Тегілім 23
Тегілім 23
Псалом Давида: Г-сподь — пастир мій, пастир мій, не матиму нестатку |
|---|
|
1: Псалом Давида. Г-сподь — пастир мій, не матиму нестатку. |
Тегілім 23 — 23-й псалом у книзі Тегілім; початкові слова псалма: «Псалом Давида. Г-сподь — пастир мій, не матиму нестатку».
Жанр псалма
Наші мудреці, благословенної пам'яті, кажуть[1], що кожен псалом у Тегілім, який починається словами «Псалом Давида», означає, що Давид спочатку грав, а потім на нього сходила Шхіна: псалом — щоб привести святий дух до Давида. А там, де написано «Давида псалом», спочатку на ньому перебувала Шхіна, а потім він співав пісню[2]
Зміст псалма
Псалом виражає віру в те, що Всевишній наглядає за справами людини й захищає її в годину біди; а також у те, що Всевишній забезпечує людину всім необхідним — матеріальним і духовним. Поет виражає свою тугу і бажання покласти на Всевишнього всі свої турботи та прилепитися до Нього. У псалмі можна розрізнити кілька образів Всевишнього. Низка дослідників бачать у всьому псалмі одну картину — Всевишній як пастир, перед яким стоїть Давид, що називає Його «Г-сподь — пастир мій». Інші ділять його на дві картини — образ пастиря у віршах 1–4 і образ Всевишнього як господаря дому, що приймає свого гостя, Давида, — «і перебуватиму я в домі Г-сподньому» (вірші 5–6). Є й ті, хто ділить псалом на три частини: (1) пастир і його стадо (1–3); (2) Всевишній як той, хто вказує шлях авторові псалма (в. 4); (3) господар дому та його гість (5–6).[3]
Темі псалма давали різні тлумачення; загальноприйняте тлумачення — що йдеться про особистий псалом, який описує сподівання людини на Всевишнього.[4] На противагу цьому тлумаченню Мальбім подає псалом як присвячений особистому життю Давида до того, як він став царем, і докладно показує, як різні частини псалма відповідають життю Давида.[5] Ще одне тлумачення подано в Мідраш Тегілім: мудреці подають псалом як символ історії народу Ізраїлю в пустелі.[6]
Звичаї
Прийнято промовляти цей псалом перед першою і другою трапезою (Шабату).
А за звичаєм Хабаду цей псалом прийнято промовляти також під час третьої трапези Шабату.
Нігун «Мізмор ле-Давид»
Нігун «Мізмор ле-Давид» — мелодія, на яку співають цей псалом під час «Раава де-раавін» у Шабат.
Нігун було записано зі слів хасида р. Шмуеля Залманова, як його співав хазан у Любавичах р. Єхіель Гальперін.
Цей нігун — нігун 218 у «Сефер га-нігуним».
Пояснення Ребе
Ребе пише, що цей псалом приводить до сподівання на Всевишнього[7][8].
Зовнішні посилання
| Псалми книги Тегілім | |
|---|---|
|
Примітки
- ^ Псахім, аркуш 117а
- ^ Раші, Тегілім 23
- ^ «Тегілім 23», Нахум Сарна (редактор), Тегілім — частина 1, серія «Олам га-Танах», с. 105 (Шаблон:Котар)
- ^ «Даат мікра» на Тегілім 23
- ^ Мальбім на Тегілім, псалом 23, вірш 1
- ^ Мідраш Тегілім, псалом 23, що починається словами «Нафші єшовев»
- ^ Лист від 8 іяра 5728 (6 травня 1968), «Ігрот кодеш», том 25, лист 9487, і там само, у листі 9571: «Вчи, доки не дізнаєшся змісту (не обов'язково слів) 23-го псалма в Тегілім (не має значення, якою мовою вчитимеш). Промовляй цей псалом у святий Шабат, у понеділок і в четвер, блі недер».
- ^ Ребе також вказав це хасидові, який погано почувався, Відбиток із книги про рава Шмуеля Хефера, тшура Хефер-Коген, кислев 5784 (листопад–грудень 2023), с. 56.