Перейти до вмісту

Їхуда ілаа та їхуда тата

Матеріал з Хабадпедії

Їхуда ілаа та їхуда таата, або «вище єднання і нижнє єднання», — загальні назви двох видів об'єднання світів з Б-жественністю, і вони знаходять вираження в порядку сходження світів, у способі творення світів, у душі людини і в служінні Всевишньому.

Слід зазначити, що це питання пояснюється в хасидуті двома різними способами: іноді пояснюється, що їхуда ілаа і таата — це два види єднання світів з Б-жественністю[1], але в цій статті пояснюється лише другий спосіб, що це два види єднання в самій Б-жественності (і див. докладно тут далі).

Їхня загальна суть

Слово «їхуд» вказує на об'єднання двох речей досконалим чином. Вище за зближення, вище за прилучення[2], вище за зв'язок і вище навіть за об'єднання. При «їхуді» обидві речі стають єдиною річчю – яка зовсім не піддається поділу.

Попри це, і в їхуді є два загальні види: їхуда ілаа — це вид, при якому нижчий включений у вищого і скасований перед ним у своєму бутті (не є буттям сам по собі), а їхуда таата — якраз навпаки – вищий одягається в нижчого і приховується в ньому настільки, що відчувається лише буття нижчого, і «класичний» приклад цього — відмінність між Ацилут і світами[3] (тобто відмінність між «причиною і наслідком» і «щось із нічого», як буде сказано нижче).

Їхуда ілаа виражена словами «Г-сподь — один»: хоча йдеться про «сім небозводів і землю та чотири сторони світу», усі вони скасовані перед «Володарем світу» — світ підноситься до щабля, на якому він повністю скасований перед Б-жественністю. Їхуда таата виражена словами «на віки вічні» (ле-олам ваед): «алеф» слова «ехад» («один») опускається зі свого щабля і змінюється літерою «вав» слова «ваед», «хет» змінюється літерою «аїн», а велика «далет» слова «ехад» — звичайною «далет» середнього розміру. У певному сенсі мета цього єднання протилежна їхуда ілаа: не світ підноситься до Б-жественності, а Б-жественність сходить і розкривається в бутті світу та людини.[англ.]

Буття[3] сфірот в Ацилут — за принципом причини і наслідку. Адже хоча є сфіра Хесед (наприклад), вона не відчувається як буття сама по собі, а включена й охоплена аспектом Хохми[4], і Хохма охоплює її з усіх боків і кутів. Це уподібнюється розуму учня таким, яким його бачить учитель: учитель схоплює і осягає все осягнення учня з усіх боків і кутів, і весь розум учня включений у розум учителя (бо у двохстах міститься сотня), і виходить, що осягнення учня не є чимось сущим і окремим, а включене і скасоване в осягненні вчителя.

І оскільки «буття» сфірот Ацилут цілковито скасоване перед Б-жественністю, аж до того що вони зовсім не називаються, тому весь світ Ацилут не сотворений і в ньому немає сотворінь (і як відомий вислів[5] «хто помістив ангела в Ацилут»), а він — сама Б-жественність (як це «зображується» в образі сфірот[6]).

БЕА – щось із нічого

Інакше у світах Брія, Єціра, Асія — справа стоїть якраз навпаки. Слово Всевишнього приховується у світах, які Він творить, виливається в них приховано, в аспекті ніщо, і зовсім не відчувається. І приклад цьому — з розуму і мідот[7]: хоча саме розум породжує мідот, після того як міда пробудилася, у ній не відчувається нічого від розуму, відчувається лише почуття серця, і людині здається, що тут лише почуття без жодного розуму.

Місце ковчега не входить у міру

У хасидуті наводиться приклад «місце ковчега не входить у міру» як для їхуда ілаа, так і для їхуда таата.

Їхуда ілаа

У частині маамарів[8] тлумачать, що під «місцем ковчега» мається на увазі місце самого ковчега (об'єм, який він займає).

