Перейти до вмісту

«Дні Мошіаха»

Матеріал з Хабадпедії
Запит «Дні Мошіаха» перенаправляється сюди. Якщо мається на увазі інше значення, див. «Дні Мошіаха» (значення).
Картина, що зображує Дні Мошіаха, художника Міхаеля Шварца
Третій Храм, який буде збудовано в Дні Мошіаха

Дні Мошіаха — загальна назва періоду, коли прийде цар з дому Давида, визволить народ Ізраїлю і весь світ, збудує Храм в Єрусалимі, збере всіх євреїв у Землі Ізраїлю і відновить царство Давида. Визволитель називається Мелех га-Мошіах за звичаєм помазувати царів олією помазання. У джерелах згадуються й інші події, які відбудуться паралельно з Днями Мошіаха, такі як звістка про Геулу через пророка Еліягу, війна Гога і Магога та воскресіння мертвих. Частина з них буде до приходу Мошіаха, частина — після або під час його приходу, але точно не зрозуміло, коли і як це станеться.

Визначення часу та його джерело

Дні Мошіаха — це час майбутньої Геули, яку здійснить визволитель, що називається «Мошіах»[1]; у цей час закінчиться вигнання і припиниться поневолення Ізраїлю[2], і царство дому Давида повернеться до попереднього стану[3], і буде збудовано Храм. У галахі Дні Мошіаха згадуються щодо часу, коли виконання заповідей буде досконалим[4], оскільки всі закони, що діють лише тоді, коли Храм існує або коли всі мешканці Землі Ізраїлю перебувають на ній, і скасовані під час вигнання, знову наберуть чинності (а деякі закони зміняться, виходячи з особливих тлумачень[5])

Пророцтво про цей час записане в Торі — про визволення Ізраїлю і збирання розсіяних Ізраїлю:

І поверне Г-сподь, Б-г твій, вигнанців твоїх, і змилосердиться над тобою, і знову збере тебе з усіх народів, серед яких розсіяв тебе Г-сподь, Б-г твій. Навіть якщо будуть вигнанці твої на краю небес, звідти збере тебе Г-сподь, Б-г твій, і звідти візьме тебе. І приведе тебе Г-сподь, Б-г твій, у землю, якою володіли батьки твої, і заволодієш нею, і облагодіє тебе, і примножить тебе більше від батьків твоїх.

— Дварім 30, 3–5

Також про повернення царства є пророцтво в Торі, у пророцтві Моше рабейну[6]: у розділі про Білама він пророкував, що в майбутньому постане цар, який керуватиме народом Ізраїлю і пануватиме над усіма народами:

Бачу його, але не нині, дивлюся на нього, але не зблизька: зійшла зоря від Яакова, і піднявся скіпетр від Ізраїлю, і розтрощить він межі Моава, і розгромить усіх синів Шета. І буде Едом спадщиною, і буде Сеїр спадщиною ворогів його, а Ізраїль набуде сили.

— Бемідбар 24, 17–18

Хоча самі Дні Мошіаха — це не воскресіння мертвих[7]. Іноді в Торі Дні Мошіаха згадуються разом із воскресінням мертвих; так витлумачили написане: «І сказав їм Тіршата, щоб не їли з найсвятішого, доки не постане коген для урім і тумім»[8] — «це як людина, що каже товаришеві: доки не оживуть мертві й не прийде Мошіах, син Давида»[9]. Також Дні Мошіаха іноді згадуються під назвою «майбутній світ»[10], або згадуються на противагу цьому світу[11], або на противагу майбутньому світу[12]. Іноді Дні Мошіаха називаються терміном «прийдешнє майбутнє»[13], а є й такі місця, де цю назву вжито щодо часу після Днів Мошіаха[14].

Зміна природи в Дні Мошіаха

Віра в Дні Мошіаха — це віра в добре й досконале майбутнє, надприродне або майже надприродне, яке настане після бурхливого періоду переворотів у світі. Існує суперечка між низкою поским і коментаторів щодо визначення стану Днів Мошіаха як природної чи надприродної події. Частина обговорення цього визначення стосується також деяких деталей образу Мошіаха і подій, що супроводжують його прихід: вони теж є предметом суперечки — чи відбуватимуться вони шляхом природи чи чудесним шляхом.

