Перейти до вмісту

Мохін де-гадлут і мохін де-катнут

Матеріал з Хабадпедії
Запит «Єніка» перенаправляється сюди. Якщо ви мали на увазі інше значення, див. Грудне молоко.

Мохін де-катнут і де-гадлут — поняття, взяті з учення Каббали, що описують два способи впливу мохін на мідот. Корінь цих двох понять — у вищих сфірот, і вони сходять донизу та існують у заповідях, у служінні Всевишньому і в розумній та тваринній душі.

(Це поняття відрізняється від Катнут Аба, де йдеться про взаємини між Хохмою (першою сфірою) і Малхут (останньою сфірою) — див. там).

Загальна суть

Загалом відмінність між ними подібна до відмінності між розумом і мідот дитини та розумом і мідот дорослого. Дитина цікавиться іграми й захоплюється ними, тоді як для дорослого вони зовсім не мають значення. А в духовному це відмінність між людиною, яка розвинула у своїй душі зрілість мохін через служіння і внутрішнє зусилля, і світло Всевишнього світить у її душі, і вона дістає насолоду від виконання Тори й заповідей, і вони для неї — найвища і найсвятіша цінність у житті, і її зв'язок зі Святим, благословенним Він, стійкий, і вона знає, що головне, а що другорядне, і яке її призначення та місія в житті, — і людиною, яка хоч і виконує Тору й заповіді, але все її служіння Всевишньому позбавлене життєвості й будь-якої насолоди, а виконує вона їх лише для того, щоб сповнити обов'язок, і діє тільки з примусу[1].

Відмінність між ними щодо «руху» споглядання
Мохін де-гадлут[2] — це мохін по суті, мохін, не пов'язані з мідот, споглядання і злиття із самою суттю осягуваного, що перебуває вище буття людини.
Мохін де-катнут — це вбрання розуму в пояснення, притчі й приклади з метою опустити розум до мідот і породити з нього почуття.
Відмінність у їхньому впливі на мідот

Мохін де-катнут лише впливають на почуття (пробуджують і спрямовують його), але не здійснюють у ньому дійсної справжньої зміни (наприклад, людина, яка страждає на меланхолію, не стане людиною веселою, радісною і відкритою), тоді як споглядання в режимі мохін де-гадлут здатне скасувати «буття» людини та її сили настільки, що вона не відчуває навіть базових потреб (таких як голод чи потреба полегшитися), і її мідот підносяться самі собою і без «заняття» ними[3]

Притчі про відмінність між ними

1. Притча про відмінність між мідот тварини і мідот людини: тварина їсть те, що для неї солодке, і гидує гірким, і (хоча в неї є розум) уся її поведінка продиктована лише мідот. На відміну від неї, людина намагається спрямовувати свою поведінку згідно зі своїм розумінням, навіть якщо це суперечить її мідот.

2. Притча про відмінність між звичайною людиною і тим, хто займається осягуваним розумом: той, хто займається умоглядним і заглиблюється в нього (наприклад, в астрономію чи медицину тощо), як правило, врівноважений, і мідот його добрі — хоча він ніколи не думав про виправлення своїх мідот. Причина цього в тому, що в нього розум не спускається зі свого щабля і не змінюється у своїй суті[4], доки не наблизиться до суті почуття (і не вплине на нього), а лише тому, що його серце відчуває перевагу розуму, воно підноситься і включається в розум, доки сутність його мідот не зміниться на розумну (які не в гарячковості й запалі, а в прохолоді та злитті).

Мідот зростають разом із мохін[5]

Коли мохін перебувають в «ібурі» (коли з усієї довжини, ширини і глибини розуму залишився тільки висновок), то й мідот так само (включені в потенції в розум, немає почуття в дії).
Коли мідот «живляться» від розуму (як у немовляти до дворічного віку), то й розум світить у них у крайній малості (немовля поводиться не згідно з розумом, а лише згідно з почуттям).
Коли мохін зростають — зростає і почуття (як у дитини, яка вже трохи підросла).
Коли мідот досягли своєї досконалості і тільки розум продовжує розвиватися (як у людини, що досягла віку заповідей) — мідот підносяться до щабля розуму (і в цьому самому — два щаблі, як буде сказано нижче).

