Кабінет Ребе


Кімната Ребе (яку називають також «Вищий Ган Еден»), Святеє Святих часу вигнання[1], — особистий кабінет Ребе, розташований ліворуч від того, хто входить до 770, паралельно кімнаті секретаріату; у ній він займався вивченням Тори, приймав людей на єхідут і відповідав на листи людей з усього світу. Починаючи з 5749 року (1988/1989) до його кімнати також на постійній основі було перенесено ліжко Ребе і його проживання — аж до часу після 3 тамуза.
Історія
Від моменту придбання будинку «770» (у 5700 році (1939/1940)) і до прибуття Ребе до Сполучених Штатів (28 сівана 5701 року (23 червня 1941)) ця кімната слугувала кімнатою єхідуту Ребе Раяца, де він також виголошував маамари хасидуту щоночі на вівторок. З прибуттям Ребе до Сполучених Штатів кімнату було перетворено на тимчасову квартиру для нього і ребецн Хаї-Мушки, доки вони не винайняли квартиру на вулиці «Нью-Йорк», перш ніж переїхали до будинку на вулиці Президент, 1304.
З переїздом Ребе і ребецн до нової квартири ця кімната перетворилася на контору організації «Мерказ ле-іньоней хінух» (яку тоді очолював Ребе), причому він розпорядився змінити положення столу Ребе Раяца, який той залишив там[2]. Ребе працював у цій кімнаті й з іншими членами «Мерказ ле-іньоней хінух»: він сидів на чолі столу, секретар рав Хаїм-Мордехай-Айзик Ходаков сидів ліворуч від столу, а секретар рав Нісан Міндель — праворуч від нього; у цій кімнаті продавалися книги, видані «Мерказ ле-іньоней хінух». Коли в 5707 році (1946/1947) клас для молодших учнів переїхав із сусідньої кімнати до Малого залу, цю кімнату було передано в розпорядження «Мерказ ле-іньоней хінух»[3] і вона стала особистим кабінетом Ребе, доки в 5709 році (1948/1949) за вказівкою Ребе з кімнати не винесли все обладнання «Мерказ ле-іньоней хінух», що ще залишалося в ній[4].
Вміст і облаштування кімнати
Подібно до того як у духовних світах шлях до «Вищого Ган Едену» проходить через «Нижній Ган Еден», так і простір, через який проходять і входять до кімнати Ребе (яку називають «Вищий Ган Еден»), називається «Нижній Ган Еден». Вхід до нього — поворотом ліворуч від входу до «770». Коридор збудував лікар, якому належав будинок (до його придбання для Ребе Раяца й Агудат хасидей Хабад у Сполучених Штатах), в італійському стилі, і в його центрі висить люстра. Підлога була дерев'яною (як у кімнаті Ребе), і лише через кілька років після придбання її замінили кам'яною. У цьому коридорі проводили «читання Тори» для Ребе, коли єхідут закінчувався в ранкові години, а також молитви Маарів (у пости), коли Ребе молився раніше звичайного. Протягом багатьох років двері, що виходять у вестибюль біля входу до будинку, були відчинені, але внаслідок подій Шміні Ацерет 5738 року (1977/1978) було вирішено замкнути їх, і вхід дозволяли лише тим, хто йшов на єхідут до Ребе, які там готувалися й чекали єхідуту. Спочатку перед входом до кімнати Ребе стояла поштова скринька, і Ребе щоранку відчиняв її і спорожнював. Наприкінці 5710-х років пошту почали залишати в передпокої дому, і поштову скриньку було прибрано з її місця.
У кімнаті вздовж усіх стін стоять книжкові шафи (крім стіни позаду Ребе і стіни, оберненої до вулиці Істерн-Парквей, уздовж якої розташовані вікна), стіл, яким користувався Ребе Раяц під час перебування в кімнаті[2], а потім Ребе. У кімнаті стоїть також круглий стіл, який Ребе Магараш на старість збудував власними руками за вказівкою лікарів заради здоров'я і рухливості рук. Ребе викупив цей стіл під час свого візиту до Парижа у ребецн Хани Узерман — онуки Ребе Магараша, доньки його сина р. Менахема-Мендла; стіл був розбірним, тоді його зібрали в кімнаті Ребе, і відтоді його звідти не виносили[5]. Раніше в ній стояло й ліжко Ребе. Обабіч місця, де сидів Ребе, раніше були два великі вікна, що виходили на «Шалаш»; коли його забудували й звели будівлю впритул до них, їх було закладено, і Ребе перетворив обидва прорізи на книжкові шафи.