Рамбам вважає у своїй книзі, що не буде зміни в порядку світу, і ось його слова[15]:

Хай не спаде на думку, що в Дні Мошіаха скасується щось із порядку світу або буде якесь нововведення в творінні; ні, світ іде своєю чергою. А те, що сказано в Єшаягу: і житиме вовк з ягням, і барс з козеням ляже, — це притча й загадка. Зміст цього в тому, що Ізраїль житиме в безпеці з нечестивими з-поміж ідолопоклонників, яких уподібнено до вовка і барса, як сказано: вовк степовий нищитиме їх, барс чатує біля міст їхніх, — і всі вони повернуться до істинної віри, і не грабуватимуть і не нищитимуть, а їстимуть дозволене в спокої разом з Ізраїлем, як сказано: і лев, як віл, їстиме солому. І так усе подібне до цього, сказане про Мошіаха, — притчі, і в дні Мелех га-Мошіаха всім стане відомо, на що була притча і який зміст у них закладено. Сказали мудреці: немає різниці між цим світом і Днями Мошіаха, крім поневолення царствами.

Раавад заперечив Рамбамові на підставі написаного: «І знищу дикого звіра на землі»[16], що вказує на зміну природи світу, і тому, на його думку, в Дні Мошіаха відбудеться зміна природи світу.

Радбаз провів різницю між Землею Ізраїлю та іншими країнами: з вірша «Не чинитимуть зла й не нищитимуть на всій святій горі Моїй, бо наповниться земля» [17] він вивів, що в Землі Ізраїлю відбудеться зміна природи світу, а в діаспорі — не відбудеться.

Рабі Меїр Габай написав у своїй книзі «Аводат га-кодеш», що стан світу в Дні Мошіаха буде таким, яким він був у шість днів творіння.

Також Рамбам[18] описує світ у цей період:

І в той час не буде там ні голоду, ні війни, ні заздрощів і суперництва, бо благо виливатиметься в достатку, і всі ласощі будуть доступні, як порох. І не буде заняття в усього світу, крім як пізнавати Г-спода. І тому Ізраїль будуть великими мудрецями, і знатимуть приховане, і осягнуть знання свого Творця в міру людських сил, як сказано[19]: «Бо наповниться земля знанням Г-спода, як води покривають море»

Два періоди загалом

Проте Ребе пояснює, що насправді й на думку тих, хто вважає, що не буде зміни природи світу, це буде лише в перший період. А в другий період Днів Мошіаха будуть докорінні зміни, головна з яких — воскресіння мертвих; і також у «Посланні до Ємену» Рамбам пише, що Мошіах творить знамення і дива, маючи на увазі другий період Днів Мошіаха, після періоду, коли «світ іде своєю чергою». Проте й у перший період справдиться низка передбачень, як-от: неплідні дерева в Землі Ізраїлю даватимуть плоди[20].

Ребе пояснює, що перший період не обов'язковий і залежить від діянь синів Ізраїлю: якщо вони будуть у стані «удостоїлися», негайно настане другий період.

Тому й другий період обов'язково настане, адже в перший період сини Ізраїлю виконуватимуть Тору й заповіді досконало і досягнуть стану «удостоїлися» — і тоді удостояться другого періоду.

Виходячи з нового положення про те, що в Днях Мошіаха є два періоди, Ребе розв'язує багато суперечливих між собою місць Гемари й мідрашів, наприклад: чи буде Храм збудовано руками людини чи руками Небес, та інше.

Хоча Рамбам не написав про другий період відкрито у своїй книзі, Ребе[21] знаходить на це натяк в останньому законі: у двох останніх розділах Рамбам говорить про досконалість пізнання Творця, яке буде у прийдешньому майбутньому з боку людини, але те, що світ сам по собі буде цілковито скасований перед Святим, благословенним Він, — це буде лише в другий період. І на це натякає Рамбам в останньому законі: з боку самого світу не буде місця голоду чи війні, і тому природа світу — пізнавати Г-спода, оскільки «наповниться земля знанням Г-спода, як води покривають море», — світ покривається і скасовується зі свого буття розкриттям Б-жественності, яке буде тоді.

Два періоди в розкритті Б-жественності

Основні статті – Воскресіння мертвих, Майбутній світ, «Діра ба-тахтонім».

