Аврагам-Хаїм Нае
| Рав Аврагам-Хаїм Нае | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 13 іяра 5650 (3 травня 1890) |
| Дата смерті | 20 тамуза 5714 (21 липня 1954) |
| Місце поховання | Гар-га-Менухот[В] |
| Країна | Ізраїль[В] |
| Місце проживання | Єрусалим |
| Місце діяльності | Самарканд, Єгипет, Єрусалим |
| Рід діяльності | рабин[В] |
| Освіта | «Маген авот» у Хевроні, єшива «Торат хаїм», єшива «Огель Моше» в Єрусалимі |
| Посада | «сафра де-дайна» рабинського суду «Еда гаредіт», член правління «Еда гаредіт», керівник Колель Хабад, рабин у Самарканді, рабин Бухарського кварталу в Єрусалимі, та інші |
| Інші посади | Автор книжок з галахи, один із керівників Колель Хабад, «сафра де-дайна» (секретар рабинського суду) в «Еда гаредіт», член правління «Еда гаредіт», один із голів рабинського суду «Агудат Ісраель», рабин у Самарканді (Узбекистан), рабин і голова єшиви в Єгипті і рабин Бухарського кварталу в Єрусалимі. |
| Учителі | Йосеф-Єсл Гаралік, Іцхак-Єрухам Діскін, та інші |
| Сім'я | |
| Батько | Менахем-Мендл Нае |
| Мати | Муся, дочка рабі Дов-Бер Ашкеназі |
| Дружина | Двора, дочка рава Шауля-Іцхака Фенігштейна |
| Діти | Барух Нае, Моше-Цві Нае (Петах-Тіква), Шнеур-Залман-Дов-Бер Нае, Хая-Лея Мейзліш, Сара Вінд, Лена Бургенська, Рахель Зільбер, Хана Козловська |
| Брати й сестри | Йосеф-Іцхак Нае |
| Родовід | |
| Нагороди | |
| Премія ребе Кука в галузі рабинської літератури[В] | |
Рав Аврагам-Хаїм Нае (відомий як «Бааль га-шіурім») (13 іяра 5650 (3 травня 1890) – 20 тамуза 5714 (21 липня 1954)) був рабином і законовчителем, визнаним в усіх громадах Ізраїлю, автором важливих галахічних книг, що прославився своїм методом визначення мір, який закріпив на покоління «малі міри». Один із керівників Колель Хабад, «сафра де-дайна» в рабинському суді «Еда гаредіт», член правління «Еда гаредіт», один із голів рабинського суду «Агудат Ісраель», шаліах Ребе Рашаба і рабин у Самарканді-Узбекистані, рабин і голова єшиви в Єгипті та рабин Бухарського кварталу в Єрусалимі.
Біографія
Онук видатних любавицьких хасидів
Рав Хаїм Нае народився 13 іяра 5650 року (3 травня 1890) у Хевроні в батька, рава Менахема-Мендла Нае, і матері Мусі, дочки гаона рабі Берла Ашкеназі (Каліскера), який був шадаром і хозером Ребе Цемах Цедека[1].
Рав Хаїм Нае народився в знатній рабинській родині, у 15-му поколінні рабинів — законовчителів. Його батько, рав Менахем-Мендл Нае, був одним із видатних рабинів Хабаду і одним із керівників Колель Хабад у Святій Землі, а його дід, рав Моше-Цві Нае, був рабином Каліська[2].

Наближений автора «Сдей хемед»
У дитинстві він навчався в рава Йосефа-Йесла Гараліка з хабадських хасидів Хеврона; рабі Хаїм-Хізкіягу Медіні, автор «Сдей хемед», рабин Хеврона, наблизив його тоді до себе і дозволив користуватися своєю бібліотекою для підготовки його проповіді до бар-міцви. Будучи юнаком, він почав писати книжку нових тлумачень Тори на Шас, а також написав книжку респонсів під назвою «Петах дварай»[3].
У юності він навчався в єшиві «Маген авот» у Хевроні, в єшиві «Торат хаїм» і в єшиві «Огель Моше» в Єрусалимі і отримав рабинське посвячення від рава Іцхака-Єрухама Діскіна і ще кількох великих рабинів Єрусалима[4].
Шаліах Ребе Рашаба в Самарканді

