Перейти до вмісту

Рош ходеш

Матеріал з Хабадпедії
Вивішування таблиці, що вказує час народження місяця, у 770

Рош ходеш — перший день єврейського місяця; цього дня місяць оновлюється і починає знову наповнюватися, і це називається народженням місяця. Рош ходеш — святковий день, який називають також «Йом Кіпур катан», і цього дня заповідано додавати Галель, радість і трапезу.

Іноді місяць триває 29 днів, а іноді — 30 днів; коли в місяці 30 днів, останній день місяця також називається «Рош ходеш», і в нього дотримуються звичаїв Рош ходешу, хоча по суті це кінець місяця.

Коли Храм існував, цей день відзначали особливим чином, оскільки дата «Рош ходешу» встановлювалася за допомогою освячення місяця: Великий суд чекав на пару свідків, які засвідчать, що бачили оновлений місяць, і щойно закінчували перевірку достовірності свідків, суд оголошував про зміну місяця і початок наступного місяця, і цей день використовували для «урочистостей» і радості в Храмі.

Звичаї Рош ходешу

  • «Яале ве-яво» — до молитов Шмоне есре і до благословення після їжі додають уривок «Яале ве-яво».
  • Галель і Мусаф — читають Галель, але не повний, і моляться молитву Мусаф Рош ходешу. Коли він припадає на Шабат, у молитві Мусаф читають «Ата яцарта» замість молитви «Тіканта Шабат».
  • Читання Тори — в Рош ходеш заведено читати Тору, навіть якщо він не припадає на дні читання, і до Тори викликають чотирьох осіб[1], і читають розділ про мусафні жертви Рош ходешу з книги Бемідбар, і додають читання з початку розділу «Тмідін» і «Ве-йом га-Шабат», щоб читання вистачило на чотирьох осіб. (Окрім Рош ходешу тевета, який завжди припадає на дні Хануки: тоді читання Рош ходешу читають трьом особам, а четверта читає розділ цього дня Хануки). Коли Рош ходеш припадає на Шабат, розділ Рош ходешу читають для виклику мафтіра і читають гафтару на тему Рош ходешу.
Усіх цих звичаїв дотримуються протягом усіх місяців року, окрім Рош ходешу тішрея, який є Рош га-Шана: у нього не читають розділ Рош ходешу, не кажуть Галель[2] і не згадують Рош ходеш у молитві[3].
  • Фарбрейнген — у 5750 році (1989/1990) Ребе закликав, щоб у кожен Рош ходеш євреї збиралися разом проводити фарбрейнгени і пов'язували це з даванням цдаки[4].
  • Тегілім з коментарем Раші — у своєму листі Ребе Раяц у «Ковец міхтавім» написав: «Давній звичай — вивчати в кожен Рош ходеш один вірш з коментарем Раші, а можна додати й інші коментарі, з глави Тегілім, яка позначена числом років його життя. А якщо в главі менше 12 віршів, а також у високосний рік, то подвоюють, щоб число зрівнялося з числом місяців року, а якщо в ній багато віршів, то вивчають два або більше віршів у кожен Рош ходеш»[5].
  • Заведено не стригтися в Рош ходеш (згідно із заповітом рабі Єгуди га-Хасида).

Рош ходеш у хасидуті

Народ Ізраїлю уподібнюється місяцю — нічному світилу, а Геула уподібнюється народженню місяця: так само як прихованість місяця — технічна стадія перед новим розкриттям на початку наступного місяця, так і нинішнє вигнання, в якому перебуває народ Ізраїлю, — технічна стадія перед Геулою.

У сіхот «Двар малхут» 5752 року (1991/1992) Ребе багато говорив про важливість цього періоду як «миті перед Геулою» і багато разів згадував тему того, що «Ізраїль уподібнений місяцю», і що все сходження і прихованість — не сходження заради сходження, а заради піднесення, причому такого піднесення, яке непорівнянне з попереднім станом, і нинішній стан подібний до останніх митей місяця, коли місяць уже повністю прихований від очей, але вже готовий засяяти знову.

Ребе в той період закликав ретельно дотримуватися і примножувати виконання заповіді Кідуш левана (що виражає тему народження місяця — Геули), і притому в радості і з танцями, при великому зібранні народу і в громаді.

Цей день називається Рош ходеш — «голова місяця», а не «початок місяця», тому що в «початку» не обов'язково є зв'язок між початком і кінцем, на відміну від голови, яка є частиною всього тіла і дає життєву силу навіть малим органам; так і Рош ходеш — день, який впливає на всі дні місяця[6].

Утримання від роботи

В Єрусалимському Талмуді[7] наводиться, що в жінок є звичай утримуватися від роботи в Рош ходеш. У Вавилонському Талмуді в кількох місцях[8] написано, що в Рош ходеш немає заборони роботи; натомість у Гмарі «Мегіла»[9] — що в Рош ходеш Тору читають чотири особи, оскільки це не день роботи. І справді, Раші[10] розрізняє: хоча робота чоловікам не заборонена, жінки утримуються від роботи, як сказано в Єрусалимському Талмуді, і додає доказ цього з вірша в Танаху[11], який називає переддень Рош ходешу «днем справи», з чого випливає, що наступний день, Рош ходеш, — не день справи, і в нього утримуються від роботи.