Є відмінності між розкриттями, які відкриються в перший період, і розкриттями другого періоду:

  • У дії скасування, яку вони здійснять у світі[22]
Є два способи розкриття Б-жественності у світі: а) світ — самостійна реальність без зв'язку з Б-жественністю, але ми очистили цю реальність, і Б-жественність розкривається в усьому світі. Проте світ усе ще самостійна реальність. б) Розкривається, що світ зовсім не самостійна реальність і все його створення було лише заради Б-жественності.
І в цьому різниця між двома періодами: у перший період у світі буде лише розкриття Б-жественності і не буде жодної реальності, що протистоїть Б-жественності. Але світ усе ще самостійна реальність, і тому буде «світ іде своєю чергою». Тоді як у другий період розкриється внутрішня суть світу — що світ створений лише задля розкриття Всевишнього, і, отже, світ зовсім не самостійна реальність. А отже, світ не залишиться самостійною реальністю, скасується зі свого буття, і буде «зміна порядку світу».
  • У способі сприйняття розкриттів творіннями, а отже — у ступені утвердження розкриттів у світі[23].:
Що в перший період розкриття Б-жественності буде у вигляді бачення — але бачення розумом. Тоді як у другий період розкриття буде на рівні чуттєвого бачення.
Суть у тому, що навіть коли розкриття відбувається у вигляді бачення, але поки це лише бачення розумом, воно ще не стає єдиним цілим з людиною, і доказ: якщо їй поставлять важкі запитання щодо цього розуміння — це розуміння в неї ослабне. І тому в перший період, коли розкриття буде на рівні бачення розумом, тобто розуміння, яке не стає єдиним цілим з людиною, не стає її власною реальністю, — отже, реальність світу ще не зміниться, і буде «світ іде своєю чергою».
Тоді як у другий період це буде на рівні чуттєвого бачення; а коли людина бачить щось своїми очима — жодні важкі запитання не змінять для неї істинності предмета, бо це справді стало єдиним цілим з людиною і стало частиною реальності людини. І так, коли такий рівень розкриття у світі — розкриття проникає і стає однією реальністю зі світом, діє у світі й змінює його рамки. А отже, настає «зміна порядку світу».

Дні Мошіаха в ученні хасидуту

Основна стаття – «Діра ба-тахтонім»

Алтер Ребе пише у своїй книзі «Танія», що Дні Мошіаха — це не лише період відплати, як заведено вважати, а й завершення духовного процесу, що відбувається у світі, і тому вони — причина і мета, задля якої створено світ. І ось що він пише:

І відомо, що Дні Мошіаха, і особливо коли оживуть мертві, — це мета й досконалість створення цього світу, задля чого він і був створений від початку

— «Танія», розділ 36

Талмудичний вислів[25]: «Сказав рабі Йоханан: світ створено лише заради Мошіаха». Може слугувати давнішим джерелом цієї ідеї.

Процес, що веде до Днів Мошіаха, пояснює Алтер Ребе, поступовий: наш матеріальний світ, у якому панує духовна темрява, що спричиняє відсутність відчуття «домашності», так би мовити, Творця, буде пристосований, щоб стати «оселею», гідною того, щоб у ній перебував Б-г, як у вищому духовному світі, де всі ангели і душі, що там перебувають, визнають Б-жественну реальність і поводяться згідно з волею Б-га; тому там Він почувається «вдома», оскільки немає нікого, хто діяв би проти Його волі.

Досконалість заповідей у Геулі

Основна стаття – Досконалість заповідей згідно з хасидутом

У Геулі буде досконалість заповідей, що й є, по суті, метою приходу Мошіаха, коли буде виконання Тори й заповідей досконало, «згідно із заповіддю волі Твоєї»

Значущість заповідей порівняно з Торою в Дні Мошіаха

Під час вигнання в Талмуді встановлено, що вивчення Тори важливіше за виконання заповіді у випадку, коли заповідь не покладена саме на нього і може бути виконана іншими: «Якось рабі Тарфон і старійшини возлежали у верхній кімнаті дому Нітзи в Лоді. Було поставлено перед ними таке питання: навчання [Тори] важливіше чи діяння [заповідей] важливіше? Відповів рабі Тарфон і сказав: діяння важливіше. Відповів рабі Аківа і сказав: навчання важливіше. Відповіли всі й сказали: навчання важливіше, бо воно приводить до діяння». Тобто важливе навчання, бо без нього ми не знатимемо, як виконувати заповіді.

Алтер Ребе висуває нове положення: «усе це — саме тепер. Але в прийдешньому майбутньому буде навпаки — заповіді будуть вищими за Тору, і діяння буде важливішим за навчання». Пояснення зміни, що відбувається, глибоке і розлоге, і ось його суть: вивчення Тори і виконання заповідей призначені поєднати людину з Б-жественними волею і мудрістю. Коли людина вивчає Тору, вона поєднується зі святістю своїм розумом і силою свого розуміння, а коли людина виконує заповіді — її поєднання відбувається силою її дії.