Мохін де-ібур

Між мохін де-катнут і де-гадлут обов'язково має бути проміжна стадія, яка називається ібур[6]: причина криється у відмінності між тваринною душею, суть якої — мідот[7], і Б-жественною душею, мідот якої народжуються лише після споглядання і через нього. Мохін де-гадлут — це піднесення мідот до їхнього кореня (який вищий за розум), а доки мідот не народилися, що ж тоді підноситиметься? Але порядок такий: після народження мідот (через мохін де-катнут) людина має скасувати себе (і це називається «ібур», коли мідот включені в розум і не відчуваються), і лише тоді може розкритися в них їхній справжній корінь, що вищий за розум.

Їхній зв'язок із силою Даат

Мохін де-катнут і де-гадлут пов'язані не із силою розуміння людини, а із силою Даат у ній. Володар мохін де-катнут добре розуміє наслідки своїх вчинків, але попри це, коли роблять усупереч його волі, він гнівається і дратується — його малий даат не може витримати протилежної думки. Але володар величі мохін здатен умістити протилежні думки і навіть радість і смуток одночасно. І це річ проста і стосується навіть галахи (згідно з постановою Мішни): лише з двадцяти років і далі людина може продавати з майна свого батька, і причина[8], що лише тоді його мозок завершує розвиватися і до нього притягуються мохін де-гадлут).

У служінні Б-гові

Мохін де-катнут — це розум, що світить у мідот і приводить людину до «скасування „я“»: споглядання величі Всевишнього (Який приводить у буття і оживляє всі світи) аж до висновку розуму, що слід любити Його, аж до захоплення (розумного) цим розумінням і аж до впливу на почуття – щоб замість того, щоб тягтися до пристрастей цього світу, людина любила Б-жественність і тягнулася до неї[9].

Мохін де-гадлут — споглядання самої суті величі Всевишнього (поза зв'язком із Його дією у світах), яке приводить людину до «скасування буття»: заглиблення і зв'язок сильним Даат і з великою силою, доки вона не перестає відчувати себе, і вся вона занурена в Б-жественність. Зрозуміло, що й тоді її мідот існують, і навпаки – з ще більшою силою, але вона їх зовсім не відчуває.

Досконалість поняття мохін де-гадлут — це цілковите віддання себе спогляданню Б-жественності, доки почуття серця не підніметься і не зміниться на «розумну» суть (так що замість того, щоб за своєю природою бути у відчутній гарячковості й запалі, воно стає невідчутною прохолодою і злиттям).

" Алтер Ребе сказав про р. Моше Віленкера: у Моше є мохін де-гадлут, і за десять років, що він трудився, він досяг широких мохін. Три роки р. Моше готував себе до єхідуту в Алтер Ребе, а після цього він залишився на сім років у Ліозно, щоб привести єхідут до служіння в дії. "

– «Гайом йом», 18 тамуза

Детально – 5 щаблів

[10]Детальніше, є три щаблі[11] в мохін де-катнут і два в мохін де-гадлут.

Мохін де-катнут

Ібур[12] – коли думка приводить до висновку, що певна річ добра для людини, ще немає любові до цієї речі в дії, а лише в потенції (у потенціалі). На цій стадії почуття уподібнюється до зародка, включеного в буття своєї матері (розуму, що породжує його): його тіло і голова вже існують, але його голова «між колінами» (не діє), і він «їсть те, що їсть його мати» (у нього немає самостійного буття). На цій стадії мідот у крайній малості, і весь сенс мохін у них — лише «згода серця»[13].
Єніка – коли народилося почуття в дії, на першій стадії головне — почуття, а розум, що породив його, прихований. Це подібно до немовляти до дворічного віку: з одного боку, воно вже самостійне буття (їсть саме, і в нього є розум), але головне в нього — почуття, і воно не здатне спрямовувати свою поведінку згідно з розумом. Маля дуже переживає через те, що йде проти його волі, сердиться, дратується і плаче навіть через дрібниці, і навіть якщо вони лише трохи суперечать його волі[14]. У служінні Всевишньому мохін де-єніка — це зростання і поширення мідот, що відбуваються через споглядання. Наприклад, через споглядання величі Всевишнього[15] людина відчуває піднесеність і цінність Б-жественності, і завдяки цьому в ній народжується любов — так що вона любить Всевишнього по-справжньому, аж до того, що мета її бажання і волі у справах світу — саме Б-жественність, яка в них.
Гадлут[16] – коли немовля відлучають від грудей (приблизно у дворічному віці) і воно їсть злаки та каже «аба», у нього починає відчуватися вплив розуму на почуття. Його розум спрямовує його до належного і доброго та віддаляє його від злого навіть усупереч його мідот, і загалом його поведінка продиктована розумом, і воно може трохи керувати своїми почуттями (і це триває і розвивається до віку заповідей). А в німшалі: після того як народилося почуття любові до Всевишнього, можна і треба продовжувати споглядати, щоб почуття любові до Всевишнього продовжувало зростати і розвиватися, доки людина не буде не в змозі вмістити свою любов до Б-жественності, і це щабель любові, як іскри вогню, і хворої від любові.

