Перейти до вмісту

Лулав

Матеріал з Хабадпедії
Лулав
Ребе з чотирма видами рослин
Фінікові пальми, на яких ростуть лулави

Лулав — один із чотирьох видів рослин, які заповідано брати у свято Сукот. Лулав — це «гілки пальм»[1], згадані в Торі, і це пагони фінікової пальми до того, як їхнє листя розійшлося в боки, а коли він має форму жезла[2].

Його суть — зі смаком і без запаху

Суть лулава в тому, що «в ньому є смак (у фініку є смак), але немає в ньому запаху», — це символізує тих, «у кому є Тора, але немає в них добрих справ»:

«Запах» вказує на заповіді, виконання яких відбувається не через причину, зрозумілу людині, а лише тому, що така воля Святого, благословенний Він. А «смак» вказує на Тору, оскільки вивчення Тори має бути саме з розумінням і осягненням, аж до того, що при вивченні Усної Тори, якщо той, хто вивчає, не розуміє сенсу, це зовсім не вважається вивченням[3].

І тому лулав, у якому є смак, але немає запаху, натякає на знавців Тори, і насамперед на учнів єшив, які перебувають у місці молитви і Тори, і їхня праця — вивчення Тори, і немає в них справи з матеріальністю світу, і відповідно немає в них можливості виконувати заповіді, що залежать від Землі, і тому подібне.

Благословення саме на взяття лулава

Причина того, що в благословенні на взяття чотирьох видів згадують саме лулав (який натякає на тих, хто вивчає Тору), — як наводиться в мідрашах мудреців[4]: «Хто вони — сторожі міста? (хто охороняє місто).. це софрім (учителі Писання) і мешаним (учителі Мішни).. і так каже[5]: „Якщо Г-сподь не збудує дому“ тощо» (закінчення вірша: «якщо Г-сподь не встереже міста», і це — у вивченні Тори[6]), тобто саме через них притягується благословення — «Благословенний (від слова „притягнення“[7]) Ти, Гаває, Б-г наш, Цар світу», — щоб Гаває, Який вище за природу, притягнувся в природу (Елокім), щоб завдяки цьому була побудова світу, щоб зробити його оселею для Нього, благословенний Він.

Потрясання лулавом

Основна стаття – Кавана потрясань (лулавом)

У відкритій Торі

І ця тема підкреслюється також щодо потрясань — що розмір лулава має бути більшим, «щоб ним потрясати»[8]:

І як передмова — що потрясання є головною справою у взятті лулава (як підкреслюється також у словах Мішни[9]: «Малолітній, який уміє потрясати, зобов'язаний у лулаві»), і воно належить до категорії «залишків» (приготувань[10]) заповіді[11], тільки не є обов'язковою умовою, як випливає з того, що «перший день свята, який випав на Шабат, і він забув і виніс лулав у громадське володіння, — звільнений, бо виніс його з дозволу»[12], і кажемо в Гемарі: «вчили це лише тоді, коли не виконав ним обов'язку, але якщо виконав ним — зобов'язаний», і заперечує: «адже щойно підняв його — виконав ним», і відповідає: «коли перевернув його», і не відповідає: коли не потряс. Аж до того, що знаходимо в Єрусалимському Талмуді[13], що звідси вчать також щодо заповіді обрізання, що «навіть через залишки, які не перешкоджають обрізанню, (навіть) якщо відійшов — повертається».

А суть потрясань — «проносить туди й назад, щоб зупинити злі вітри, піднімає й опускає, щоб зупинити злі роси».

І ось, хоча потрясання здійснюють з усіма чотирма видами, проте головне в цьому — лулав[14]. І в цьому натяк на те, що притягнення у світ відбувається через вивчення Тори (суть лулава), тобто в силах знавців Тори зупинити небажані речі (злі вітри і злі роси) і притягнути всяке благо також у матеріальному — дітей, життя і щедрий прожиток.

І все це здійснюється через вивчення Тори, і саме шляхом праці в Торі, за поясненням Раші: «Якщо за Моїми установленнями ходитимете» — «щоб ви трудилися в Торі», тобто недостатньо (і це не «кунц») вивчення за розпорядком єшиви, а навіть коли вже виконав обов'язок за годинником, і він уже втомився, і якщо примусить себе додати й вчитися, то навчання буде без «гешмаку», — треба додавати і трудитися у вивченні Тори, саме трудитися, без «гешмаку»[15], і завдяки цьому здійснюють притягнення благословень згори, «і дам дощі ваші вчасно», в усьому світі.

У хасидуті

Внутрішня кавана потрясання лулавом згідно з ученням хасидуту — це надання сили на весь рік тому, щоб усе його виконання Тори і заповідей було пройняте внутрішнім почуттям відчуття Б-жественності. Подробиці про це містяться в статті Кавана потрясань.

Додаткова література

  • «Шулхан арух» Адмора, частина «Орах хаїм», закони лулава, розділ 645.

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Ваїкра, 23, 40
  2. ^ Слова Рамбама на початку законів лулава
  3. ^ Закони вивчення Тори Алтер Ребе, кінець розділу 2. І вказане там.
  4. ^ «Птіхта» до «Ейха раба», 2. Див. також Єрусалимський Талмуд, Хагіга, розділ 1, галаха 7.
  5. ^ Тегілім 127, 1.
  6. ^ Коментар «Матнот кегуна» до «Ейха раба». Див. також «Корбан га-еда» до Єрусалимського Талмуду.
  7. ^ Див. «Тора ор», «Мікец» 37, 3. І в багатьох місцях.
  8. ^ Сука 32, 2.
  9. ^ Там само 42, 1.
  10. ^ Тосафот, що починається словами «Овер», — там само 39, 1.
  11. ^ Див. «Сдей хемед», «Клалім», розділ літери «нун», правило 47. І вказане там.
  12. ^ Там само 41, 2 (у Мішні).
  13. ^ Шабат, кінець розділу 19.
  14. ^ Див. також «Лікутей сіхот», том 4, с. 1162.
  15. ^ Див. також «Лікутей дібурім», том 4, 775, 1.

Повідомити про помилку на цій сторінці