Перейти до вмісту

«У-нетане токеф»

Матеріал з Хабадпедії
Піют «У-нетане токеф» зі старовинного махзора

Піют «У-нетане токеф» — піют, що промовляється в повторенні молитви хазаном молитви Мусаф Рош га-Шана і Йом Кіпуру, перед «Кдушат кетер». При відкритому арон кодеші. Вважається одним із найважливіших піютів. З'являється в махзорі нусаха Хабад, а його джерело — у давніх махзорах.

Піют описує те, що відбувається в Небесному суді в дні суду, Рош га-Шана і Йом Кіпур, — трепет і тремтіння, суд і шлях скасувати злий вирок.

Джерело піюту

Раніші версії піюту «У-нетане токеф» у давніх сувоях

У світі прийнято говорити, що джерело піюту — у відомій історії, наведеній у книзі «Ор зруа», про рабі Амнона з Майнца (як нижче). Але дослідники піютів, зокрема й серед богобоязливих, стверджують, що джерело піюту не від рабі Амнона з Майнца, оскільки піют видно в джерелах, які передували йому. І навіть давнішу його версію знайдено[1] в рабі Ельазара га-Каліра або в рабі Яная (ינאי)[2].

Деякі писали, що в «Ор зруа» не сказано, що рабі Амнон склав цей піют, а лише що він промовив його й звелів потім уві сні поширити його, тож можливо, що піют був відомий в Італії, але не в Майнці, і рабі Амнон був тим, хто поширив піют серед ашкеназів, доки він не посів своє почесне місце в махзорах. І можливо, що й та версія, яка в нас у руках, — це те, що розкрив рабі Амнон.

Зміст частини піюту згадується у висловах мудреців, у Гемарі, трактат Рош га-Шана[3].

Слова піюту

וּנְתַנֶּה תּוֹקֶף קְדֻשַּׁת הַיּוֹם כִּי הוּא / У-нетане токеф кдушат га-йом, кі гу / Сповістимо ж силу святості цього дня, бо він

נוֹרָא וְאָיוֹם וּבוֹ תִּנָּשֵׂא מַלְכוּתֶךָ / Нора ве-айом, у-во тінасе малхутеха / грізний і страшний, і в нього піднесеться царство Твоє

וִיכּוֹן בְּחֶסֶד כִּסְאֶךָ וְתֵשֶׁב עָלָיו בֶּאֱמֶת. / Ве-йікон бе-хесед кіс'еха, ве-тешев алав бе-емет. / І утвердиться в милосерді престол Твій, і сядеш Ти на ньому в істині.

אֱמֶת, כִּי אַתָּה הוּא: דַיָין וּמוֹכִיחַ וְיוֹדֵעַ וְעֵד / Емет, кі Ата Гу: даян у-мохіах ве-йодеа ва-ед / Істинно, адже Ти є: Суддя, і Той, Хто викриває, і Той, Хто знає, і Свідок

וְכוֹתֵב וְחוֹתֵם וְסוֹפֵר וּמוֹנֶה וְתִזְכֹּר כָּל הַנִּשְׁכָּחוֹת / Ве-хотев ве-хотем ве-софер у-моне, ве-тізкор коль га-нішкахот / І Той, Хто записує, і Той, Хто скріплює печаткою, і Той, Хто лічить, і Той, Хто обчислює, і згадаєш Ти все забуте

וְתִפְתַּח אֶת סֵפֶר הַזִּכְרוֹנוֹת וּמֵאֵלָיו יִקָרֵא וְחוֹתָם יַד כָּל אָדָם בּוֹ / Ве-тіфтах ет сефер га-зіхронот, у-меелав йікаре, ве-хотам яд коль адам бо / І розгорнеш Книгу пам'яті, і вона читається сама собою, і в ній — печатка руки кожної людини

וּבְשׁוֹפָר גָּדוֹל יִתָּקַע וְקוֹל דְּמָמָה דַּקָּה יִשָּׁמַע וּמַלְאָכִים יֵחָפֵזוּן, / У-ве-шофар гадоль йітака, ве-коль дмама дака йішама, у-малахім єхафезун, / І у великий шофар засурмлять, і пролунає тихий, тонкий голос, і ангели стривожаться,

וְחִיל וּרְעָדָה יֹאחֵזוּן וְיֹּאמְרוּ: הִנֵּה יוֹם הַדִּין לִפְקֹד עַל צְבָא מָרוֹם בַּדִּין / Ве-хіль у-рада йохезун ве-йомру: гіне йом га-дін, ліфкод аль цва маром ба-дін / І дрож та трепет охоплять їх, і скажуть вони: ось День суду, щоб покликати на суд воїнство небесне

