Перейти до вмісту

Кабінет Ребе

Матеріал з Хабадпедії
Ребе приймає у своїй кімнаті на єхідут президента пана Залмана Шазара
План першого поверху «770», на якому кімнату Ребе позначено номером 13
Термін «Вищий Ган Еден» перенаправляє сюди. Про статтю, присвячену місцю перебування душ праведників після відходу з життя, див. Ган Еден.

Кімната Ребе (яку називають також «Вищий Ган Еден»), Святеє Святих часу вигнання[1], — особистий кабінет Ребе, розташований ліворуч від того, хто входить до 770, паралельно кімнаті секретаріату; у ній він займався вивченням Тори, приймав людей на єхідут і відповідав на листи людей з усього світу. Починаючи з 5749 року (1988/1989) до його кімнати також на постійній основі було перенесено ліжко Ребе і його проживання — аж до часу після 3 тамуза.

Історія

Від моменту придбання будинку «770» (у 5700 році (1939/1940)) і до прибуття Ребе до Сполучених Штатів (28 сівана 5701 року (23 червня 1941)) ця кімната слугувала кімнатою єхідуту Ребе Раяца, де він також виголошував маамари хасидуту щоночі на вівторок. З прибуттям Ребе до Сполучених Штатів кімнату було перетворено на тимчасову квартиру для нього і ребецн Хаї-Мушки, доки вони не винайняли квартиру на вулиці «Нью-Йорк», перш ніж переїхали до будинку на вулиці Президент, 1304.

З переїздом Ребе і ребецн до нової квартири ця кімната перетворилася на контору організації «Мерказ ле-іньоней хінух» (яку тоді очолював Ребе), причому він розпорядився змінити положення столу Ребе Раяца, який той залишив там[2]. Ребе працював у цій кімнаті й з іншими членами «Мерказ ле-іньоней хінух»: він сидів на чолі столу, секретар рав Хаїм-Мордехай-Айзик Ходаков сидів ліворуч від столу, а секретар рав Нісан Міндель — праворуч від нього; у цій кімнаті продавалися книги, видані «Мерказ ле-іньоней хінух». Коли в 5707 році (1946/1947) клас для молодших учнів переїхав із сусідньої кімнати до Малого залу, цю кімнату було передано в розпорядження «Мерказ ле-іньоней хінух»[3] і вона стала особистим кабінетом Ребе, доки в 5709 році (1948/1949) за вказівкою Ребе з кімнати не винесли все обладнання «Мерказ ле-іньоней хінух», що ще залишалося в ній[4].

Вміст і облаштування кімнати

Подібно до того як у духовних світах шлях до «Вищого Ган Едену» проходить через «Нижній Ган Еден», так і простір, через який проходять і входять до кімнати Ребе (яку називають «Вищий Ган Еден»), називається «Нижній Ган Еден». Вхід до нього — поворотом ліворуч від входу до «770». Коридор збудував лікар, якому належав будинок (до його придбання для Ребе Раяца й Агудат хасидей Хабад у Сполучених Штатах), в італійському стилі, і в його центрі висить люстра. Підлога була дерев'яною (як у кімнаті Ребе), і лише через кілька років після придбання її замінили кам'яною. У цьому коридорі проводили «читання Тори» для Ребе, коли єхідут закінчувався в ранкові години, а також молитви Маарів (у пости), коли Ребе молився раніше звичайного. Протягом багатьох років двері, що виходять у вестибюль біля входу до будинку, були відчинені, але внаслідок подій Шміні Ацерет 5738 року (1977/1978) було вирішено замкнути їх, і вхід дозволяли лише тим, хто йшов на єхідут до Ребе, які там готувалися й чекали єхідуту. Спочатку перед входом до кімнати Ребе стояла поштова скринька, і Ребе щоранку відчиняв її і спорожнював. Наприкінці 5710-х років пошту почали залишати в передпокої дому, і поштову скриньку було прибрано з її місця.

У кімнаті вздовж усіх стін стоять книжкові шафи (крім стіни позаду Ребе і стіни, оберненої до вулиці Істерн-Парквей, уздовж якої розташовані вікна), стіл, яким користувався Ребе Раяц під час перебування в кімнаті[2], а потім Ребе. У кімнаті стоїть також круглий стіл, який Ребе Магараш на старість збудував власними руками за вказівкою лікарів заради здоров'я і рухливості рук. Ребе викупив цей стіл під час свого візиту до Парижа у ребецн Хани Узерман — онуки Ребе Магараша, доньки його сина р. Менахема-Мендла; стіл був розбірним, тоді його зібрали в кімнаті Ребе, і відтоді його звідти не виносили[5]. Раніше в ній стояло й ліжко Ребе. Обабіч місця, де сидів Ребе, раніше були два великі вікна, що виходили на «Шалаш»; коли його забудували й звели будівлю впритул до них, їх було закладено, і Ребе перетворив обидва прорізи на книжкові шафи.

Біля входу до кімнати проводилися різні церемонії, як-от прийом підйонот нефеш, роздавання леках у переддень Йом Кіпуру (див. фото) і роздавання маци хасидам у переддень свята Песах. Чотири рази церемонія роздавання доларів, яка зазвичай відбувалася у вестибюлі «770», проводилася біля входу до кімнати Ребе: переддень Рош га-Шана 5749 (11 вересня 1988) — після церемонії прийому підйонот нефеш. Гошана раба 5752 — після роздавання леках. Неділя, 17 кислева 5752 (24 листопада 1991), коли Ребе роздавав кунтрес «Друшей хатуна» у пластиковому футлярі, в якому був також долар (див. фото). Роздавання в неділю, 1 тевета 5752 (8 грудня 1991), коли роздавали долар і монету в пластиковому футлярі, на якому було відтиснуто «дмей Ханука». Роздавання було перервано, щоб Ребе спустився помолитися Мінху у Великому залі, і потім воно продовжилося там.