У 5671 році (1910/1911), у віці 21 року, він вирушив з місією від Ребе Рашаба до міста Самарканда в Узбекистані, щоб замінити свого дядька, рава Шломо-Єгуду-Лейба Еліезерова, який був шаліахом Ребе Рашаба в Узбекистані. Великі рабини Єрусалима написали йому тоді листи з благословеннями з нагоди його від'їзду на цю важливу місію[5].
Для місцевих євреїв він надрукував книгу «Ханох ла-наар», що містить закони тфілін святою мовою та бухарською[6]. У Бухарі рава Нае називали «Аврагам-Хаїм Мендлов Нае», і він носив особливий одяг бухарських євреїв.
По завершенні місії в Самарканді рав Нае поїхав до Любавичів, де удостоївся зайти на «єхідут» до Ребе Рашаба. Члени його родини розповідають, що в ті дні Ребе Рашаб запропонував йому посаду голови єшиви в Любавичах, але справа не дійшла до практичного втілення.
Повернувшись до Землі Ізраїлю, він одружився з Дворою, дочкою рава Шауля-Іцхака Фенігштейна[7] (гурського хасида і засновника кварталу «Батей Варша» в Яффо), і оселився в Єрусалимі.
Голова єшиви в Єгипті
Під час Першої світової війни рава Нае було вислано до Єгипту разом із багатьма євреями Святої Землі. Його дружина Двора Нае спочатку залишилася в Країні, а після народження їхнього первістка, Баруха Нае, також прибула до Єгипту. У Єгипті рав Нае заснував єшиву для вигнанців, а також видав тоді для єгипетських євреїв книжку під назвою «Шнот хаїм»[8].

Права рука гаона рава Йосефа-Хаїма Зоненфельда
Після закінчення війни рав Нае повернувся до Єрусалима і став секретарем і правою рукою рава Йосефа-Хаїма Зоненфельда, гаона і голови рабинського суду «Еда гаредіт». Потім його було призначено «сафра де-дайна» — секретарем рабинського суду «Еда гаредіт», водночас він був членом правління «Еда гаредіт» і членом комітету з шхіти «Еда гаредіт»[9]. Разом із равом Зоненфельдом він виступав проти частини дій рава Кука в Єрусалимі, таких як виборче право для жінок і його різні спроби запровадити нововведення у Святій Землі[10].
Керівник у Колель Хабад
У 5698 році (1937/1938) його було призначено членом правління Колель Хабад. У наступні роки він діяв у межах Колель Хабад, і в 5708 році (1947/1948), напередодні початку Війни за незалежність, придбав нову ділянку для поховання на Оливковій горі, оскільки ділянка Колель Хабад була вже заповнена. Фактично ділянку почали використовувати після Шестиденної війни.
Під час Війни за незалежність він продовжував писати свої важливі праці під обстрілами.
У 5709 році (1948/1949) Ребе Раяц призначив його керівником Колель Хабад разом із равом Шломо-Йосефом Зевіном, равом Шаулем-Довом Зісліним, равом Азріелем-Зелігом Слонімом і равом Хаїмом-Йосефом Розенблюмом. Рава Нае і Слоніма було призначено головними керівниками.
Помер 20 тамуза 5714 (21 липня 1954). Після його відходу з життя Ребе попросив рава Азріеля-Зеліга Слоніма подбати про те, щоб забрати з дому родини Нае всі рукописи наших Ребе, провідників поколінь, а також батька і предків р. Хаїма Нае. На наш великий жаль, з усіх його праць було надруковано лише останню частину «Кцот га-шулхан», яка була вже готова до друку.
Його погляди і переконання
Суперечка про міри
Рав Хаїм Нае все життя займався тим, щоб донести галаху до народу в практичному, зрозумілому і доступному вигляді. І коли він побачив, що є величезна потреба у визначенні мір Тори, які до того вимірювалися одиницями, прийнятими за часів Мішни і Гмари, він заглибився у складні теми Гмари і галахи, присвячені вченню про міри, доки йому не вдалося визначити міри; а величини він установив згідно з «малими мірами», прийнятими в більшості громад Ізраїлю. Свої висновки він видав у книжці «Шіурей Тора»[11].
Метод рава Нае ґрунтується на методі Рамбама, якого дотримувалися решта сефардських законовчителів, зокрема Маран, автор «Шулхан аруху», і гаон Хіда, на звичаї Єрусалима і на «загальноприйнятому звичаї», за висловом «Мішна брура»[12]. Рамбам подав міри об'єму в одиницях монети дирхам, і рав Хаїм Нае встановив, що її вага — 3,2 грама, а з мовчання законовчителів зробив висновок, що такою була її вага і за часів Рамбама («Шіурей Тора», розділ 1, параграф 3). Цього методу дотримується і рав Овадья Йосеф, хоча, за його словами, міра дирхама — рівно 3 грами. Серед рабинів, які підтримували / підтримують міри р. Хаїма Нае: рав Йосеф-Цві Душинський, гаон і голова рабинського суду Єрусалима; рав Бенгіс, гаон і голова рабинського суду Єрусалима; рав Іцхак-Айзик Герцог, головний рабин Ізраїлю; рав Цві-Песах Франк, рабин Єрусалима; даян рав Овадья Гадая; каббаліст рав Шалом Машаш, рабин Касабланки і Єрусалима; адмор «Пней Менахем» з Гура; рав Шломо-Залман Ойербах; рав Мордехай Еліягу, Рішон ле-Ціон; рав Овадья Йосеф, Рішон ле-Ціон[13]; гаон рав Шалом Еляшів[14]. А Ребе сказав про його міри: «На нього можна покластися»[15].
З його мірами не погоджувався Хазон Іш, який дотримувався великих мір, і з ним погоджувалися лише окремі рабини[16]. Метод Хазон Іша ґрунтується на вимірюванні «Нода бі-Єгуда», яке за вимірюванням Хазон Іша становить 2,4 сантиметра. Розповідають, що рав Овадья Йосеф у юності зустрівся з «Хазон Ішем», щоб переконати його в правоті р. Хаїма Нае в питанні про міри, але «Хазон Іш» не прийняв його доводів.
Між равом Хаїмом Нае і Хазон Ішем розгорілася гостра суперечка, у ході якої обидва видавали постанови і пояснення в книжках, кунтресах і статтях, що прояснювали їхні позиції[17]. Суперечка дедалі загострювалася, і вислови були нелегкими, проте, попри важку суперечку, рав Хаїм Нае зберігав дружні стосунки з Хазон Ішем, який навіть називав р. Хаїма Нае «шановний друг душі моєї, шліта».
Суперечка тривала кілька років, і кожна сторона випускала книжки і кунтреси, листи і заяви, спираючись на підтримку рабинів і законовчителів. Незабаром з'ясувалося, що провідні законовчителі в харедимному єврействі, зокрема голови рабинського суду «Еда гаредіт», а також головні рабини Ізраїлю і великі сефардські мудреці, — усі підтримують «малі міри» і в принципі дотримуються мір р. Хаїма Нае. І в наступні роки принциповою мірою, наприклад, для ревіїту вважається 86 мл, а не 150. Однак є рабини, які воліють у випадках, де це можливо, бути суворішими, за великими мірами, але ясно, що не полегшувати за великими мірами.
«Метод Хабаду» щодо кезайту маци
Ребе в листі пише щодо кезайту маци на пасхальному седері: «Щодо мір — див. книжку „Шіурей Тора“ (рава Нае — Єрусалим, 5707), у якій пояснено метод Хабаду в цьому питанні». А в «Шіурей Тора» він пояснює міру кезайту і щодо маци та завершального благословення робить висновок, що міра — 28,8 грама [18].

