«Дні Мошіаха»


Дні Мошіаха — загальна назва періоду, коли прийде цар з дому Давида, визволить народ Ізраїлю і весь світ, збудує Храм в Єрусалимі, збере всіх євреїв у Землі Ізраїлю і відновить царство Давида. Визволитель називається Мелех га-Мошіах за звичаєм помазувати царів олією помазання. У джерелах згадуються й інші події, які відбудуться паралельно з Днями Мошіаха, такі як звістка про Геулу через пророка Еліягу, війна Гога і Магога та воскресіння мертвих. Частина з них буде до приходу Мошіаха, частина — після або під час його приходу, але точно не зрозуміло, коли і як це станеться.
Визначення часу та його джерело
Дні Мошіаха — це час майбутньої Геули, яку здійснить визволитель, що називається «Мошіах»[1]; у цей час закінчиться вигнання і припиниться поневолення Ізраїлю[2], і царство дому Давида повернеться до попереднього стану[3], і буде збудовано Храм. У галахі Дні Мошіаха згадуються щодо часу, коли виконання заповідей буде досконалим[4], оскільки всі закони, що діють лише тоді, коли Храм існує або коли всі мешканці Землі Ізраїлю перебувають на ній, і скасовані під час вигнання, знову наберуть чинності (а деякі закони зміняться, виходячи з особливих тлумачень[5])
Пророцтво про цей час записане в Торі — про визволення Ізраїлю і збирання розсіяних Ізраїлю:
І поверне Г-сподь, Б-г твій, вигнанців твоїх, і змилосердиться над тобою, і знову збере тебе з усіх народів, серед яких розсіяв тебе Г-сподь, Б-г твій. Навіть якщо будуть вигнанці твої на краю небес, звідти збере тебе Г-сподь, Б-г твій, і звідти візьме тебе. І приведе тебе Г-сподь, Б-г твій, у землю, якою володіли батьки твої, і заволодієш нею, і облагодіє тебе, і примножить тебе більше від батьків твоїх.
— Дварім 30, 3–5
Також про повернення царства є пророцтво в Торі, у пророцтві Моше рабейну[6]: у розділі про Білама він пророкував, що в майбутньому постане цар, який керуватиме народом Ізраїлю і пануватиме над усіма народами:
Бачу його, але не нині, дивлюся на нього, але не зблизька: зійшла зоря від Яакова, і піднявся скіпетр від Ізраїлю, і розтрощить він межі Моава, і розгромить усіх синів Шета. І буде Едом спадщиною, і буде Сеїр спадщиною ворогів його, а Ізраїль набуде сили.
— Бемідбар 24, 17–18
Хоча самі Дні Мошіаха — це не воскресіння мертвих[7]. Іноді в Торі Дні Мошіаха згадуються разом із воскресінням мертвих; так витлумачили написане: «І сказав їм Тіршата, щоб не їли з найсвятішого, доки не постане коген для урім і тумім»[8] — «це як людина, що каже товаришеві: доки не оживуть мертві й не прийде Мошіах, син Давида»[9]. Також Дні Мошіаха іноді згадуються під назвою «майбутній світ»[10], або згадуються на противагу цьому світу[11], або на противагу майбутньому світу[12]. Іноді Дні Мошіаха називаються терміном «прийдешнє майбутнє»[13], а є й такі місця, де цю назву вжито щодо часу після Днів Мошіаха[14].
Зміна природи в Дні Мошіаха
Віра в Дні Мошіаха — це віра в добре й досконале майбутнє, надприродне або майже надприродне, яке настане після бурхливого періоду переворотів у світі. Існує суперечка між низкою поским і коментаторів щодо визначення стану Днів Мошіаха як природної чи надприродної події. Частина обговорення цього визначення стосується також деяких деталей образу Мошіаха і подій, що супроводжують його прихід: вони теж є предметом суперечки — чи відбуватимуться вони шляхом природи чи чудесним шляхом.
