Перейти до вмісту

Літери мовлення

Матеріал з Хабадпедії
Літери мовлення
[[קובץ:|150px]]
Літери абетки
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 20 30
מ נ ס ע פ צ
  ק ר ש ת  
Кінцеві літери
ך ם ן ף ץ  
Огласовки
אָ אַ אֵ אֶ אְ
  וׂ אֻ וּ אִ
Нотарикон — заміна літер
Атбаш · Аїк бехар · Альбам · Ахбі ·
231 брама · Гематрія · Письмо для мезузи
Види літер
Великі літери · Малі літери · Коронки
Думка · Мова · Висікання · Письмо
Решимо · Чорний вогонь · Білий вогонь

Літери мовлення — це склади, що виходять із голосу, який проходить крізь уста людини; явно їхній корінь — у літерах думки, а глибше — у літерах душі, тобто корінь літер — у самій сутності душі; літери мовлення у вищих світах походять від сфіри Малхут.

Мета літер мовлення — розкрити те, що є в розумі чи в серці однієї людини, іншій, і так само мета вищих літер, що в Малхут, — створити буття іншого.

Корінь літер

Літери мовлення утворюються за допомогою п'яти органів мовлення — горла, піднебіння, язика, зубів і губ. Коли голос — а він є повітрям — проходить крізь голосові зв'язки, голос затримується, ударяє і б'є в один з органів мовлення, і внаслідок цього утворюється літера відповідно до органу.

Поділ літер за п'ятьма органами мовлення:

  • אחה"ע - з горла
  • גיכ"ק - з піднебіння
  • דטלנ"ת - з язика
  • זסשר"צ - із зубів
  • בומ"פ - з губ

Однак не можна сказати, що виникнення літер — від органів мовлення, бо тоді це тлумачилося б так, що все буття літер створюється від удару голосу в органи мовлення; навпаки, корінь літер — у самій сутності душі, і лише коли відбувається розкриття літер із душі, органи мовлення рухаються самі собою; це доводиться кількома речами:

Якби рух органів мовлення був коренем літер, було б неможливо, щоб з одного органу виходило п'ять різних літер, і навіть треба було б свідомо спрямовувати й учитися, як рухати органами мовлення, щоб вийшли літери, а ми на власні очі бачимо, що рух органів мовлення відбувається сам собою, коли людина хоче щось сказати. Ще один доказ — із того факту, що німий не може говорити, хоча може видавати звуки і може рухати органами мовлення; звідси доводиться, що корінь літер — у самій сутності душі, і в цьому причина того, що німий не може говорити: бо є вада в розкритті літер із душі (однак немає вади в існуванні літер у душі, і тому ми бачимо, що німий може народити дитину, яка може говорити, бо народження походить із самої сутності душі, якою вона є до розкриттів, що розкрилися з неї в батька).

Те, що літери мовлення мають високий корінь, і навіть вищий за розум, спричиняє те, що, коли збагнуте розумом висловлюється в мовленні, до нього додається приріст у ширину (-додається безліч подробиць), у довжину (-знаходиться спосіб пояснити його з більшою ясністю) і в глибину (-розуміється логіка, що стоїть за збагнутим), і це тому, що мовлення здатне притягнути й розкрити сутнісну точку збагнутого — і завдяки тому, що він ухопив суть збагнутого, він може пояснити його краще й розширити його більше, і в нього з'являться нові розуміння і нові способи розуміння збагнутого.

І подібним чином стоїть справа з мідот: коли говорять слова любові, хоча мовлення є лише вираженням любові, усе ж мовлення додає любові, бо завдяки тому, що він говорить про неї, він сильніше пробуджується в душі любов'ю і ніжністю до коханого[1].

Різниця між літерами з каваною і літерами без кавани

Цей світ — нижчий світ у двох аспектах: світло в ньому вкрай скорочене до останньої межі, і тому він матеріальний і фізичний, і до того ж це світло — у багатьох шатах і завісах, аж поки не вбралося в кліпат нога, щоб оживляти всі чисті речі цього світу, і серед них — мовлячу життєву душу людини; і тому, коли душа промовляє слова Тори й молитви без кавани, хоча це святі літери і кліпат нога, що в життєвій душі, зовсім не є відокремлювальною завісою, щоб приховувати й покривати Його, благословенного, святість, що вбрана в них, як вона приховує й покриває Його, благословенного, святість, що в життєвій душі, коли та говорить пусті розмови, і що в життєвій душі решти чистих тварин, — бо хоча немає місця, вільного від Нього, усе ж Він — найприхованіший з усіх прихованих і називається Б-гом, що приховується, і також сяйво й поширення життєвості від Нього, благословенного, приховане в багатьох і могутніх шатах і завісах, аж поки не вбралося й не сховалося в шату нога, — чого немає у святих літерах слів Тори і молитви, де, навпаки, кліпат нога обертається на добро і включається в цю святість, як сказано вище, — усе ж сяйво від Його, благословенного, святості, що в них, перебуває в стані скорочення до останньої межі, оскільки голос і мовлення матеріальні.

