Перейти до вмісту

Єврейський календар

Матеріал з Хабадпедії
Ця стаття перебуває в процесі тривалої роботи.
Стаття відкрита для редагування.
Запрошуємо вас здійснити мовне редагування, «хабадизацію» та стилістичне редагування вже написаних розділів, а також допомогти розширити й доповнити статтю.
Ця стаття перебуває в процесі тривалої роботи.
Стаття відкрита для редагування.
Запрошуємо вас здійснити мовне редагування, «хабадизацію» та стилістичне редагування вже написаних розділів, а також допомогти розширити й доповнити статтю.

Єврейський календар — це календар, установлений Гілелем га-Насі у 4118 році від створення світу. Цей календар заснований на русі місяця і сонця, причому місяці — за обертанням місяця, а свята і роки — за порами року сонця.

Точний розрахунок календаря важливий для виконання і дотримання різних свят, що залежать від пори року. За часів Храму календар був гнучким і міг змінюватися Великим Синедріоном, але після скасування Синедріону і припинення традиції сміхи в народі Ізраїлю календар було встановлено в постійній формі на покоління за певними правилами.

Єврейський рік містить дванадцять місяців, а у високосному році — тринадцять. Єврейський місяць починається з моладу місяця і закінчується його прихованням. Єврейський день починається і закінчується із заходом сонця.

Рік

Місячнийрік

Місячний рік складається з дванадцяти місяців, тобто дванадцяти повних обертів навколо земної кулі; кожен оберт триває близько 29 днів і 12 годин, отже, тривалість місячного року — 354 дні.

Сонячний рік

Сонячний рік, тобто обертання сонця навколо земної кулі, триває близько 365 днів, на 11 днів більше за місячний рік,

Єврейський рік

Основна стаття – Високосний рік
У єврейському календарі, оскільки Тора повеліла освячувати місяць (за місяцем) і щоб Песах припадав на весняний місяць (за сонцем), треба зберігати рівновагу між сонячним роком і місячним роком[1]; оскільки обертання місяця триває трохи більше ніж 29 з половиною днів і за кожен місячний рік залишається розрив між рош ходешем і моладом місяця понад 4 години, місяці хешван і кислев залишилися поза сталим чергуванням повних і неповних місяців, і вони іноді повні, а іноді неповні:
  • Рік, у якому обидва місяці, хешван і кислев, повні, називається повним роком,
  • Рік, у якому обидва місяці, хешван і кислев, неповні, називається неповним роком,
  • Рік, у якому хешван неповний, а кислев повний, називається правильним роком.

Оскільки сонячний рік довший за місячний на 11 днів і кожні кілька років утворюється значний розрив близько 30 днів між сонячним роком і місячним роком, рік роблять високосним шляхом додавання місяця адар I (так що в цьому році буде 13 місяців); такий рік називається високосним (невисокосний рік (із 12 місяців) називається простим роком)

Унаслідок двох вищезгаданих видів кевіюту існують 6 видів років:

  • Повний простий рік — тривалістю 355 днів (у гематрії «шана»),
  • Правильний простий рік — тривалістю 354 дні.
  • Неповний простий рік — тривалістю 353 дні,
  • Повний високосний рік — тривалістю 385 днів,
  • Правильний високосний рік — тривалістю 384 дні,
  • Неповний високосний рік — тривалістю 383 дні.

Цикл років

Основна стаття – Шміта, Гакгель

Лік років побудовано з циклу в сім років, причому сьомий рік — це рік шміти, і в ньому діють особливі закони щодо обробітку землі; після семи таких циклів, у п'ятдесятий рік, настає рік йовеля, який теж має особливі закони, а після йовеля починається новий цикл у йовель років.

Місяць

Основна стаття – Освячення місяця

Єврейський місяць — це обертання місяця навколо земної кулі. У році дванадцять місяців, а у високосному році додається ще один місяць. Кількість днів у місяці коливається від двадцяти дев'яти до тридцяти. Сини Ізраїлю перед виходом з Єгипту отримали повеління лічити місяці й освячувати їх щомісяця.