Міри рава Нае


Міри Тори відрізняються від мір, прийнятих у наші дні для вимірювання. З цієї причини він уклав у своїй книжці «Шіурей Тора» перелік мір заповідей в одиницях нашого часу. У Хабаді заведено дотримуватися цих мір.
- Міри довжини
- а) Парса = 4 міля = 3840 метрів.
- б) Міль = 2000 ам = 960 метрів.
- в) Ама = 6 тфахім = 48 сантиметрів.
- г) Тефах = 4 агудалін = 8 см.
- ґ) Агудаль = 2 см.
- д) Довжина ячмінного зерна = 1 см.
- е) Ширина ячмінного зерна = 3,3291 мм.
- є) Ячмінне зерно, покладене на бік = 26/7 мм.
- Монети і міри ваги
- а) Мане = 100 динарів = 480 грамів.
- б) Шекель, села = 4 динари = 19,2 грама.
- в) Шекель у Гмарі = 2 динари = 9,6 грама.
- г) Динар = 6 маа = 96 ячмінних зерен = 4,8 грама.
- ґ) Маа = 2 пундіони = 0,8 грама.
- д) Пундіон = 2 іссари = 0,4 грама.
- е) Іссар = 8 прут = 1 зернятко ріжкового дерева = 1 карат = 0,2 грама.
- є) Прута = половина ячмінного зерна = 0,025 грама.
- Посудини
- Кор = 30 сеа = 241,920 літра.
- Летех — 15 сеа = 120,960.
- Сеа = 6 кавів = 8,064 літра.
- Кав = 1,344 літра.
- Ревіїт = 86 грамів.
Пояснення до вчення Алтер Ребе
Рав Хаїм Нае вклав багато років глибокої і всебічної праці, щоб пояснити вчення Алтер Ребе і зробити його доступним.
- У серії книжок «Кцот га-шулхан» він уклав скорочений виклад і пояснення «Шулхан арух га-Рав» з додаванням звичаїв Хабаду всіх поколінь. Книжки вийшли із заохоченням, благословенням і підтримкою Ребе Раяца і Ребе.
- У «Кунтрес га-шулхан», «Піскей га-сідур» і «Кунтрес га-сідур» він уклав перелік необхідних виправлень, таких як помилки переписувачів і друкарські помилки в «Шулхан арусі» Алтер Ребе, а поряд із цим провів скрупульозне порівняння між постановами «Шулхан аруху» Алтер Ребе і постановами сідуру Алтер Ребе.
- У календарі «Колель Хабад» він щороку викладав звичаї Хабаду, і Ребе кілька разів вивіряв цей календар.
У ході своєї роботи він надсилав Ребе запитання з тем галахи і хабадських звичаїв і удостоювався відповідей, які були включені до його праць[19].
Боротьба із сіонізмом
Рав Хаїм Нае боровся із сіонізмом і був одним із його головних противників у Землі Ізраїлю. Разом із равом Йосефом-Хаїмом Зоненфельдом він зустрівся з королем Йорданії, щоб зірвати задуми сіоністів і щоб у Йорданії знали, що народ Ізраїлю, який живе в Землі Ізраїлю, представляють не лише сіоністи; делегацію організував Яаков-Ісраель де Гаан. Ця делегація розгнівала сіоністів, які вбили д-ра де Гаана. Попри це, р. Хаїм Нае продовжував протистояти сіоністам і масовим порушенням Шабату, які вони організовували.
Його зв'язки з Ребе Хабаду
У Ребе Рашаба

Повернувшись із Бухари, рав Нае поїхав до Любавичів, де удостоївся зайти на «єхідут» до Ребе Рашаба. У дні його перебування в Любавичах на його честь було влаштовано спільний фарбрейнген разом із відомим хасидом равом Іче Масмідом[20]. Під час фарбрейнгену Ребе Рашаб звернувся до нього з проханням: «Хаїм, іх віл дір фар а рош єшива», тобто щоб він залишився в Любавичах давати уроки учням єшиви. Рав Нае погодився, але сказав, що хоче запитати свого батька, р. Мендла. Р. Мендл написав Ребе в листі, що він готовий на все, але без свого сина Хаїма не може. Тоді Ребе покликав його і звелів йому повернутися додому, але додав йому як похвалу: «Кажу тобі, що ти зробив честь Єрусалиму».
У Ребе Раяца