Рамбам вважає у своїй книзі, що не буде зміни в порядку світу, і ось його слова[15]:
Хай не спаде на думку, що в Дні Мошіаха скасується щось із порядку світу або буде якесь нововведення в творінні; ні, світ іде своєю чергою. А те, що сказано в Єшаягу: і житиме вовк з ягням, і барс з козеням ляже, — це притча й загадка. Зміст цього в тому, що Ізраїль житиме в безпеці з нечестивими з-поміж ідолопоклонників, яких уподібнено до вовка і барса, як сказано: вовк степовий нищитиме їх, барс чатує біля міст їхніх, — і всі вони повернуться до істинної віри, і не грабуватимуть і не нищитимуть, а їстимуть дозволене в спокої разом з Ізраїлем, як сказано: і лев, як віл, їстиме солому. І так усе подібне до цього, сказане про Мошіаха, — притчі, і в дні Мелех га-Мошіаха всім стане відомо, на що була притча і який зміст у них закладено. Сказали мудреці: немає різниці між цим світом і Днями Мошіаха, крім поневолення царствами.
Раавад заперечив Рамбамові на підставі написаного: «І знищу дикого звіра на землі»[16], що вказує на зміну природи світу, і тому, на його думку, в Дні Мошіаха відбудеться зміна природи світу.
Радбаз провів різницю між Землею Ізраїлю та іншими країнами: з вірша «Не чинитимуть зла й не нищитимуть на всій святій горі Моїй, бо наповниться земля» [17] він вивів, що в Землі Ізраїлю відбудеться зміна природи світу, а в діаспорі — не відбудеться.
Рабі Меїр Габай написав у своїй книзі «Аводат га-кодеш», що стан світу в Дні Мошіаха буде таким, яким він був у шість днів творіння.
Також Рамбам[18] описує світ у цей період:
І в той час не буде там ні голоду, ні війни, ні заздрощів і суперництва, бо благо виливатиметься в достатку, і всі ласощі будуть доступні, як порох. І не буде заняття в усього світу, крім як пізнавати Г-спода. І тому Ізраїль будуть великими мудрецями, і знатимуть приховане, і осягнуть знання свого Творця в міру людських сил, як сказано[19]: «Бо наповниться земля знанням Г-спода, як води покривають море»
Два періоди загалом
Проте Ребе пояснює, що насправді й на думку тих, хто вважає, що не буде зміни природи світу, це буде лише в перший період. А в другий період Днів Мошіаха будуть докорінні зміни, головна з яких — воскресіння мертвих; і також у «Посланні до Ємену» Рамбам пише, що Мошіах творить знамення і дива, маючи на увазі другий період Днів Мошіаха, після періоду, коли «світ іде своєю чергою». Проте й у перший період справдиться низка передбачень, як-от: неплідні дерева в Землі Ізраїлю даватимуть плоди[20].
Ребе пояснює, що перший період не обов'язковий і залежить від діянь синів Ізраїлю: якщо вони будуть у стані «удостоїлися», негайно настане другий період.
Тому й другий період обов'язково настане, адже в перший період сини Ізраїлю виконуватимуть Тору й заповіді досконало і досягнуть стану «удостоїлися» — і тоді удостояться другого періоду.
Виходячи з нового положення про те, що в Днях Мошіаха є два періоди, Ребе розв'язує багато суперечливих між собою місць Гемари й мідрашів, наприклад: чи буде Храм збудовано руками людини чи руками Небес, та інше.
Хоча Рамбам не написав про другий період відкрито у своїй книзі, Ребе[21] знаходить на це натяк в останньому законі: у двох останніх розділах Рамбам говорить про досконалість пізнання Творця, яке буде у прийдешньому майбутньому з боку людини, але те, що світ сам по собі буде цілковито скасований перед Святим, благословенним Він, — це буде лише в другий період. І на це натякає Рамбам в останньому законі: з боку самого світу не буде місця голоду чи війні, і тому природа світу — пізнавати Г-спода, оскільки «наповниться земля знанням Г-спода, як води покривають море», — світ покривається і скасовується зі свого буття розкриттям Б-жественності, яке буде тоді.
