Перейти до вмісту

Скасування обітниць

Матеріал з Хабадпедії
Ребе здійснює скасування обітниць

Скасування обітниць — це галахічне поняття, що виражає скасування досвідченим рабином або трьома простими людьми обітниці, яку людина дала і заборонила собі; і коли вони кажуть людині, що обітниця їй дозволена і більше тут немає обітниці, обітниця викорінюється від свого кореня і стає так, ніби тут немає обітниці.

Метод Ребе Цемах Цедека

Мудрець скасовує обітницю саме тоді, коли людина шкодує про свою обітницю і каже, що, якби вона знала таку-то річ, то зовсім не дала б обітниці. Але якщо людина каже, що вона не шкодує про свою обітницю, а лише що надалі вона більше не бажає обітниці, — скасувати обітницю неможливо. Коментатори вагаються, чи йдеться тут про своєрідне розкриття думки заднім числом, що обітниці ніколи не було, — і це за допомогою постанови мудреця або трьох простих людей, що обітниці ніколи не було[1], — чи ж ідеться про дію, яка виникає в момент скасування обітниці, тільки що обітниця анулюється тепер також і на минуле; і деякі навіть визначили це визначенням «надалі — заднім числом», тобто: скасування лише надалі, а не розкриття думки заднім числом, тільки що надалі поведінка щодо обітниці така, ніби тут зовсім не було обітниці[2], і такий самий метод Ребе Цемах Цедека[3].

Скасування мудрецем

В Єрусалимському Талмуді[4] постановлено, що чоловік каже «анульовано тобі, скасовано тобі», а старець каже «немає тут обітниці, немає тут клятви». Бо «немає тут обітниці» вважається скасуванням обітниці, бо своїм словом він скасовує обітницю, оскільки мудрець викорінює обітницю від її кореня, і ось це так, ніби на ній ніколи не було обітниці[5]. Ребе Цемах Цедек[6] пояснює, що за допомогою слова старця, коли він каже «дозволено тобі» або «немає тут обітниці», — саме за допомогою цього слова обітниця викорінюється від свого кореня.

І наводить Цемах Цедек, що так само пише і Бейт Йосеф[7]: «І суть справи — як той, хто розв'язує вузол, бо справа повернулася, ніби її не було, як людина, що знайшла зав'язану мотузку і розв'язала її, і ось воно ніби його не було; і це те, що сказали: мудрець викорінює обітницю від її кореня». І звідси доводиться, що скасування мудрецем подібне до розв'язування вузла, бо дія мудреця є тим, що скасовує надалі. І коли мудрець каже «немає тут обітниці», це означає, що він розв'язує вузол, тобто що був повний вузол, тільки що тепер він його розв'язує, і ось воно ніби його не було; на відміну від цього, якби мудрець сказав «це не обітниця», — постановляє Цемах Цедек, що тоді це не скасування, як постановлено в законах гету, що той, хто сказав «це не гет», — не сказав нічого, і причина в тому, що це означає не те, що він скасовує його, а що гет сам по собі поганий і непридатний, а це неправда. І тому, якщо мудрець каже «це не обітниця», це означає не те, що він викорінює обітницю, а що обітниця по суті не є обітницею, а це неправда.

Анулювання чоловіком

На відміну від цього, чоловік, який анулював обітниці своєї дружини і сказав «немає тут обітниці», — обітницю не анульовано[8], і це попри те, що «немає тут обітниці» — це вислів, який може бути витлумачений двояко, і його можна витлумачити також як анулювання надалі. У респонсах «Мішкенот Яаков»[9] він вважає, що вимовляння «немає тут обітниці» чоловіком не дійсне, оскільки це означає, що обітниця викорінюється від свого кореня. Цемах Цедек не погоджується з ним і вважає, що довід автора «Мішкенот Яаков» — цілковита помилка, і його доказ, що «немає тут обітниці» — це вислів, значення якого є анулювання заднім числом і тому він не дійсний у чоловіка, — хибний, бо й вимовляння «не бажаю її» не дійсне в чоловіка, попри те, що значення його — анулювання надалі[10]. І ще, адже в «Шулхан арух»[11] постановлено протилежне, що чоловік має сказати вислів, значення якого є анулювання обітниці від її кореня. Тому Цемах Цедек підсумовує, що причина того, що скасування мудреця в цьому вислові не дійсне, — це постанова Писання, яка виводиться з вірша «ось слово», бо слід установити відмінність між висловом чоловіка і скасуванням мудреця, і анулювання кожного з них, коли воно вимовляється вустами, має бути сказане ясно і у вислові, особливому для нього, і так само наводиться в рішонім.

