Рахель Замір
| Рахель Замір | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5693 |
| Дата смерті | 22 тевета 5782 (26 грудня 2021) |
| Місце проживання | Тель-Авів |
| Місце діяльності | Кфар-Саба, Рамат-Іцхак, Холон |
| Рід діяльності | педагог, вихователька дитячого садка, методистка, педагогічна інспекторка |
| Посада | педагогічна методистка дитячих садків Хабаду, інспекторка дитячих садків Хабаду мережі «Огалей Йосеф-Іцхак» |
| Сім'я | |
| Батько | Яаков Клейман |
| Мати | Рівка |
| Чоловік | Рафаель Замір |
| Родовід | |
Пані Рахель Замір (5693 — 22 тевета 5782 (26 грудня 2021)) була педагогом, вихователькою дитячого садка, методисткою і педагогічною інспекторкою в мережі хабадських дитячих садків мережі «Огалей Йосеф-Іцхак» у Святій Землі. Удостоїлася багатьох педагогічних настанов від Ребе і винятково прихильного ставлення.
Біографія
Народилася 5693 року (1932/1933) в родині батька, р. Яакова Клеймана, і матері, пані Рівки, середньою з трьох дітей у сім'ї[1].
Коли їй було 9 років, вибухнула Друга світова війна, під час якої її разом із тисячами дітей міста відправили далеко від району бойових дій, де їй доводилося берегти своє єврейство.
Під час війни її батьки померли від голоду в блокаду Ленінграда[2].
Із закінченням війни її батько дивовижним чином з'явився уві сні своїй сестрі Іті й наполегливо просив її вирушити й урятувати його дітей із дитячого будинку, і після виснажливої подорожі, що тривала довгі місяці, та багатьох зусиль тітці вдалося розшукати дітей, забрати їх із дитячого будинку й узяти під свою опіку.
Після перехідного періоду в Самарканді в рава Нахума-Шмар'ї Сасонкіна[3] вони разом із тисячами хасидів перетнули кордон Росії під час операції, що згодом стала відома під назвою «виїзд із Росії 5706», і почали мандрувати різними транзитними таборами — у Вегшайді, у Відні в Австрії, у Штайрі в Німеччині та в Парижі у Франції, і після довгої дороги, сповненої поневірянь, що тривала близько 4 років, прибули до Землі Ізраїлю 5709 року (1948/1949).
Після перехідного періоду проживання в маабарі біля Хайфи родина Сасонкін переїхала жити в будинок, збудований для неї в Єрусалимі завдяки клопотанням рава Шломо-Йосефа Зевіна, а за сприяння дядька, р. Хаїма Малі, вона закінчила курси машинопису й почала працювати та заробляти, і водночас почала цікавитися лекціями в галузі психології та душі людини.
5714 року (1953/1954) — у віці 21 року — вийшла заміж за р. Рафаеля Заміра; хоча він на той час не належав до хасидів Хабаду, Ребе дав своє благословення на шідух і написав р. Сасонкіну, що на ньому лежить обов'язок наблизити його до світла хасидуту.
Виховний шліхут
Після весілля подружжя оселилося в Тель-Авіві, і вона почала працювати вихователькою дитячого садка в Кфар-Сабі в системі освіти «Га-поель га-мізрахі», а згодом у Рамат-Іцхаку, і на 5719 навчальний рік на прохання рава Давида Ханзіна пішла працювати в мережу «Огалей Йосеф-Іцхак» вихователькою в дитячому садку в Холоні
З огляду на економічне становище сімей, діти яких ходили до цього дитячого садка, поряд із вкладанням сил у виховання дітей вона намагалася допомагати сім'ям грошима, одягом і продуктами, і удостоїлася великої підтримки від Ребе, коли хотіла піти через важку роботу та характер сімей. Ребе, який отримував регулярні звіти про дитячий садок, надіслав листи працівникам мерії, щоб вони зі свого боку допомогли, чим можливо.
З часом дитячий садок ставав дедалі відомішим, аж поки не дійшло до того, що в кожному наборі вона навчала близько 50 дітей, і дійшло до того, що мерії доводилося виставляти поліцейських під час запису через безлади, які влаштовували батьки, що бажали записати своїх дітей саме до її дитячого садка.
Протягом років удостоїлася отримати від Ребе близько двохсот листів на теми виховання та щодо її особистих справ[4], і багато разів входити на єхідут.
Упродовж довгих років служила педагогічною методисткою всіх дитячих садків Хабаду по всій країні та вкладала свою енергію й час, зокрема на добровільних засадах, заради процвітання й розквіту дитячих садків Хабаду, і продовжувала це, коли через роки була призначена інспекторкою дитячих садків Хабаду.
Листи від Ребе
Захищати паросток від шкідників
Пані Рахель Замір фактично була однією з найвизначніших діячок у галузі дошкільного виховання у Святій Землі. У листі Ребе від переддня 15 швата 5725 (18 січня 1965), зверненому «до дорогих дітей, хай живуть вони», він пише:
«І в кожному хлопчикові й дівчинці він бачив [= його святість Ребе Раяц] паросток, якому судилося вирости й стати деревом прекрасних плодів, що приносить добрі й приємні плоди. Однак це залежить від бажання та праці хлопчика й дівчинки, і притча про це — дерево. Коли садять зернятко або ніжний паросток, треба оберігати його від бур'янів і всіляких шкідників і забезпечувати [= постачати] його водою і так далі, доки він не виросте й не стане деревом, що приносить добрі плоди. І так само з кожним хлопчиком і дівчинкою, про яких сказав Всевишній, благословенний Він, через Свого пророка, що вони — «паросток насадження Мого, діло рук Моїх, для прославлення». І ось Творець, благословенний Він, насадив у вас святу душу, воістину частку Б-жественності згори, і ви мусите оберігати Б-жественне «зернятко» від бур'янів і шкідників, тобто від негідних друзів, і забезпечувати його живою водою, а вода — це не що інше, як Тора, Тора життя та її заповіді, які — життя для тих, хто їх виконує. І тоді Всевишній, благословенний Він, дасть і знову дасть вам Своє благословення, щоб ви зуміли стати «деревами», що приносять добрі й чудові плоди, на радість вашим батькам і вчителям, на гордість і славу нашого народу, народу синів Ізраїлю.»
Це особливе послання було написано дітям, які надіслали малюнки та підйон нефеш Ребе [5]. Ребе торкається цього на початку листа:
«Я з радістю отримав ваші малюнки разом із листом вашої вчительки й виховательки, пані Рахелі, хай живе вона, Замір.»
Вплив дитячого садка — навіть у найосновніших речах
Пані Рахель Замір удостоїлася підтримки, настанов і вказівок у письмовому вигляді (як опубліковано в «Ігрот кодеш») та усно [6] протягом усіх років своєї роботи в дитячих садках. У своїй книжці «Шліхут хаяй» [7] вона описала все це докладно й ґрунтовно.
Одного разу, 5727 року (1966/1967), коли вона описала перед Ребе велику трудність й попросила піти з місця роботи, їй відповіли:
«Варто, щоб вона поглиблено вникла в те, що написано в маамарі про „З уст немовлят“ і т. д., і зробила висновок щодо цінності їхнього виховання та величі заслуги тих, кому Вище провидіння передало це в руки, і щастя їхнє, і багатство їхнє і т. д. — і тому, хто розуміє, досить.»
Іншого разу, у місяці тамузі 5720 року (1959/1960), вона написала Ребе, що впадає у відчай у своїй роботі, оскільки мати одного з вихованців дитячого садка повідомила, що вирішила записати свого сина до місіонерської школи в Яффо: З дитячого садка Хабаду єврейська дитина піде до християнської школи?!
Через деякий час вона удостоїлася отримати особливу відповідь від Ребе.

