Перейти до вмісту

Моше Кордоверо

Матеріал з Хабадпедії
Моше Кордоверо
Основна інформація
Дата народження5282
Дата смерті23 тамуза 5330
Місце похованняКладовище Цфата
Місце проживанняЦфат
Рід діяльностікабаліст, голова єшиви
Посадаголова єшиви в Цфаті
Учителірабі Йосеф Каро, рабі Шломо Алькабец
УчніАрі, Рабі Хаїм Віталь, рабі Еліягу де Відас, рабі Мордехай Дато, рабі Моше з Рима та інші
Сім'я
Дружинасестра рабі Шломо Алькабеца

Рабі Моше Кордоверо (або Рамак; 5282 — 23 тамуза 5330) був каббалістом із Цфата, одним із найвизначніших каббалістів усіх поколінь. Уклав кілька книг з Каббали, на чолі яких — його головна книга «Пардес рімонім». Серед його учнів були святий Арі, рабі Хаїм Віталь та інші.

Біографія

Рамак народився в 5282 році. Місце його народження невідоме, але його прізвище свідчить про те, що рід його походить з міста Кордова в Іспанії. Він виріс і жив у Цфаті, вивчав Талмуд і галаху в рабі Йосефа Каро і був висвячений на даяна рабі Яаковом Беїравом. Одружився з сестрою рабі Шломо Алкабеца, а у двадцять років почав вивчати Каббалу у свого шуряка. Через кілька років почав служити рош-єшивою в Цфаті.

Серед його учнів були рабі Хаїм Віталь, згодом редактор писань Арі, і рабі Еліягу де Відас, автор книги «Решит хохма». З прибуттям Арі до Цфата Рамак став його вчителем на короткий час, до свого відходу з життя.

Рамак помер 23 тамуза 5330 року і був похований на старовинному кладовищі в Цфаті.

На його похороні Арі побачив два стовпи світла, що супроводжували його ноші[1]. Коли Арі виголошував надгробну промову про нього, він витлумачив вірш: «І якщо буде на людині гріх, вирок смертний... і повісиш його на дереві», і пояснив: немає смерті без гріха; отже, коли бачать, що праведник відходить без гріхів і бракує причини для його смерті («гріх вироку смертного» у значенні «нестача»), — слід звести причину його смерті до гріха древа пізнання Адама, через який смерть прийшла у світ, і це: «і повісиш його на дереві»[2].

З його відходом з життя Арі став вважатися його духовним спадкоємцем і продовжувачем його шляху.

Рамак був тим, хто встановив постанову про промовляння псалмів «Леху неранена» під час зустрічі Шабату[3].

Каббала Рамака в хасидуті

Попри важливість каббали Рамака та її великий вплив на Каббалу донині, головною системою є каббала Арізаля. Рабі Хаїм Віталь свідчив, що після відходу з життя його вчителів, Рамака і Арізаля, йому явився Рамак і відкрив йому, що, хоча обидві системи в Каббалі істинні, все ж «мій шлях — за простим смислом, для початківців у мудрості Каббали, а шлях твого вчителя [Арізаля] — внутрішній і основний, і я сам тепер нагорі вчуся тільки шляхом твого вчителя»[4]. В ученні хасидуту пояснено, що відмінність між системами в тому, «що каббала Рамака — у сфірот Тогу (у питаннях Тогу, що в самому Тікуні), тоді як каббала Арізаля — у Тікуні»[5]; каббала Рамака теж істина, але каббала Арізаля — істина найістинніша[6], і в кожному місці, де каббалісти розійшлися, рішення — згідно з його системою[7].

Бааль-Шем-Тов пише, що його система ґрунтується на ученні Рамака[8]:

Ми прийшли з цим листом, щоб зняти з нас і з усіх анаш звинувачення, яке міснагдім, руйнівники, що руйнують виноградник дому Ізраїлю, хочуть покласти на нас ні за що, «рад»[9]: система, що Ейн Соф, благословенний Він, — наповнює всі світи й оточує і всередині, і немає місця, вільного від Нього, і навіть у речах низьких, — це система каббали Рамака, хай буде пам'ять його для життя у світі прийдешньому, і на ній я побудував і заснував і нашу істинну систему.