Під час візиту Ребе Раяца до Країни він супроводжував Ребе під час його візиту до Єрусалима. Він удостоївся зайти на «єхідут» разом зі своїм сином, равом Барухом Нае, коли Ребе Раяц відвідав дім його батька, рава Менахема-Мендла Нае. Перед від'їздом Ребе Раяца з Єрусалима гаон рав Аврагам-Хаїм Нае зайшов на ще один єхідут і отримав особливий лист від Ребе Раяца про свою відому книжку «Кцот га-шулхан» — книжку, що пояснює «Шулхан арух» Алтер Ребе.
Розповідають, що після Голокосту багато хасидів Хабаду перебували в таборах переміщених осіб у Німеччині. Ребе Раяц хотів надіслати їм зі Сполучених Штатів подарунок на Песах — вино для чотирьох келихів, а рав Дов-Бер Боймгартен займався тоді виготовленням вина. Ребе звелів йому скласти список кількості людей, які потребують чотирьох келихів, і надіслати їм вино, а міра його має бути згідно з думкою рава Хаїма Нае.
Більшість[21] хасидів Хабаду сьогодні дотримуються мір рава р. Хаїма Нае, а його книжки є міцною основою для всіх хабадських законовчителів[22].
У роки Голокосту, коли Ребе Раяц виступив із закликом «Негайно — до тшуви, негайно — до Геули», рав Нае завершив передмову до своєї книжки «Кунтрес га-шулхан» словами: «Негайно — до Геули, амен».
У Ребе
Ще до початку проводу Ребе він листувався з ним, а одразу після відходу з життя Ребе Раяца 10 швата 5710 року (28 січня 1950) рав Нае разом зі своїми друзями, равом Шломо-Йосефом Зевіном і равом Аврагамом Хеном, очолив у Єрусалимі прийняття проводу Ребе. Він був серед тих, хто підписав перший «лист гіткашрут» у Єрусалимі:
В Єрусалимі видатні рабини й хасиди Хабаду діяли різноманітними шляхами, щоб об'єднати хасидів навколо прийняття проводу Ребе. Проводилися з'їзди та збори, і в місяці менахем-ав 5710 року (липень–серпень 1950) Ребе було надіслано лист гіткашрут.
Збори хасидів Хабаду відбулися в місяці менахем-аві 5710 року (липень–серпень 1950) в Єрусалимі під головуванням рабинів і старійшин хасидів: рава Шломо-Йосефа Зевіна, рава Аврагама-Хаїма Нае, рава Шмар'ягу Сасонкіна, рава Азріеля-Зеліга Слоніма, машпіа рава Нісана Гурвіца, рава Аврагама Хена, рава Моше Гурарі та інших.
Згідно із запропонованим текстом листа гіткашрут, ім'я Ребе згадувалося в рядку звертання з додаванням різних титулів, однак рав Нае запропонував натомість, щоб лист починався так, як заведено писати Ребе: «Його святості Адморові шліта», тобто що анаш приймають на себе Любавицького Ребе шліта як провідника, не чекаючи його згоди, і додав, що інакше не підпише цей текст. Його пропозицію було прийнято, виправлення внесено, і всі підписали. Після з'їзду підписи зібрали й у найстаріших, які не змогли взяти участь, серед них рав Шломо-Єгуда-Лейб Еліезеров[23].
До 10 швата 5711 року (17 січня 1951) — офіційного прийняття проводу — він підписав телеграму, в якій рабини Хабаду в Єрусалимі привітали Ребе з прийняттям проводу: «Від імені анаша Хабаду в Єрусалимі і в містах Країни ми дякуємо Б-гу за те, що Він не залишив нас без визволителя. Благословляємо і вітаємо нашого великого провідника, його святість нашого пана Адмора шліта. Хай буде Б-г з ним, як був з його тестем, його святістю нашим паном Адмором, хай перебуває душа його у вищих скарбницях, хай захистить нас його заслуга, амен, і з усіма нашими святими Ребе, хай перебувають їхні душі у вищих скарбницях, хай захистить нас їхня заслуга, і хай утвердить Він справи його, щоб продовжувати золотий ланцюг Бейт хаєйну і зійти до Сіону з піснею на чолі визволених через нашого праведного Мошіаха (Колель Хабад) — рабини: Шломо-Йосеф Зевін, рав Аврагам-Хаїм Нае, рав Азріель-Зеліг Слонім». [24].