Два періоди в розкритті Б-жественності
Основні статті – Воскресіння мертвих, Майбутній світ, «Діра ба-тахтонім».
Є відмінності між розкриттями, які відкриються в перший період, і розкриттями другого періоду:
- У дії скасування, яку вони здійснять у світі[22]
- Є два способи розкриття Б-жественності у світі: а) світ — самостійна реальність без зв'язку з Б-жественністю, але ми очистили цю реальність, і Б-жественність розкривається в усьому світі. Проте світ усе ще самостійна реальність. б) Розкривається, що світ зовсім не самостійна реальність і все його створення було лише заради Б-жественності.
- І в цьому різниця між двома періодами: у перший період у світі буде лише розкриття Б-жественності і не буде жодної реальності, що протистоїть Б-жественності. Але світ усе ще самостійна реальність, і тому буде «світ іде своєю чергою». Тоді як у другий період розкриється внутрішня суть світу — що світ створений лише задля розкриття Всевишнього, і, отже, світ зовсім не самостійна реальність. А отже, світ не залишиться самостійною реальністю, скасується зі свого буття, і буде «зміна порядку світу».
- У способі сприйняття розкриттів творіннями, а отже — у ступені утвердження розкриттів у світі[23].:
- Що в перший період розкриття Б-жественності буде у вигляді бачення — але бачення розумом. Тоді як у другий період розкриття буде на рівні чуттєвого бачення.
- Суть у тому, що навіть коли розкриття відбувається у вигляді бачення, але поки це лише бачення розумом, воно ще не стає єдиним цілим з людиною, і доказ: якщо їй поставлять важкі запитання щодо цього розуміння — це розуміння в неї ослабне. І тому в перший період, коли розкриття буде на рівні бачення розумом, тобто розуміння, яке не стає єдиним цілим з людиною, не стає її власною реальністю, — отже, реальність світу ще не зміниться, і буде «світ іде своєю чергою».
- Тоді як у другий період це буде на рівні чуттєвого бачення; а коли людина бачить щось своїми очима — жодні важкі запитання не змінять для неї істинності предмета, бо це справді стало єдиним цілим з людиною і стало частиною реальності людини. І так, коли такий рівень розкриття у світі — розкриття проникає і стає однією реальністю зі світом, діє у світі й змінює його рамки. А отже, настає «зміна порядку світу».
- У рівні розкриття[24]: розкриття в перший період — це розкриття світла Ейн Соф, що світило до цимцуму. А в другий період відкриється нове розкриття Сутнісного утаєння, яке не було розкрите навіть до цимцуму.
Дні Мошіаха в ученні хасидуту
Основна стаття – «Діра ба-тахтонім»
Алтер Ребе пише у своїй книзі «Танія», що Дні Мошіаха — це не лише період відплати, як заведено вважати, а й завершення духовного процесу, що відбувається у світі, і тому вони — причина і мета, задля якої створено світ. І ось що він пише:
І відомо, що Дні Мошіаха, і особливо коли оживуть мертві, — це мета й досконалість створення цього світу, задля чого він і був створений від початку
— «Танія», розділ 36
Талмудичний вислів[25]: «Сказав рабі Йоханан: світ створено лише заради Мошіаха». Може слугувати давнішим джерелом цієї ідеї.
Процес, що веде до Днів Мошіаха, пояснює Алтер Ребе, поступовий: наш матеріальний світ, у якому панує духовна темрява, що спричиняє відсутність відчуття «домашності», так би мовити, Творця, буде пристосований, щоб стати «оселею», гідною того, щоб у ній перебував Б-г, як у вищому духовному світі, де всі ангели і душі, що там перебувають, визнають Б-жественну реальність і поводяться згідно з волею Б-га; тому там Він почувається «вдома», оскільки немає нікого, хто діяв би проти Його волі.
