Золото

Золото — найдорожчий і найцінніший метал із семи видів металів. Його уподібнюють вищій частині якості гвура, яка розкриється в прийдешньому, — аспект «любові, подібної до вогняних іскор».
У хасидуті
Причина того, що золото дорожче за срібло, у тому, що корінь гвури вищий за якість хесед, і справді, в Геулі головним буде служіння левітів, які є аспектом золота, але нині, під час вигнання, треба включати гвурот у хасадім, і тому служіння нині — це служіння когенів, що відповідають хесед, який уподібнюється сріблу[1].
Бааль-Шем-Тов тлумачить вірш «Золоті підвіски зробимо тобі зі срібними цятками» так: хоча головне в служінні та його початок — через золото, тобто трепет, проте срібло, тобто прагнення, — це точка служіння. І він уподібнив це тому, хто вивчив ковальське ремесло, але не знав, що, щоб почати роботу, треба розжарити золото у вогні, бо якщо не зробити цього, золото не плавиться[2].
У Храмі
Більшість храмових посудин було зроблено із золота[3], крім тих, для яких була особлива причина бути з іншого металу. Серед них:[потрібне уточнення] золотий жертовник, золота менора, стіл для хлібів предложення, світильники, крувим і два з трьох ковчегів, з яких складався Ковчег Завіту[4].
У Другому Храмі усі брами Азари було покрито золотом царем Іродом, крім брами Ніканора[5].
Внутрішня причина цього в тому, що золото має особливу перевагу перед іншими металами, і його корінь вищий за корені дешевших матеріалів. У порядку сходження ступенів цей порядок зберігається, і тому і в цьому світі золото вважається дорожчим за срібло[6]. У Зогарі[7] роз'яснюється, що золото має особливий зв'язок зі світлом сонця, і воно піднесеніше і більше пов'язане з духовністю, ніж інші — срібло і мідь[8].
В одежах первосвященника багато деталей було зроблено із золота за повелінням Всевишнього. Наприклад, ціц, золоті оправи на наплічниках ефода, золоті оправи в хошені тощо. Крім того, до складу тканини ефода і хошена вплітали золоті нитки. Тому одежі первосвященника загалом називалися «золотими одежами», на відміну від «білих одеж», які він вдягав у своїй частині служби Йом Кіпуру.
Любов, подібна до вогняних іскор
У «Лікутей амарим», розділ 50, Алтер Ребе пише, що служіння левітів — це любов, подібна до вогняних іскор, з аспекту вищих гвурот Вищої Біни. Вона приходить через споглядання величі Ейн Соф, благословенний Він, коли душа запалюється й палає до дорогоцінної пишноти Його величі:
«Є ще один вид любові, що перевершує їх усі, як золото перевершує срібло, — це любов, подібна до вогняних іскор, з аспекту вищих гвурот вищої Біни, тобто завдяки розмірковуванню про велич Ейн Соф, благословенний Він, перед Яким усе вважається воістину як ніщо, душа запалюється і спалахує до дорогоцінної пишноти Його величі, щоб споглядати славу Царя, подібно до іскор вогню, могутнього полум'я, що здіймається вгору, і відокремитися від ґнота і дров, за які воно тримається; і це — через посилення Б-жественної стихії вогню в Б-жественній душі, і звідси вона приходить до спраги, як сказано: „Прагне Тебе душа моя“, а потім — до стану „хвора любов'ю“, а потім приходить до справжнього самозабуття душі, як сказано: „і знемогла душа моя“. І звідси походить корінь левітів унизу, [а в прийдешньому, коли світ піднесеться, вони будуть когенами, як написав Арі на вірш „і когени-левіти“, що теперішні левіти будуть когенами в майбутньому], і служіння левітів полягало в тому, щоб підносити голос радості й подяки в пісні і співі, у мелодії й наспіві, в аспекті рацо і шов, який є аспектом цієї могутньої любові, подібної до полум'я, що виходить від блискавки, як сказано в Гемарі [гл. 2 трактату «Хагіга»]».[англ.]
Див. також
Додаткова література
Зовнішні посилання
- Золото, срібло і мідь — у служінні Всевишньому оброблена сіха Ребе, з листка «Сіхат га-шавуа»
- Рав Еліша Грінбойм, «Золото! Золото! Золото! — Всевишній не шукає золотої медалі» на сайті Бейт Хабаду
Примітки
- ^ «Лікутей амарим» — розділ 50
- ^ «Кетер Шем Тов» (видавництво «Кегот») с. 286
- ^ Згідно з правилом «немає бідності в місці багатства».
- ^ Як докладно описано в главах «Трума» і «Тецаве».
- ^ Різні причини цього наводяться в трактаті «Йома», аркуш 38а.
- ^ На відміну від першої шміти, у якій срібло мало перевагу перед золотом.
- ^ Ч. 1, аркуш 250а
- ^ І див. про це в «Торат Шмуель» 5640, ч. 2, аркуш 658.
[англ.] — доповнено за статтею «Gold» англійської Хабадпедії (версія 7864).