Перейти до вмісту

Вода

Матеріал з Хабадпедії
Запит «Вода» перенаправляється сюди. Про інше значення див. Вода (значення).
Вода

Вода — одна з чотирьох стихій матеріального світу, з яких створено світ: вогонь, повітря, вода, земля; у духовному вона відповідає сфірі Хесед. У хасидуті пояснюється, що джерело вищої любові і джерело нижніх вод у своєму корені були єдині, і вони називаються вищими водами і нижніми водами.

Зміст

Вода зрощує всілякі насолоди, і тому стихія води в тваринній душі символізує пристрасті цього світу[1], але сама вода не має смаку (і тому на неї не промовляють благословення, якщо тільки людина не відчуває спраги), і це вказує на виконання заповідей без прийняття ярма.

У каббалі та хасидуті

У своєму джерелі води походять зі сфіри Хохма[2].

Вищі води і нижні води

Основні статті – Вищі води, Нижні води.

Другого дня створення світу Святий, благословенний Він, створив води і розділив їх на вищі води і нижні води — небеса і море. У «Тікуней Зогар»[3] сказано про нижні води: «Маїм тахтонім інун бахін ве-амрін: анан баїн ле-мегеве кодам малка». (= Нижні води плачуть і кажуть: ми хочемо бути перед Царем, Святим, благословенним Він).

У хасидуті пояснюється, що є джерела, які сотні років плачуть про те, щоб у це місце потрапив єврей, обмив руки і промовив благословення на обмивання рук або напився, вгамовуючи спрагу, і промовив благословення до і після.

Маїн нуквін

Основна стаття – Піднесення маїн нуквін

Хоча води уподібнюються якості Хесед, усе ж головна їхня суть — любов. Тому й тоді, коли є любов з боку того, хто отримує, суть якої — гвурот, тобто маїн нуквін, що походять з боку того, хто отримує, і вона в аспекті відбитого світла знизу вгору (на противагу воді, природа якої — текти згори вниз, подібно до суті якості Хесед, яка є впливом униз), усе ж вона називається водою, оскільки її суть — любов і єдність, на відміну від вогню, аспект якого — гвурот і цімцумім.

Тора

Гемара [4] уподібнює Тору воді: «Чому слова Тори уподібнено воді (як написано: „О, всі спраглі, ідіть до води“)? Щоб сказати тобі: як вода залишає високе місце і стікає в низьке, так і слова Тори зберігаються лише в того, чий дух смиренний». Цей вислів часто наводиться в хасидуті як притча для двох аспектів, що описують сутність Тори (а не лише самоскасування і смирення, яких вимагає вивчення і виконання Тори):

1. Як вода належить до низу, так і Тора належить саме до нижніх[5], а не до вищих[6]. У цій притчі воду порівнюють з іншими стихіями (а не з іншими рідинами): з чотирьох стихій лише вода «прагне» спуститися, тому, хоча «земля суха і холодна і важча за всіх, а вода легша за неї»[7], коли вода має змогу, вона спускається під землю і доходить до безодні (і тому вода завжди рівна, тоді як земля може бути й горою: адже земля не «прагне» спуститися; хоча її «місце» — нижче за все, це лише через її вагу, а не через її суть).

2. Як вода не змінюється під час свого спуску вниз (на відміну від сонячного світла, яке зменшується, чи плоду, який, падаючи з дерева, відривається від джерела своєї життєвої сили, аж поки не згниє і не зіпсується), так і Тора не змінилася під час свого сходження, а залишилася у своїй суті й сутності такою, якою вона є нагорі[8].


В одному місці[9] хасидут наводить воду як притчу для дії Тори на душу: Тора називається «водами знання[10]. Даат породжує і підтримує мідот[11], і 5 хасадім, що походять від нього, — це «води, що зрощують плід» (подібно до вод молока, що зрощують органи немовляти). Тобто як молоко зрощує органи, так води Тори зрощують органи душі[12] (і тому той, хто не вивчає Тору, і в дорослому віці залишається в категорії немовляти (полоненого)).

У галахі та звичаї

Пиття води

На воду, якщо її п'ють для вгамування спраги, промовляють благословення «Шегаколь». Той, хто п'є воду, хай не п'є на очах у всіх, а поверне обличчя до стіни і п'є. Перед питтям слід вилити трохи води, бо «на ній перебуває лихий дух»[13]. І так слід чинити й після пиття, а також якщо взагалі не пив[14].

Маїм ахронім

Перед Біркат га-мазон треба полити воду на фаланги пальців. Ребе Раяц мав звичай виливати трохи зі склянки також перед маїм ахронім

«Маїм шеланну»

Основна стаття – «Маїм шеланну»
Ребе під час набирання води «маїм шеланну»

Для випікання маци треба використовувати воду, яка «ночувала» вночі. Причина цього — щоб вона була прохолодною і не прискорювала заквашування борошна.

