Вода
Вода — одна з чотирьох стихій матеріального світу, з яких створено світ: вогонь, повітря, вода, земля; у духовному вона відповідає сфірі Хесед. У хасидуті пояснюється, що джерело вищої любові і джерело нижніх вод у своєму корені були єдині, і вони називаються вищими водами і нижніми водами.
Зміст
Вода зрощує всілякі насолоди, і тому стихія води в тваринній душі символізує пристрасті цього світу[1], але сама вода не має смаку (і тому на неї не промовляють благословення, якщо тільки людина не відчуває спраги), і це вказує на виконання заповідей без прийняття ярма.
У каббалі та хасидуті
У своєму джерелі води походять зі сфіри Хохма[2].
Вищі води і нижні води
Основні статті – Вищі води, Нижні води.
Другого дня створення світу Святий, благословенний Він, створив води і розділив їх на вищі води і нижні води — небеса і море. У «Тікуней Зогар»[3] сказано про нижні води: «Маїм тахтонім інун бахін ве-амрін: анан баїн ле-мегеве кодам малка». (= Нижні води плачуть і кажуть: ми хочемо бути перед Царем, Святим, благословенним Він).
У хасидуті пояснюється, що є джерела, які сотні років плачуть про те, щоб у це місце потрапив єврей, обмив руки і промовив благословення на обмивання рук або напився, вгамовуючи спрагу, і промовив благословення до і після.
Маїн нуквін
Основна стаття – Піднесення маїн нуквін
Хоча води уподібнюються якості Хесед, усе ж головна їхня суть — любов. Тому й тоді, коли є любов з боку того, хто отримує, суть якої — гвурот, тобто маїн нуквін, що походять з боку того, хто отримує, і вона в аспекті відбитого світла знизу вгору (на противагу воді, природа якої — текти згори вниз, подібно до суті якості Хесед, яка є впливом униз), усе ж вона називається водою, оскільки її суть — любов і єдність, на відміну від вогню, аспект якого — гвурот і цімцумім.
Тора
Гемара [4] уподібнює Тору воді: «Чому слова Тори уподібнено воді (як написано: „О, всі спраглі, ідіть до води“)? Щоб сказати тобі: як вода залишає високе місце і стікає в низьке, так і слова Тори зберігаються лише в того, чий дух смиренний». Цей вислів часто наводиться в хасидуті як притча для двох аспектів, що описують сутність Тори (а не лише самоскасування і смирення, яких вимагає вивчення і виконання Тори):
1. Як вода належить до низу, так і Тора належить саме до нижніх[5], а не до вищих[6]. У цій притчі воду порівнюють з іншими стихіями (а не з іншими рідинами): з чотирьох стихій лише вода «прагне» спуститися, тому, хоча «земля суха і холодна і важча за всіх, а вода легша за неї»[7], коли вода має змогу, вона спускається під землю і доходить до безодні (і тому вода завжди рівна, тоді як земля може бути й горою: адже земля не «прагне» спуститися; хоча її «місце» — нижче за все, це лише через її вагу, а не через її суть).
2. Як вода не змінюється під час свого спуску вниз (на відміну від сонячного світла, яке зменшується, чи плоду, який, падаючи з дерева, відривається від джерела своєї життєвої сили, аж поки не згниє і не зіпсується), так і Тора не змінилася під час свого сходження, а залишилася у своїй суті й сутності такою, якою вона є нагорі[8].
В одному місці[9] хасидут наводить воду як притчу для дії Тори на душу: Тора називається «водами знання[10]. Даат породжує і підтримує мідот[11], і 5 хасадім, що походять від нього, — це «води, що зрощують плід» (подібно до вод молока, що зрощують органи немовляти). Тобто як молоко зрощує органи, так води Тори зрощують органи душі[12] (і тому той, хто не вивчає Тору, і в дорослому віці залишається в категорії немовляти (полоненого)).
У галахі та звичаї
Пиття води
На воду, якщо її п'ють для вгамування спраги, промовляють благословення «Шегаколь». Той, хто п'є воду, хай не п'є на очах у всіх, а поверне обличчя до стіни і п'є. Перед питтям слід вилити трохи води, бо «на ній перебуває лихий дух»[13]. І так слід чинити й після пиття, а також якщо взагалі не пив[14].
Маїм ахронім
Перед Біркат га-мазон треба полити воду на фаланги пальців. Ребе Раяц мав звичай виливати трохи зі склянки також перед маїм ахронім
«Маїм шеланну»
Основна стаття – «Маїм шеланну»

Для випікання маци треба використовувати воду, яка «ночувала» вночі. Причина цього — щоб вона була прохолодною і не прискорювала заквашування борошна.