Оберт моладу

Повний оберт місяця навколо всієї земної кулі триває двадцять дев'ять днів, дванадцять годин, сорок чотири хвилини і одну частку хвилини (з 18 часток у хвилині). Але оскільки ми не лічимо половин днів, то поперемінно бувають місяці по двадцять дев'ять днів і місяці по тридцять днів.

Місяць у двадцять дев'ять днів називається неповним місяцем, а місяць у тридцять днів — повним місяцем; місяці тевет, адар (а у високосному році адар II), іяр, тамуз і елул завжди неповні. А тішрей, шват, адар I, нісан, сіван і менахем-ав завжди повні. Але місяць хешван і місяць кислев бувають то повними, то неповними.

Коли і хешван, і кислев повні, рік називається «повним роком», а коли обидва неповні, рік називається «неповним», а коли один повний, а другий неповний, рік називається «правильним».

Дати місяця

Основна стаття – Рош ходеш

Вигляд місяця на початку місяця малий, і протягом перших 15 днів місяця він наповнюється і стає повним, а протягом других 15 днів місяця місяць поступово вкривається, аж поки в останній день місяця його зовсім не видно, а в рош ходеш наступного місяця він знову починає оберт.

Вкриття і приховання місяця в другій половині місяця — не вада, бо якби так, то, здавалося б, починаючи з 15-го числа місяця нумерація дати мала б знижуватися до 14, 13 тощо; але, навпаки, вкриття місяця в другій половині уподібнюється наближенню учня до свого вчителя: навіть якщо учень сам є вчителем для учнів, прийшовши до свого вчителя, він розчиняється і не відчувається; так і місяць, який сам не має жодного світла, а отримує його від сонця і повертає світло світові, у першій половині місяця віддаляється від свого джерела — сонця, і тому він краще видний, а в другій половині він наближається до сонця і тому не видний; але, звісно, це не вада, а, навпаки, перевага[2].

15-й день місяця

Середину місяця, 15-й день у ньому, називають днем, коли кайма сіара бе-ашламута: цього дня місяць світить із найвищою можливою силою і символізує повноту світла, розкриття і добра. Порядок поколінь поділяється і відображається відповідно до процесу оберту місяця: 15 поколінь від праотця Аврагама відповідають першій половині місяця, у якій розкриття дедалі посилюється, а пік розкриття був за часів царя Шломо, на якого натякає 15-й день місяця; і справді, за часів Шломо народ Ізраїлю не мав воєн, а Ізраїльське царство було міцним і сильним; після цього народ Ізраїлю зійшов у вигнання, що уподібнюється другій половині місяця, а істинна і повна Геула — це нове народження місяця.

Доба

Поділ доби на години може здійснюватися або за поділом на «тимчасові години», або за «середніми годинами».

Єврейський день починається і закінчується із заходом сонця; багато заповідей залежать від певного часу і приурочені до нього, як-от молитви: кожна молитва має лише певний час; для цього друкують календарі на весь рік із подробицями часів кожного дня.

Тимчасові години

За розрахунку «тимчасових годин» довжина години неоднакова вдень і вночі і змінюється залежно від пори року. Щоправда, поділ здійснюється на 12 годин удень і так само вночі, але початок дня і ночі змінюється щодня залежно від руху сонця небом протягом пір року.

У багатьох заповідях Тори, пов'язаних із годинами дня і ночі, беруть до уваги саме ці години.

Середні години

Відрізняються від цього середні години, за якими лічать 24 рівні години в кожній добі; цей розрахунок залежить від руху сузір'їв, хід яких іде за чітким порядком у 24 години на добу. І справді, ми знаходимо в деяких речах, що розрахунок годин ведеться за цими годинами.[3]

Захід сонця

Захід

Час, коли сонце заходить на заході. Цей час особливо важливий у переддень Шабатів і свят, оскільки з моменту заходу вже заборонено виконувати роботи, заборонені в Шабат або у свято.

