Перейти до вмісту

Заздрість

Матеріал з Хабадпедії

Почуття заздрощів — одне з найсильніших почуттів, які існують у людини; воно може пробудитися, коли людина порівнює себе з іншою людиною, бажаючи досягти її успіхів, її становища чи чогось іншого, чого в ближнього більше, ніж у неї.

Хоча загалом мудреці засуджували якість заздрості, оскільки вона може викликати в людини сильне розчарування, яке призведе її до небажаних вчинків, — аж до того, що цар Шломо сказав про неї, що вона «люта, як пекло», — у цієї якості є й позитивний бік, коли вона спонукає людину до позитивних дій і змушує її також прагнути до досягнень і успіхів, як це виражено в словах мудреців: «Заздрість книжників примножує мудрість».

Одне з головних призначень днів Мошіаха — світ без заздрощів і суперництва[1].

У джерелах

У Писаній Торі описано багато випадків, пов'язаних із заздрістю: Каїн заздрить тому, що Святий, благословенний Він, прийняв саме жертву Гевеля, і вбиває його[2]; филистимляни заздрять успіхові праотця Іцхака і засипають його криниці[3]; Рахель заздрить Леї в тому, що та удостоюється дітей і більшої близькості з Яаковом[4]; коліна заздрять праведному Йосефу в тому, що він удостоюється особливої любові батька, дражнить їх, і кидають його в яму з метою вбити, а зрештою продають його ішмаелітянам[5]; цар Шауль заздрить цареві Давиду, який удостоюється від народу більших похвал, і потім намагається вбити його[6], та інші.

Мішна в «Авот»[7] зараховує заздрість до того, що виводить людину зі світу.

Про велику шкоду заздрості можна дізнатися зі слів царя Шломо в «Мішлей»: «Люта, як пекло, заздрість», оскільки вона може довести людину до смерті[8].

Ребе вказує на те, що заздрість — джерело всіх гріхів, оскільки корінь гріхів — у гріху Дерева пізнання, а він сам стався внаслідок заздрості, якою Прадавній змій заздрив праматері Хаві[9].

Мудреці Ізраїлю в пізніших поколіннях додали, що «для всякої ненависті є виправлення, крім ненависті, що походить від заздрості, — для неї немає виправлення ніколи»[10].

Через велику пересторогу дійти до стану заздрості мудреці постановили, і так само встановлено у галахі, що «ніколи не повинна людина виділяти свого сина серед синів», щоб вони не заздрили одне одному[11].

Випадки, в яких немає заздрощів

Мудреці встановлюють, що «до кожного людина ревнує — крім свого сина і свого учня»[12].

Магараль додає і зазначає, що заздрість існує лише між людьми, які вважають себе рівними одне одному, але коли людині ясно, що вона не стоїть на місці ближнього і не має навіть потенційної можливості для цього, — вона не заздрить[13].

Позитивна заздрість

На відміну від заздрості, яка приводить людину до низькості й ущербності, коли людина заздрить своєму товаришеві і це змушує її вкладати більше сил і докладати більше зусиль, щоб досягти успіху, заздрість стає позитивною і корисною річчю[14], як кажуть мудреці: «Заздрість книжників — примножує мудрість»[15], і подібно до цього в словах Шломо у сувої «Когелет»[16]: «І бачив я всяку працю і всяку вдачу в ділі — що це заздрість людини до ближнього її»[17].

І так встановив Ребе у вислові, який він включив до календаря «Гайом йом», складеного ним: «У матеріальних справах треба дивитися на того, хто нижче за нього, і дякувати Всевишньому за те, що Він був милостивий до нього. У духовних справах треба дивитися на того, хто вище за нього, і благати Б-га, щоб Він дав йому добрий розум учитися в нього, і силу та міць, щоб він міг підніматися зі щабля на щабель»[18]. А в одному з листів із порадами, який він надіслав учневі єшиви, він написав йому, що не лише не слід придушувати почуття заздрості, яке в нього є щодо його товаришів по навчальній лаві, а навпаки, йому слід примножувати цю якість і додавати в заздрості[19].

Крім того, є випадки, в яких за галахою рабинський суд не вказує, як слід вирішити справу, але того, хто поводиться негідно, «ревнителі вражають», як було в історії Зімрі, голови коліна Шимона, який осквернив святість Ізраїлю, а Пінхас, побачивши це, запалав ревністю за Б-га і вразив його, і за це удостоївся особливої нагороди й похвали[20].