כִּי לֹא יִזְכּוּ בְּעֵינֶיךָ בַּדִּין וְכָל בָּאֵי עוֹלָם יַעַבְרוּן לְפָנֶיךָ כִּבְנֵי מָרוֹן / Кі ло йізку бе-ейнеха ба-дін, ве-холь баей олам яаврун лефанеха кі-вней марон / Бо не будуть вони виправдані в очах Твоїх на суді, і всі, хто приходить у світ, пройдуть перед Тобою, мов вівці

כְּבַקָּרַת רוֹעֶה עֶדְרוֹ מַעֲבִיר צֹאנוֹ תַּחַת שִׁבְטוֹ כֵּן תַּעֲבִיר / Ке-вакарат рое едро, маавір цоно тахат шівто, кен таавір / Як пастух перевіряє свою отару, проводячи овець своїх під посохом, так проведеш Ти

וְתִסְפֹּר וְתִמְנֶה וְתִפְקֹד נֶפֶשׁ כָּל חָי וְתַחְתֹּךְ קִצְבָה לְכָל בְּרִיוֹתֶךָ / Ве-тіспор ве-тімне ве-тіфкод нефеш коль хай, ве-тахток кіцва ле-холь брійотеха / І перелічиш, і обчислиш, і згадаєш душу всього живого, і визначиш строк кожному творінню Твоєму

וְתִכְתֹּב אֶת גְּזַר דִּינָם בְּרֹאשׁ הַשָּׁנָה יִכָּתֵבוּן, וּבְיּוֹם צוֹם כִּפּוּר יֵחָתֵמוּן / Ве-тіхтов ет гзар дінам. Бе-Рош га-Шана йікатевун, у-ве-йом цом Кіпур єхатемун / І запишеш вирок їхній. У Рош га-Шана записуються, а в день посту Йом Кіпур скріплюються печаткою

כַּמָּה יַעֲבְרוּן, וְכַמָּה יִבָּרֵאוּן / Кама яаврун, ве-хама йібареун / Скільки підуть і скільки будуть сотворені

מִי יִחְיֶּה וּמִי יָמוּת / Мі їхйе у-мі ямут / Хто житиме, а хто помре

מִי בַּמַיִם וּמִי בָּאֵשׁ / Мі ва-маїм у-мі ва-еш / Хто у воді, а хто у вогні

מִי בְּרַעַשׁ וּמִי בַּמַּגֵּפָה / Мі ве-рааш у-мі ба-магефа / Хто від землетрусу, а хто від мору

מִי יִשָׁקֵט וּמִי יִטָרֵף / Мі йішакет у-мі йітареф / Хто буде в спокої, а хто мучитиметься

מִי יֵעָשִׁר וּמִי יֵעָנִי / Мі єашер у-мі єані / Хто розбагатіє, а хто збідніє

מִי בְּקִצּוֹ וּמִי לֹא בְּקִצּוֹ / Мі ве-кіцо у-мі ло ве-кіцо / Хто у свій строк, а хто не у свій строк

מִי בַּחֶרֶב וּמִי בַּחַיָּה, / Мі ва-херев у-мі ва-хая, / Хто від меча, а хто від звіра,

מִי יָנוּחַ וּמִי יָנוּעַ / Мі януах у-мі януа / Хто перебуватиме в спокої, а хто блукатиме

מִי יִשָׁלֵו וּמִי יִתְיַסָּר / Мі йішалев у-мі йіт'ясар / Хто благоденствуватиме, а хто терпітиме страждання

מִי יִשָׁפֵל וּמִי יָרוּם / Мі йішафель у-мі ярум / Хто буде принижений, а хто піднесений

וּתְשׁוּבָה וּתְפִלָּה וּצְדָקָה מַעֲבִירִין אֶת רֹעַ הַגְּזֵרָה / У-тшува у-тфіла у-цдака маавірін ет роа га-гзера / Але каяття, і молитва, і цдака скасовують злий вирок

Про піют

Про піют відома вражаюча історія (хоча це й не обов'язково найдавніше джерело піюту). «Ор зруа» пише, що переписав її із записів рабі Ефраїма бен Яакова з Бонна, який записав історію[4]:

Єпископ Майнца зажадав від рабі Амнона, який був одним із великих людей покоління, змінити віру.

Щоб ухилитися від вимоги, рабі Амнон попросив три дні на роздуми. Потім він розкаявся в тому, що не відкинув єпископа негайно і тим самим ніби натякнув йому, що зміна віри для нього можлива. На третій день, коли він не з'явився до палацу, його привели до єпископа силоміць.

Рабі Амнон запропонував єпископу відрізати йому язик, який схибив, коли не відкинув пропозицію відразу, але єпископ побажав покарати саме його ноги, які не привели його до палацу. Його піддали жахливим мукам, і люди єпископа відрізали суглоби його пальців на руках і ногах один за одним і присипали рани сіллю. Було це незадовго до Рош га-Шана, і коли його повернули додому і настало свято, він попросив, щоб його принесли до синагоги. Там, перед промовлянням Кдуші, він відкрив уста й промовив піют «У-нетане токеф»; коли він закінчив його, він помер.