Сила розуміння — сила внутрішня і набагато цінніша, ніж сила дії, і тому, коли людина поєднується через неї зі святістю, поєднання глибше й вище. Такий внутрішній зміст твердження «навчання важливіше»: вивчення створює важливіше й піднесеніше поєднання і зв'язок. Проте в прийдешньому майбутньому розкриється душевний рівень, що спонукає єврея виконувати заповіді з абсолютним прийняттям ярма, — рівень внутрішніший, ніж сила розуміння. Бо душевний порив коритися беззастережно й прискіпливо кожному Б-жественному велінню, навіть не розуміючи його логіки, випливає з того, що сутність душі єврея поєднана з Самим Святим, благословенним Він, на унікальному, дивовижному рівні, якому немає подібного. Сьогодні, щоправда, ця прихильність прихована й утаєна — але в прийдешньому майбутньому вона розкриється в усій своїй красі, і тоді буде піднесено значущість «діяння» понад «навчання».

Розуміння Тори

Розуміння Тори в Дні Мошіаха також залежатиме від рівнів. Це доводить Ребе з того, що сказано про прийдешнє майбутнє: «Усі знатимуть Мене, від малого до великого» (Єрміягу 31, 33), — доведено, що й тоді будуть такі, що називатимуться «малими» в знанні, і такі, що називатимуться «великими».

Але, звісно, «малі» називатимуться так лише відносно великих того часу. Проте щодо мудреців Тори сьогоднішнього дня навіть найменші з них будуть «великими», яким немає рівних, бо тоді навіть найпростіші євреї піднімуться до величезних рівнів знання Тори.

(Подібний приклад того, що «малість» — поняття відносне, можна навести з описаного в трактаті «Шабат» (3б): навіть велетні в Торі можуть у певному становищі бути «малими» для розгляду певних трактатів, і тоді краще звертатися щодо них до рабинів, які знають їх краще за них.)

Щоправда, можна заперечити з першої частини згаданого вірша: «Не навчатимуть більше один одного і брат брата» — що означає, що всі добре знатимуть Тору і не потребуватимуть допомоги одне одного

Відповідає на це Ребе, що лише «Мене» — Самого Святого, благословенного Він, — усі осягнуть і пізнають рівною мірою. Проте в загальному знанні Тори справді будуть малі й великі, і малі потребуватимуть допомоги великих. Крім того, пояснює Ребе, що на нижчих ступенях пізнання Всевишнього в Дні Мошіаха не буде потреби вчитися в іншого, але щоб піднятися на вищі ступені, вдаватимуться до допомоги вчителя.

У питанні допомоги й сприяння в розумінні Тори цікаво відзначити висновок Ребе щодо авторів книг з-поміж великих Ізраїлю, на основі слів рабі Єгонатана Ейбешюца: «Дух Всевишнього віяв у них, щоб їхня мова була спрямована до галахи без наміру того, хто пише, і бажання Всевишнього вдавалося в їхніх руках». З цих слів випливає, що в творах великих Ізраїлю можуть бути істинні тонкощі розуміння, про які самі автори не знають, і інші, більші за них, відкриють їм їх! І як, наприклад, у Письмовій Торі є речі, для розуміння яких навіть сам Моше рабейну потребує допомоги Святого, благословенного Він. Цей факт Ребе пов'язує з тим, що Мошіах навчатиме Тори весь народ Ізраїлю, і Моше, і праотців зокрема[26].

Порядок навчання в Дні Мошіаха

Основна стаття – Вчення Мошіаха

Порядок навчання в Дні Мошіаха відрізнятиметься від навчання під час вигнання: матеріальні очі очистяться і сприйматимуть розумові ідеї зором, тож час навчання докорінно скоротиться, і всі, хто вчиться з уст Мелех га-Мошіаха, зможуть одночасно й однаково вивчити матеріал, що вивчається.

Свідчення про подібне навчання в минулому розповів Арізаль: трапилося з ним одного Шабату, що за час пів години сну він отримав згори вищі таємниці Тори, для розкриття яких усно чи письмово потрібно шістдесят або вісімдесят років.


Див. також портал

Портал «Геула і Мошіах» — це брама до всіх тем і галузей, пов'язаних із Геулою і Мошіахом. Портал збирає багату інформацію про дні Мошіаха, про Третій Храм, проблиски Геули і Мелех га-Мошіаха. Портал представляє вибрані статті, літературу про Геулу і Мошіаха, історичні дати й уривки «Чи знаєте ви».


