Тегілім 30
Тегілім 30
Псалом, пісня освячення Дому |
|---|
|
1Псалом, пісня освячення Дому, Давида. |
Тегілім 30 — глава в Тегілім, у якій цар Давид промовляє особливий псалом для освячення Храму. Також глава 30 слугує уривком молитви, який промовляють після «Году» і перед «Барух ше-амар». На драбині молитви цей псалом перебуває у світі Асія.
Зміст псалма
Псалом говорить про пісню, яку промовив цар Давид, коли освячував дім; є суперечка, чи йдеться про будівництво його приватного дому[1], чи він сказав це, щоб його промовляли під час освячення Першого Храму, який збудував його син Шломо[2], а є такі, що вважають, що це лише притча[3].
У хасидуті
«Псалом, пісня»[4]
Алтер Ребе[5] відкидає думку, що «мізмор» і «шір» — одне й те саме, і пояснює, що гра на музичному інструменті називається «мізмор» — це звук співу, що виходить з інструмента, а «шір» — звук, що виходить з уст; і ангели, оскільки вони одягнені в клі, не досягають бітулю душ Ізраїлю в Ган Едені, які не одягнені в клі.
Звеличу Тебе, Г-споди, бо Ти підняв мене і не дав ворогам моїм радіти через мене[6]
Алтер Ребе роз'яснює[7], що цар Давид сказав це, щоб захистити народ Ізраїлю від звинувачень ангелів.
Хоча спочатку вони вимагали перед Всевишнім у дні підготовки до дарування Тори: «Що є людина, що Ти пам'ятаєш її»[8] (навіщо Ти даєш Тору плоті й крові? Згадай нас і дай її нам!), коли сини Ізраїлю сказали «Зробимо і почуємо», ангели погодилися, що їм належить отримати Тору[9].
Однак після гріха золотого тельця повернулася претензія ангелів, що в Ізраїлі панує лихе начало. І про це сказав цар Давид у псалмі, який він промовив на честь освячення Храму: «і не дав ворогам моїм радіти через мене», — адже претензія ангелів була в тому, що сини Ізраїлю взяли золото і зробили з нього тельця й ідола, противного Б-гові, але тепер сини Ізраїлю беруть золото і будують з нього Мішкан для Всевишнього, і тому хай Він не слухає претензії ангелів, адже золотом Храму спокутували золото тельця.
Я візвав до Тебе, і Ти зцілив мене[10]
Розповідають, що в юності Мітлер Ребе чули, як він затримувався на цих словах; після молитви його запитали, як може бути, що він просить «міцного тіла», адже це може заважати служінню Всевишньому. І він відповів, що «тірпаені» — це і від слова «зцілення», і від слова «ослаблення», і він мав на увазі, щоб Всевишній ослабив і знесилив тваринну душу.
Про слово в псалмі «ділітані» Алтер Ребе[11] наводить три тлумачення, в яких він пояснює перевагу Ізраїлю над ангелами:1) «від слова „підвищення і піднесення“» — що душа вища за ангелів, бо вона — з внутрішнього боку келім, а ангели — із зовнішнього боку келім. 2) «від слова „бідність і злидні“» — що душа не має облачення, яке обмежує її, як в ангелів. 3) «від слова „черпання“» — що душа зачерпнута з джерела Тори, і тому вона більш придатна для отримання Тори, ніж ангели.
Нігун на цю главу
Основна стаття – Нігун фарбрейнгену з Кременчука
На слова вірша «Бо на мить — гнів Його» р. Аврагам Лісон наклав мелодію нігуну 200 із «Сефер га-нігуним» і співав це під час молитви. Після його відходу з життя нігун набув відомості й став популярним серед хасидів Хабаду[12].
Зовнішні посилання
| Псалми книги Тегілім | |
|---|---|
|
Примітки
- ^ Ібн Езра на цей вірш, у третьому тлумаченні: «А близьке мені…».
- ^ Раші і більшість коментаторів.
- ^ Мальбім.
- ^ Вірш 1.
- ^ «Лікутей Тора», Браха, 98, с. 3
- ^ Вірш 2.
- ^ «Маамарей Алтер Ребе», 5566, т. 1, «Мізмор шір».
- ^ Тегілім 8, 5.
- ^ Шабат, 89а.
- ^ Вірш 3.
- ^ «Лікутей Тора», Браха, 98, с. 4
- ^ Ексклюзив: хабадські співаки об'єдналися, щоб увічнити старовинний нігун