Між Ребе і равом Нае велося велике листування, присвячене переважно питанням галахи і звичаїв; листи надруковано в томах «Ігрот кодеш», у книжці «Нода ба-шіурім», у родинних тшурот і у випусках «Бейт Мошіах».
З адморами і рабинами
Рав Хаїм Нае мав зв'язки з багатьма великими знавцями Тори того покоління, серед них: адмори «Імрей емет» з Гура і «Бейт Ісраель» з Гура; адмор «Діврей Йоель» із Сатмара; рабин із Бриська, рав Шнеур-Залман Гарелік, рав Шломо-Йосеф Зевін і рав Хаїм-Шауль Брук[25].
Окрім зв'язків з великими людьми покоління, він звертав увагу на молодих знавців Тори, щоб виховувати їх у Торі. Так розповідається в книжці «Нода ба-шіурім»: «У ті дні він звернув увагу на кількох молодих вундеркіндів, найкращих зі знавців Тори в Єрусалимі, і всіляко заохочував їх занурюватися в море Талмуду і галахи. Серед них були рав Шломо-Залман Ойербах, Рішон ле-Ціон гаон рав Овадья Йосеф, який у наступні роки навіть був своєю людиною в родині Нае, оскільки був хаврутою рава Баруха, сина гаона рава Хаїма Нае. Багато розмовляв він з гаоном рабі Бен-Ціоном Аба-Шаулем і з Рішон ле-Ціон гаоном рабі Мордехаєм Еліягу, який у своїх проповідях[26], що транслювалися по всій країні, кілька разів із захопленням розповідав про скромність і виняткову геніальність гаона рава Хаїма Нае[27].
Увічнення пам'яті
Його онук, рав Еліезер Зільбер (мир праху його) з Бней-Брака, і його син, рав Аврагам-Хаїм Зільбер із Цфата, заснували «Об'єднання нащадків гаона рава Аврагама-Хаїма Нае», яке діє різними шляхами, щоб об'єднати нащадків і зберегти пам'ять про великого діда. Серед діяльності об'єднання можна назвати різні заходи з увічнення його імені, такі як найменування вулиць на його честь. У Бейтар-Іліті є вулиця його імені, а в Єрусалимі спільна робота об'єднання і рава Яакова Шнура, колишнього члена муніципалітету Єрусалима, привела до увічнення його імені в назві вулиці в центральному місці — вулиці, що відходить від знаменитої вулиці Меа Шеарім і закінчується на вулиці рава Зоненфельда, де розташована хабадська синагога «Бейт Ісраель», у якій молився рав Нае[28].
З нагоди п'ятдесятиріччя від дня його відходу з життя було проведено заходи на його пам'ять, а в релігійній і харедимній пресі об'єднання опублікувало безліч статей з його біографією, оглядом його книжок, інтерв'ю з двома його дочками та іншим.
Біографічні матеріали
До передмов до його книжок включено дрібки відомостей про його життя і про етапи укладання його книжок.
Після його відходу з життя публікувалися статті в пресі та розділи в книжках, що документують етапи його життя і його праці.
З ініціативи його нащадків вийшла книжка про його життя — «Нода ба-шіурім».
Його праці
- «Кцот га-шулхан» — скорочений виклад і пояснення «Шулхан арух га-Рав», частина «Орах хаїм». Дев'ять частин[29].
- «Петах дварай» — запитання і відповіді.
- «Кунтрес га-сідур» — перелік близько дев'яноста виправлень друкарських помилок для сідурів, прийнятих у Хабаді: «Тора ор», нусах Арізаля, укладеного Алтер Ребе.
- «Кунтрес га-шулхан»
- «Піскей га-сідур» — порівняння між постановами сідуру і «Шулхан аруху» Алтер Ребе.
- Книжка «Шнот хаїм», на сайті HebrewBooks, а разом із нею книжка «Мекор хаїм».
- Календар «Колель Хабад» — календар хабадських звичаїв за днями року.
- «Шіурей Тора» — визначення мір Тори в одиницях, прийнятих сьогодні (грамах і сантиметрах). Незабаром після виходу книжки з'явилися ті, хто оскаржував (з литовської громади) його постанови в цій книжці.
