Осел

Осел — худоба, природа якої вказує на матеріальність і грубість. «Хамор» — ті самі літери, що й «хомер».
Первісток осла
Основна стаття – Первісток осла
Самця, що народився першим, є заповідь[1] викупити в когена за допомогою ягняти, а якщо не викуплений — проломити йому потилицю.
У хасидуті
У хасидуті осел вказує на матеріальність. Бааль-Шем-Тов тлумачить вірш «Коли побачиш осла свого ненависника, що лежить під своїм тягарем, то не покидай його, розв'юч разом із ним»[2] так, що зміст його: коли побачиш матеріальність тіла — яке є твоїм ненависником, — і подумаєш, що тобі треба зламати його, тобі слід знати, що треба працювати разом із ним, саме з тілом.
Природа осла — холодність, як у вислові Гемари, що ослові навіть у пору тамуза холодно, бо зміст осла — приховування духовного сонця, світла Гаває[3].
Яаков послав Есаву нечистих тварин, серед них і осла, оскільки корінь осла — у світі Тогу (і корінь Есава теж там), а щодо цього світу нечистота і чистота не мають значення[4].
У «Тікуней Зогар» наводиться, що осел пов'язаний з якістю гвури кліпи, і в колісниці нечистоти, яка протистоїть чотирьом хайот, що несуть престол у колісниці святості, він відповідає бикові, лик якого звернений ліворуч[5].
Корінь осла у святості
Зміст осла, який є лінощами й важкістю, служить і у святості — проти лихого начала, і про це сказав праотець Яаков Есаву: «І є в мене бик і осел». Осел — це матеріальність і лінощі переступати заборону, і як сказали в мідраші — осел, це Іссахар, бо Іссахара уподібнено у вірші ослові: «Іссахар — осел кістлявий», це Іссахар, тобто такому ледачому напевно є нагорода — «ацель» і «ніскар», як сказали наші мудреці, благословенної пам'яті: той, хто сидить без діла й не чинить проступку, отримує нагороду, як той, хто виконує заповідь, і оце «є нагорода». Тобто, хоча він і не виконує заповідь на ділі, а лише утримання й лінощі походять від його прилучення до Всевишнього, благословенний Він, усе ж він отримує нагороду, і тим паче якщо він виконує заповідь [на ділі], як вона сказана[6].
Див. також
Примітки
- ^ «Сефер га-хінух», заповіді 22-23.
- ^ Шмот 23, 5.
- ^ «Сефер га-сіхот 5704»
- ^ «Лікутей Тора», тижнева глава «Ваїшлах»
- ^ «Тікуней Зогар» 63а: «Якщо удостоїлися — ось бик приймає жертву, а якщо ні — ось осел реве, і тому сказано: „не ори на бикові й ослові разом“; „разом“ — тобто не спричини, щоб осел з'їв жертву бика».
- ^ «Ор Тора», «Ваїшлах» 44б