На третій день після його відходу з життя рабі Амнон з'явився рабейну Калонімусу бен Мешуламу вві сні й завершив піют, і звелів йому поширити цей піют в усіх громадах, і так було зроблено.

Достовірність історії

В «Ігрот кодеш»[5] Ребе пише про достовірність подробиць в історії про «У-нетане токеф»: «Те, що він переписав у письменників, які передували йому, ніби р. Амнон сам виніс собі вирок у тому, чим його покарають, — потребує вивчення, чи правильно це, бо заборонено калічити себе. І відомо, що кілька речей у (книзі) „Шалшелет га-каббала“ сумнівні й недостовірні, як наводиться в багатьох місцях».

Але деякі кажуть, що Ребе заперечує лише подробиці історії, але звідси немає доказу, що Ребе сумнівається в самій історії.

Роз'яснення до піюту

«Коли тато читає»

Серед святих висловлювань у бесіді слів напучення у Піст Гдальї (перенесений) 5752 року (1991/1992)[6] Ребе докладно торкнувся молитви «У-нетане токеф» — молитви, складеної рабі Амноном із Майнца — і так сказав:

Як можна говорити такі речі в розпал святого дня, і роз'яснив, що це на зразок історії з Мітлер Ребе «коли тато читає».

Синам Ізраїлю дано силу, щоб вони могли зробити так, щоб з усіх речей — зокрема й тих небажаних, що згадані в молитві «Нетане токеф», — був один-єдиний наслідок, який притягують відразу після того, як закінчують згадану молитву, — «Кетер їтну леха»...

І більше того, продовжив Ребе, коли молитва «Нетане токеф» (з усіма її подробицями, що становить підготовку до «Кетер їтну леха») промовляється так, що «тато читає» [за зразком хасидської історії «коли тато читає, не чути речей, протилежних благословенням»], включно і зі знанням, від якого приходять до «Кетер їтну леха», — тоді від самого початку не чути речей, протилежних добру.

Говорячи про силу, дану синам Ізраїлю (процитовано вище), він пояснив:

Як натякається в «Нетане токеф»: «нетана» (також) від слова «нетіна» — даяння, і «всякий, хто дає щедрим оком, дає», а «(нетана) токеф» — сила синам Ізраїлю.

Тшува, тфіла і цдака

Ребе роз'яснює[7] запитання Магарші[8] про текст піюту: чому згадано лише «тшува, тфіла і цдака скасовують злий вирок» і чому пайтан опустив «зміну імені» (див. Рош га-Шана, аркуш 16б) і «зміну місця»,.

І роз'яснив Ребе, що пайтан перелічив речі, що стосуються скасування злого вироку, на відміну від зміни імені та зміни місця тощо, які є цілком новою реальністю.

Дира ба-тахтонім

Ще роз'яснив Ребе[9], що видно, як євреї пробуджуються при промовлянні «У-нетане токеф тощо, хто спочине тощо» більше з глибини серця і з більшим пробудженням, ніж при промовлянні «Царюй над усім світом у славі Твоїй» тощо.

Адже, здавалося б, головне прохання єврея має бути з пробудженням про те, щоб Святий, благословенний Він, правив світом, більше ніж про його приватне життя.

Ребе роз'яснює, що внутрішня причина цього в тому, що намір Його сутності, благословенний Він, — саме в «Дира ба-тахтонім», і тому, коли єврей просить про своє матеріальне життя, він більше відчуває внутрішній намір Святого, благословенний Він, у створенні світу[10].

Звичаї Ребе

Ребе має звичай стояти при промовлянні піюту[11].

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Див. тут.
  2. ^ Рабі Янай (прийняте написання: ינאי) був давнім пайтаном із Землі Ізраїлю. Жив, очевидно, за часів таннаїв або амораїв і є одним із найдавніших пайтанів; Расаг, а також рабейну Гершом ставлять його в один ряд з Йосі бен Йосі та рабі Ельазаром га-Каліром. Точний його час нам невідомий.
  3. ^ Аркуш 16б
  4. ^ «Ор зруа», закони Рош га-Шана, сіман 276.
  5. ^ «Ігрот кодеш», частина 9, лист 2675, сторінка 65.
  6. ^ «Гітваадуйот» 5752, том 1, с. 34.
  7. ^ Див. «Лікутей сіхот», т. 34, с. 59, сіха до тижневої глави «Екев» 2, пункт 5 і далі
  8. ^ У «Хідушей агадот» до трактату Рош га-Шана.
  9. ^ У «Лікутей сіхот», т. 19, у сіхі до Рош га-Шана — 6 тішрея (§ 8)
  10. ^ І див. те, що зауважили тут: http://www.haoros.com/Archive/index.asp?kovetz=803&cat=3&haoro=4
  11. ^ «Путівник по тішрею» — «Махон галаха — Хабад»

Повідомити про помилку на цій сторінці