Див. також

Додаткова література

  • Менахем Зігельбойм, ‏Вірити по-справжньому, що Геула станеться сьогодні, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1356, с. 14–18 (5783) קישור לשבועון בית משיח

Зовнішні посилання

Два періоди


Примітки

  1. ^ Див. Псахім, 5а; Мегіла, 12а; Санедрін, 98б і ще в багатьох місцях.
  2. ^ Раші, Санедрін, 97а, коментар, що починається словами «І дві тисячі»; див. там у Гемарі про роки світу і в Раші там, коментар, що починається словами «І дві тисячі», що після двох тисяч років Тори за правом має прийти Мошіах тощо.
  3. ^ Див. Рамбам там, і він додав: «до колишнього владарювання» (згідно з Міха 4, 8).
  4. ^ Див. докладно «Лікутей сіхот», т. 18, с. 272 і далі.
  5. ^ Для роз'яснення див. Заповіді будуть скасовані в прийдешньому. Та інше.
  6. ^ Див. «Лікутей сіхот», т. 18, с. 274, у примітці.
  7. ^ Оскільки в перший період Днів Мошіаха не буде зміни природи світу, а воскресіння мертвих — це зміна, тому подія воскресіння відбудеться лише як частина й етап другого періоду Днів Мошіаха, див. нижче в розділі «Два періоди».
  8. ^ Езра 2, 63.
  9. ^ Сота, 48б. І див. Танхума, Ваєхі, 3, про Землю Ізраїлю, що її мертві оживуть першими в Дні Мошіаха, і подібно до цього Псікта Раббаті, розд. 1, і Єрусалимський Талмуд, Кілаїм, розд. 9, закон 3. І див. «Яд Рама», Санедрін, 90а, про воскресіння мертвих у Дні Мошіаха, і в його посланні до мудреців Люнеля, надрукованому в «Санедрей гдола», вид. інституту «Гарей Фішл», т. 1, розділ 166. І див. також статтю «Воскресіння мертвих».
  10. ^ Див. Псахім, 50а: «Але в майбутньому світі» тощо; Ктубот, 111б: «Не як цей світ майбутній світ» тощо, і Бава батра, 122а: «Розподіл у майбутньому світі», і нижче, примітка 195. І див. Раші, Санедрін, 110б, коментар, що починається словами «Тану рабанан»: «майбутній світ» — тобто Дні Мошіаха.
  11. ^ Див. Брахот, 12б: «Дні життя твого» — цей світ тощо, наведено нижче, примітка 234, і Шабат, 63а та зазначене там: «Немає різниці між цим світом і Днями Мошіаха» тощо, наведено нижче, примітка 49.
  12. ^ Див. Брахот, 34б і Шабат, 63а: «Але в майбутньому світі» тощо, наведено нижче, примітка 38. І див. Псахім, 68а і Санедрін, 91б: «Тут — про Дні Мошіаха, тут — про майбутній світ», і Звахім, 118б: «Це Дні Мошіаха» тощо «це майбутній світ», і Арахін, 13б: «Кінор Днів Мошіаха — восьмиструнний» тощо «а майбутнього світу — десятиструнний» тощо, та інше.
  13. ^ Див. Мехільта, Бо, розд. 16, і Єрусалимський Талмуд, Брахот, кінець розд. 1, що не згадуватимуть Виходу з Єгипту у прийдешньому майбутньому, і маються на увазі Дні Мошіаха.
  14. ^ Бо витлумачили: «Люблю я, коли чує Г-сподь голос мій» (Тегілім 116, 1) — про Дні Мошіаха; «Ти — Б-г мій, і я прославлю Тебе» (там само, 119, 28) — про прийдешнє майбутнє. — Єрусалимський Талмуд, там само, розд. 2, закон 4. І див. Шабат, 113б: «І наситилася» — про Дні Мошіаха; «і залишилося в неї» — про прийдешнє майбутнє.
  15. ^ Рамбам, Закони про царів, 12, 1–2.
  16. ^ Ваїкра 26, 6.
  17. ^ Єшаягу 11, 9
  18. ^ Книга «Шофтім», Закони про царів та їхні війни, розділ 12, закон 5.
  19. ^ Єшаягу, розд. 11, вірш 9.
  20. ^ «Лікутей сіхот», т. 27, «Бехукотай», § 13
  21. ^ Гадран на Рамбама 5751
  22. ^ Гадран на Рамбама 5749, § 5, Гадран на Рамбама 5751, § 9
  23. ^ Маамар «Пада ве-шалом» 5741.
  24. ^ «Ве-гая екев тішмеун» 5727.
  25. ^ Трактат Санедрін, аркуш 98, сторінка 2.
  26. ^ Як зазначено вище, згідно з гадраном на Рамбама 5749

Повідомити про помилку на цій сторінці