Але в молитві з каваною і в Торі з каваною лішма кавана вбирається в літери мовлення, оскільки вона — джерело і корінь їх, бо через неї і з її причини він промовляє ці літери, тому вона підносить їх до свого місця в десяти сфірот Єціри або Брії, залежно від того, якою є кавана — у розумових чи природних дхілу у-рхіму тощо, як сказано вище, і там світить і розкривається світло Ейн Соф, благословенний Він, тобто Вища воля, благословенна вона, вбрана в літери Тори, яку він вивчає, і в їхню кавану, або в молитву та її кавану, або в заповідь та її кавану, — великим сяйвом без кінця, яке зовсім не може світити й розкритися, поки літери й заповідь перебувають у цьому матеріальному світі, — ні повністю, ні частково, до часу Кец га-ямін, коли світ підніметься зі своєї матеріальності й відкриється слава Г-сподня тощо[2].

«Аба ясад барта»

Виникнення літер мовлення, що виходять із п'яти органів мовлення, не є чимось осяжним для розуму, і не закладено в природі цих органів мовлення видобувати звучання літер за допомогою дихання і голосу, що ударяє в них, шляхом природи, а не шляхом розуму; наприклад, губи, для прикладу: з них виходять літери בומ"פ, — ні природа, ні розум не зумовлюють виходу чотирьох різновидів звучання цих літер різницею руху губ, які рухаються від одного дихання й одного голосу, що ударяє в них однаково; навпаки, різниця рухів губ відповідає різниці звучання літер, яке бажає душа вимовити губами, згідно зі своїм бажанням сказати літеру ב', або ו', або מ', або פ', а не навпаки — щоб бажанням і наміром душі було створити різницю рухів губ так, як вони рухаються тепер при вимові цих чотирьох літер. І як видно на власні очі, душа зовсім не має наміру і не знає, як спрямовувати різницю рухів губ у цих змінах.

І ще більше це видно у вимові огласовок: коли душа бажає вимовити устами огласовку камац, то самі собою стискаються губи, а при патаху губи розкриваються, а не так, щоб бажанням душі було стиснути чи розкрити — зовсім ні, бо звучання літер і огласовок вище за осяжний і зрозумілий розум, а походить із прихованого розуму й передвічності розуму в мовлячій душі, і тому немовля не може говорити, хоча розуміє все.

Але літери перебувають в аспекті матерії і форми, що звуться внутрішнім і зовнішнім. Бо хоча джерело їх — від передвічності розуму й бажання душі, це аспект форми різниці звучання у 22 літерах; але аспект матерії й тіла їхнього виникнення, тобто аспект їхньої зовнішньої сторони, — це дихання, що виходить із серця, з якого виникає простий голос, що виходить із горла, а потім розділяється на 22 склади і звучання 22 літер у п'яти відомих органах: אחה"ע — з горла, גיכ"ק — з піднебіння тощо; а звучання дихання — це літера ה, «літера легка» тощо, і вона — джерело матерії й тіла літер до їхнього поділу на 22, і тому сказали наші мудреці, благословенної пам'яті, що цей світ створено літерою ה'[3].

Додаткова література

  • «Порядок літер», у рубриці «Сугійот бе-торат рабейну», тижневик «Гіткашрут», Толдот 5782


Примітки

  1. ^ З книги «Ерхім бе-хасидут», на основі «Ігерет га-кодеш», розділ 5; «Тора ор», 21а; «Торат хаїм», Ваеце, 22г; «Сефер га-маамарім» 5659, маамар, що починається словами «Йом тов шель Рош га-Шана»; маамар, що починається словами «Лулав ва-арава»; «Сефер га-маамарім» 5661, маамар, що починається словами «Квод малхутха»; «Сефер га-маамарім» 5673, маамар, що починається словами «Ве-га-евен га-зот»
  2. ^ «Лікутей амарим», розділ 40
  3. ^ «Ігерет га-кодеш» — розділ 5

Повідомити про помилку на цій сторінці