Бейн га-шмашот

Час переходу від дня до ночі, і щодо цього є (загалом) 4 підходи[4]: а. що він починається за 18 хвилин до заходу. б. від заходу до 18 хвилин після нього. в. від 18 до 20 хвилин після заходу. г. час Рабейну Тама — який закінчується через 72 хвилини після заходу.

Також є 3 підходи в галахі, як ставитися до цього часу[5]: а. що це сумнів, день чи ніч. б. що це ні день, ні ніч. в. що це і день, і ніч. Один із прикладів практичної різниці між підходами — річ, яку зобов'язані робити вдень (наприклад, брит міла): згідно з третьою думкою, її буде дозволено робити в бейн га-шмашот, чого немає згідно з першою і другою думкою.

Основна стаття – Бейн га-шмашот

Поява зірок

Приблизно через двадцять хвилин після часу заходу по-справжньому починається наступний день — поява зірок, а час між ними називається бейн га-шмашот; ознака для визначення цього часу — коли на небі видно три зірки. Цей час стосується: молитви Маарив, виходу Шабату, кінця часу молитви Мінха.

Хацот

Північ, шоста тимчасова година, називається хацот; уночі час хацоту відомий як час, сприятливий для того, щоб уставати й молитися про зруйнування Храму, і так чинили з покоління в покоління і так чинять сьогодні в певних колах, але в Хабаді це не заведено. Полудень — кінець часу молитви Шахарит (бедіавад), а через пів години починається час молитви Мінха. Хацот символізує підготовку вже до наступного дня, і іноді певні закони починаються вже з хацоту, що передує цьому дню; цей час від полудня до заходу сонця називається бейн га-арбаїм.

Схід сонця

Схід, початок ранку дня; зі сходу починається час молитви Шахарит, і є ті, хто суворо дотримується звичаю вставати й молитися «ватікін» одразу зі сходом.

Друковані календарі

З розвитком книгодрукування, крім зазначення дат і свят, календарі почали слугувати загальним виданням, у якому друкували корисні нагадування, рекламу тощо, і з роками з'являлися календарі, додатки в яких дедалі накопичувалися, аж поки не з'явилися календарі, що перетворилися на справжні книги.

Уже в Ризі в 5694 році (1933/1934) почали виходити спеціальні календарі для хабадської публіки під назвами «Луах га-мазкір» і «Луах га-хаїм»[6].

У форматі календарів Ребе сам надрукував календар «Гайом йом» і щоденний календар для учнів From Day to Day.

Інші відомі календарі — календар «Давар бе-іто» і календар «Колель Хабад».

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ На відміну — легавділь — від мусульманського року, який установлюється лише за місяцем, так що їхні свята припадають не на сталу пору року, а іноді на літо, а іноді на зиму. І на відміну — легавділь — від християнського року (григоріанського календаря), який установлено лише за сонцем, і немає зв'язку між початком місяця і моладом місяця
  2. ^ «Двар малхут» Шабату глави «Ваїшлах» 5752
  3. ^ Див., наприклад, «Шулхан арух», «Орах хаїм», розділ 271, щодо того, щоб не робити кідушу в ніч Шабату між у сьомій годині.
  4. ^ Сідур «Тегілат Гашем», порядок зустрічі Шабату.
  5. ^ «Лікутей сіхот» 12, с. 81.
  6. ^ Див. [il.bidspirit.com/ui/lotPage/kedem/source/catalog/auction/29598/lot/164679/%D7%9C%D7%95%D7%97-%D7%94%D7%97%D7%99%D7%99%D7%9D-%D7%A8%D7%99%D7%92%D7%90-%D7%AA%D7%A8%D7%A6-%D7%93-%D7%AA%D7%9E%D7%95%D7%A0%D7%AA?lang=he сайт аукціонного дому «Кедем»].
  7. ^ Розширена англійська версія: 17 фактів про єврейський календар (англійською)

Повідомити про помилку на цій сторінці