Читання Тори

Читання Тори — це читання з кошерного сувою Тори при зібранні міньяну в понеділки й четверги та у святий Шабат, а також в особливі дні, як-от Йом-тов, Рош ходеш, громадський піст, холь га-моед, Ханука і Пурим.
Порядок читання
Основна стаття – Благословення на Тору під час читання Тори
Тора поділена на п'ятдесят чотири тижневі глави (53 і «Берешит»), і кожного Шабату читають у сувої Тори одну або дві глави. Згідно з постановою Езри-книжника, Тору читають також у понеділки й четверги, щоб амей га-арец, які зовсім не навчаються, не проводили три дні без вивчення Тори[1]. Однак у ці дні читають не всю главу, а лише невелику її частину. Існує ще одна відмінність: у Шабат до читання в сувої Тори викликають щонайменше сімох людей, тоді як у будні викликають лише трьох.
Перед читанням читець показує викликаному до Тори місце читання, і викликаний цілує сувій Тори своїм талітом. Якщо викликаному не показали місце читання, він має повторити благословення, знаючи в момент благословення місце читання.
Хоча спочатку було встановлено, що викликаний сам читає сувій Тори, це припинилося через певний час, щоб не соромити того, хто не обізнаний у читанні, і тому є єврей, який заздалегідь розучує читання з правильною огласовкою та знаками кантиляції; він читає голосом гучно слова Тори, а викликаний повторює за ним пошепки.
Точність читання
Наші Ребе, провідники поколінь, дуже суворо стежили за тим, щоб читання Тори було дуже точним, а деякі з них навіть самі читали Тору в синагозі, де молилися.
Ребе Раяц в одному зі своїх маамарів висловлюється про те, що читання Тори має бути максимально точним, і наскільки велика піднесена заслуга читання Тори, настільки ж велика і відповідальність, покладена на плечі бааль коре, і якщо він, борони Б-же, нехтує читанням, це стосується буквально його життя, і покарання його надзвичайно велике, аж до того, що його вважають тим, хто вводить у гріх багатьох![2].
І так розповідав рав Яаков Ланда, що одного разу Ребе Рашаб вказав йому на 2 помилки, які були в нього в читанні: що він замінив «мерха» на «тіфха» і що прочитав певне слово з двома «йуд» і шва на, а не так, як має бути, — з одним «йуд» і шва нах. І з цього слід зрозуміти, наскільки ретельними були Ребе, слухаючи читання Тори[3].
Підняття сувою
Основна стаття – Підняття Тори

Після закінчення читання піднімають сувій Тори. Існують різні звичаї щодо цього: за звичаєм сефардів сувій Тори піднімають, поки він закритий, а за звичаєм ашкеназів його піднімають, поки він відкритий. У Хабаді заведено піднімати сувій, поки він відкритий, класти його на біму і знову піднімати його, коли він закритий, — так виконують обов'язок згідно з усіма думками.
Коли сувій піднімають відкритим, заведено дивитися на літери сувою, і кожен дивиться на літеру, з якої починається його ім'я. Згідно з Каббалою Арі, коли людина дивиться на сувій з такої відстані, що може прочитати літери сувою, на неї виливається велике світло.
Після підняття сувою, що йде за читанням, його згортають сидячи, і, згідно з Гемарою, «той, хто згортає, отримує нагороду, рівну всім». Є думки, що мається на увазі той, хто піднімає сувій і тримає його в руці, а не той, хто згортає його стоячи.
Поведінка викликаного до Тори
Викликаний до Тори йде жваво зі свого місця до підвищення коротким шляхом, а спускається довгим шляхом[4].Викликаний торкається сувою Тори на початку місця читання та в його кінці за допомогою таліта або за допомогою пояса сувою Тори і цілує таліт або пояс у місці, яким торкався сувою Тори[5]. Звичай Ребе: згортає (закриває) сувій Тори, трохи повертає обличчя праворуч, тримає обидва ацей хаїм обома руками — коли правий вище за лівий, і промовляє благословення[6].
