Крила



Крила (арамейською називаються гадпін) — органи у тварин, таких як птахи і частина видів комах, що дають їм змогу підійматися і літати. Крила слугують у хасидуті й Каббалі алегорією Б-жественних мідот, за допомогою яких ангели і євреї, що служать Всевишньому, підносяться у своєму служінні.
Служіння ангелів
Про серафимів сказано, що в них шість крил: «шість крил у кожного», на відміну від святих хайот, про яких сказано, що в них чотири крила. І пояснюється це так, що головне в служінні серафимів — прагнення прилучитися до світла Ейн Соф, Совев коль алмін, в аспекті піднесення. А суть піднесення — у шести, як в Імені Мем-Бет, суть якого в тому, що воно складається із семи мідот, кожна з яких складається з шести мідот.
Річ у тім, що до нього не включено сфіру Малхут, суть якої — сходження вниз. І тому в серафимів, які в аспекті піднесення, шість крил. Чого немає у святих хайот, суть яких — притягнення Б-жественного світла всередину світів: у них чотири крила, що є початком розділення і роз'єднаності, як чотири стани.
Служіння синів Ізраїлю
У святому «Зогарі» пояснюється, що «дхілу у-рхіму» — любов і трепет — це «трейн гадпін» — два крила.
Алтер Ребе пояснює, що як птах не може літати на одному крилі, так заповідь, виконана зовсім без трепету, не злітає вгору самою лише любов'ю, і так само трепет сам по собі — одне крило, і з ним не злітає вгору, хоча це називається служінням раба; і тому треба також бути в аспекті «сина», щоб пробудити природну любов, приховану в його серці, принаймні щоб вона була в розкритті його мозку, — принаймні пам'ятати свою любов до Єдиного Б-га у своїй думці та у своєму бажанні прилучитися до Нього, благословенного[1].
У прийдешньому майбутньому

У мідраші пояснюється, що в майбутньому Святий, благословенний Він, зробить праведникам крила, і вони ширятимуть над водами. Алтер Ребе пояснює, що крила — щось окреме від тіла, і вони не від народження, а утворюються з їжі, як наводиться про праотця Аврагама, який наблизив герів під «крила» Шхіни, — це аспект бірурім зі світу Тогу, і тому їхнє духовне місце — саме під крилами Шхіни, які утворюються з бірурім. Так само й у душ праведників, які були внизу, в цьому світі, щоб здійснювати бірурім: за допомогою аспекту бірурім у них утворюється аспект крил.
І за допомогою цих крил праведники ширяють саме над водами, вище джерела Хохми, яка називається водою, оскільки корінь бірурім походить від кліпат нога, корінь якої походить від світу Тогу, що вищий за світ Тікун, звідки корінь Хохми, що у святій Торі. Ці крила праведників уподібнено до крил орлів — «піднімуться на крилах, як орли». Орел має силу в крилах підняти своє тіло вище за решту птахів, оскільки він не відчуває важкості й тягаря свого тіла; тому він може дуже високо піднятися і може також опуститися вниз, зовсім низько. Ці дві сили орел використовує, бо він милосердний до своїх пташенят і оберігає їх двома способами: перший — коли побоюється, щоб у них не пустили стріли, тоді несе їх на своїх крилах і піднімає їх високо-високо, як сказано: «несе його на крилі своєму»; і другий спосіб — коли побоюється, щоб сонце не палило їх надто сильно, тоді він опускає свої крила вниз і несе їх під крилами, як написано: «над пташенятами своїми ширяє». Виходить, що орел натякає на середню лінію, в якій є сила піднятися вгору до Кетеру і опуститися вниз до Єсоду.
І з цього можна зрозуміти нагорі аспект лику орла, що в колісниці, який є аспектом милосердя, корінь якого — від середньої лінії, що сходить зовсім низько і здатна підносити високо-високо, як ми бачимо, шляхом «з плоті моєї побачу Б-га», у справі милосердя внизу, в матеріальному: вислів «милосердя» пасує лише до бідного і злиденного, який перебуває на найнижчому щаблі, — щоб змилосердитися над ним; і також щодо того, хто милує, не застосовний вислів «милосердя», а лише коли він піднесений у граничній піднесеності щабля, як, наприклад, великий цар, який гранично піднесений, не може зносити своєї протилежності більше, ніж інша людина, бо цар, перебуваючи в граничній піднесеності, не може зносити бідного і скрушеного серцем, який у граничній низькості, який дуже далекий від царя; але про багату людину, хоча вона й низька порівняно з царем, не можна сказати вислів «велике милосердя» до неї, оскільки вона не така вже далека від царя; і так само щодо багатого стосовно бідного не застосовний вислів «велике милосердя», оскільки багатий не такий далекий від бідного, як цар[2].