Ставлення до кімнати

Ця кімната — вершина святості для хасидів Хабаду, і входять до неї лише після особливої підготовки: занурення в мікву, читання розділів Тегілім і внутрішнього душевного очищення. Хасиди казали, що «кімната, в якій сидить Ребе, — це наше Святеє Святих, а Ребе — це наш ковчег, у якому скрижалі Тори Б-га, благословенний Він»[1]. Ребе Раяц навіть висловився про кімнату єхідуту, що це «чертог Мошіаха»[6].

У хасидській літературі наводяться різні історії, що виражають особливе ставлення до кімнат наших Ребе, провідників поколінь, і після їхнього відходу з життя. Виділяється серед них історія, яку Ребе Раяц розповів у першому маамарі хасидуту, виголошеному ним після відходу з життя його батька, Ребе Рашаба: в один з ранніх років його дитинства[7], через деякий час після відходу з життя його діда, Ребе Магараша, Ребе Раяц перебував у своїй кімнаті, поринувши в роздуми, як раптом почув плач; тоді він обернувся і побачив свого батька, Ребе Рашаба, який стояв перед столом свого батька, Ребе Магараша, і зі сльозами читав підйон нефеш ніби перед своїм батьком, Ребе Магарашем. Ребе Раяц пояснив з цього велич впливу праведника на світ і притягнення святості у світ через нього, яке діє вічно, — настільки, що святість у його кімнаті перебуває на рівні десяти сфірот світу Ацилут, і завдяки цьому здійснюється його вічність у матеріальному світі[8].

З цих висловлювань хасиди нашого покоління виводять за принципом «тим паче»: якщо сказане стосується наших Ребе, провідників поколінь, які відійшли, то тим паче ми повинні поводитися зі святістю щодо кімнати Ребе, який живий і існує[9].

Вхід до неї

До кімнати Ребе входять лише на єхідут. Перед тим хасид душевно готується до цієї піднесеної події, подібної до входу первосвященника в Йом Кіпур до Святеє Святих.

Секретарям (а в попередніх поколіннях — машбакам) дозволялося входити частіше, щоб вносити записки з проханнями про благословення й залагоджувати інші справи. Разом з тим про секретаря рава Ходакова розповідають, що щоразу, коли він входив (хоча входив багато разів на день), він заново поправляв «гартл» і мав такий вигляд, ніби входить уперше.

Були також хасиди, яким дозволялося входити всередину святині будь-коли, як-от рав Реувен Дунін, рав Шалом Гехт і рав Єгуда-Лейб Бистрицький.

Сьогодні деякі проводять у кімнаті Ребе міньяни молитви Шахаріт по понеділках і четвергах, у Шабати і свята, і навіть установили в ній невеликий арон кодеш. Багато хасидів Хабаду утримуються від входу до кімнати як частина віри у вічність життя Ребе[10]. А деякі утримуються від входу до неї тому, що це особиста кімната Ребе і святість перебуває в ній завжди, і після 3 тамуза. А також тому, що Ребе висловив свою думку про те, щоб утримуватися від входу до його кімнати, після року відходу з життя Ребе Раяца і після прийняття ним проводу[10].

Галерея

Галерея фотографій з кімнати Ребе (5715 — 5752)

Зовнішні посилання

Див. також


Примітки

  1. ^ 1 2 «Га-Тамім» випуск 2, с. 126: «Доки не буде збудовано Храм в Єрусалимі, Любавичі — це наш Єрусалим, а синагога, в якій молиться Ребе, — це наш Храм.. кімната, в якій сидить Ребе, — це наше Святеє Святих, а Ребе — це ковчег, у якому скрижалі Тори Б-га, благословенний Він». Наводиться в «Кунтрес Бейт рабейну ше-бе-Бавель», примітка 74. Схожий вислів можна знайти у відповіді, яку Рогачовський гаон надіслав на грошову допомогу, надіслану йому Ребе Рашабом: «і нині посудина з манною спочиває у Святеє Святих» (як відомо, посудина з манною і уривок про манну — сгула для заробітку, адже нею живилися сини Ізраїлю в пустелі). Тижневик «Кфар-Хабад» 1929, с. 30.
  2. ^ 1 2 Спочатку стіл стояв навпроти входу до кімнати, а коли кімната перейшла в розпорядження Ребе, він звелів переставити його до східного боку — мабуть, щоб не сидіти на місці Ребе Раяца.
  3. ^ А з прийняттям Ребе проводу стала кімнатою секретаріату
  4. ^ Сторінки 14–16
  5. ^ Див. «Мі-бейт га-гназім», с. 277
  6. ^ «Сефер га-сіхот» 5696, на початку.
  7. ^ 5645 або 5646 рік
  8. ^ Маамар, що починається словами «Решит гоїм Амалек», «Сефер га-маамарім 5680–5681», с. 10; докладніше наводиться в «Сефер га-сіхот» 5704, с. 6 (їдиш). Ребе пояснює й розвиває цю тему в «Лікутей сіхот», том 32, с. 19 (сама історія — на с. 24)
  9. ^ Див. статтю Вічність життя Ребе
  10. ^ 1 2 «Немає зміни в прихованні»: 770 — вічне місце провідника покоління,
  11. ^ На столі можна розгледіти розкішну скриньку, в якій лежать десятки святих рукописів Ребе Рашаба, подарованих паном Шазаром Ребе під час візиту.

Повідомити про помилку на цій сторінці