Досконалість заповідей у Геулі
Основна стаття – Досконалість заповідей згідно з хасидутом
У Геулі буде досконалість заповідей, що й є, по суті, метою приходу Мошіаха, коли буде виконання Тори й заповідей досконало, «згідно із заповіддю волі Твоєї»
Значущість заповідей порівняно з Торою в Дні Мошіаха
Під час вигнання в Талмуді встановлено, що вивчення Тори важливіше за виконання заповіді у випадку, коли заповідь не покладена саме на нього і може бути виконана іншими: «Якось рабі Тарфон і старійшини возлежали у верхній кімнаті дому Нітзи в Лоді. Було поставлено перед ними таке питання: навчання [Тори] важливіше чи діяння [заповідей] важливіше? Відповів рабі Тарфон і сказав: діяння важливіше. Відповів рабі Аківа і сказав: навчання важливіше. Відповіли всі й сказали: навчання важливіше, бо воно приводить до діяння». Тобто важливе навчання, бо без нього ми не знатимемо, як виконувати заповіді.
Алтер Ребе висуває нове положення: «усе це — саме тепер. Але в прийдешньому майбутньому буде навпаки — заповіді будуть вищими за Тору, і діяння буде важливішим за навчання». Пояснення зміни, що відбувається, глибоке і розлоге, і ось його суть: вивчення Тори і виконання заповідей призначені поєднати людину з Б-жественними волею і мудрістю. Коли людина вивчає Тору, вона поєднується зі святістю своїм розумом і силою свого розуміння, а коли людина виконує заповіді — її поєднання відбувається силою її дії.
Сила розуміння — сила внутрішня і набагато цінніша, ніж сила дії, і тому, коли людина поєднується через неї зі святістю, поєднання глибше й вище. Такий внутрішній зміст твердження «навчання важливіше»: вивчення створює важливіше й піднесеніше поєднання і зв'язок. Проте в прийдешньому майбутньому розкриється душевний рівень, що спонукає єврея виконувати заповіді з абсолютним прийняттям ярма, — рівень внутрішніший, ніж сила розуміння. Бо душевний порив коритися беззастережно й прискіпливо кожному Б-жественному велінню, навіть не розуміючи його логіки, випливає з того, що сутність душі єврея поєднана з Самим Святим, благословенним Він, на унікальному, дивовижному рівні, якому немає подібного. Сьогодні, щоправда, ця прихильність прихована й утаєна — але в прийдешньому майбутньому вона розкриється в усій своїй красі, і тоді буде піднесено значущість «діяння» понад «навчання».
Розуміння Тори
Розуміння Тори в Дні Мошіаха також залежатиме від рівнів. Це доводить Ребе з того, що сказано про прийдешнє майбутнє: «Усі знатимуть Мене, від малого до великого» (Єрміягу 31, 33), — доведено, що й тоді будуть такі, що називатимуться «малими» в знанні, і такі, що називатимуться «великими».
Але, звісно, «малі» називатимуться так лише відносно великих того часу. Проте щодо мудреців Тори сьогоднішнього дня навіть найменші з них будуть «великими», яким немає рівних, бо тоді навіть найпростіші євреї піднімуться до величезних рівнів знання Тори.
(Подібний приклад того, що «малість» — поняття відносне, можна навести з описаного в трактаті «Шабат» (3б): навіть велетні в Торі можуть у певному становищі бути «малими» для розгляду певних трактатів, і тоді краще звертатися щодо них до рабинів, які знають їх краще за них.)
Щоправда, можна заперечити з першої частини згаданого вірша: «Не навчатимуть більше один одного і брат брата» — що означає, що всі добре знатимуть Тору і не потребуватимуть допомоги одне одного
Відповідає на це Ребе, що лише «Мене» — Самого Святого, благословенного Він, — усі осягнуть і пізнають рівною мірою. Проте в загальному знанні Тори справді будуть малі й великі, і малі потребуватимуть допомоги великих. Крім того, пояснює Ребе, що на нижчих ступенях пізнання Всевишнього в Дні Мошіаха не буде потреби вчитися в іншого, але щоб піднятися на вищі ступені, вдаватимуться до допомоги вчителя.
