Тегілім 1
Тегілім 1
Щасливий чоловік, який не ходив за порадою нечестивих |
|---|
|
1: Щасливий чоловік, який не ходив за порадою нечестивих, і на путі грішників не стояв, і в зібранні насмішників не сидів, |
Тегілім 1 — 1-й псалом, що відкриває книгу Тегілім. Він починається віршем:
«Щасливий чоловік, який не ходив за порадою нечестивих».
Головна тема псалма — питання про належний для людини життєвий шлях.
Зміст
Псалом складається з шести віршів і поділений на три рівні частини, по два вірші в кожній частині. У віршах 1–2 описується відмінність між ділами праведників і ділами нечестивих. У віршах 5–6 описується віддяка, що чекає на праведників і нечестивих. У віршах 3–4 описується протилежність між образом праведника й образом нечестивого через протиставлення дерева й полови. Існує симетрія, що виражається в зображенні персонажів — образу праведника й образу нечестивого. Псалом побудований за хіастичною схемою, що підкреслює протилежність між праведниками й нечестивими та їхньою віддякою.
У псалмі висловлюються слова настанови й мудрості про відмінність між праведниками та їхніми ділами і нечестивими та їхніми ділами. Спочатку діла праведників описуються через заперечення: «не ходив... не стояв... не сидів», а далі слова наводяться через ствердження: «але в Торі Г-сподній бажання його, і Тору Його вивчає він удень і вночі».
І діла праведників, і діла нечестивих описуються в найзагальнішому й найширшому вигляді: нечестивий ходить «за порадою нечестивих і на путі грішників», на противагу праведникові, який бажає «Тори Г-сподньої». Можливо, мається на увазі натякнути на те, що кожен, хто віддаляється й ухиляється від Тори Г-сподньої, зрештою згрішить.
Видається, що загальне найменування нечестивих і грішників у псалмі спрямоване не проти певної секти чи групи, чиї погляди відхилилися від віри Ізраїлю, а звернене до злочинців загалом, які чинять лихі діла, що стосуються стосунків між людиною та її ближнім.
«Шлях нечестивих загине»
«Шлях нечестивих загине» — біблійний вислів, що трапляється у вірші 6 псалма. У Писанні сказано, що нечестиві не удостояться захисту Всевишнього й тому втратять свій шлях, тобто приречені на смерть. Вислів «Шлях нечестивих загине» вживається в сучасному івриті й означає справедливе побажання.
Мідраші мудреців про псалом
- У Вавилонському Талмуді[1] наводиться така цитата від імені рабі Шмуеля бар Нахмані: «Кожен розділ, який був дорогий Давидові, він починав словом „щасливий“ і закінчував словом „щасливий“. Починав словом „щасливий“, як написано: „Щасливий чоловік“ (розділ 1, вірш 1), і закінчував словом „щасливий“, як написано: „Щасливі всі, хто уповає на Нього“ (розділ 2, вірш 12 (кінець розділу). Отже, можна бачити, що псалми 1 і 2 вважалися одним псалмом за доби амораїв.
- У Мішні[2] рабі Ханіна бен Традьон каже: «Двоє, які сидять, і між ними немає слів Тори, — це зібрання насмішників, як сказано: „і в зібранні насмішників не сидів“», і тим самим цитує Тегілім, розділ 1, вірш 1. Далі він навіть пов'язує вірші наприкінці книги Малахі з віршами на початку книги Тегілім.
- У Мідраш Тегілім на вірш 2 наводяться слова рабі Еліезера[3], які цитуються на початку маамару «Іта бе-Мідраш Тегілім».
Ребе про розділ
1. Написано в Мідраші [4]: «Чим завершив Моше Тору? „Щасливий ти, Ізраїлю“ [5]. А Давид, який прийшов сказати хвалу, почав із того місця, де зупинився Моше: „Щасливий чоловік“ тощо». Тобто існує зв'язок між «Щасливий чоловік» на початку книги Тегілім і «Щасливий ти, Ізраїлю», чим Моше, учитель наш, завершив Тору.
І ось, суть Ашера — насолода, як написано[6] в благословенні Ашера: «Від Ашера — ситний хліб його», «і вмочить в олію ногу свою»[7], а суть олії — насолода, що є аспектом Кетера, аж до внутрішньої сторони Кетера.
А якщо докладніше, тут у псалмі двічі «щасливий», як сказали мудреці, благословенної пам'яті[1]: «Кожен розділ, який був дорогий Давидові, він починав словом „щасливий“ і закінчував словом „щасливий“. Починав словом „щасливий“, як написано[8]: „Щасливий чоловік“, і закінчував словом „щасливий“, як написано[9]: „Щасливі всі, хто уповає на Нього“», що вказує на аспект насолоди та на аспект Кетера — зовнішню сторону Кетера і внутрішню сторону Кетера. А їхня відповідність у Торі — відкрита частина Тори і внутрішня частина Тори.
2. А пояснення зв'язку між «Щасливий чоловік» (чим почав Давид) і «Щасливий ти, Ізраїлю» (чим завершив Моше), хоча між кінцем книги Дварім і книгою Тегілім, що в Ктувім, містяться всі книги Пророків, таке: між Давидом і Моше є особливий зв'язок: Моше — «перший визволитель», а Давид Малка Мешиха — «останній визволитель», і також ми бачили: «перший визволитель — він же останній визволитель» (і особливо згідно з роз'ясненим у Мідраші[10], що якби євреї були гідні, вони ввійшли б до Землі Ізраїлю через Моше, учителя нашого, у вигляді повної Геули, після якої немає вигнання, але вони не були гідні), і тому «з того місця, де зупинився Моше, — „Щасливий ти, Ізраїлю“» «почав Давид — „Щасливий чоловік“».
І це продовження (Моше і Давида) виражається в служінні кожного єврея з насолоди — як у служінні самого себе: вчитися з насолодою, у радості й з добрим серцем, так і в поширенні Тори та внутрішньої частини Тори з насолодою, і завдяки цьому й успіх буде набагато більшим і набагато сильнішим[11].
Зовнішні посилання
- Фотокопія псалма в Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак» на сайті HebrewBooks
- Псалом із коментарем «Яель ор» на сайті Бібліотеки Хабад-Любавич

| Псалми книги Тегілім | |
|---|---|
|
Примітки
- ^ 1 2 Трактат Брахот, 10а.
- ^ Трактат Авот, розділ 2, мішна 3.
- ^ " Інше тлумачення: „але в Торі Г-сподній бажання його“. Бо кожному, хто займається Торою, Святий, благословенний Він, виконує його бажання. Рабі Еліезер каже: сказали євреї перед Святим, благословенний Він: „Владико світу, ми хочемо трудитися в Торі день і ніч, але в нас немає часу“. Сказав їм Святий, благословенний Він: „Виконуйте заповідь тфілін, і Я зарахую вам, ніби ви трудитеся в Торі вдень і вночі“."
- ^ «Берешит раба», кінець глави Ваєхі.
- ^ Везот га-бракха 33, 29.
- ^ Ваєхі 49, 20.
- ^ Везот га-бракха 33, 24.
- ^ Тегілім 1, 1.
- ^ Тегілім 2, 12.
- ^ «Шмот раба», початок розділу 32.
- ^ Із сіхи Шабату тижневої глави «Ваера» 5747.