Назви Рош га-Шана
Рош га-Шана має п'ять основних назв у це свято.
Рош га-Шана
Рош га-Шана — так він називається тому, що це не лише перший день року, а тому, що тоді час припливу життєвої сили на весь рік[1]. Як голова, яка притягує життєву силу до всього тіла.
День суду
Називається так тому, що цей день — день суду для всіх створінь світу.
Те, що Рош га-Шана — день суду, виводиться в Гемарі[2] з вірша[3]: «У кесе, у день свята нашого. Бо закон це для Ізраїлю». Що свято кесе — це день, у який вирішується «хок» [=прожиток] на весь рік.
І тому в Десять днів каяття у благословенні «Поверни суддів наших» у «Шмоне есре» кажуть «Цар правосуддя» замість «Цар, що любить справедливість і правосуддя», бо в ці дні головне — суд[4].
Ребе пояснює[5], що суд Рош га-Шана — це суд на добро. Бо суд має заповідь Тори[6] «І врятує громада» — виправдати і врятувати обвинуваченого від обвинувачень.
Ребе також додає, що найбільший порятунок, який є, — це порятунок із вигнання — до Геули.
І тому (і особливо) сьогодні, коли ми перебуваємо в останні миті перед Геулою, служіння в день суду має врятувати і привести Мошіаха.
День пам'яті
Оскільки цього дня Всевишній згадує створіння і діяння.
Цю назву використовують у більшості благословень Рош га-Шана (запалювання свічок, кідуш, «Шмоне есре», благословення гафтари).
Ребе Магараш пояснює[7], що суть пам'яті Рош га-Шана — низвести приплив побудови Малхут, щоб він фактично спустився вниз.
У цій пам'яті є два ступені:
1. «Згадай рабів Твоїх» — тих, хто служить Тобі. Це коли Ізраїль належним чином виконує своє служіння у трьох видах любові: «усім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім достатком твоїм» (і все ж потрібно просити, щоб Всевишній згадав, щоб приплив був насправді).
2. «Згадай Аврагама, Іцхака і Яакова» — коли не пробуджує цих видів любові, тоді згадування — заради заслуги трьох пастирів. Аврагам, Іцхак і Яаков.
День сурмління
Це назва, якою Тора назвала Рош га-Шана, у вірші[8]: «День сурмління буде у вас», бо в Рош га-Шана потрібно сурмити труа.
Щодо цієї труа є суперечка: чи означає вона шварім (прийняті нині), труа (прийняту нині), чи шварім і труа разом. І тому, щоб виконати обов'язок за всіх сумнівів, сурмлять за всіма думками[9]: ТАШРАТ, ТАШАТ і ТАРАТ[10].
Кесе
Ця назва теж із Тори, як написано[3]: «Сурміть у новомісяччя в шофар, у кесе, у день свята нашого».
Є кілька пояснень слова «кесе»:
- У Гемарі наводиться[2]: «кесе» — від вислову «прихований», бо Рош га-Шана — єдине свято, що припадає на Рош ходеш, — час, коли місяць прихований[11].
- Коментар Раші[12]: «кесе» — це встановлений час і строк. Тобто сенс вірша: сурміть у шофар у день, призначений для цього. І доводить із вірша[13]: «На призначений день прийде він у дім свій», тобто на призначений день.
- Коментар «Мецудот», Мальбіма, Сфорно і книги «Зогар»: під «кесе» мається на увазі престол суду (престол суду — це не суворих судів, а якості Гвури, що бореться із сітра ахра, щоб знищити її). І завдяки сурмлінню в шофар Святий, благословенний Він, устає з престолу суду і сідає на престол милосердя[14].
І «Зогар» додає, що те, що «кесе» написано з гей, а не з алеф (кісе), — це тому, що Рош га-Шана — престол для вищої гей.
У хасидуті[14] пояснюється, що Рош га-Шана — престол для вищої гей: Рош га-Шана — час нового виникнення світу. Виникнення — від вищої гей в Імені Гаває. Але для того щоб світи виникли від цього ступеня, спершу має бути цімцум сфіри Малхут.
А в Рош га-Шана сама Малхут приховується і включається в Ацмут[15]. А притягнення Малхут назад для існування світів — це завдяки сурмлінню в шофар («Сурміть у новомісяччя в шофар»), коли притягують приплив від вищої гей — сфіри Біна[14] .
Примітки
- ^ «Лікутей Тора», «Ніцавім» 46, 2
- ^ 1 2 «Бейца» 15, 2
- ^ 1 2 Тегілім 81, 4
- ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, початок розділу 582
- ^ «Двар малхут» Ерев Рош га-Шана
- ^ Дварім 32, 25
- ^ «Торат Шмуель» 5640, частина 2, маамар, що починається словами «Ве-зегу ані ле-доді»
- ^ Бемідбар 29, 1
- ^ «Шулхан арух га-Рав», розділ 590
- ^ Сурмлять ткія до і після, за висловом вірша «І проведеш шофар — простий звук
- ^ Це пояснення також узгоджується з поясненням «Зогару» нижче
- ^ На цей вірш
- ^ Мішлей 7, 20
- ^ 1 2 3 «Сефер га-маамарим 5661», стор. 161
- ^ «Сефер га-маамарим 5707», стор. 125, «Тіку ва-ходеш» 5701