- «Шіур мікве» — пояснення методів визначення міри мікви від часів Гмари до пізніх законовчителів, мір агудаля, тефаху й ами в сантиметрах, міри мікви та інших мір, а також практична галаха. У книжці він доводить свій метод проти тих, хто його оскаржував. Схвалення книжці дали рабини (частковий перелік): рав Зеліг-Реувен Бенгіс, один із керівників «Еда гаредіт» Єрусалима, рав Іцхак-Айзик Герцог, головний рабин Землі Ізраїлю, рав Овадья Гадая, один із великих сефардських рабинів, рав Цві-Песах Франк, рабин Єрусалима.
- «Шіурей Ціон» — відповіді його противникам у питанні про міри
- «Авней цедек» — галахічний кунтрес, надрукований наприкінці «Шіур мікве». Друга частина кунтресу містила заперечення тим, хто оскаржував гаона рава Аврагама-Хаїма Нае, але зрештою не вийшла друком.
- У збірках «Ягділь Тора» (Нью-Йорк) є безліч статей р. Хаїма Нае.
Нащадки
- Його сини
- Рав Барух Нае, редактор календаря «Колель Хабад» і «Гмара шлема».
- Рав Моше-Цві Нае, рабин хабадської громади в Петах-Тікві.
- Хлопчика Залмана Нае було вбито за освячення Імені під час заворушень 5696–5699 років (1935–1939), коли йому було лише 8 років.
- Його доньки
- Хая-Лея Мейзліш — померла 16 сівана 5764 (5 червня 2004) — дружина р. Баруха-Мордехая Мейзліша — головного менакера рабинату Петах-Тікви.
- Сара Вінд — дружина бійця Ецелю Еліезера Вінда.
- Лена Бургенська — дружина рава Йосефа-Моше Бургенського — рабина синагоги «Поалей цедек» у Нетанії і директора школи «Мізрахі».
- Рахель Зільбер — дружина р. Моше-Яакова Зільбера, служника рабі Агарона Рокеаха з Белза.
- Її син, рав Еліезер Зільбер
- Її онук, рав Хаїм Зільбер, один із шлухім Ребе в Цфаті
- Її син, рав Еліезер Зільбер
- Хана Козловська — померла 8 швата 5776 (18 січня 2016) — дружина рава Ефраїма-Фішла-Бераха Козловського.
- Її син, Аврагам-Хаїм Козловський — загинув 8 швата 5761 (1 лютого 2001) разом зі своєю дочкою Ітою-Брахою в автокатастрофі.
- Її син, шаліах у Бейт Хабаді «Рехавія» в Єрусалимі рав Єхіель-Аба Козловський — помер 4 кислева 5769 (1 грудня 2008).
- Її син, рав Яаков-Іцхак Козловський; його сини — рав Меїр Козловський, шаліах Ребе в Тбілісі, Грузія, рав Ісраель Козловський, шаліах Ребе в Мумбаї, Індія.
- Її дочка, пані Наомі Сегаль.
Додаткова література
- «Нода ба-шіурім», книжка про його особистість, Шнеур-Залман Бергер.
- «Шемен сасон ме-хаверейха», рав Шалом-Дов-Бер Вольпо, розділ «Рав Аврагам-Хаїм Нае», що висвітлює його життя.
- Рав Хананья-Йосеф Айзенбах, «Меорей Ісраель» — розділ, що висвітлює його життя.
- Рав Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» — особистість і хасидське вчення машпіїм Хабаду у Святій Землі, видавництво «Хазак», 5772
- Яїр Вайншток, «У нього є міра», газета «Ба-кегіла»[30].
Твори в каталозі HebrewBooks
Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 18. Каталог HebrewBooks.
Показати всі книжки (18)
- «Кунтрес га-сідур» קונטרס הסידור
- «Кунтрес га-халіва» (про доїння) קונטרס החליבה
- «Кунтрес га-шулхан» קונטרס השלחן
- «Кунтрес га-шіурім» (про міри) קונטרס השיעורים
- «Кцот га-шулхан», частина 1 קצות השלחן - חלק א
- «Кцот га-шулхан», частина 2 קצות השלחן - חלק ב
- «Кцот га-шулхан», частина 3 קצות השלחן - חלק ג
- «Кцот га-шулхан», частина 4 קצות השלחן - חלק ד
- «Кцот га-шулхан», частина 5 קצות השלחן - חלק ה
- «Кцот га-шулхан», частина 6 קצות השלחן - חלק ו
- «Кцот га-шулхан», частина 7 קצות השלחן - חלק ז
- «Кцот га-шулхан», частина 8 קצות השלחן - חלק ח
- «Кцот га-шулхан», частина 9 קצות השלחן - חלק ט
- «Піскей га-сідур» פסקי הסידור
- «Ханох ла-наар» חנוך לנער
- «Шнот хаїм» שנות חיים
- «Шіур мікве» («Міра мікви») שיעור מקוה
- «Шіурей Ціон» שיעורי ציון
Зовнішні посилання
- Велика стаття в тижневику «Бейт Мошіах», автор — Шнеур-Залман Бергер.