Міква
Основна стаття – Міква

Коли людина занурюється в мікву, вона очищається від своєї нечистоти
Для мікви потрібна дощова вода, тобто вода, до якої ніколи не було причетності людських рук, а також щоб у ній було 40 сеа.
Щодо часу занурення: тему занурення в мікву Мітлер Ребе включив у «Сідур ім ДАХ»[15] перед порядком зустрічі Шабату (і звідси вказівка занурюватися як підготовка до Шабатів і свят), але в «Лікутей Тора»[16] наводиться, що міква — одна з трьох підготовок до молитви (буднів, разом із цдакою і вивченням хасидуту), а також у «Довгому листі» розповідається, що хасиди Бешта занурювалися щодня як підготовка до молитви, — і так чинять сьогодні майже всі хасиди Хабаду (хоча сам Ребе так не чинив).
Возливання води
Основна стаття – Возливання води
Нігуни
«Ке-аяль таарог»Алтер Ребе
Основна стаття – Нігун «Ке-аяль таарог» (Алтер Ребе)
Цей нігун хасид рав Шмуель-Гронем Естерман почув від глибокого старця, який був у групі співаків у Алтер Ребе. Цей нігун Алтер Ребе часто співав з великою двейкут.
Цей нігун — нігун 2 у «Сефер га-нігуним».
Слова нігуну такі:
Як лань прагне до потоків вод; і будуть вони пов'язкою між очима твоїми
— Тегілім 42:2. Дварім 6:8
«Ке-аяль таарог»Цемах Цедека
Основна стаття – Нігун «Ке-аяль таарог» (Ребе Цемах Цедек)
Цей нігун двейкут часто звучав у Ребе Цемах Цедека.
Цей нігун — нігун 14 у «Сефер га-нігуним».
Слова нігуну:
כְּאַיָּל תַּעֲרֹג עַל אֲפִיקֵי מָיִם, כֵּן נַפְשִׁי תַעֲרֹג אֵלֶיךָ אֱלֹקִים; צָמְאָה נַפְשִׁי לֵאלֹקִים, לְאֵ-ל חָי, מָתַי אָבוֹא וְאֵרָאֶה פְּנֵי אֱלֹקִים?... / Ке-аяль таарог аль афікей маїм, кен нафші таарог елеха Елокім; цамаа нафші ле-Елокім, ле-Кель хай, матай аво ве-ераее пней Елокім?... / Як лань прагне до потоків вод, так душа моя прагне до Тебе, Б-же; спрагла душа моя Б-га, Б-га живого: коли прийду я і з'явлюся перед лице Б-га?...
— Тегілім 42:2-3
«Палгей маїм»
Основна стаття – Нігун «Палгей маїм»
Нігун «Палгей маїм» походить від євреїв Грузії і був записаний зі слів хасида р. Сендера Менкіна.
Цей нігун — нігун 266 у «Сефер га-нігуним».
Слова нігуну такі:
"פלגי מים תרד עיני על פשעי ועווני ואם לא אשמור תורת קוני איך אשא יום הדין". / "Палгей маїм тейрад ейні аль пшаай ва-авонай, ве-ім ло ешмор торат коні, ейх еса йом га-дін". / "Потоки води виливають очі мої за гріхи і провини мої; і якщо не дотримаюся я Тори Творця мого, як витримаю я день суду?".
«Аль га-села»
Основна стаття – Нігун «Аль га-села ах»
Нігун «Аль га-села ах» — танцювальний нігун, який співають переважно під час гакафот Шміні Ацерет і Сімхат Тора.
Цей нігун — нігун 162 у «Сефер га-нігуним».
Слова нігуну такі:
"על הסלע הך ויצאו מים".
— Текст молитви про дощ, яку читають у Шміні Ацерет
Див. також
Примітки
- ^ «Танія», розділ 1.
- ^ Див. «Торат Менахем», том 24, с. 105
- ^ Тікун 5 (19б).
- ^ Таанит, 7б.
- ^ Так Ребе пояснює в маамарі «Ва-ікра ель Моше» 5732, пункт 6, слова Алтер Ребе в «Танії», розділ 5.
- ^ І в цьому точність формулювання «Танії»: що вона спустилася з місця своєї слави (слава — це розкриття), а не зі свого місця
- ^ Рамбам, «Закони основ Тори», розділ 4.
- ^ «Лікутей Тора», Бамідбар, 1в.
- ^ «Імрей біна», «Шаар кріят Шма», 79г.
- ^ Рамбам, «Закони мікв» 11:12.
- ^ «Танія», кінець розділу 3.
- ^ «Тора ор», Трума, 80а.
- ^ Хулін, 105б, і в Раші там
- ^ Див. «Га-Мелех бі-мсібо», том 1, с. 270
- ^ Тема занурення в мікву наводиться і пояснюється в хасидуті лише в небагатьох місцях
- ^ Таво, 42в.