Викликаний, який закінчив, чекає на підвищенні, доки не підійметься його товариш і не закінчить своє читання, і тоді спускається між одним викликаним та іншим, а перед спуском торкається своїм талітом сувою Тори ззовні й цілує місце, яким торкався[7]
Поведінка слухачів
Під час читання дехто має звичай стояти, але в більшості громад Ізраїлю за цим не стежать[8]. Звичай Ребе: у будні слухає читання стоячи, у Шабати зазвичай сидить[9].
Не можна розмовляти під час читання Тори[10], і слід утримуватися від цього навіть між алійот[11]. Дехто дозволяє читати «двічі текст і один раз переклад» пошепки під час читання, однак його святість Адмор Магарашаб це відкидає, і тому так чинити не слід[12].
У 5710-ті роки Ребе оголосив публіці в синагозі та в бейт-мідраші в 770 від імені свого тестя Ребе Раяца: його батько (тобто Ребе Рашаб, який відійшов у 5680 році (1920)) відвідав його щойно і запитав його: «Чому у твоїй синагозі розмовляють під час читання Тори?»[13].
Назва «читання Тори»
Згідно з поясненням Алтер Ребе, причина того, що вивчення Тори називається «читанням Тори», — як згадується і в Мішні багато разів також щодо простого вивчення Тори: «той, хто читає Тору», — полягає в тому, що через заняття Торою людина закликає Святого, благословенний Він, прийти до неї, так би мовити, як людина, що кличе свого товариша прийти до неї, і як маленький син, що кличе свого батька прийти до нього, щоб бути з ним разом і не розлучатися з ним і не залишитися самому, борони Б-же.
Виходячи з цього, Алтер Ребе пояснює зміст вірша «Близький Г-сподь до всіх, хто кличе Його, до всіх, хто кличе Його в істині»: цей заклик — це читання і вивчення Тори, яка називається істиною, адже немає істини, крім Тори. А пояснення вірша в тому, що Всевишній, благословенний Він, відповідає тому, хто закликає Святого, благословенний Він, саме через Тору, — на відміну від того, хто закликає Його не через заняття Торою, а просто кричить: «Батьку, батьку». І як нарікає на це пророк: «І немає того, хто кличе ім'я Твоє» тощо.
Алтер Ребе вказує, що з цього розумний поміркує, щоб притягнути до себе великий трепет під час заняття Торою[14].
Рівень вивчення Тори в читанні Тори
У читанні Тори зі знаками кантиляції є особливе світло.
Є два рівні вивчення:
Світло у вивченні Тори
Перший рівень — як буквально їжа, як сказано: «і Тора Твоя — усередині мене», буквально, і як їжа, яку треба їсти щодня вранці й увечері, і в кількості, що насичує душу, так і їжа Тори — у встановленні часу вранці й увечері, як-от один розділ уранці тощо і «Шма» вранці й увечері, як відомо, що це аспект їжі — як сказано у вірші: «і лягаючи, і встаючи».
Світло в огласовці та знаках кантиляції
Другий рівень у Торі — як вона перебуває в аспекті взаємовключення, у сутнісній насолоді й утіхах Ацмуту світла Ейн Соф, благословенний Він, буквально, перш ніж вона зійшла вниз в АБЕА, як натякається у вірші: «І була Я в Нього вихованкою, вихованкою прихованою тощо, утіхою щодня тощо».
Цей рівень — у наспівах і знаках кантиляції Тори, які називаються «його піснями», як сказано у вірші: «І було пісень його» тощо, що є аспектом макіфа вищих утіх, які називаються утіхами Царя в Його сутності, що зійшов, щоб тішитися світлом первісної мудрості святої Тори. І тому аспект вищої насолоди в читанні Тори з наспівами та знаками кантиляції — в аспекті приховання і макіфа, у буквально сутнісній насолоді, яка цілком вища за аспект обмеження літер Тори.
З цієї причини також не виводиться жодного тлумачення зі знаків кантиляції, і лише з огласовки є тлумачення — і з кожної рисочки та тага[15].
Попри це, навіть якщо той, хто читає Тору, помилився в наспіві знаків кантиляції, йому не треба повертатися і наново читати в Торі слово, у якому він помилився, а в скрутних обставинах, коли немає іншого бааль коре, дозволяється читати і без наспіву знаків кантиляції.