Мохін де-гадлут

Вершина досконалості мохін де-катнут — коли любов до Всевишнього і трепет перед Ним зростають, доки серце людини не палає іскрами вогню до Б-жественності. Вада цього (через що це називається «катнут») у тому, що хоча пробудження почуття приходить від споглядання, суть його — почуття (а не розум), і людина не має влади змінити любов на трепет тощо. Лише після того як мохін де-катнут досягли своєї досконалості (а на додачу до цього розвинулася в людині й сила Даат), вона здатна вп'ясти свою думку із силою, міццю і постійністю в Б-жественність так, що головне її злиття з Б-жественністю — розумне (а не чуттєве), і в цьому теж є два загальні щаблі:

Мохін де-Іма (які називаються також «першим гадлутом»), споглядання світла Мемале коль алмін (у величі Всевишнього), але головне — не «бахен» (висновок), а саме розуміння і заглиблення в Б-жественність. Це споглядання породжує «розумні» мідот, які набагато вищі за мідот, що пробуджуються висновком (мохін де-катнут).
Мохін де-Аба (які називаються також «другим гадлутом»), споглядання силою «Хохми» душі, ніби людина бачить Б-жественність своїми очима і буквально її відчуває.

У молитві, у заповідях, у світах і в Каббалі

У молитві

Загалом цей аспект (мохін де-гадлут (мохін де-Аба), тобто сфіра Хохма як вона сама по собі) притягується під час молитви[17].
Зокрема — споглядання під час Псукей де-зімра і Кріят Шма з її благословеннями — це мохін де-катнут (мета яких — пробудити любов до Всевишнього, дійти до «Ве-агавта»), а молитва Аміда — час мохін де-гадлут. У молитві людина скасовується, як раб перед своїм паном, і нагорі, і також унизу це сприятливий час для кожної людини, коли вона пов'язує свій ХаБаД зі Всевишнім, щоб заглибити своє Даат у велич Ейн Софа, благословенний Він, і пробудити любов, як іскри вогню, у правій порожнині свого серця, щоб злитися з Ним у виконанні Тори та її заповідей[18].

У заповідях[19]

  • Загалом тфілін подібні до голови людини: коробочка тфілін натякає на череп, літери натякають на мозок, а зміст уривків натякає на світло розуму[20].
  • Але в подробицях у цьому є два протилежні аспекти:
Ручний тфілін — це мохін де-катнут (мохін сфіри Малхут, суть яких — опукла печатка): любов і трепет, що приводять до виконання Тори й заповідей.
Головний тфілін — це мохін де-гадлут (мохін Зеїр Анпіна[21], суть яких — вдавлена печатка): скасування буття, аж до того, що в мідот світить їхня внутрішня суть, їхнє джерело і корінь, що перебуває вище за розум, – білизна Гульгальти Аріх Анпіна[22].


Основна стаття – Опукла печатка – вдавлена печатка

Інші заповіді[23], у зв'язку з якими роз'яснюється поняття мохін де-катнут і де-гадлут, — це маца порівняно з хлібом[24], будні порівняно з Шабатом[25], єгипетське вигнання порівняно з Геулою[26], відлік Омеру порівняно з Даруванням Тори[27] та інші.

У світах

Мохін де-катнут — це світ Брія – «народжене» щось із нічого, і воно створене й відокремлене, і треба притягнути в нього розкриття Б-жественності.
Мохін де-гадлут — це світ Ацилут – у ньому сутність Б-жественності перебуває в розкритті.

У Каббалі

Вислів Зогару[28] щодо мохін де-ібур — «тлат клілан гав тлат». Мається на увазі, що три сили ХаБаД включені в ХаГаТ, а дві разом — у НеГІ. Ребе пояснив це поняття в дусі хасидуту в ніч другого дня свята Песах 5723 (9 квітня 1963)[29].

Волосся голови вказує на мохін де-катнут, а волосся бороди — на де-гадлут[30].