У питанні допомоги й сприяння в розумінні Тори цікаво відзначити висновок Ребе щодо авторів книг з-поміж великих Ізраїлю, на основі слів рабі Єгонатана Ейбешюца: «Дух Всевишнього віяв у них, щоб їхня мова була спрямована до галахи без наміру того, хто пише, і бажання Всевишнього вдавалося в їхніх руках». З цих слів випливає, що в творах великих Ізраїлю можуть бути істинні тонкощі розуміння, про які самі автори не знають, і інші, більші за них, відкриють їм їх! І як, наприклад, у Письмовій Торі є речі, для розуміння яких навіть сам Моше рабейну потребує допомоги Святого, благословенного Він. Цей факт Ребе пов'язує з тим, що Мошіах навчатиме Тори весь народ Ізраїлю, і Моше, і праотців зокрема[26].
Порядок навчання в Дні Мошіаха
Основна стаття – Вчення Мошіаха
Порядок навчання в Дні Мошіаха відрізнятиметься від навчання під час вигнання: матеріальні очі очистяться і сприйматимуть розумові ідеї зором, тож час навчання докорінно скоротиться, і всі, хто вчиться з уст Мелех га-Мошіаха, зможуть одночасно й однаково вивчити матеріал, що вивчається.
Свідчення про подібне навчання в минулому розповів Арізаль: трапилося з ним одного Шабату, що за час пів години сну він отримав згори вищі таємниці Тори, для розкриття яких усно чи письмово потрібно шістдесят або вісімдесят років.
|
Див. також портал Портал «Геула і Мошіах» — це брама до всіх тем і галузей, пов'язаних із Геулою і Мошіахом. Портал збирає багату інформацію про дні Мошіаха, про Третій Храм, проблиски Геули і Мелех га-Мошіаха. Портал представляє вибрані статті, літературу про Геулу і Мошіаха, історичні дати й уривки «Чи знаєте ви».
|
Див. також
Додаткова література
- Аврагам-Барух-Іцхак Герліцький, «Ємот га-Мошіах ба-галаха» — дослідження і роз'яснення тем Геули й Днів Мошіаха у світлі галахи, 5768.
- Менахем Зігельбойм, Вірити по-справжньому, що Геула станеться сьогодні, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1356, с. 14–18 (5783)

Зовнішні посилання
- Рамбам — Закони про царів та їхні війни, розділ 11, закон 1 і далі — роз'яснення і подробиці законів про Мелех га-Мошіаха і Дні Мошіаха згідно з галахою.
- Доповнення до розділу 36 від рава Хаїма-Леві-Іцхака Гінзбурга, «Пнінєй га-Танія» на сайті

- Мітка: Геула і Мошіах на сайті «Га-Геула»

- Ось докази існування Мошіаха і приходу Геули на сайті «Га-Геула»

- Переворот Геули: так зміниться наше життя назавжди на сайті «Га-Геула»

- Передбачення про Геулу — буквально чи притча й загадка? на сайті «Га-Геула»

- Нововведення, які будуть у Геулі у світі рослин на сайті «Га-Геула»

Два періоди
- Рав Сенді Вільшанський, Два періоди в Днях Мошіаха • Суть Мошіаха

- Рав Зуша Вольф, Геула і Мошіах 8: два періоди Геули, які є одним періодом, дивіться

- Рав Яаков-Перец Блумінг, Позиція Рамбама про те, що в Днях Мошіаха є два періоди (їдиш)
на сайті фільтрації Хабаду для роликів YouTube
- Дні Мошіаха, в яких ми перебуваємо тепер, роз'яснення суті питання, у збірнику пілпулім «Га-ботхім ба-Шем», єшива «Томхей Тмімім Любавич» Центральна 770, 11 нісана 5786 (29 березня 2026), сторінка 97
Примітки
- ^ Див. Псахім, 5а; Мегіла, 12а; Санедрін, 98б і ще в багатьох місцях.
- ^ Раші, Санедрін, 97а, коментар, що починається словами «І дві тисячі»; див. там у Гемарі про роки світу і в Раші там, коментар, що починається словами «І дві тисячі», що після двох тисяч років Тори за правом має прийти Мошіах тощо.