Якщо читець помилився в огласовці слів, він має повернутися і прочитати знову, якщо його помилка здатна змінити значення слова. Але якщо значення слова зовсім не змінюється через помилку, це не перешкоджає виконанню обов'язку читання.
«Мі ше-берах»
Звичай Ізраїлю — благословляти викликаних до Тори «Мі ше-берах» з особливим текстом для звичайних Шабатів та іншим текстом для свят.
У більшості громад заведено робити окреме «Мі ше-берах» для кожного, хто був викликаний до Тори, а потім ще одне «Мі ше-берах» для членів його родини, і при цьому викликаний жертвує до каси синагоги. Ребе написав про цей звичай: «Наскільки мені здається, у Любавичах так не чинили»[16], і справді, у міньяні Ребе заведено благословляти лише за особливої потреби, наприклад під час пологів тощо.
По закінченні читання заведено робити «Мі ше-берах» для хворих, і його промовляють навіть у Шабат із закінченням: «Шабат — не час волати, і зцілення близьке»[17].
У багатьох хабадських синагогах заведено додавати також «Мі ше-берах» для Ребе.
Повторення хасидуту
В останньому поколінні поширився звичай повторювати думку з учення Ребе посеред молитви, причому в багатьох синагогах заведено робити це перед читанням Тори[18], але, за усним переказом, Ребе висловив подив щодо цього звичаю, за якого «Усну Тору» ставлять перед «Письмовою Торою»[19], і справді, у багатьох місцях заведено робити це лише після читання Тори, перед поверненням сувою Тори до Арон кодешу. Ребе висловився, що балебатім люблять, щоб тема «драші» була пов'язана з тижневою главою[20], і в будь-якому разі — бажано, щоб той, хто виступає перед публікою, не стояв спиною прямо до Арон кодешу, а відійшов убік[21].
Див. також
Додаткова література
- Менахем Бронфман, «Почати з Берешит» — висловлювання наших Ребе у зв'язку з читанням Тори, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1879
- Рав Менахем Вагба, «Кавана і повторення в читанні Тори», у рубриці «Галахот бе-таамейген», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1911, с. 60
Зовнішні посилання
- Сайт для вивчення читання Тори, містить записи рава Мордехая Шустермана і фотокопії тікун софрім, упорядковані за тижневими главами Тори

- Читання Тори за хабадським звичаєм, записане бааль коре Міхаелем Славіним: Книга Берешит, Книга Шмот, Книга Ваїкра, Книга Бемідбар, Книга Дварім

- У вищому двейкуті: відомий машпіа рав Йосеф-Іцхак Опен читає Тору

- «Ребе — дітям»: Що треба робити під час читання Тори?

- Рав Гдалья Оберлендер, «Міньян для молитви чи для читання Тори — що краще?», збірник нотаток «У-лемаан ільмеду», Буффало, 11 нісана 5783 (2 квітня 2023), с. 37
- Молитва в міньяні чи читання Тори — що краще?, «Гаарот у-біурім», Торонто, «Ва-їтен оз ле-малко», 11 нісана 5783 (2 квітня 2023), с. 145
- Рав Барух Оберлендер, «Благословення при неправильному читанні Тори», збірник «Гаарот у-біурім — Огалей Тора», випуск 1249, тижнева глава «Пкудей» 5784, с. 30
| СТАМ — сувої Тори, тфілін і мезузи | ||||
|---|---|---|---|---|
| Заповіді Тори та постанови мудреців | Написання сувою Тори · Коректура СТАМ · Перевірка тфілін і мезуз · Читання Тори · Накладання тфілін · Прикріплення мезузи | |||
| Написання СТАМ | Сойфер СТАМ · Шрифт Алтер Ребе · Сувій Тори · Тфілін · Мезуза · Мегілат Естер (Сувій Естер) · Великі літери · Малі літери · ТАНТА · Тагін · Масора | |||
| Особливі священні рукописи | Сувій Тори Мошіаха · Сувій Тори Ребе · Сувої Тори в «770» · Мегіла Ребе Магараша | |||
| Близькі поняття | Мівцо «Літера в сувої Тори» · Загальні сувої Тори · Завершення сувою Тори · Мівцо «Тфілін» · Мівцо «Мезуза» · Тфілін Рабейну Тама · Чотири пари тфілін | |||
Примітки
- ^ Бава кама 82а.
