Читання Тори в Рош га-Шана
Читання Тори в Рош га-Шана і Йом Кіпур має особливе значення, і наводиться від імені Арі, що варто купувати виклики до Тори в ці Грізні дні.
У Рош га-Шана і Йом Кіпур під час читання Тори Ребе Рашаб сидів на стільці, обличчям на північ, до столу для читання, а спиною — на південь, і голова його була покрита талітом, на відміну від читання Тори в Шабат і Йом-Тов, коли таліт був на його плечах, а на голові — кіпа)[1].
Мафтір
Під час читання Тори віршів мафтіра в Любавичах було заведено читати звичайним наспівом кантиляції, а не за звичаєм світу, де і мафтір читають наспівом Грізних днів[2]
У Грізні дні є особливий нігун для читання Тори, і в усіх розсіяннях Ізраїлю, навіть у синагогах Хабаду, читають нігуном Грізних днів і за першим сувоєм Тори.. і за другим сувоєм Тори, для мафтіра.
Разом із тим у Любавичах, що в Любавичах, був звичай, що другий сувій Тори для мафтіра в читанні Рош га-Шана, а також мафтір Йом Кіпуру читали звичайним наспівом, як в усі дні року, а не наспівом Грізних днів.
Р. Мордехай Шустерман, бааль коре в бейт-мідраші Ребе, запитав рабі Яакова Ланду, чи був такий звичай, і якщо так, то яка його причина? Відповів йому р. Я.: причини я не знаю, але звичай був таким — азой![3]
Виклик провідників Хабаду до мафтіра
Згідно з порядком, заведеним у Любавичах здавна, Адмор викликається до Тори на мафтір, і він сам є сурмачем у шофар.
Ще під час читання гафтари Ребе Рашаб починав своє святе служіння тихим плачем, пошепки і тремтячим голосом, наспівом кантиляції, особливим для гафтари..[4].
Ребе Раяц викликався до мафтіра і в перший день, і в другий[5]. І так само чинили Рашаб і Ребе.
Про проказування мафтіра [тобто гафтари] Адмором Магарашем у Рош га-Шана його син Адмор Магарашаб сказав: я захоплююся його мафтіром. Бо під час мафтіра лилося в нього з очей і з носа, з усіх каналів, і без жодної підготовки[6].
Коли Ребе викликали до Тори на мафтір, він приносив із собою три шофари й клав їх на стіл для читання. Благословення Тори він проказував звичайним наспівом, як увесь рік. Після закінчення виклику не було заведено робити Ребе «Мі ше-берах»[7].
Примітки
- ^ «Решимот дварім», 2, с. 102.
- ^ Від р. Рафаеля га-Когена.
- ^ «Із Жлобина до Нью-Йорка» (книга), с. 128 [це книга спогадів рава Мордехая Шустермана, який був бааль коре в бейт-мідраші Ребе].
- ^ «Га-Тамім» 4, с. 86.
- ^ «Сефер га-сіхот» 5704, с. 3;«Сефер га-сіхот» 5705, с. 3; «Любавич (збірник)», 5 5705, с. 71.
- ^ «Сефер га-сіхот — Торат шалом», с. 188.
- ^ І також у кожен Шабат і свято не робили Ребе «Мі ше-берах»
- (Частину матеріалу статті взято з книги «Оцар мінгагей Хабад»)