Тегілім 126
Вірші псалма: Тегілім 125
Пісня ступенів |
|---|
|
1 Пісня сходжень. |
Тегілім 126 — 126-й псалом у книзі Тегілім.
Згідно з установленням Бааль-Шем-Това читати особистий розділ відповідно до числа років життя людини, цей псалом прийнято читати починаючи зі вступу в 126-й рік у день народження 125-річчя і до дня народження 126-річчя.
Зміст псалма
У Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак» у заголовку псалма зазначено: «Говорить про майбутнє й уподібнює вигнання людині, яка сіє в сухій землі, плаче й благає Святого, благословенний Він, щоб Він послав на неї дощ, щоб не пропало насіння, а якщо удостоїться жати — воздає подяку Святому, благословенний Він».
У молитві
У дні, коли не кажуть Таханун, цей псалом кажуть як вступ до Біркат га-мазон перед маїм ахронім.
У хасидуті
- «Пісня сходжень. Коли поверне Г-сподь полонених Сіону, будемо ми наче ті, що бачать сни» — сновидіння поєднує та об'єднує дві протилежні речі. І це тому, що уві сні віддаляється мозок розуму, що розрізняє, і залишається тільки сила уяви[1].
- «Тоді сповняться сміхом уста наші та язик наш — піснею; тоді скажуть серед народів: „Велике вчинив Г-сподь із ними!“» — сказав один з учнів праведного рава з Любліна: «„Тоді“ — із приходом Мошіаха, незабаром, у наші дні, — „скажуть серед народів“: спитають народи: „Велике вчинив Г-сподь із ними“ — що це за велике, яке вчинив Г-сподь з Ізраїлем, що вони на такому високому щаблі? І відповість їм Ізраїль: „Велике вчинив Г-сподь із нами“ — те велике, що Він вчинив із нами, — тому що ми раділи — усьому, що випадало на нашу долю»[2].
- «Велике вчинив Г-сподь із нами — ми раділи» — через безліч милостей, які Г-сподь учинив із нами, ми маємо уподібнитися до якості Яакова — упокорювати дух і серце[3].
- «Поверни, Г-споди, полонених наших, як потоки в Негеві» — у вислову «шува» є два тлумачення. 1. У прямому значенні — «повернись Сам». 2. Як у «Поверни, Г-споди, полонених наших», — перехідне дієслово[4].
- «Ті, що сіяли зі сльозами, жатимуть із піснею. Іде він із плачем, несучи мішок насіння, — прийде з піснею, несучи снопи свої» — сини Ізраїлю уподібнені до зерна, посіяного в матеріальну землю, і мета сівби — заради майбутнього проростання. Подібно до цього душі Ізраїлю спустилися в цей матеріальний світ, щоб потім піднятися на незрівнянно вищий щабель. Але зерно проростає не з пшениці, посіяної в землю, а з гниття й бітуля перед рослинною силою землі, і це пробуджує рослинну силу давати паростки. Подібно до цього душі Ізраїлю в цьому світі мають перебувати в бітулі і прийнятті ярма, і тільки так буде піднесення та проростання душі, незрівнянні з її попереднім щаблем. І як радість — частина процесу проростання, що почався з гниття, подібно до цього й радість услід за піднесенням — не через спуск, а через саме піднесення[5].
Зовнішні посилання
| Псалми книги Тегілім | |
|---|---|
|
Примітки
- ^ «Тора ор», Ваєшев, 3:1
- ^ Із сіхи другого дня свята Сукот 5716 (2 жовтня 1955). Від імені одного з праведників Польщі. Цей ворт приписують р. Ельазару-Мендлу з Лелова.
- ^ «Танія», «Ігерет га-кодеш», 2:5
- ^ «Лікутей Тора», «Друшім ле-Шабат Шува» 3:1
- ^ «Лікутей сіхот», частина 36, с. 82