Перейти до вмісту

Тегілім 2

Матеріал з Хабадпедії
Тегілім 2
Навіщо бунтують народи і племена задумують марне

1: Навіщо бунтують народи і племена задумують марне?

2: Повстають царі землі, і володарі радяться разом проти Г-спода і проти помазанця Його:

3: «Розірвімо пута їхні і скиньмо із себе кайдани їхні».

4: Той, Хто сидить на небесах, сміється, Г-сподь насміхається з них.

5: Тоді заговорить Він із ними в гніві Своєму і в люті Своїй налякає їх:

6: «А Я поставив Царя Мого над Ціоном, горою святою Моєю».

7: Сповіщу про закон: Г-сподь сказав мені: «Ти син Мій, Я сьогодні породив тебе.

8: Проси в Мене — і Я дам народи в спадок тобі й у володіння тобі — кінці землі.

9: Ти розтрощиш їх жезлом залізним, як посудину гончаря, розіб'єш їх».

10: А тепер, царі, схаменіться; навчіться, судді землі!

11: Служіть Г-сподові в страху й радійте з тремтінням.

12: Озбройтеся чистотою, щоб Він не розгнівався і ви не загинули в дорозі, бо незабаром спалахне гнів Його. Щасливі всі, хто уповає на Нього.

Тегілім 2 — другий псалом у книзі Тегілім. Головне в псалмі — слова докору народам та обіцянка Мелех га-Мошіаху. Також у ньому[1] співець каже кожній людині, щоб вона не мудрувала щодо атрибутів Святого, благословенний Він, і якщо в людини є якась радість, щоб вона була з тремтінням (страхом), аби її гріхи не стали причиною і не сталося протилежне радості.

Зміст псалма

  • Вірші 1–3: спроба народів повстати проти Всевишнього і проти Його помазанця,
  • Вірші 4–6: реакція Всевишнього на поведінку народів,
  • Вірші 7–9: ставлення Всевишнього до Свого помазанця і виконання його бажань,
  • Вірші 10–12: пересторога царям народів служити Всевишньому, щоб не бути покараними.

У Гемарі[2] наведено, що вірш «Ти син Мій, Я сьогодні породив тебе» стосується Мелех га-Мошіаха, як написано в продовженні псалма: «Проси в Мене — і Я дам народи в спадок тобі...», і коли Мошіах бачить, що Мошіаха бен Йосефа вбито, він каже Всевишньому: «Я прошу лише життя», і Всевишній відповідає йому: «Уже пророкував про тебе Давид, як сказано: „Життя просив він у Тебе — Ти дав йому довголіття, на віки вічні“».

І це також доводиться з самого вірша[3], що в дні Мошіаха Всевишній розкриє (= «породив тебе», адже народження — це розкриття прихованого) всім народам, що Ізраїль — Його сини («Ти син Мій»).

Коли вдумуються в тлумачення цього псалма, знаходять дивовижну річ[4]: Святий, благословенний Він, обіцяє цареві Давиду (і те саме мається на увазі щодо решти праведників), що все, про що той попросить («до кінців землі»!), Він доставить йому негайно.

Мудреці про главу

І радійте з тремтінням

  • Там, де є веселощі, там буде тремтіння; звідси — що стають до молитви лише з серйозністю[5].
  • Один вірш каже: «Служіть Всевишньому в страху», а інший вірш каже: «Служіть Всевишньому в радості» — як можна чинити і те, і те разом? Але коли людина, як людина, стоїть на молитві, хай радіє з того, що служить Всевишньому, подібного до Якого немає у світі, і не поводься переді Мною легковажно, а — у страху.
  • «І радійте з тремтінням» — тлумачить р. Аха: коли настане час, про який написано «Тремтіння охопило нечестивців», Ізраїль, що служить Святому, благословенний Він, буде веселий і радісний; тому написано «і радійте з тремтінням»[6].

Ребе про главу

Не вражатися народами світу

А. Настанова з вірша «Навіщо бунтують народи і племена задумують марне»[7] така, що не слід вражатися народами, бо вони — в аспекті порожнечі, і Святий, благословенний Він, вселяє в них страх і сум'яття — «Тоді заговорить Він із ним у гніві Своєму і в люті Своїй налякає їх»[8], — і, отже, не треба їх боятися.

І як було за днів Хізкіягу[9], коли Санхерів завоював усю Землю Ізраїлю і Єрусалим залишився вцілілим залишком, а Хізкіягу як цар Ізраїлю знав, що на ньому лежить відповідальність за благополуччя кожного, — він не вразився ними й сказав, що не треба нічого робити, бо Святий, благословенний Він, займеться ними. І хоча Шевна та його суд були з ним не згодні, Хізкіягу лишився при своїй думці й сказав: «Я сплю на своєму ложі», а Святий, благословенний Він, займеться ними, і так і було: «І вийшов ангел Г-сподній, і вразив у таборі ассирійському сто вісімдесят п'ять тисяч, і встали вранці — і ось, усі вони мертві трупи»[10].

І все це він зробив тому, що знав, що це спрямовано «проти Гаває і проти помазанця Його» (а Всевишній хотів зробити Хізкіягу Мошіахом), і проти всього народу Ізраїлю, обраного народу, як сказано: «Ти обрав нас з-поміж усіх народів», і що їм було обіцяно, що «кожен, хто торкається їх, — немов торкається зіниці ока Його»[11]. І тому він мав цілковиту впевненість у Всевишньому, що Він займеться ними, а йому не треба нічого робити.

Але від синів Ізраїлю вимагається, щоб вони не казали, що це сталося випадково і що це мінливості часу, а знали справжній стан речей, що це прийшло від Святого, благословенний Він, і тоді Святий, благословенний Він, неодмінно допоможе.