За цим тлумаченням той факт, що ковчег не займав місця, пояснюється тим, що ковчег[9] — це аспект їхуда ілаа, і тому скасувалися всі рамки його буття, і він не займав місця. Тобто «світ» — це буття, яке визначається місцем (і часом), і оскільки буття світу (в місці ковчега) скасоване перед Б-жественністю – тому і в матеріальному він не займав місця. Два з половиною лікті ширини ковчега не займали жодного місця, і в них не було ні аспекту півночі, ні півдня, а були вони однією-єдиною точкою (бо в цих двох з половиною ліктях у розкритті «світила» Б-жественність, яка вища за світ, і буття світу скасувалося і включилося в Б-жественність).

Основна стаття – Сторони світу


Їхуда таата

Основна стаття – Їхуда таата

В інших маамарах[10] тлумачать, що «місце ковчега» — це Святеє Святих, тобто місце, де лежить ковчег (а не місце самого ковчега, як вище). За цим тлумаченням місце залишається в рамках буття, як на ділі справді можна було вказати, де північ і де південь, і можна було виміряти його ширину (20 ліктів), — але саме в цьому місці розкривалася Б-жественність.

Це приклад «їхуда таата»: Б-жественне світло світить і перебуває у світі, але не змінює його існування. Ковчег перебуває тут — але його вплив прихований у світі, а його «місце» (Святеє Святих) залишається визначеним у рамках місця і часу.

Два види єднання Зеїр Анпіна і Малхут

У «Танії»[11] пояснюється, що є відмінність між тим, як видаються світи з боку мідот, і тим, як вони видаються з боку Малхут:

З боку Малхут, хоча в сотворінь немає «буття»[12], «значущість» є в них (адже якби в них не було потреби, навіщо б вони були сотворені?), але з боку мідот (Хесед тощо) у них немає й жодної значущості взагалі[13].

Але світ сотворений не тільки з Малхут і не тільки з мідот, а з їхнього переплетення — і в цьому переплетенні два види:

Переплетення Ад-най у Гаває

Ім'я Гаває вказує на святі мідот, а Ім'я Ад-най — на сфіру Малхут, і в Каббалі наводиться[14], що є два види, якими переплітаються Імена. Один вид — переплетення сфіри Малхут і її включення в Б-жественність. У цьому переплетенні перша літера, яка переважає[15], — з Імені Гаває: י' א' ה' ד' ו' נ' ה' י'.

Тобто з боку якості Малхут, як вона включена у вищі мідот, і те, що сотворене з неї (місце і час), скасоване цілковито. Не як скасування світла свічки перед сонцем (яке лише марне, але не можна сказати, що його немає), а як скасування світла сонця в самому сонці (перш ніж воно поширилося і вийшло світити в простір світу). Приклад цьому, що наводиться в хасидуті[16], — з питання про чудеса, які вищі за природу: корінь цих чудес — з Імені Гаває, і коли це Ім'я світить у світі, скасовуються рамки світу. Хоча це Ім'я світить у світі, у ту саму мить світ перестає поводитися за своїми звичайними рамками, і відчувається буття, яке вище за світ.

Так при чуді, яке вище за природу: природа існує, вона видима й відчутна в усій повноті свого буття (є вода, і вона рідка й волога), але поводиться Б-жественним чином, вище за природу, — стоїть стіною.[англ.]

Переплетення Гаває в Ад-най

Другий вид — переплетення Імені Гаває в Ад-най (א' י' ד' ה' נ' ו' י' ה'). У цьому переплетенні (їхуда таата) відчувається світ – але проте в ньому приховано світить Ім'я Гаває. І приклад цьому[16] — чудеса, одягнені в природу, як, наприклад, перемога Маккавеїв. Адже перемога прийшла через війну (природна дія), але те, що нечисленні перемогли численних (всупереч звичайному порядку), — тому що Ім'я Гаває діяло так, щоб природа, яка походить з Імені Елокім, діяла відповідно до Його волі. Ще один приклад цьому наводиться з питання про хабар: суддя ухвалює рішення за своїм розумом і зовсім не відчуває, що хабар схилив його, і проте тому, хто дивиться збоку, ясно, що саме хабар схилив його розум.

