Голова єшиви
Цю статтю необхідно доповнити
| ||
| Цю статтю необхідно доповнити | |

Рош-єшива (арамейською: реш мтівта; скорочено рам) — звання рабина, який очолює єшиву.
Посада
Посада рош-єшиви існує ще з часів танаїв і амораїв, і в її характері та подробицях відбувалися численні зміни в різних громадах Ізраїлю і в різних поколіннях аж до наших днів. Термін «рош-єшива» трапляється один раз у Талмуді, але регулярне його вживання почалося, вочевидь, лише в епоху гаонів, коли значення слова «єшива» розширилося до того змісту, в якому воно вживається сьогодні. У саму епоху гаонів рош-єшиву називали також «Гаон Яаков».
Як правило, від рош-єшиви вимагається бути визначним авторитетом у Торі, мати широкі знання і вміння вивчати Талмуд. У багатьох єшивах урок, який дає рош-єшива, вважається найважчим і призначений для найкращих учнів. Рош-єшива також визначає ідейний і духовний розпорядок в єшиві, а іноді займається і її адміністративним управлінням.
У багатьох випадках рош-єшиву обирають на цю посаду довічно. Призначення рош-єшиви здійснює іноді громада, яка підтримує єшиву, іноді учні, а іноді попередній рош-єшива; у нових єшивах часто рош-єшива — це той, хто її заснував. У різних місцях і в різні часи особисте успадкування керівництва єшивою від батька до сина мало різну вагу.
Суть рош-єшиви
У листі-настанові про заснування єшиви «Торат Емет» Ребе Раяц описує суть бажаного рош-єшиви
Суть рош-єшиви — ші' [-щоб був] видатним знавцем поглибленого вивчення (і зовсім не важливе його походження, чи він хасид, чи ашкеназ, чи з Польщі, Угорщини, — все одно), аби лише саме його навчання було грутник [-ґрунтовним], з ясним раціональним знанням, ніт пшетліх [не виголошенням пшетлах (-легких тлумачень, речей несерйозних і другорядних за значенням)] і вигадками в порожньому пілпулі, одягненими в мантію ерудиції, тощо, володар сильного таланту, богобоязливий і такий, що любить навчання (ер гот гольт Тойре [-він любить Тору], і ритха де-орайта [-учений запал] йому властива).
І щоб він добре пояснював, дер вос кон аройс гебн а іньян [-який може висловити думку] добре і неквапливо, і був відданий справі (і хоча його походження зовсім не важливе, але того, хто, не дай Б-г, противник хасидуту взагалі чи Хабаду зокрема, чи то через своє походження, що він тощо, чи з іншої партії, — цього слід особливо остерігатися). І щоб він був людиною воістину цілісною, без корисливих спонук.
— Надруковано в книзі «Торат Емет — сто років Любавич у Святій Землі» (видавництво «Хазак», 5772), с. 81-82
Див. також
Додаткова література
- «У-шмо Мордехай» — збірник, виданий «Комітетом учнів-тмімім».