Тегілім 28
Тегілім 28
Давида. До Тебе, Г-споди, взиваю |
|---|
|
1: Давида. До Тебе, Г-споди, взиваю; скеле моя, не будь мовчазним до мене, бо якщо Ти змовчиш, уподібнюся я до тих, що сходять у могилу. |
«Давида. До Тебе, Г-споди, взиваю» — початкова фраза розділу 28 книги Тегілім, псалма, складеного царем Давидом[1]; він містить молитву до Святого, благословенний Він, щоб Він допоміг людині йти прямим шляхом і віддав кожному за ділами його.
Згідно з установленням Бааль-Шем-Това читати особистий розділ відповідно до кількості років життя людини, цей псалом прийнято читати починаючи зі вступу у 28-й рік у день народження 27-річчя і до дня народження 28-річчя.
Зміст псалма
У Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак» у заголовку псалма зазначено: «Молитва для кожної людини, щоб Святий, благословенний Він, допоміг їй іти шляхом добра і втримав її від того, щоб іти з нечестивими, що чинять беззаконня, і віддав нечестивим за нечестям їхнім, а праведникам — за праведністю їхньою».
Псалом можна поділити на три частини:
- Вірші 1-2 слугують своєрідним «заголовком» псалма, і в них — прохання до Святого, благословенний Він, прийняти молитву
- Вірші 3-5 — молитва проти ворогів людини
- Вірші 6-9 — подяка Всевишньому за те, що Він почув молитву
Хоча весь псалом промовлено від першої особи однини, останній вірш сказано в узагальненій формі, як молитву про Визволення і спасіння всього народу Ізраїлю.
У молитві
Вірш, що завершує розділ, — це заголовок третього внутрішнього заголовка серед уривків, з яких складається молитва «Году ла-Шем кру бі-шмо» на початку «Псукей де-зімра».
Поширений звичай — користуватися цим віршем, щоб перелічувати людей і пересвідчуватися, що є міньян євреїв для молитви, через заборону лічити синів Ізраїлю числами, і оскільки в цьому вірші десять слів. Ребе вказує, що хоча є багато віршів, які містять десять слів, і хоча в минулому було прийнято користуватися іншим віршем, поширився звичай користуватися саме цим віршем, оскільки ми перебуваємо в часі, близькому до Визволення[2].
У вченні хасидизму
- «Г-сподь — сила моя і щит мій» — сила (оз) — це сила внутрішня, а щит — зовнішній щодо людини; і відповідно до цього мудреці кажуть: «Немає „сили“ іншої, крім Тори», бо вона — аспект внутрішнього, а «щит мій» — це через заповіді, які є аспектом зовнішнього[3].
- «На Нього покладалося серце моє, і Він допоміг мені» — оскільки все в руках Небес, крім трепету перед Небесами, потрібна впевненість, з якою Святий, благословенний Він, покладається на Кнесет Ісраель, що вони будуть богобоязливими; тому недостатньо самої лише якості уповання, коли єврей покладається на Всевишнього, але той, хто покладається на Всевишнього, має бути також богобоязливим; і коли він виправдовує «уповання» Святого, благословенний Він, — він удостоюється того, що Святий, благословенний Він, допоможе йому і виправдає уповання, з яким він покладається на допомогу Святого, благословенний Він[4].
- «І паси їх, і піднось їх навіки» — від вислову «пастух овець», який дбає про кожну з овець, щоб дати їй те, що їй потрібно, індивідуально — те, що їй підходить і що для неї необхідне; і це саме по собі — у формі «і піднось їх», з піднесенням і величчю, без сорому[5].
У нігунах Хабаду
Основна стаття – Нігун «Гошіа ет амеха»
Нігун «Гошіа ет амеха» склав рав і психолог доктор Аврагам Тверський, і його прийнято як хабадський нігун у 5720 році (1959/1960).
Ноти нігуну виражають молитву і благання до Всевишнього про швидке Визволення, а з іншого боку — радість і уповання; його багато разів виконували перед Ребе[6].
Зовнішні посилання
| Псалми книги Тегілім | |
|---|---|
|
Примітки
- ^ З усіх 150 розділів Тегілім лише 14 розділів (за числовим значенням — гематрією — слова «Давид») відкриваються заголовком «Давида», і цей — п'ятий із них. Решта розділів: 24, 25, 26, 27, 32, 34, 35, 37, 101, 103, 110, 138, 144.
- ^ За допомогою якого вірша лічать?, ідея, оброблена за сіхот Ребе («Торат Менахем» 5743, т. 2, с. 1137), у листку 1521 у листку «Сіхат га-шавуа»
- ^ «Ягель ор» на цей вірш.
- ^ «Ягель ор», на цей вірш.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 20, с. 493.
- ^ Прослухати нігун із «Ніхоах».