Б. А якщо скажеш, що все це було в поколінні Хізкіягу, і воно було гідне таких чудес, але в час, коли в нас немає Храму і з дня на день у вигнанні стає дедалі темніше, — хто сказав, що така поведінка доречна?

На це приходить відповідь і настанова з глави[12]: «Проси в Мене — і Я дам народи в спадок тобі» — Святий, благословенний Він, хоче, щоб у Нього просили «спадку народів», і до цього входить не лише Земля Ізраїлю в її кордонах, а весь спадок народів, і тоді — «і Я дам» тощо.

І якщо їм закидатимуть: «Розбійники ви, що захопили собі землі семи народів»[13], — треба відповідати: «Уся земля належить Святому, благословенний Він, і Він дав її тому, хто праведний в Його очах; з Своєї волі Він дав її їм і з Своєї волі забрав у них і дав нам».

І в цій справі не мають значення становище та духовний стан єврея, бо тут у псалмі написано[14]: «Я сьогодні породив тебе» — що сьогодні він у новому бутті, як кожен єврей каже вранці: «Дякую я... що Ти повернув мені мою душу тощо».

І особливо коли він старається, щоб у нього було «сьогодні, якщо голосу Його слухатимете», і це проникає в нього також тоді, коли він займається торгівлею, і він не думає, що «сила моя і міць руки моєї здобули мені це багатство»[15], а що Святий, благословенний Він, зробив йому «це багатство», і завдяки цьому удостоюється «Щасливі всі, хто уповає на Нього» — уповати на Святого, благословенний Він, так, щоб було щастя, блаженство й благо в цьому світі та у світі прийдешньому.

І це приватне визволення, яке впливає на весь Ізраїль, щоб і в них було визволення через нашого праведного Мошіаха, якнайшвидше[16].

Служіть Гаває в страху й радійте з тремтінням

А. У вірші сказано: «Служіть Г-сподові в страху» — як це узгоджується з тим, що написано[17]: «Служіть Г-сподові в радості»?

Але насправді в продовженні вірша написано «і радійте з тремтінням», і суть тут у тому, що справді має бути радість, тільки вона містить у собі смирення і бітуль, як сказано у вірші[18]: «І примножать смиренні радість у Гаває», і причина цього в тому, що коли радість відчутна і без обмеження, і без бітулю та смирення, вона може призвести до низки небажаних речей, і тому вона має бути разом зі смиренням і бітулем.

Б. Однак із вірша «І примножать смиренні радість у Г-споді» видно, що суть радості в тому, що вона не лише приходить разом зі смиренням і бітулем, а через смирення і бітуль.

І Алтер Ребе пояснює це так: суть смирення не в тому, що людина помиляється щодо себе й не визнає своїх чеснот, а в тому, що вона знає свої чесноти, і все ж це не викликає в неї відчуття самості та буття, бо вони не «силою моєю і міццю руки моєї»[19], а дані їй згори як безоплатний дар, і якби їх було дано комусь іншому, той використав би їх краще за неї, а тепер, коли сили дано їй, вона перебуває у великій і повній радості[20].

Зовнішні посилання


Псалми книги Тегілім

1  •  2  •  3  •  4  •  5  •  6  •  7  •  8  •  9  •  10  •  11  •  12  •  13  •  14  •  15  •  16  •  17  •  18  •  19  •  20  •  21  •  22  •  23  •  24  •  25  •  26  •  27  •  28  •  29  •  30  •  31  •  32  •  33  •  34  •  35  •  36  •  37  •  38  •  39  •  40  •  41  •  42  •  43  •  44  •  45  •  46  •  47  •  48  •  49  •  50  •  51  •  52  •  53  •  54  •  55  •  56  •  57  •  58  •  59  •  60  •  61  •  62  •  63  •  64  •  65  •  66  •  67  •  68  •  69  •  70  •  71  •  72  •  73  •  74  •  75  •  76  •  77  •  78  •  79  •  80  •  81  •  82  •  83  •  84  •  85  •  86  •  87  •  88  •  89  •  90  •  91  •  92  •  93  •  94  •  95  •  96  •  97  •  98  •  99  •  100  •  101  •  102  •  103  •  104  •  105  •  106  •  107  •  108  •  109  •  110  •  111  •  112  •  113  •  114  •  115  •  116  •  117  •  118  •  119  •  120  •  121  •  122  •  123  •  124  •  125  •  126  •  127  •  128  •  129  •  130  •  131  •  132  •  133  •  134  •  135  •  136  •  137  •  138  •  139  •  140  •  141  •  142  •  143  •  144  •  145  •  146  •  147  •  148  •  149  •  150

Примітки

  1. ^ Згідно зі вступом до псалма.
  2. ^ Сука, 52а, а також Берешит раба 48, 8.
  3. ^ Раші там. «Яель ор» на відповідному місці.
  4. ^ «Тана де-вей Еліягу раба» 18, 10.
  5. ^ Брахот, 30б.
  6. ^ «Ялкут Шимоні».
  7. ^ У цій главі, вірш 1.
  8. ^ У цій главі, вірш 5.
  9. ^ Єшаягу 37, 2.
  10. ^ Єшаягу 36.
  11. ^ Гітин, 53а\Берешит раба 20, 6.
  12. ^ Вірш 8.
  13. ^ Раші до Берешит 1, 1.
  14. ^ Вірш 7.
  15. ^ Ваетханан 8, 17.
  16. ^ Зі сіхи тижневої глави «Ноах» 5731.
  17. ^ Тегілім 100, 2.
  18. ^ Єшаягу 29, 19.
  19. ^ Ваетханан 8, 17.
  20. ^ Маамар, що починається словами «Ва-їгію хаєй Сара», 5741.

Повідомити про помилку на цій сторінці