בשעה שעבדה על ההוצאה לאור של הספר 'מדריך תוכנית העבודה לגיל הרך', זכתה למענה מהרבי שנמסר באמצעות הטלפון: ""בטח היא באמצע או בסוף הוצאה לאור בעניני חינוך. ה' יתברך יצליחה"".
Пані Замір та її чоловік не удостоїлися дітей[8], але удостоїлися у своєму виховному шліхуті наблизити сотні дітей і сімей до юдаїзму та хасидуту.
Померла в добрій старості у віці 90 років[9] 22 тевета 5782 (26 грудня 2021). Її чоловік, р. Рафаель, помер за кілька місяців до неї, 18 нісана 5781 (31 березня 2021).
Бібліотека
Основна стаття – «Шліхут хаяй»
- מדריך תוכנית העבודה לגיל הרך, תל אביב תשמ"ח
- «Шліхут хаяй» — автобіографія
- Свята Ізраїлю та його пам'ятні дати
Зовнішні посилання
- Новинка на полиці: «Шліхут хаяй» російською мовою

- Хасид, який змусив тисячі жінок розплакатися від хвилювання

- Педагогиня пані Рахель Замір

- Перша хабадська інспекторка

- «З тридцятьма дітьми так важко працювати?».
(посилання не працює, 22 хешвана 5784 (6 листопада 2023)) - Вихователька дитячого садка тата — рава Менахема-Мендла Арада

Додаткова література
- Та, що садить із любов'ю, її життєпис у додатку «Неші» до тижневика «Кфар-Хабад» 1941, сторінка 10
- Мама, благословенна дітьми, додаток «Атерет Хая» тижневика «Бейт Мошіах», тижнева глава «Ваера» 5782, сторінка 4
Примітки
- ^ Її сестра Фейгл-Фаня була старша за неї на чотири з половиною роки, а її брат, хасидський художник Залман Клейман, молодший за неї на рік.
- ^ У той час як багато хасидів Хабаду втекли до Ташкента й Самарканда, її батько й мати нічого про це не знали, оскільки жили в постійному страху після того, як 5698 року (1937/1938) заарештували зятя її батька (чоловіка його сестри) р. Моше Сасонкіна і відправили його в невідомість, і відтоді й зять перебував під постійним стеженням і зовсім уникав розмов на теми, які могли б здатися неприйнятними в очах режиму, і тому він не знав про дії хасидів і залишився в Ленінграді.
- ^ Свекор тітки.
- ^ Згідно з її свідченням у передмові до книжки «Шліхут хаяй», сторінка 7.
- ^ Його фотокопія — у книжці «Шліхут хаяй», 5760, с. 174.
- ^ Наводиться в книжці «Єхідуйот» рава Агарона-Дова Гальперіна
- ^ Вийшла друком 5760 року (1999/2000)
- ^ На одному з єхідутів Ребе дав їм етрог як сгулу, але звелів їм, щоб ніхто про це не знав; однак, коли вони вийшли, від сильного хвилювання показали етрог тим, хто чекав у кімнаті єхідуту, і відчули, що цим утратили благословення.
- ^ Приблизний вік.
Код особи: № 7971405701