 1–2 описується відмінність між ділами праведників і ділами нечестивих. У віршах 5–6 описується віддяка, що чекає на праведників і нечестивих. У віршах 3–4 описується протилежність між образом праведника й образом нечестивого через протиставлення дерева й полови. Існує симетрія, що виражається в зображенні персонажів — образу праведника й образу нечестивого. Псалом побудований за хіастичною схемою, що підкреслює протилежність між праведниками й нечестивими та їхньою віддякою.

У псалмі висловлюються слова настанови й мудрості про відмінність між праведниками та їхніми ділами і нечестивими та їхніми ділами. Спочатку діла праведників описуються через заперечення: «не ходив... не стояв... не сидів», а далі слова наводяться через ствердження: «але в Торі Г-сподній бажання його, і Тору Його вивчає він удень і вночі».

І діла праведників, і діла нечестивих описуються в найзагальнішому й найширшому вигляді: нечестивий ходить «за порадою нечестивих і на путі грішників», на противагу праведникові, який бажає «Тори Г-сподньої». Можливо, мається на увазі натякнути на те, що кожен, хто віддаляється й ухиляється від Тори Г-сподньої, зрештою згрішить.

Видається, що загальне найменування нечестивих і грішників у псалмі спрямоване не проти певної секти чи групи, чиї погляди відхилилися від віри Ізраїлю, а звернене до злочинців загалом, які чинять лихі діла, що стосуються стосунків між людиною та її ближнім.

«Шлях нечестивих загине»

«Шлях нечестивих загине» — біблійний вислів, що трапляється у вірші 6 псалма. У Писанні сказано, що нечестиві не удостояться захисту Всевишнього й тому втратять свій шлях, тобто приречені на смерть. Вислів «Шлях нечестивих загине» вживається в сучасному івриті й означає справедливе побажання.

Мідраші мудреців про псалом

  • У Вавилонському Талмуді[1] наводиться така цитата від імені рабі Шмуеля бар Нахмані: «Кожен розділ, який був дорогий Давидові, він починав словом „щасливий“ і закінчував словом „щасливий“. Починав словом „щасливий“, як написано: „Щасливий чоловік“ (розділ 1, вірш 1), і закінчував словом „щасливий“, як написано: „Щасливі всі, хто уповає на Нього“ (розділ 2, вірш 12 (кінець розділу). Отже, можна бачити, що псалми 1 і 2 вважалися одним псалмом за доби амораїв.
  • У Мішні[2] рабі Ханіна бен Традьон каже: «Двоє, які сидять, і між ними немає слів Тори, — це зібрання насмішників, як сказано: „і в зібранні насмішників не сидів“», і тим самим цитує Тегілім, розділ 1, вірш 1. Далі він навіть пов'язує вірші наприкінці книги Малахі з віршами на початку книги Тегілім.
  • У Мідраш Тегілім на вірш 2 наводяться слова рабі Еліезера[3], які цитуються на початку маамару «Іта бе-Мідраш Тегілім».

Ребе про розділ

1. Написано в Мідраші [4]: «Чим завершив Моше Тору? „Щасливий ти, Ізраїлю“ [5]. А Давид, який прийшов сказати хвалу, почав із того місця, де зупинився Моше: „Щасливий чоловік“ тощо». Тобто існує зв'язок між «Щасливий чоловік» на початку книги Тегілім і «Щасливий ти, Ізраїлю», чим Моше, учитель наш, завершив Тору.

І ось, суть Ашера — насолода, як написано[6] в благословенні Ашера: «Від Ашера — ситний хліб його», «і вмочить в олію ногу свою»[7], а суть олії — насолода, що є аспектом Кетера, аж до внутрішньої сторони Кетера.

А якщо докладніше, тут у псалмі двічі «щасливий», як сказали мудреці, благословенної пам'яті[1]: «Кожен розділ, який був дорогий Давидові, він починав словом „щасливий“ і закінчував словом „щасливий“. Починав словом „щасливий“, як написано[8]: „Щасливий чоловік“, і закінчував словом „щасливий“, як написано[9]: „Щасливі всі, хто уповає на Нього“», що вказує на аспект насолоди та на аспект Кетера — зовнішню сторону Кетера і внутрішню сторону Кетера. А їхня відповідність у Торі — відкрита частина Тори і внутрішня частина Тори.