Міква

Основна стаття – Міква
Міква очищення за методом Хабаду у штаті Монтана в Сполучених Штатах

Коли людина занурюється в мікву, вона очищається від своєї нечистоти

Для мікви потрібна дощова вода, тобто вода, до якої ніколи не було причетності людських рук, а також щоб у ній було 40 сеа.

Щодо часу занурення: тему занурення в мікву Мітлер Ребе включив у «Сідур ім ДАХ»[15] перед порядком зустрічі Шабату (і звідси вказівка занурюватися як підготовка до Шабатів і свят), але в «Лікутей Тора»[16] наводиться, що міква — одна з трьох підготовок до молитви (буднів, разом із цдакою і вивченням хасидуту), а також у «Довгому листі» розповідається, що хасиди Бешта занурювалися щодня як підготовка до молитви, — і так чинять сьогодні майже всі хасиди Хабаду (хоча сам Ребе так не чинив).

Возливання води

Основна стаття – Возливання води

Нігуни

«Ке-аяль таарог»Алтер Ребе

Основна стаття – Нігун «Ке-аяль таарог» (Алтер Ребе)

Цей нігун хасид рав Шмуель-Гронем Естерман почув від глибокого старця, який був у групі співаків у Алтер Ребе. Цей нігун Алтер Ребе часто співав з великою двейкут.

Цей нігун — нігун 2 у «Сефер га-нігуним».

Слова нігуну такі:

Як лань прагне до потоків вод; і будуть вони пов'язкою між очима твоїми

— Тегілім 42:2. Дварім 6:8

«Ке-аяль таарог»Цемах Цедека

Основна стаття – Нігун «Ке-аяль таарог» (Ребе Цемах Цедек)

Цей нігун двейкут часто звучав у Ребе Цемах Цедека.

Цей нігун — нігун 14 у «Сефер га-нігуним».

Слова нігуну:

כְּאַיָּל תַּעֲרֹג עַל אֲפִיקֵי מָיִם, כֵּן נַפְשִׁי תַעֲרֹג אֵלֶיךָ אֱלֹקִים; צָמְאָה נַפְשִׁי לֵאלֹקִים, לְאֵ-ל חָי, מָתַי אָבוֹא וְאֵרָאֶה פְּנֵי אֱלֹקִים?... / Ке-аяль таарог аль афікей маїм, кен нафші таарог елеха Елокім; цамаа нафші ле-Елокім, ле-Кель хай, матай аво ве-ераее пней Елокім?... / Як лань прагне до потоків вод, так душа моя прагне до Тебе, Б-же; спрагла душа моя Б-га, Б-га живого: коли прийду я і з'явлюся перед лице Б-га?...

— Тегілім 42:2-3

«Палгей маїм»

Основна стаття – Нігун «Палгей маїм»

Нігун «Палгей маїм» походить від євреїв Грузії і був записаний зі слів хасида р. Сендера Менкіна.

Цей нігун — нігун 266 у «Сефер га-нігуним».

Слова нігуну такі:

"פלגי מים תרד עיני על פשעי ועווני ואם לא אשמור תורת קוני איך אשא יום הדין". / "Палгей маїм тейрад ейні аль пшаай ва-авонай, ве-ім ло ешмор торат коні, ейх еса йом га-дін". / "Потоки води виливають очі мої за гріхи і провини мої; і якщо не дотримаюся я Тори Творця мого, як витримаю я день суду?".

«Аль га-села»

Основна стаття – Нігун «Аль га-села ах»

Нігун «Аль га-села ах» — танцювальний нігун, який співають переважно під час гакафот Шміні Ацерет і Сімхат Тора.

Цей нігун — нігун 162 у «Сефер га-нігуним».

Слова нігуну такі:

"על הסלע הך ויצאו מים".

— Текст молитви про дощ, яку читають у Шміні Ацерет

Див. також

Примітки

  1. ^ «Танія», розділ 1.
  2. ^ Див. «Торат Менахем», том 24, с. 105
  3. ^ Тікун 5 (19б).
  4. ^ Таанит, 7б.
  5. ^ Так Ребе пояснює в маамарі «Ва-ікра ель Моше» 5732, пункт 6, слова Алтер Ребе в «Танії», розділ 5.
  6. ^ І в цьому точність формулювання «Танії»: що вона спустилася з місця своєї слави (слава — це розкриття), а не зі свого місця
  7. ^ Рамбам, «Закони основ Тори», розділ 4.
  8. ^ «Лікутей Тора», Бамідбар, 1в.
  9. ^ «Імрей біна», «Шаар кріят Шма», 79г.
  10. ^ Рамбам, «Закони мікв» 11:12.
  11. ^ «Танія», кінець розділу 3.
  12. ^ «Тора ор», Трума, 80а.
  13. ^ Хулін, 105б, і в Раші там
  14. ^ Див. «Га-Мелех бі-мсібо», том 1, с. 270
  15. ^ Тема занурення в мікву наводиться і пояснюється в хасидуті лише в небагатьох місцях
  16. ^ Таво, 42в.

Повідомити про помилку на цій сторінці