У щаблях людини

У загальному плані щаблів людини служіння праведників[17] — це щабель їхуда ілаа, а суть служіння бейноніїм — їхуда таата.

У служінні Б-гові

У кожного зокрема час, який він присвячує молитві[17], — це аспект їхуда ілаа[18], а їхуда таата — це час, коли він чесно веде справи (і подібне до цього), — тоді, хоча головне для нього — світські справи, самі вони ведуться відповідно до волі Всевишнього.

Під час молитви людина підноситься над своїми турботами і повністю скасовується перед Всевишнім: її серце продовжує битися, вона дихає і живе, але вся її сутність і буття скасовані перед Всевишнім, так що вона стоїть без руху і без слів і просить «Г-споди, відкрий уста мої, і уста мої сповістять хвалу Твою», — адже вона навіть не таке буття, яке може саме відкрити рота. У їхуда таата людина справді займається торгівлею, але веде її «бе-емуна» (чесно, з вірою). Спостерігач збоку бачить лише людину, зайняту торгівлею, а сама вона скасована перед Б-жественністю і чинить за її світлом. На цьому щаблі відчувається головним чином не Б-жественність, а світ, — але й світ, обмежений і визначений найматеріальнішим і найнижчим чином, скеровується світлом Ейн Соф.[англ.]

Див. також

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ І див. про це в «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» («Маянотеха»), «Іюним» до розділу 7 пункт 2.
  2. ^ Хоча за галахою встановлено, що «прилучення вважається з'єднанням», коли дві речі прилучені одна до одної, вони все ще дві різні речі, кожна з яких визначається своєю власною суттю.
  3. ^ 1 2 «Лікутей Тора» «Друшім ле-Рош га-Шана» с. 56.
  4. ^ Бо Хесед — з правої лінії, і він — гілка Хохми.
  5. ^ Передмова до «Прі ец хаїм» наприкінці.
  6. ^ «Пардес» «Шаар Ацук» розд. 4, наведено в «Дерех міцвотеха» 52а та в інших місцях. І див. у «Сефер га-еркім» т. 4, «Орот де-сфірот – їхня простота і їхній образ» с. 121 і далі.
  7. ^ У хасидуті є з цього питання ще кілька прикладів, і тут наведено саме цей, бо він простіший для розуміння.
  8. ^ Див. наприклад 5643 с. 100.
  9. ^ Де перебувають Скрижалі Завіту, в яких Б-жественність розкривається повним розкриттям у матеріальності світу.
  10. ^ Наприклад, 5679, с. 142.
  11. ^ «Шаар га-їхуд ве-га-емуна», розділ 7.
  12. ^ Подібно до образу, що відбивається для людини в дзеркалі. Хоча, безумовно, образ — це буття саме по собі, окреме від людини, що дивиться в дзеркало, оскільки все його «буття» залежить від людини, яка стоїть, ми кажемо, що в нього немає самостійного, власного буття. Слід зазначити й підкреслити, що це питання дуже глибоке, і цей приклад не відповідає в усіх деталях. Щоб зрозуміти питання як слід і в усій його глибині, потрібно навести ще кілька прикладів і пояснити ще кілька сторін теми.
  13. ^ Бо з боку мідот усе буття світу — лише поширення їх самих мідот.
  14. ^ «Зогар» т. 3 274а, «Прі ец хаїм» «Шаар га-брахот» розділ 7.
  15. ^ «Лікутей Тора» Шабат Шува 65г.
  16. ^ 1 2 «Маамарім мелукат» 4 с. 67 і в зазначеному там.
  17. ^ 1 2 Див. «Лікутей сіхот» т. 5, сіха 2 до Берешит, пункт 11 і далі.
  18. ^ У загальнішому плані так стоїть справа і у вивченні Тори та виконанні заповідей, але в молитві сильніше підкреслюється і відчувається його самоскасування перед Б-жественністю, адже в цьому вся суть молитви.

[англ.] — доповнено за статтею «Unity of God and Oneness of God (The Difference Between Them)» англійської Хабадпедії (версія 6325).

Повідомити про помилку на цій сторінці