Перейти до вмісту

Тегілім 21

Матеріал з Хабадпедії
Тегілім 21
Керівникові хору. Псалом Давида

1: Керівникові хору. Псалом Давида
2: Г-споди, силі Твоїй радіє цар, і спасінню Твоєму — як вельми тішиться він
3: Бажання серця його Ти дав йому, і прохань уст його не відмовив. Села
4: Бо Ти зустрічаєш його благословеннями блага, покладаєш на голову його вінець із чистого золота
5: Життя просив він у Тебе — Ти дав йому довготу днів на віки вічні
6: Велика слава його в спасінні Твоєму, красу і велич Ти поклав на нього
7: Бо Ти зробив його благословенням навіки, звеселив його радістю перед лицем Твоїм
8: Бо цар уповає на Г-спода, і з милості Всевишнього не похитнеться
9: Знайде рука Твоя всіх ворогів Твоїх, десниця Твоя знайде ненависників Твоїх
10: Зробиш їх як піч вогненну під час гніву Твого; Г-сподь у гніві Своїм поглине їх, і пожере їх вогонь
11: Плід їхній із землі знищиш, і нащадків їхніх — із середовища синів людських
12: Бо замислили вони проти Тебе зло, задумали підступи, але не зможуть
13: Бо Ти оберонеш їх до втечі, тятивами Твоїми націлишся в обличчя їхні
14: Піднесися, Г-споди, у силі Твоїй; будемо співати і оспівувати могутність Твою.

«Керівникові хору. Псалом Давида. Г-споди, силі Твоїй радіє цар» — початкова фраза глави 21 у Тегілім; вона ґрунтується на темі подяки Всевишньому за милість, яку Він виявляє людині.

Зміст розділу

Згідно з Раші, глава говорить про Мелех га-Мошіаха і про царя Давида, який промовив її після звинувачень проти нього за те, що він узяв Бат-Шеву.

Псалмоспівець просить Всевишнього, щоб Він звеселив Мелех га-Мошіаха силою і славою і щоб Мелех га-Мошіах уповав на Всевишнього.

Наприкінці псалмоспівець просить Всевишнього помститися нечестивцям.

«Життя просив він у Тебе»

Згідно з Раші, цар Давид говорить про свою втечу від Шауля: Давид ішов і молився, щоб залишитися живим, повернутися до своєї країни і щоб Всевишній дав довготу днів його царюванню.

У Гемарі[1] наводиться, що коли Мошіах бен Давид побачить, що помер Мошіах бен Йосеф, він попросить життя у Всевишнього, і Всевишній дасть йому.

Роз'яснення Ребе до розділу

Ребе пояснює, що вірш «Життя просив він у Тебе» говорить про те, що написано в «Зогарі»[2]: Адам га-Рішон дав Давиду сімдесят років зі свого життя, а також праотці — Аврагам, Яаков і Йосеф. Ребе наводить слова Цемах Цедека, що Давид називається «бар нафлей», оскільки сам по собі він не мав життя. І тому йому знадобилося отримати життя від Адама га-Рішона і від праотців. Також Мошіах називається «бар нафлей», як написано: «Того дня підніму Я курінь Давида, що падає» — «царство Давида, яке впало, тому Мошіах називається бар нафлей».

І Ребе роз'яснює, який зв'язок між тим, що Давид називається «бар нафлей», і тим, що Мошіах називається «бар нафлей».

Зовнішні посилання


Псалми книги Тегілім

1  •  2  •  3  •  4  •  5  •  6  •  7  •  8  •  9  •  10  •  11  •  12  •  13  •  14  •  15  •  16  •  17  •  18  •  19  •  20  •  21  •  22  •  23  •  24  •  25  •  26  •  27  •  28  •  29  •  30  •  31  •  32  •  33  •  34  •  35  •  36  •  37  •  38  •  39  •  40  •  41  •  42  •  43  •  44  •  45  •  46  •  47  •  48  •  49  •  50  •  51  •  52  •  53  •  54  •  55  •  56  •  57  •  58  •  59  •  60  •  61  •  62  •  63  •  64  •  65  •  66  •  67  •  68  •  69  •  70  •  71  •  72  •  73  •  74  •  75  •  76  •  77  •  78  •  79  •  80  •  81  •  82  •  83  •  84  •  85  •  86  •  87  •  88  •  89  •  90  •  91  •  92  •  93  •  94  •  95  •  96  •  97  •  98  •  99  •  100  •  101  •  102  •  103  •  104  •  105  •  106  •  107  •  108  •  109  •  110  •  111  •  112  •  113  •  114  •  115  •  116  •  117  •  118  •  119  •  120  •  121  •  122  •  123  •  124  •  125  •  126  •  127  •  128  •  129  •  130  •  131  •  132  •  133  •  134  •  135  •  136  •  137  •  138  •  139  •  140  •  141  •  142  •  143  •  144  •  145  •  146  •  147  •  148  •  149  •  150

Примітки

  1. ^ Сука, 52а.
  2. ^ Частина 1, 168а.

Повідомити про помилку на цій сторінці