Неживе, рослинне, тваринне, мовне
Неживе, рослинне, тваринне і мовне (абревіатура: ДАЦХАМ)[1] — чотири загальні ступені у створіннях. Бо сукупність створінь у світах поділяється на ці чотири ступені — як у матеріальних створіннях, так і в духовності.
Пояснюється, що ці чотири ступені відрізняються одна від одної мірою життєвості, яка в них. Бо життєвість у неживому найменша, у рослинному життєвість більша, ще більша у тваринному і ще більша в мовному.
Відмінність між тваринним і мовним можна зрозуміти так: аспект тваринного близький до аспекту рослинного, чого немає в мовному. Бо на ступені тваринного, хоча в нього є життєва душа, що оживляє його, ця душа виникла разом із тілом, так само як виникло рослинне, у якого матерія і форма виникли обидві разом, оскільки вони близькі. Не так в аспекті мовного, тіло якого утворилося із землі в аспекті неживого, а потім у нього вдяглася душа згори.
У Мішкані та в Храмі
Пояснюється, що Мішкан був збудований з різних щаблів — неживого, рослинного, тваринного і мовного. Підлога Мішкану була з неживого, дошки — з рослинного, а покривала — з тваринного. Але в Храмі все було з неживого.
Відповідність сфірот
Чотири ступені ДАЦХАМ відповідають сфірот. Неживе відповідає сфірі Малхут, рослинне відповідає мідот, тваринне відповідає сфірі Біна, а мовне відповідає сфірі Хохма.
Неживе відповідає сфірі Малхут, адже суть Малхут — літери, а вони в аспекті неживого.
Ступінь рослинного відповідає мідот, бо і вони ростуть і розвиваються за допомогою мохін, і в них є катнут і гадлут.
Щабель тваринного відповідає сфірі Біна.
Щаблі
Неживе
Неживе стосується всіх предметів, що існують у світі, які є неживими. У вченні хасидуту пояснюється перевага неживого в тому, що згідно з відомим правилом — усе, що вище, падає нижче, — неживе, будучи найнижчим щаблем, має корінь ще вище, ніж мовне; тому рослинне, тваринне і мовне живляться від неживого.
Світ Асія називається неживим, адже й духовна життєвість світу Асія називається матеріальністю, оскільки це сила, що оживляє матеріальне, і як сказали мудреці: «Немає в тебе травинки внизу, у якої не було б мазаля нагорі», і тому й духовна сила світу Асія загалом називається неживим.
Рослинне
Рослинне стосується всіх рослин, що існують у світі. Вид рослинного відповідає світу Єціра.
Тваринне
Основна стаття – Тварини
Тваринне стосується всіх живих істот, що існують у світі, які не розмовляють мовою людей (дикі звірі, худоба і птахи). Вид тваринного відповідає світу Брія.
Мовне
Основна стаття – Адам (вид мовного)
Мовне стосується всього людського роду. Перевага виду мовного над видом тваринного в тому, що він ходить випроставшись, тобто голова (мохін) розташована вище за серце (мідот), і тому до нього належить поняття «мозок панує над серцем», чого немає в худоби, у якої мохін підпорядковані мідот.
Щодо питання, чому людина названа за перевагою мовлення, а не за перевагою розуму (адже й у тварин є мовлення[потрібне джерело])?, можна сказати, що мовлення в людини приходить як явище спілкування. Тобто за справжнього мовлення людина бажає поділитися своїм розумом чи своїми мідот і без егоїстичної та прямої вигоди. Сама співучасть і зв'язок бажані самі по собі — а цього немає у тварин.
Також, оскільки людина ходить випроставшись, вона здатна бачити небо, тобто розуміти і відчувати перевагу духовного над матеріальним.
Перевага мовного — людини — випливає і з її імені — від вислову «уподібнюся Всевишньому», тобто людина подібна до аспекту Вищого Адама і походить від нього, і її справжня перевага та досконалість — у включеності й самоскасуванні перед Б-жественністю.
У книзі «Кузарі» пояснюється, що існує ще один щабель у вигляді мовного, і це розділення — Б-жественне розділення. Це питання докладно пояснюється у вченні хасидуту, яке роз'яснює перевагу єврея в тому, що в нього є (крім його тваринної душі, також) Б-жественна душа, на відміну від неєвреїв, у яких є лише тваринна душа.
Додаткова література
Ребе Раяц, маамар «Сеу єдейхем кодеш» 5687
Зовнішні посилання
- Неживе — погляд зсередини, з книги «Аншей га-міла»
(англійською)
Примітки
- ^ Джерело статті — уривки з фарбрейнгену святого Шабату тижневої глави «Ре'е», благословення місяця і переддня Рош ходеш елула 5714 (серпень–вересень 1954). «Торат Менахем — Гітваадуйот» 5714, частина третя (12), с. 173–182 — невідредаговано