Перейти до вмісту

Тегілім 30

Матеріал з Хабадпедії
Тегілім 30
Псалом, пісня освячення Дому

1Псалом, пісня освячення Дому, Давида.
2: Звеличу Тебе, Г-споди, бо Ти підняв мене і не дав ворогам моїм радіти через мене.
3: Г-споди, Б-же мій, я візвав до Тебе, і Ти зцілив мене.
4: Г-споди, Ти підняв із шеолу душу мою, оживив мене з-поміж тих, що сходять [від сходження] в яму.
5: Співайте Г-сподові, благочестиві Його, і славте пам'ять святості Його.
6: Бо на мить — гнів Його, життя — у благоволінні Його: увечері перебуває плач, а вранці — радість.
7: А я сказав у благополуччі моєму: не похитнуся повік.
8: Г-споди, з благовоління Твого Ти поставив гори мої твердинею; Ти сховав обличчя Твоє — я був у сум'ятті.
9: До Тебе, Г-споди, взиваю, і Г-сподові молюся.
10: Яка користь у крові моїй, у сходженні моєму в могилу? Чи буде порох славити Тебе? Чи буде звіщати істину Твою?
11: Почуй, Г-споди, і помилуй мене; Г-споди, будь помічником мені.
12: Ти обернув плач мій на танок, розв'язав веретище моє і оперезав мене радістю,
13: щоб оспівувала Тебе душа моя і не замовкала. Г-споди, Б-же мій, вічно славитиму Тебе.

Тегілім 30 — глава в Тегілім, у якій цар Давид промовляє особливий псалом для освячення Храму. Також глава 30 слугує уривком молитви, який промовляють після «Году» і перед «Барух ше-амар». На драбині молитви цей псалом перебуває у світі Асія.

Зміст псалма

Псалом говорить про пісню, яку промовив цар Давид, коли освячував дім; є суперечка, чи йдеться про будівництво його приватного дому[1], чи він сказав це, щоб його промовляли під час освячення Першого Храму, який збудував його син Шломо[2], а є такі, що вважають, що це лише притча[3].

У хасидуті

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

«Псалом, пісня»[4]

Алтер Ребе[5] відкидає думку, що «мізмор» і «шір» — одне й те саме, і пояснює, що гра на музичному інструменті називається «мізмор» — це звук співу, що виходить з інструмента, а «шір» — звук, що виходить з уст; і ангели, оскільки вони одягнені в клі, не досягають бітулю душ Ізраїлю в Ган Едені, які не одягнені в клі.

Звеличу Тебе, Г-споди, бо Ти підняв мене і не дав ворогам моїм радіти через мене[6]

Алтер Ребе роз'яснює[7], що цар Давид сказав це, щоб захистити народ Ізраїлю від звинувачень ангелів.

Хоча спочатку вони вимагали перед Всевишнім у дні підготовки до дарування Тори: «Що є людина, що Ти пам'ятаєш її»[8] (навіщо Ти даєш Тору плоті й крові? Згадай нас і дай її нам!), коли сини Ізраїлю сказали «Зробимо і почуємо», ангели погодилися, що їм належить отримати Тору[9].

Однак після гріха золотого тельця повернулася претензія ангелів, що в Ізраїлі панує лихе начало. І про це сказав цар Давид у псалмі, який він промовив на честь освячення Храму: «і не дав ворогам моїм радіти через мене», — адже претензія ангелів була в тому, що сини Ізраїлю взяли золото і зробили з нього тельця й ідола, противного Б-гові, але тепер сини Ізраїлю беруть золото і будують з нього Мішкан для Всевишнього, і тому хай Він не слухає претензії ангелів, адже золотом Храму спокутували золото тельця.

Я візвав до Тебе, і Ти зцілив мене[10]

Розповідають, що в юності Мітлер Ребе чули, як він затримувався на цих словах; після молитви його запитали, як може бути, що він просить «міцного тіла», адже це може заважати служінню Всевишньому. І він відповів, що «тірпаені» — це і від слова «зцілення», і від слова «ослаблення», і він мав на увазі, щоб Всевишній ослабив і знесилив тваринну душу.

Про слово в псалмі «ділітані» Алтер Ребе[11] наводить три тлумачення, в яких він пояснює перевагу Ізраїлю над ангелами:1) «від слова „підвищення і піднесення“» — що душа вища за ангелів, бо вона — з внутрішнього боку келім, а ангели — із зовнішнього боку келім. 2) «від слова „бідність і злидні“» — що душа не має облачення, яке обмежує її, як в ангелів. 3) «від слова „черпання“» — що душа зачерпнута з джерела Тори, і тому вона більш придатна для отримання Тори, ніж ангели.

Нігун на цю главу

Основна стаття – Нігун фарбрейнгену з Кременчука

На слова вірша «Бо на мить — гнів Його» р. Аврагам Лісон наклав мелодію нігуну 200 із «Сефер га-нігуним» і співав це під час молитви. Після його відходу з життя нігун набув відомості й став популярним серед хасидів Хабаду[12].

Зовнішні посилання


Псалми книги Тегілім

1  •  2  •  3  •  4  •  5  •  6  •  7  •  8  •  9  •  10  •  11  •  12  •  13  •  14  •  15  •  16  •  17  •  18  •  19  •  20  •  21  •  22  •  23  •  24  •  25  •  26  •  27  •  28  •  29  •  30  •  31  •  32  •  33  •  34  •  35  •  36  •  37  •  38  •  39  •  40  •  41  •  42  •  43  •  44  •  45  •  46  •  47  •  48  •  49  •  50  •  51  •  52  •  53  •  54  •  55  •  56  •  57  •  58  •  59  •  60  •  61  •  62  •  63  •  64  •  65  •  66  •  67  •  68  •  69  •  70  •  71  •  72  •  73  •  74  •  75  •  76  •  77  •  78  •  79  •  80  •  81  •  82  •  83  •  84  •  85  •  86  •  87  •  88  •  89  •  90  •  91  •  92  •  93  •  94  •  95  •  96  •  97  •  98  •  99  •  100  •  101  •  102  •  103  •  104  •  105  •  106  •  107  •  108  •  109  •  110  •  111  •  112  •  113  •  114  •  115  •  116  •  117  •  118  •  119  •  120  •  121  •  122  •  123  •  124  •  125  •  126  •  127  •  128  •  129  •  130  •  131  •  132  •  133  •  134  •  135  •  136  •  137  •  138  •  139  •  140  •  141  •  142  •  143  •  144  •  145  •  146  •  147  •  148  •  149  •  150

Примітки

  1. ^ Ібн Езра на цей вірш, у третьому тлумаченні: «А близьке мені…».
  2. ^ Раші і більшість коментаторів.
  3. ^ Мальбім.
  4. ^ Вірш 1.
  5. ^ «Лікутей Тора», Браха, 98, с. 3
  6. ^ Вірш 2.
  7. ^ «Маамарей Алтер Ребе», 5566, т. 1, «Мізмор шір».
  8. ^ Тегілім 8, 5.
  9. ^ Шабат, 89а.
  10. ^ Вірш 3.
  11. ^ «Лікутей Тора», Браха, 98, с. 4
  12. ^ Ексклюзив: хабадські співаки об'єдналися, щоб увічнити старовинний нігун

Повідомити про помилку на цій сторінці