Додаткова література

  • «Сідур ім ДАХ», «Шаар га-тфілін», на його початку.
  • «Дерех міцвотеха», «Шореш міцват тфілін».
  • «Гемшех 5665», на його початку.
  • «Баті ле-гані» 5728, пункт 8 (відредагований).

Примітки

  1. ^ За «Беер га-хасидут» («Дерех міцвотеха га-мевоар», с. 56.
  2. ^ Треба остерігатися, щоб не сплутати «гадлут» у цьому контексті з гадлутом у мохін де-катнут – це два різні поняття, назва яких однакова, і кожне місце слід розуміти з його контексту.
  3. ^ «Дерех міцвотеха», у заповіді викупу єврейської рабині, а також подібним чином у заповіді заборони сідничного нерва.
  4. ^ Див. докладно в статті Ісраель Саба і Твуна.
  5. ^ «Торат хаїм», Бо, 128 і далі.
  6. ^ Треба остерігатися, щоб не сплутати «ібур» у цьому контексті з ібуром мохін де-катнут – це два різні поняття, лише назва яких однакова, і кожне місце слід розуміти з його контексту.
  7. ^ Перебування якої в серці(як роз'яснюється в «Танії» у розділі 9, і суть якої — мідот (як роз'яснюється в розділі 1, а розум лише служить їй для досягнення її пристрастей.
  8. ^ «Лікутей Тора», тижнева глава «Ахарей», аркуш 28, кінець стовпця г.
  9. ^ Див. докладно Ісраель Саба і Твуна.
  10. ^ Щодо подальшого див. «Торат хаїм», Шмот 1, Бо, 128г і далі.
  11. ^ Ці три стадії існують як у щоденному служінні в молитві, так і в житті людини загалом. Що більше людина постійно споглядає, заглиблюється і займається вченням хасидуту та спогляданням, то піднесенішими стають ці три стадії.
  12. ^ Див. примітку 3 вище.
  13. ^ І це поняття любові й трепету, що перебувають у розумінні його мозку і в глибинах його серця, коли серце розуміє, що так йому належить, згадане у «Танії», розділ 16.
  14. ^ І це тому, що Даат у нього в малості, тому він одразу пошириться в мідот, і людина не зможе стримати себе, щоб не схвилюватися («Лікутей Тора», Шир га-ширім, аркуш 30, стовпець б).
  15. ^ Що розкривається у створенні світів і в убранні Б-жественного світла в них, щоб оживляти їх.
  16. ^ Див. примітку 2 вище.
  17. ^ «Танія», розділ 12.
  18. ^ «Танія», розділ 12
  19. ^ «Дерех міцвотеха», заповідь тфілін.
  20. ^ Пергамент і ремінці натякають на корінь мідот і на самі мідот, що народжуються з мохін.
  21. ^ Зеїр Анпін, шість мідот від Хеседа до Єсода
  22. ^ І, мабуть, можна сказати, що з цієї причини ремінці чорні зовні й білі всередині: мідот, якими вони народжуються через споглядання (тому вони проходять і виходять через маабарту тфілін), «чорні» й обмежені(нижчі за розум, який їх породив), а суть тфілін (мохін де-гадлут) — розкрити в них їхню внутрішню суть і справжній корінь, що в білизні Гульгальти.
  23. ^ У частині маамарів, наведених нижче, мохін де-катнут і гадлут лише відносні, тобто мохін порівняно з єнікою, у частині — справжній гадлут порівняно зі справжнім катнутом, а в частині — другий гадлут порівняно з першим гадлутом.
  24. ^ «Торат хаїм» Мітлер Ребе, Берешит, т. 2, Ваєшев, «Ве-іне анахну меалмім алумім», 208, в.
  25. ^ «Маамарей Алтер Ребе 5569», «Легавін шоршей га-дварім».
  26. ^ «Лікутей Тора», маамар, що починається словами «Шешет ямім».
  27. ^ «Торат хаїм», тижнева глава «Бо».
  28. ^ Ч. 2, 50, кінець сторони а. «Ец хаїм», «Шаар га-клалім», розд. 2-3. Сідур Арізаля там само.
  29. ^ Маамар, що починається словами «Легавін га-іньян де-тлат клілан гав тлат», 5723.
  30. ^ Маамар, що починається словами «Решит арісотейхем», Шабат тижневої глави «Шлах», Шабат мевархім місяця тамуза, 5716 (червень–липень 1956).

Повідомити про помилку на цій сторінці