А деякі писали[12], що й чоловіки мають звичай не працювати цього дня, а деякі писали[13] про це, що не виконують важких робіт.

І в «Шулхан арусі» постановлено[14]: «У Рош ходеш дозволено виконувати роботу, а в жінок, у яких заведено не працювати цього дня, це добрий звичай», і Рама додає[15]: «А якщо звичай — виконувати деякі роботи і не виконувати інших, ідемо за звичаєм». А деякі писали[16], що за словами «Шулхан аруху» з погляду галахи звичай чоловіків утримуватися від роботи в Рош ходеш — не звичай.

Про причину цього звичаю для жінок написано в «Піркей де-рабі Еліезер», що це нагорода за їхню протидію гріху золотого тельця[17]:

Почули жінки і не захотіли, і не погодилися віддати свої сережки чоловікам, сказавши їм: ви хочете зробити мерзоту і гидоту, в якій немає сили врятувати, — ми не послухаємо вас. І дав Святий, благословенний Він, їм нагороду в цьому світі — що вони дотримуються новомісяччя більше, ніж чоловіки, і дав їм нагороду у світі прийдешньому — що вони в майбутньому оновляться, як новомісяччя, як сказано: «Насичує добром уста твої, оновиться, як в орла, юність твоя».

У хасидуті[18] пояснюється зв'язок між гріхом золотого тельця, Рош ходешем і жінками. Гріх золотого тельця походив з уявлення, що Б-г залишив землю і управління світом перебуває в руках сузір'їв; а під час виходу з Єгипту всім на власні очі відкрилося, що Святий, благословенний Він, панує над світом, і навіть над сузір'ям єгиптян (сузір'я Овна — ідолопоклонство єгиптян); однак під час гріха золотого тельця ерев раву вдалося ввести синів Ізраїлю в оману, стверджуючи, що не Святий, благословенний Він, панує і керує природою, а сузір'я Ізраїлю (Телець) билося із сузір'ям єгиптян, і тому, за їхнім твердженням, слід служити і молитися сузір'ю Тельця, і тому зробили тельця.

Б-жественний ступінь, на якому відчувається і підкреслюється заперечення цієї думки, — це сфіра Малхут, оскільки цей ступінь сходить і вбирається у світ; тому на цьому ступені відчувається, що все в Його руках і Він усім керує. А оскільки корінь жінок — у сфірі Малхут, у них сильніше відчувається заперечення ідолопоклонства, і тому вони спротивилися гріху золотого тельця, на відміну від чоловіків, корінь душі яких — від Зеїр Анпіна, ступеня, який вищий за світ.

І пояснюється, що народи світу, які заперечують провидіння Всевишнього, ведуть лік за сонцем[19], яке піднесеніше за місяць і символізує Б-жественний ступінь, що вищий за світ; сини ж Ізраїлю, які вірять у провидіння, ведуть лік за місяцем, який відповідає сфірі Малхут — ступеню, що вбирається в природу, щоб нею керувати. Тому Рош ходеш, час піднесення місяця і його нового народження, — свято саме для жінок, у яких підкреслена суть сфіри Малхут (і тому, як місяць оновлюється щомісяця, так це і в жінок, які оновлюються щомісяця).

Див. також

Додаткова література

  • Закони молитви Рош ходешу, «Шоне галахот», випуск 627, «Мікец» 5783, с. 4

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Шулхан арух», «Орах хаїм», § 423.
  2. ^ «Шулхан арух», «Орах хаїм», § 584, п. 1.
  3. ^ «Шулхан арух», «Орах хаїм», § 582, п. 6.
  4. ^ «Гайом йом», «Шалшелет га-яхас», с. 35.
  5. ^ «Сефер га-мінгагім»
  6. ^ «Ігрот кодеш» Ребе, т. 16, с. 115
  7. ^ Псахім, початок глави 4.
  8. ^ Арахін, 10б. Хагіга, 18а. Шабат, 24а.
  9. ^ 22б.
  10. ^ Там само, що починається словами «Рашей ходашім».
  11. ^ Шмуель I, 20.
  12. ^ «Мордехай», Мегіла, § 277. І навів доказ з «дня справи», наведений вище від імені Раші. Тосафот, Шабат, 24а, що починається словами «О ділма». І див. «Лікутей сіхот», частина 3, с. 862, примітка 49.
  13. ^ «Мордехай», там само.
  14. ^ § 417.
  15. ^ І це з «Бейт Йосеф» на «Тур», який навів думку рабейну Єрухама, що забороняє будь-яку роботу повністю, а сам він написав інакше.
  16. ^ «Прі хадаш», «Бірке Йосеф», наведено в «Шаарей тшува», «Мішна брура», підпункт 2.
  17. ^ Глава 45.
  18. ^ Див. наведене в зовнішніх посиланнях.
  19. ^ Вавилонський Талмуд, Сука, 29а.

Повідомити про помилку на цій сторінці