У вченні хасидизму

У книзі «Танія»[21] Алтер Ребе пише, що, хоча людина не владна над тим, чи підніметься в її серці почуття заздрості, покладена на неї праця — як давати йому раду і спрямовувати його в позитивне й корисне русло.

Ребе Цемах Цедек пояснює[22]. вислів мудреців про те, що заздрість спричиняє «гниття», також стосовно позитивної заздрості: коли людина пробуджується «заздрістю книжників, що примножує мудрість», вона спричиняє гниття в якостях тваринної душі[23].

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Рамбам, «Закони про царів та їхні війни», розділ 12.
  2. ^ «Берешит» 4:5.
  3. ^ «Берешит» 26:14.
  4. ^ «Берешит» 30:1.
  5. ^ «Берешит» 37:27.
  6. ^ «Шмуель I» 18:8.
  7. ^ Розділ 4, мішна 21, на основі слів вірша в «Мішлей» 14:30: «А заздрість — гниль для кісток».
  8. ^ І так справді розповідає мідраш про Моше Рабейну, «Дварім раба» 9:9: «Пішов Моше ліворуч від Єгошуа, і ввійшли вони до Намету Зібрання. Опустився хмарний стовп і розділив їх. Коли віддалився хмарний стовп, підійшов Моше до Єгошуа і сказав: що сказало тобі Слово? Сказав йому Єгошуа: коли Слово відкривалося тобі, хіба знав я, що Воно говорить з тобою?! Скрикнув Моше: сто смертей, але не одна заздрість! І Шломо пояснює це в „Пісні пісень“: „Бо сильна, як смерть, любов, люта, як пекло, заздрість“ — це любов, якою любив Моше Єгошуа, і пішов він зі світу у своїй заздрості до нього».
  9. ^ Сіха дня Сімхат Тори 5719, і там — що високосний рік є виправленням заздрості, див. там.
  10. ^ «Мівхар га-пнінім», розділ 48. «Кад га-кемах», стаття «Заздрість».
  11. ^ Рамбам, «Закони оцінок», розділ 6, закон 14.
  12. ^ Трактат «Сангедрін» 105б.
  13. ^ «Ор хадаш», сторінка 86.
  14. ^ Див. «Пардес Хабад» 19, сторінка 261: «Переваги позитивної заздрості».
  15. ^ Трактат «Бава батра» 21а.
  16. ^ Розділ 4, вірш 4.
  17. ^ І див. «Ялкут Шимоні», «Тегілім», розділ 728: сказав Святий, благословенний Він: «Заздри!», бо якби не заздрість, світ не існував би: людина не садила б виноградника, не брала б дружини і не будувала б дому. Якби Аврагам не позаздрив Малкі-Цедеку, не став би він володарем неба і землі». «Берешит раба» 9:7, де написано про це, що якби не лихе начало — не будувала б людина дому, і не брала б дружини, і не народжувала б дітей, і не вела б торгівлі.
  18. ^ «Гайом йом», 24 хешвана.
  19. ^ «Ігрот кодеш», том 18, сторінка 157: «У відповідь на його листа... в якому він пише, що страждає від „заздрості книжників“, що заздрить своїм товаришам, стараннішим у навчанні, ніж він, хоча й його душа прагне вивчати Тору зі старанням і наполегливістю. І дивний стиль його листа, адже, навпаки, сказали мудреці: „Заздрість книжників примножує мудрість“, тому ясно, що йому слід примножувати згадану якість, щоб примножити старанність і наполегливість, і завдяки цьому примножиться його успіх у навчанні; і вже відома перевага згаданої якості, що ґрунтується на вірші „І позаздрила Рахель сестрі своїй“».
  20. ^ Див. також «Мін га-маайан» — «Кінат Гашем».
  21. ^ Розділ 12.
  22. ^ «Ор га-Тора», «Ваєце», маамар, що починається словами «Ва-текане Рахель ба-ахота». «Ігрот кодеш», том 17, лист 6270.
  23. ^ Які уподібнені до кедра, про який ідеться у вислові мудреців, «Шабат» 152б.

Повідомити про помилку на цій сторінці