Небозводи
Небозвід — це, згідно з пшатом, єдина загальна назва небес, створених у другий день створення світу. Однак мудреці пояснюють, що в подробицях є кілька небозводів, і мудреці розійшлися в думках щодо кількості наявних небозводів. Прийняте рішення таке, що є сім небозводів.
Суть небозводів докладно пояснюється як у нігле, так і в ученні хасидуту; іноді прямо сказано, що вони духовні, а іноді — що вони матеріальні.
Створення небозводу
Небозвід постав у другий день створення світу через відокремлення верхніх вод від нижніх вод[1], однак води в небозводі були створені духовними[2]. У «Танії»[3] — що в реченні «Хай буде небозвід» було створено не один небозвід, а кілька.
Кількість небозводів
У Гемарі[4] сперечаються, чи їх два (думка рабі Єгуди, бо сказано[5] «небо і небеса небес»), чи сім (думка Реш Лакіша: Вілон, Ракіа, Шхакім, Звуль, Маон, Махон, Аравот[6]).
Духовні чи матеріальні
Духовні
Рамбам пояснює, що небозводи, які бачили чотири танаї, що увійшли до «Пардесу», були духовними. Сказав рабі Аківа своїм товаришам, які увійшли разом із ним: «Коли дійдете до каменів чистого мармуру, не кажіть „Вода! Вода!“, бо так написано[7] „Той, хто говорить неправду, не встоїть перед очима Моїми“»[8]. Тобто рабі Аківа хотів застерегти своїх товаришів, щоб у своєму духовному сходженні вони не помилилися, думаючи, що йдеться про матеріальну воду.
Їхня суть: у маамарі, що починається словами «Баті ле-гані» (і в «Мідраш раба»), говориться про віддалення Шхіни з небозводу на небозвід через гріхи (і про її зворотне притягнення праведниками), і мається на увазі, що це віддалення — у семи сфірот мідот (де-Асія?)[9], і так само мається на увазі в маамарі, що починається словами «Легавін іньян га-брахот»[10]. Але окремий зв'язок кожного з «небозводів» Гемари з окремою мідою не пояснено.
Причина того, що «товщина» кожного небозводу — 500 років, пояснюється в «Лікутей Тора» Алтер Ребе[11]: небозвід — це небеса, зроблені з вогню і води[12], а вогонь і вода — це сукупність мідот (права лінія і ліва лінія). Самих мідот лише п'ять[13], згаданих у вірші[14] «Тобі, Г-споди, велич, і могутність, і краса, і перемога, і слава», і оскільки кожна з них складається з десяти, вони становлять 500 (п'ятсот).
Матеріальні
Іноді слово «небозвід» означає небеса, а іноді — те, що над небесами[2].
У «Сефер га-хакіра» Цемах Цедека[15] пояснюється, що сім небозводів — це сім небесних сфер (=сім прозорих куль), про які пише Рамбам[16], що в них закріплені зірки.
І словами Рамбама[17]: «Усі сфери ні легкі, ні важкі, і немає в них ні червоного вигляду (кольору), ні чорного вигляду, ні інших виглядів. А те, що ми бачимо їх ніби кольору синяви, — це лише для погляду ока, через висоту повітря. І так само немає в них ні смаку, ні запаху, бо ці явища бувають лише в тілах, що нижче від них». Тобто, хоча вони матеріальні, — це не та матеріальність, яку ми знаємо, а піднесена й очищена порівняно з нею.
Узгодження думок
Ребе наводить[18] слова «Коментатора» до Рамбама[19], що пояснює суперечку р. Єгуди і Реш Лакіша[20], і ось його слова:
І коли вникнеш, знайдеш, що між р. Єгудою і Реш Лакішем немає суперечки, але р. Єгуда лічив лише видимі небеса (матеріальні). А Реш Лакіш лічив видимі небеса і (на додачу) лічив духовні речі, які вищі за небеса за ступенем, і назвав кожен ступінь із них небесами». А далі там пояснює, що й два небозводи, про які говорив р. Єгуда, не є цілком матеріальними небозводами, як створіння на нашій нижній землі, бо «пояснено воістину, що немає у світі матеріальної речі, яка називається небесами, окрім небозводу, створеного в повітрі, а небеса, у яких зірки і сузір'я, називаються сферами і називаються небесами.