Звичаї скасування обітниць

Ребе тримає свій сидур — сидур «Тора ор» під час проголошення скасування обітниць напередодні Рош га-Шана

Скасування обітниць — у переддень Рош га-Шана і перед десятьма[12].

А в сідурі Алтер Ребе: у переддень Рош га-Шана до полудня. І добре, щоб була повна громада.

[У вступі до тексту скасування обітниць]: «Роз'яснено в Гмарі тощо» [що запитання, скасування й анулювання стосуються лише обітниць і клятв, які людина дає або якими клянеться в тому, що стосується лише її самої.. але в тому, в чому вона дає обітницю або клянеться своєму ближньому.. з якого б народу і віри той не був, жодне скасування не допомагає..] — увесь цей абзац майже напевно не від нашого вчителя, Алтер Ребе. І в кількох сідурах Хабаду він наводиться в зовсім іншому варіанті[13].

Не кажуть «седер незіфа»[14].

Уталіті і тфілін

Ребе здійснює скасування обітниць після молитви Шахаріт у переддень Рош га-Шана, перед міньяном з найстаріших хасидів і поважних людей, будучи вбраним у таліт і тфілін Раші.

Як правило, Ребе виголошував кілька благословень після скасування обітниць. 5752 року (1991/1992) Ребе зійшов зі своєї біми і несподівано виголосив коротку сіху, яку згодом було відредаговано Ребе в «Сефер га-сіхот» 5752, ч. 1, на їдиші[15].

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Така сама думка «Кесеф мішне» на початку розділу 13 «Законів про обітниці»: «Суть дозволу мудреця — лише вказівка, яка встановлює, що це дозволено, і вислів „анулювання“ тут недоречний; однак анулювання чоловіка не таке: обітниці набули чинності, і чоловік своїм анулюванням викорінює їх». І так роз'яснив Ребе в «Лікутей сіхот», частина 13, думку Раші.
  2. ^ Така думка гаона рабі Шимона-Єгуди Шкопа.
  3. ^ Зі слів Ребе Цемах Цедека випливає, що він вважає, що така думка всіх рішонім, і Раші серед них. Але Ребе в «Лікутей сіхот», частина 13, вважає, що, хоча така справді думка решти рішонім, думка Раші не така.
  4. ^ Наводиться в Роша в Недарім, «Наара га-меораса», розділ 9. І так само написано в новелах Рашби там, і див. там, що він вважає, що наша Гмара в барайті (арк. 77б) вважає так само (Цемах Цедек).
  5. ^ Як доводиться в Ктубот, розділ «Га-Мадір», аркуш 74б: мудрець викорінює обітницю від її кореня тощо, і в Раші там — «і це ніби вона зовсім ніколи не давала обітниці», див. там (там).
  6. ^ У своїх новелах на трактат Гітін, аркуш 32.
  7. ^ Недарім, початок розділу 228, від імені респонсів Рамбана, розділ 262.
  8. ^ Трактат Недарім, аркуш 77б.
  9. ^ Евен га-езер, розділ 31.
  10. ^ Як наводиться в трактаті Гітін, аркуш 32а.
  11. ^ Розділ 234, пункт 37.
  12. ^ «Сефер га-мінгагім»
  13. ^ «Сефер га-мінгагім»
  14. ^ Там само.
  15. ^ Відредагована (їдиш)

Повідомити про помилку на цій сторінці