Тегілім 130
Тегілім 130
Пісня сходжень. З глибин воззвав я до Тебе, Г-споди |
|---|
|
1: Пісня сходжень. З глибин воззвав я до Тебе, Г-споди: 2: Г-споди, почуй голос мій: нехай будуть вуха Твої уважні — до голосу благань моїх. 3: Якщо беззаконня будеш зберігати, Б-же, — Г-споди, хто встоїть? 4: Бо в Тебе прощення — щоб благоговіли перед Тобою. 5: Уповав я на Г-спода, уповала душа моя, і на слово Його сподівався я. 6: Душа моя — до Г-спода, більше, ніж сторожі — ранку, сторожі — ранку. 7: Нехай уповає Ізраїль на Г-спода, бо в Г-спода милість і велике в Нього визволення. 8: І Він визволить Ізраїль від усіх беззаконь його. |
Тегілім 130 — 130-й псалом у книзі Тегілім. І це молитва про тривалість вигнання[1] і про прощення гріхів.
Класифікація
Цей псалом — один із п'ятнадцяти псалмів «Шир га-маалот» (120 — 134), які виголосив цар Давид, щоб підняти назад води безодні, що опустилися на п'ятнадцять тисяч ліктів, коли він копав основи Храму.
Його зміст
У псалмі поет просить у Всевишнього милосердя, щоб Він простив йому, бо він уповає на Всевишнього.
Його читання
Цей псалом заведено промовляти в Десять днів каяття, після благословення «Іштабах».
У каббалі[2] роз'яснюється причина: у Рош га-Шана — це час побудови Малхут, коли притягують бажання Всевишнього царювати у світах. І тому щодня відтоді промовляють Тегілім 130 — щоб притягнути («кератіха») одну сфіру з Малхут, як вона містить десять, зі ступеня «маамакім», у якому вона прихована.
Пояснення хасидуту
З глибин воззвав я до Тебе, Г-споди
У Зогарі є дві думки: на думку р. Іцхака, тшува — це з глибин серця єврея. А на думку р. Аби — бажання царювати у світах, що в Десять днів каяття притягують бажання Всевишнього царювати після того, як воно приховується в ніч Рош га-Шана — побудова Малхут.
«Мімаамакім» — у множині. І звідси випливає, що треба волати до Всевишнього з двох глибин серця і притягувати з двох ступенів глибини згори, глибина всередині глибини:
Дві глибини: перша глибина, яку притягують, — це ступінь предвічного бажання (предвічна думка Адама Кадмона), і її притягують за допомогою глибини й волання «у голосі, якого не чути» — голосі, що виходить із внутрішньої частини серця, який не приходить криком, але має певне вбрання в літери.
Друга глибина, яку притягують, — це абсолютне бажання, яке в Ацмут Ейн Соф, бо Він вирішив, що за допомогою «ітарута ді-лтата» — служіння нижнього, синів Ізраїлю, — притягнуть вищу глибину і бажання царювати. І її сини Ізраїлю притягують за допомогою глибини волання й внутрішньої частини серця, яке є воланням вище за вбрання в літери мовлення[3].
Бо в Тебе прощення
У хасидуті[4] роз'яснюється, що «бо в Тебе прощення» — саме в Тебе, у Всевишнього, бо цар із плоті й крові не завжди може простити, будучи обмежений вельможами-радниками і своїм царством; але у Всевишнього немає нікого, хто завадив би Йому простити.
Щоб благоговіли перед Тобою
У хасидуті[5] роз'яснюється, що те, що Всевишній прощає, — причина трепету, а не любові; і наводиться притча від Алтер Ребе про боржника, який не має сил сплатити свій борг: якщо його позикодавець — людина жорстка і вимагатиме від нього сплатити все негайно, — він не впаде у відчай і не зуміє сплатити навіть дрібниці; але якщо позикодавець поблажливий і запропонує йому зручні виплати, він зуміє сплатити все. Так само і єврей під час сходження своєї душі в цей світ стає боржником — виконувати Тору й заповіді; і якщо Всевишній прощає йому в дні тшуви, то він доходить до трепету в Рош га-Шана і Йом Кіпур.
Зовнішні посилання
| Псалми книги Тегілім | |
|---|---|
|
Примітки
- ^ Передмова Ребе Раяца до псалма [потрібне джерело], у Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак»
- ^ «При ец хаїм», брама молитви Рош га-Шана, розділ 7
- ^ Маамар, що починається словами «Шир ла-маалот», 5703
- ^ Маамар, що починається словами «Кі імха га-сліха», 5709
- ^ Там само