Ребе пояснює, що, оскільки весь предмет цімцуму ґрунтується лише на каббалі Арі, виходить, що в каббалі Рамака зовсім немає місця для цімцуму, і просто, що буття Його, благословенного, перебуває навіть у речах низьких, і тому Бешт згадав каббалу Рамака[10].

Деякі з його учнів

  • Рабі Мордехай Дато — італійський поет і каббаліст.
  • Рабі Еліягу де Відас — один із каббалістів Цфата, автор книги «Решит хохма»
  • Рабі Моше з Риму, автор книги «Шаарей Ган Еден»

Увічнення пам'яті Рамака в Ізраїлі

Його ім'ям названо вулиці в містах Держави Ізраїль. У Тель-Авіві є вулиця під назвою вулиця Кордоверо, у столиці Єрусалимі є вулиця під назвою вулиця рава Моше Кордоверо, у місті Цфат є вулиця під назвою вулиця Маалот га-Рамак, а також у місті Бейтар-Іліт є вулиця під назвою вулиця га-Рамак. Також було засновано заклади його імені: єшиву, талмуд-тору і колель його імені під назвою «Єшиват Ор якар» на вулиці Керен га-Єсод у Цфаті, засновані равом Ірмією Когеном. А також у 5757 році (1996/1997) рав Іцхак-Меїр Моргенштерн з Єрусалима відкрив малий колель у районі Мекор-Барух, названий «Іліма» на ім'я книги Рамака.

Його книги

  • «Іліма рабаті» — пояснення в Каббалі.
  • «Шіур кома» — вступне пояснення до частин Ідрот у Зогарі та коментар на вислови в Зогарі, присвячені шіур кома.
  • «Ор якар» — коментар на різні частини Зогару і «Сефер Єціра» (закінчив у місяці адар 5323 року).
  • «Томер Двора» — книга мусару. І вона — одна із сімдесяти пальм, які уклав автор.
  • «Пардес рімонім» — пояснення основних положень системи Рамака, складається з 32 воріт[11].
  • «Ор неерав» — кунтрес, поділений на сім частин, присвячений чесноті вивчення Каббали.
  • «Сефер герушін» — нові тлумачення, що відкрилися йому, коли він усамітнювався поза своїм домом.
  • «Тфіла ле-Моше» — коментар на молитву.
  • «Зівхей шламім» — про порядок служіння Йом Кіпуру.

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Передмова до «Пелах га-рімон» Рамаа з Фано. Наведено в сіхі 10 швата 5723 (4 лютого 1963).
  2. ^ Сіха Шабату глави Бо 5741. І докладно — Шабат глави Матот 5741, відредагована і надрукована в «Лікутей сіхот», частина 24, сіха Теце 1.
  3. ^ «Сідур га-гаоним ве-га-мекубалім», том 4, с. 57, від імені Яавеца. Наведено в сіхі Шабату глави Бо там само.
  4. ^ «Шівхей р. Хаїм Віталь», с. 39.
  5. ^ Сіха 19 кислева 5718 (12 грудня 1957), і в зазначеному в примітці там. Сіха Шабату тижневого розділу «Шміні» 5741.
  6. ^ Сіха 10 швата 5723 (4 лютого 1963). І див. також сіху Шабату тижневого розділу «Бешалах» 5715.
  7. ^ «Ігрот кодеш», частина 13, лист 4414.
  8. ^ Листи Херсонської генізи, лист 156.
  9. ^ Можливо, має бути: «рал» — хай урятує нас Милосердний.
  10. ^ «Ігрот кодеш», частина 19, лист 7109.
  11. ^ На цю книгу його учень рабі Шмуель Галіко уклав книгу «Асіс рімонім», надруковану в багатьох виданнях разом із нею. Рав Йоель Клофт уклав пропозицію порядку вивчення книги для того, хто не має достатньої підготовки у вивченні Каббали.
Моше Кордоверо згадується ще в 30 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 6160454400

Повідомити про помилку на цій сторінці