Тобто р. Єгуда і Реш Лакіш не сперечаються, але Реш Лакіш говорив про «видимі» небозводи (у яких воїнство небесне: сонце, місяць і зірки), а р. Єгуда говорив також про духовні небозводи. Наш Ребе додає у своїй примітці там у «Шіурім бе-сефер га-Танія», що за словами Коментатора розв'язується також «суперечність» у думці р. Єгуди, який у книзі Зогар[21] прямо говорить згідно з думкою Реш Лакіша!
Ребе пояснює[22], що другий небозвід сам поділяється на сім небозводів, і це сфери, згадані в Рамбама в «Законах основ Тори» там, що кожна зірка закріплена в окремій сфері, і всі зірки перебувають у другому небозводі із семи небозводів (як пояснюється також у Гемарі «Хагіга» там). І його словами: «Зірки — у другому небозводі; але цей небозвід сам поділяється на сім небозводів, які є сімома планетами (і додає також:), а крім них є восьмий небозвід, у якому всі інші зірки, видимі на небозводі».
Тобто є два матеріальні небозводи (і це «Вілон» і «Ракіа»), але й вони не цілком матеріальні (бо їхня матеріальність дуже очищена і близька до духовності), і в них перебуває воїнство небесне (усі зірки). А над ними є п'ять духовних і ще «тонших» небозводів.
Їхня окрема суть
Вілон
«Не служить нічому, але входить уранці й виходить увечері й оновлює щодня діяння творіння[23]». Цемах Цедек[24] пояснює, що Вілон нічого не «робить», а він — завіса, що приховує світло. Коли він виходить і приховує, настає ніч, а коли він входить у свій футляр, він більше не приховує, і тоді день. Вілон існував ще до створення сонця і місяця, адже навпаки — доки не були створені сонце і місяць, простір був цілком світним і освітленим (а не лише від однієї точки, що світить на всі боки).
Ракіа
«У якому сонце і місяць, зірки і сузір'я закріплені в ньому тощо[25]», тобто в ньому закріплені всі зірки[26] (у семи небозводах, що в ньому, які є вісьмома сферами в Рамбама[27]).
Шхакім
«У якому стоять жорна і мелють манну для праведників тощо[28]», його суть пояснюється в «Танії»[29], що це «нирки, які радять». Тобто якості Нецах і Год, що «дроблять» вплив[30], щоб той, хто отримує, міг його вмістити. Наприклад, батько, який хоче навчити чогось свого сина, мусить роздробити поняття на маленькі частини і вчити його одне за одним у впорядкованій послідовності.
Звуль
«У якому Єрусалим, і Храм, і збудований жертовник, і великий правитель Міхаель стоїть і приносить на ньому жертву[31]». Звуль — це «Небесний Єрусалим», який є досконалістю трепету (вищий трепет). Земний Єрусалим — це єднання Зеїр Анпіна і Малхут (їхуда таата, «скасування „я“»), а Небесний Єрусалим — це єднання Хохми і Біни (їхуда ілаа, «скасування буття»). Суть «жертовника», що в «Небесному Єрусалимі», — це піднесення душ праведників зі ступеня «скасування „я“» на ступінь «скасування буття»[32].
Маон
«У якому гурти ангелів служіння, що співають пісню вночі й мовчать удень через пошану до Ізраїлю[33]». Суть «Маону»[34] — це спів ангелів. Душі Ізраїлю — з аспекту внутрішнього (Зеїр Анпін), і їхній спів належить до дня, а ангели — із зовнішнього (Малхут), і головний їхній спів — уночі[35]. Уночі зі світів віддаляється вплив Зеїр Анпіна до його джерела і кореня[36], і світить у них лише якість «Малхут». У відмінності у «світах» між «днем» і «ніччю» два аспекти: а. удень це внутрішній вплив (як у людини, що не спить), а вночі — зовнішній (як у людини, що спить, коли розум і мідот не діють, але саме тоді виявляється сила травлення, що будує тіло, і це суть Малхут, яка спускається вночі у світи, «щоб дати їжу своєму домові»). б. Удень головне — це вплив згори вниз (як сонце, що світить), а вночі — піднесення того, хто отримує (подібно до чоловіка, що дає все добре своєму домові).
Махон
« У якому скарбниці снігу і скарбниці граду, і чертоги шкідливих рос, і чертоги крапель, і кімната бурі [і вихору], і печера диму, і двері їхні — вогонь[37]». Цей небозвід — джерело всіх лихих речей[38], як написано «і творить зло». Тобто Святий, благословенний Він, у Своїй сутності — лише добро[39], але щоб покарати нечестивців, потрібен також аспект «зла», і цей небозвід — його джерело.