- Свята рукопис листа Ребе до рава Нае
(посилання не активне, 28 іяра 5783 (19 травня 2023)) - ://archive.li/35d8y Стаття на його пам'ять із газети «Га-Мевасер».
- Родовід гаона рава Хаїма Нае.

- Преса оплакує хабадського гаона.

- Стаття про рава Нае — тижневик «Мішпаха».

- Рав Овадья Йосеф захищає міри гаона рава Аврагама-Хаїма Нае

- Рав Аврагам Меламед, Рабі Хаїм Нае
сайт «Цадікім» (посилання не активне, 28 іяра 5783 (19 травня 2023))
- Шнеур-Залман Бергер, Гаон рав Хаїм Нае і Бухара, тижневик «Бейт Мошіах», 20 тамуза 5771 (22.07.2011)

- Шнеур-Залман Бергер, Фотографії хабадського законовчителя

- Шнеур-Залман Бергер, «Друг душі моєї» — дружба гаонів рава Аврагама-Хаїма Нае і рава Овадьї Йосефа. Хешван 5774
(посилання не активне)
- Закарбовані моменти з життя хабадського гаона р. Хаїма Нае, на сайті «Лахлухіт геулатіт»

- Письменницька праця під час війни, написання книжок під час Війни за незалежність

- Менахем-Мендл Бронфман, Як вимірюють: міри р. Хаїма Нае тижневик «Кфар-Хабад», «Матот — Масей» 5784
- Рав Шнеур-Залман Бергер, Ребе і рав Нае: зв'язки і листи