Біля входу до кімнати проводилися різні церемонії, як-от прийом підйонот нефеш, роздавання леках у переддень Йом Кіпуру (див. фото) і роздавання маци хасидам у переддень свята Песах. Чотири рази церемонія роздавання доларів, яка зазвичай відбувалася у вестибюлі «770», проводилася біля входу до кімнати Ребе: переддень Рош га-Шана 5749 (11 вересня 1988) — після церемонії прийому підйонот нефеш. Гошана раба 5752 — після роздавання леках. Неділя, 17 кислева 5752 (24 листопада 1991), коли Ребе роздавав кунтрес «Друшей хатуна» у пластиковому футлярі, в якому був також долар (див. фото). Роздавання в неділю, 1 тевета 5752 (8 грудня 1991), коли роздавали долар і монету в пластиковому футлярі, на якому було відтиснуто «дмей Ханука». Роздавання було перервано, щоб Ребе спустився помолитися Мінху у Великому залі, і потім воно продовжилося там.
Ставлення до кімнати
Ця кімната — вершина святості для хасидів Хабаду, і входять до неї лише після особливої підготовки: занурення в мікву, читання розділів Тегілім і внутрішнього душевного очищення. Хасиди казали, що «кімната, в якій сидить Ребе, — це наше Святеє Святих, а Ребе — це наш ковчег, у якому скрижалі Тори Б-га, благословенний Він»[1]. Ребе Раяц навіть висловився про кімнату єхідуту, що це «чертог Мошіаха»[6].
У хасидській літературі наводяться різні історії, що виражають особливе ставлення до кімнат наших Ребе, провідників поколінь, і після їхнього відходу з життя. Виділяється серед них історія, яку Ребе Раяц розповів у першому маамарі хасидуту, виголошеному ним після відходу з життя його батька, Ребе Рашаба: в один з ранніх років його дитинства[7], через деякий час після відходу з життя його діда, Ребе Магараша, Ребе Раяц перебував у своїй кімнаті, поринувши в роздуми, як раптом почув плач; тоді він обернувся і побачив свого батька, Ребе Рашаба, який стояв перед столом свого батька, Ребе Магараша, і зі сльозами читав підйон нефеш ніби перед своїм батьком, Ребе Магарашем. Ребе Раяц пояснив з цього велич впливу праведника на світ і притягнення святості у світ через нього, яке діє вічно, — настільки, що святість у його кімнаті перебуває на рівні десяти сфірот світу Ацилут, і завдяки цьому здійснюється його вічність у матеріальному світі[8].
З цих висловлювань хасиди нашого покоління виводять за принципом «тим паче»: якщо сказане стосується наших Ребе, провідників поколінь, які відійшли, то тим паче ми повинні поводитися зі святістю щодо кімнати Ребе, який живий і існує[9].
Вхід до неї
До кімнати Ребе входять лише на єхідут. Перед тим хасид душевно готується до цієї піднесеної події, подібної до входу первосвященника в Йом Кіпур до Святеє Святих.
Секретарям (а в попередніх поколіннях — машбакам) дозволялося входити частіше, щоб вносити записки з проханнями про благословення й залагоджувати інші справи. Разом з тим про секретаря рава Ходакова розповідають, що щоразу, коли він входив (хоча входив багато разів на день), він заново поправляв «гартл» і мав такий вигляд, ніби входить уперше.
Були також хасиди, яким дозволялося входити всередину святині будь-коли, як-от рав Реувен Дунін, рав Шалом Гехт і рав Єгуда-Лейб Бистрицький.
Сьогодні деякі проводять у кімнаті Ребе міньяни молитви Шахаріт по понеділках і четвергах, у Шабати і свята, і навіть установили в ній невеликий арон кодеш. Багато хасидів Хабаду утримуються від входу до кімнати як частина віри у вічність життя Ребе[10]. А деякі утримуються від входу до неї тому, що це особиста кімната Ребе і святість перебуває в ній завжди, і після 3 тамуза. А також тому, що Ребе висловив свою думку про те, щоб утримуватися від входу до його кімнати, після року відходу з життя Ребе Раяца і після прийняття ним проводу[10].
Галерея
| Галерея фотографій з кімнати Ребе (5715 — 5752) |
|---|
|
Зовнішні посилання
- Любавичі — це наш Єрусалим «Га-Тамім», випуск 2, с. 126, на сайті HebrewBooks
- Рав Шалом-Яаков Хазан, «Немає зміни в прихованні»: 770 — вічне місце провідника покоління,