- ^ Див. Рамбам там, і він додав: «до колишнього владарювання» (згідно з Міха 4, 8).
- ^ Див. докладно «Лікутей сіхот», т. 18, с. 272 і далі.
- ^ Для роз'яснення див. Заповіді будуть скасовані в прийдешньому. Та інше.
- ^ Див. «Лікутей сіхот», т. 18, с. 274, у примітці.
- ^ Оскільки в перший період Днів Мошіаха не буде зміни природи світу, а воскресіння мертвих — це зміна, тому подія воскресіння відбудеться лише як частина й етап другого періоду Днів Мошіаха, див. нижче в розділі «Два періоди».
- ^ Езра 2, 63.
- ^ Сота, 48б. І див. Танхума, Ваєхі, 3, про Землю Ізраїлю, що її мертві оживуть першими в Дні Мошіаха, і подібно до цього Псікта Раббаті, розд. 1, і Єрусалимський Талмуд, Кілаїм, розд. 9, закон 3. І див. «Яд Рама», Санедрін, 90а, про воскресіння мертвих у Дні Мошіаха, і в його посланні до мудреців Люнеля, надрукованому в «Санедрей гдола», вид. інституту «Гарей Фішл», т. 1, розділ 166. І див. також статтю «Воскресіння мертвих».
- ^ Див. Псахім, 50а: «Але в майбутньому світі» тощо; Ктубот, 111б: «Не як цей світ майбутній світ» тощо, і Бава батра, 122а: «Розподіл у майбутньому світі», і нижче, примітка 195. І див. Раші, Санедрін, 110б, коментар, що починається словами «Тану рабанан»: «майбутній світ» — тобто Дні Мошіаха.
- ^ Див. Брахот, 12б: «Дні життя твого» — цей світ тощо, наведено нижче, примітка 234, і Шабат, 63а та зазначене там: «Немає різниці між цим світом і Днями Мошіаха» тощо, наведено нижче, примітка 49.
- ^ Див. Брахот, 34б і Шабат, 63а: «Але в майбутньому світі» тощо, наведено нижче, примітка 38. І див. Псахім, 68а і Санедрін, 91б: «Тут — про Дні Мошіаха, тут — про майбутній світ», і Звахім, 118б: «Це Дні Мошіаха» тощо «це майбутній світ», і Арахін, 13б: «Кінор Днів Мошіаха — восьмиструнний» тощо «а майбутнього світу — десятиструнний» тощо, та інше.
- ^ Див. Мехільта, Бо, розд. 16, і Єрусалимський Талмуд, Брахот, кінець розд. 1, що не згадуватимуть Виходу з Єгипту у прийдешньому майбутньому, і маються на увазі Дні Мошіаха.
- ^ Бо витлумачили: «Люблю я, коли чує Г-сподь голос мій» (Тегілім 116, 1) — про Дні Мошіаха; «Ти — Б-г мій, і я прославлю Тебе» (там само, 119, 28) — про прийдешнє майбутнє. — Єрусалимський Талмуд, там само, розд. 2, закон 4. І див. Шабат, 113б: «І наситилася» — про Дні Мошіаха; «і залишилося в неї» — про прийдешнє майбутнє.
- ^ Рамбам, Закони про царів, 12, 1–2.
- ^ Ваїкра 26, 6.
- ^ Єшаягу 11, 9
- ^ Книга «Шофтім», Закони про царів та їхні війни, розділ 12, закон 5.
- ^ Єшаягу, розд. 11, вірш 9.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 27, «Бехукотай», § 13
- ^ Гадран на Рамбама 5751
- ^ Гадран на Рамбама 5749, § 5, Гадран на Рамбама 5751, § 9
- ^ Маамар «Пада ве-шалом» 5741.
- ^ «Ве-гая екев тішмеун» 5727.
- ^ Трактат Санедрін, аркуш 98, сторінка 2.
- ^ Як зазначено вище, згідно з гадраном на Рамбама 5749