Його книги
- Стислий виклад книжки «Шіурей Тора» на сайті HebrewBooks
- Книжка «Шіурей Тора» на сайті HebrewBooks
- Книжка «Шіурей Ціон» на сайті HebrewBooks
- Книжка «Шіур мікве» на сайті HebrewBooks
- «Кунтрес га-шіурім» на сайті HebrewBooks
- «Піскей га-сідур» на сайті HebrewBooks
- «Кунтрес га-шулхан» на сайті HebrewBooks
- «Діврей цедек» на сайті HebrewBooks
- Серія його книжок «Кцот га-шулхан»: частина перша, частина друга, частина третя, частина четверта, частина п'ята, частина шоста, частина сьома, частина восьма і частина дев'ята. На сайті HebrewBooks
Примітки
- ^ У «Сапір ве-яалом» (Померанц) і в «Нода ба-шіурім», сторінка 28, розповідається, що його було названо цим іменем після того, як упродовж п'яти років після весілля в його батьків не було дітей, доки його мати не пішла припасти до могили святого автора «Ор га-хаїм»; під час обрізання його було названо іменем Аврагам — на честь діда своєї матері, і іменем Хаїм — на честь святого «Ор га-хаїм».
- ^ «Нода ба-шіурім», сторінка 28; там розповідається, що родина Нае походить з Іспанії близько 500 років тому, і під час вигнання було вигнано чотирьох братів Нае, і один із них дістався до Росії
- ^ «Нода ба-шіурім», с. 55-58
- ^ «Нода ба-шіурім», розділ 3
- ^ Листи наводяться на початку його книги «Ханох ла-наар»
- ^ Про місію докладно розповідається в «Нода ба-шіурім», розділ 4, і в книзі «Зарах кохав мі-Яаков»
- ^ Серед його нащадків — депутат Кнесету Сімха Ротман і журналіст, друг Хабаду Шауль Шиф
- ^ На початку своєї книжки він трохи розповідає про вигнання до Єгипту; про це також написано в книжці «Нода ба-шіурім», розділ 7
- ^ «Нода ба-шіурім», с. 99
- ^ «Нода ба-шіурім», с. 100-104
- ^ «Нода ба-шіурім», с. 9
- ^ У розділі 271, параграф 13.
- ^ Рав Овадья Йосеф пояснює точність мір р. Хаїма Нае
- ^ Лист, написаний равом Еляшівом про міру рава Хаїма Нае
- ^ «Нода ба-шіурім», розділ 24; там само — джерела законовчителів, які підтримують метод малих мір — міри р. Хаїма Нае
- ^ Переважно з литовської громади
- ^ «Нода ба-шіурім», с. 10
- ^ Лист 5740 року (1979/1980), кунтрес «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш», виданий до Шабату холь га-моед Песах 5784
- ^ «Нода ба-шіурім», сторінка 11
- ^ Цю поїздку рав Нае згадує в «Кцот га-шулхан», розділ 77
- ^ Є ті, хто дотримується дещо більших мір (але все ж менших, ніж міри Хазон Іша), наприклад рабини Ланда з Бней-Брака. Дехто стверджує, що і Ребе дотримується цих мір.[потрібне джерело]. У «Шевах га-моадім», с. 213, пишеться, що ревіїт — 86 мл, за мірою гаона рава Аврагама-Хаїма Нае, і інший метод не наводиться.
- ^ «Оцар га-хасидім», стаття про рава Нае
- ^ «Сефер га-цеецаїм», сторінка 379. «Ємей берешит», сторінка 202, і там же текст і фотокопія листа гіткашрут єрусалимських хасидів
- ^ «Ємей берешит», сторінка 394
- ^ «Нода ба-шіурім», розділ 27 (З великими людьми Ізраїлю)
- ^ Рав Мордехай Еліягу розповідає про гаона рава Аврагама-Хаїма Нае на сайті «Єшива»
- ^ «Нода ба-шіурім», с. 182
- ^ Єрусалим: вулицю названо іменем рабі Аврагама-Хаїма Нае
- ^ Законовчителі наших днів черпають із цієї книжки практичні галахічні постанови; наприклад, рав Нойвірт, автор «Шмірат Шабат ке-ільхата», висловився: «Під час укладання своєї книжки я не відходив від книжки „Кцот га-шулхан“, яка просвітила мої очі в усіх законах Шабату» («Нода ба-шіурім», с. 7).
- ^ Можливо, ідеться про ту саму статтю, що опублікована в COL: Чому гаон рав Аврагам-Хаїм Нае писав свої книжки саме вночі?.
Код особи: № 1457620000
- Хабадпедія: статті, що потребують джерела
- Хабадпедія: статті, що потребують доповнення
- Хасиди часів Ребе Рашаба
- Хасиди часів Ребе Раяца
- Хасиди часів Любавицького Ребе
- Хабадські рабини доби Ребе Рашаба
- Хабадські рабини в Узбекистані
- Персоналії Єрусалима
- Члени «Колель Хабад»
- Родина Нае
- Автори книг респонсів
- Особистості, що померли в 5714 році (1953/1954)
- Дискусії та полеміка