- Приголомшлива мініатюрна копія кімнати Ребе Мелех га-Мошіаха

- Фотографії, зроблені в кімнаті Ребе в 5751 році (1990/1991) [1] Ханукія Ребе біля входу до його святої кімнати

- https://anash.org/the-exquisite-details-of-the-rebbes-room Вишукані деталі святої кімнати Ребе

- «Любавич мікдашену», Шмулік Софер приймає Шмуеля Бетша для особливого виконання


Див. також
Примітки
- ^ 1 2 «Га-Тамім» випуск 2, с. 126: «Доки не буде збудовано Храм в Єрусалимі, Любавичі — це наш Єрусалим, а синагога, в якій молиться Ребе, — це наш Храм.. кімната, в якій сидить Ребе, — це наше Святеє Святих, а Ребе — це ковчег, у якому скрижалі Тори Б-га, благословенний Він». Наводиться в «Кунтрес Бейт рабейну ше-бе-Бавель», примітка 74. Схожий вислів можна знайти у відповіді, яку Рогачовський гаон надіслав на грошову допомогу, надіслану йому Ребе Рашабом: «і нині посудина з манною спочиває у Святеє Святих» (як відомо, посудина з манною і уривок про манну — сгула для заробітку, адже нею живилися сини Ізраїлю в пустелі). Тижневик «Кфар-Хабад» 1929, с. 30.
- ^ 1 2 Спочатку стіл стояв навпроти входу до кімнати, а коли кімната перейшла в розпорядження Ребе, він звелів переставити його до східного боку — мабуть, щоб не сидіти на місці Ребе Раяца.
- ^ А з прийняттям Ребе проводу стала кімнатою секретаріату
- ^ Сторінки 14–16
- ^ Див. «Мі-бейт га-гназім», с. 277
- ^ «Сефер га-сіхот» 5696, на початку.
- ^ 5645 або 5646 рік
- ^ Маамар, що починається словами «Решит гоїм Амалек», «Сефер га-маамарім 5680–5681», с. 10; докладніше наводиться в «Сефер га-сіхот» 5704, с. 6 (їдиш). Ребе пояснює й розвиває цю тему в «Лікутей сіхот», том 32, с. 19 (сама історія — на с. 24)
- ^ Див. статтю Вічність життя Ребе
- ^ 1 2 «Немає зміни в прихованні»: 770 — вічне місце провідника покоління,
- ^ На столі можна розгледіти розкішну скриньку, в якій лежать десятки святих рукописів Ребе Рашаба, подарованих паном Шазаром Ребе під час візиту.