2. А пояснення зв'язку між «Щасливий чоловік» (чим почав Давид) і «Щасливий ти, Ізраїлю» (чим завершив Моше), хоча між кінцем книги Дварім і книгою Тегілім, що в Ктувім, містяться всі книги Пророків, таке: між Давидом і Моше є особливий зв'язок: Моше — «перший визволитель», а Давид Малка Мешиха — «останній визволитель», і також ми бачили: «перший визволитель — він же останній визволитель» (і особливо згідно з роз'ясненим у Мідраші[10], що якби євреї були гідні, вони ввійшли б до Землі Ізраїлю через Моше, учителя нашого, у вигляді повної Геули, після якої немає вигнання, але вони не були гідні), і тому «з того місця, де зупинився Моше, — „Щасливий ти, Ізраїлю“» «почав Давид — „Щасливий чоловік“».

І це продовження (Моше і Давида) виражається в служінні кожного єврея з насолоди — як у служінні самого себе: вчитися з насолодою, у радості й з добрим серцем, так і в поширенні Тори та внутрішньої частини Тори з насолодою, і завдяки цьому й успіх буде набагато більшим і набагато сильнішим[11].

Зовнішні посилання


Псалми книги Тегілім

1  •  2  •  3  •  4  •  5  •  6  •  7  •  8  •  9  •  10  •  11  •  12  •  13  •  14  •  15  •  16  •  17  •  18  •  19  •  20  •  21  •  22  •  23  •  24  •  25  •  26  •  27  •  28  •  29  •  30  •  31  •  32  •  33  •  34  •  35  •  36  •  37  •  38  •  39  •  40  •  41  •  42  •  43  •  44  •  45  •  46  •  47  •  48  •  49  •  50  •  51  •  52  •  53  •  54  •  55  •  56  •  57  •  58  •  59  •  60  •  61  •  62  •  63  •  64  •  65  •  66  •  67  •  68  •  69  •  70  •  71  •  72  •  73  •  74  •  75  •  76  •  77  •  78  •  79  •  80  •  81  •  82  •  83  •  84  •  85  •  86  •  87  •  88  •  89  •  90  •  91  •  92  •  93  •  94  •  95  •  96  •  97  •  98  •  99  •  100  •  101  •  102  •  103  •  104  •  105  •  106  •  107  •  108  •  109  •  110  •  111  •  112  •  113  •  114  •  115  •  116  •  117  •  118  •  119  •  120  •  121  •  122  •  123  •  124  •  125  •  126  •  127  •  128  •  129  •  130  •  131  •  132  •  133  •  134  •  135  •  136  •  137  •  138  •  139  •  140  •  141  •  142  •  143  •  144  •  145  •  146  •  147  •  148  •  149  •  150

Примітки

  1. ^ 1 2 Трактат Брахот, 10а.
  2. ^ Трактат Авот, розділ 2, мішна 3.
  3. ^ " Інше тлумачення: „але в Торі Г-сподній бажання його“. Бо кожному, хто займається Торою, Святий, благословенний Він, виконує його бажання. Рабі Еліезер каже: сказали євреї перед Святим, благословенний Він: „Владико світу, ми хочемо трудитися в Торі день і ніч, але в нас немає часу“. Сказав їм Святий, благословенний Він: „Виконуйте заповідь тфілін, і Я зарахую вам, ніби ви трудитеся в Торі вдень і вночі“."
  4. ^ «Берешит раба», кінець глави Ваєхі.
  5. ^ Везот га-бракха 33, 29.
  6. ^ Ваєхі 49, 20.
  7. ^ Везот га-бракха 33, 24.
  8. ^ Тегілім 1, 1.
  9. ^ Тегілім 2, 12.
  10. ^ «Шмот раба», початок розділу 32.
  11. ^ Із сіхи Шабату тижневої глави «Ваера» 5747.

Повідомити про помилку на цій сторінці