- ^ Маамар, що починається словами «Танія шива дварім», «Сефер га-маамарім 5697», с. 263.
- ^ «Лемаан єдеу... баним йіваледу», с. 139-140
- ^ «Шулхан арух» Бейт Йосефа, розділ 141, пункт 7, і ахаронім, і так чинив Ребе
- ^ «Сефер га-мінгагім», с. 13, і див. книгу «Маасе мелех», с. 24
- ^ ,«Галахот у-мінгагей Хабад» у тижневику «Гіткашрут» номер 605, на сайті
, див. також у книзі «Маасе мелех», с. 24
- ^ «Маген Аврагам», розділ 141, сеіф катан 8, «Сефер га-мінгагім», с. 14
- ^ Ісраель Блой, Чи зобов'язані стояти під час читання Тори?, сайт Бейт Хабаду
- ^ До 5738 року (1977/1978) мав звичай стояти також під час читання Тори в Шабати, див. «Маасе мелех», с. 24 і с. 105)
- ^ «Слід дуже остерігатися взагалі не говорити під час читання; той, хто розмовляє зі своїм товаришем під час читання Тори, вводить у гріх багатьох». Рав Моше Корнвіц, Наскільки сувора заборона розмови під час читання Тори?, на сайті «Махон галаха — Хабад»
- ^ У книзі Нехемьї сказано, що коли Езра відкрив сувій Тори, щоб читати в ньому: «Коли він відкрив його, встав увесь народ». І мудреці витлумачили: «„Стояння“ — не що інше, як мовчання», і звідси сказали, що «щойно відкрито сувій Тори, заборонено говорити навіть про галаху», і його святість Адмор Магарашаб, хай перебуває душа його в раю, був у цьому дуже суворий і застерігав щодо цього. І законовчителі обговорювали, чи дозволено сказати щось коротке, у чому є потреба, між алійот, і слід у цьому бути суворішим; а щодо вивчення Тори між алійот законовчителі писали, що це дозволено, коли затягують промовляння «Мі ше-берах». Джерела: Нехемья 8, 5; Сота, 39а; «Тур і Шулхан арух» і носей келім, «Орах хаїм», розділ 146, пункт 2; «Ігрот кодеш» його святості Адмора Магарашаба, т. 1, с. 178; «Кцот га-шулхан», розділ 25, пункт 11, і в «Бадей га-шулхан», розділ 146; «Псакей тшувот», розділ 146, сеіф катан 3. «Махон галаха — Хабад» — чи дозволено розмовляти між алійот до Тори?, на сайті «Махон галаха — Хабад»
- ^ Чи дозволено читати «двічі текст і один раз переклад» під час читання Тори?, на сайті «Махон галаха — Хабад»
- ^ Рав Ісраель Гордон, «Справжнє», випуск «Га-сіпур шелі», № 587, 29 елула 5786 (11 вересня 2026), на сайті jem
- ^ «Лікутей амарим», розділ 37.
- ^ Мітлер Ребе, «Торат хаїм», тижнева глава «Бешалах»
- ^ «Ігрот кодеш», т. 2, с. 327.
- ^ Див. «Сіпурей хасидім», Шавуот, від імені рабі Ханоха з Олеська, що час читання Тори сприятливий для благословення хворих, подібно до Дарування Тори, коли зцілилися всі хворі.
- ^ Імовірно, з міркування, що якщо зробити це після читання, багато хто з присутніх, хто не належить до хасидів Хабаду, залишить місце перед молитвою Мусаф і не залишиться на фарбрейнген тощо.
- ^ «Лекет мінгагей Шабат кодеш» Зелігсона, розділ сьомий, с. 97 (з тижневика «Кфар-Хабад», випуск 627, с. 21, зі слів р. Біньяміна Клугера, одного з тих, хто прислуговував у святості в Адмора з Клаузенбурга.
- ^ Сіха 12 тамуза 5712 (5 липня 1952), § 12.
- ^ З фотографії відповіді Ребе, переписано в «Лекет мінгагей кодеш» Зелігсона, розділ сьомий, с. 97.