Перейти до вмісту

Трактат «Менахот»

Матеріал з Хабадпедії

Трактат Менахот — другий трактат розділу Кодашім, п'ятого розділу Мішни. Крім Мішни і Тосефти, на цей трактат є Вавилонський Талмуд, і немає Єрусалимського Талмуду. У ньому тринадцять розділів, які присвячені головним чином законам жертв, що приносяться з рослинного світу і називаються «менахот», на відміну від трактату Звахім, присвяченого жертвам з тваринного світу. Четвертий розділ цього трактату принагідно торкається ціціт, тфілін і законів сувою Тори та мезузи.
У Вавилонському Талмуді в цьому трактаті 109 аркушів.

Заповідь обрізання

У трактаті[1] наводиться, що цар Давид, коли ввійшов до лазні і перебував без заповідей, побивався через це. Але коли згадав про брит міла на своїй плоті, заспокоївся.

Звідси Ребе доводить, що, крім самої дії обрізання, обрізання — це також постійна і безперервна заповідь, яка полягає в тому, щоб бути обрізаним, і тому обрізана людина постійно виконує заповідь, і тому цар Давид заспокоївся.[2]

Роз'яснення Ребе

Зовнішні посилання

Примітки

Повідомити про помилку на цій сторінці