Аравот
«Справедливість, суд і милосердя, скарбниці життя, і скарбниці миру, і скарбниці благословення, і душі праведників, і духи й душі, яким належить бути створеними, і роса, якою Святий, благословенний Він, у майбутньому оживить мертвих[40]». Аравот [41] — це сьомий небозвід, найулюбленіший з небозводів, подібно до значення Шабату щодо шести буднів[42], і головна його суть — «скарбниці життя і скарбниці миру», про які Гемара вчить із вірша[43] «Бо в Тебе джерело життя». Джерело життя — це Ор Ейн Соф, і воно «джерело всіх насолод і джерело всього життя, яким насолоджуються душі в Тебе, у Твоїй сутності»[44], і суть його докладно пояснюється в багатьох місцях у вченні хасидуту.
Додаткова література
- Вавилонський Талмуд трактат «Хагіга», аркуш 12, сторона б
- Рамбам, «Мішне Тора» «Сефер га-мада», «Закони основ Тори» розділ 3; «Море невухім» частина 2 розділ 30
- Ребе Цемах Цедек, «Сефер га-лікутім» стаття «Небозвід»
Примітки
- ^ Берешит 1, 6. «Мідраш раба» Берешит 4, 2.
- ^ 1 2 «Море невухім» частина 2 розділ 30.
- ^ «Танія» «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» розділ 12.
- ^ Трактат «Хагіга» 12, б.
- ^ Дварім 10, 4.
- ^ Вілон . . входить уранці й виходить увечері (відповідає за схід і захід), і оновлює щодня діяння творіння . . Ракіа, у якому закріплені сонце і місяць, зірки і сузір'я . . Шхакім, у якому стоять жорна і мелють манну для праведників . . Звуль, у якому Єрусалим, і Храм, і збудований жертовник (у духовності), і великий правитель Міхаель стоїть і приносить на ньому жертву . . Маон, у якому гурти ангелів служіння, що співають пісню . . Махон, у якому скарбниці снігу і скарбниці граду . . Аравот, у якому справедливість, суд і милосердя, скарбниці життя, і скарбниці миру, і скарбниці благословення, і душі праведників, і духи й душі, яким належить бути створеними, і роса, якою Святий, благословенний Він, у майбутньому оживить мертвих». (І Реш Лакіш теж виводить усе з віршів).
- ^ Тегілім розділ 101, 7.
- ^ Вавилонський Талмуд трактат «Хагіга» 14, б.
- ^ Як пояснюється у вченні хасидуту, що окрім Вищого і Нижнього Ган Едену (які в Брія і Єцира) є також Ган Еден в Асія і ще нижче (у цьому матеріальному світі, і він називається «Земний Ган Еден» («Маамарей Мітлер Ребе» Ваїкра 3 703)), і там був створений Адам га-Рішон у Земному Ган Едені, і там була Шхіна. А через гріхи вона віддалилася в духовні небозводи, що «над ним»
- ^ У «Лікутей Тора на три тижневі глави», пункт 8.
- ^ Емор 34а.
- ^ «Берешит раба», розділ 4 пункт 9, і наведено в коментарі Раші на Тору.
- ^ Бо якість Єсод не має свого «сутнісного» змісту, її суть — лише передавати інші мідот іншому.
- ^ Діврей га-ямім I, 29, 11.
- ^ Кінець розділу 9.
- ^ «Закони основ Тори» розділ 3.
- ^ У галахі 3.
- ^ У «Шіурім бе-сефер га-Танія» «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» розділ 12 примітка 3.
- ^ У «Законах основ Тори» розділ 3.
- ^ У «Хагізі» 12, б.
- ^ Частина 1 32б.
- ^ «Гітваадуйот» частина 18 с. 276 і в інших місцях.
- ^ Гемара «Хагіга» там.
- ^ «Ор га-Тора» Невіїм Ктувім 1 с. 236.
- ^ Гемара «Хагіга» там.
- ^ «Гітваадуйот» частина 18 с. 276 і в інших місцях.
- ^ «Закони основ Тори» розд. 3.
- ^ Гемара «Хагіга» там.
- ^ «Ігерет га-кодеш» 15.
- ^ У Нецаху і Году є додаткові аспекти, але вони не стосуються теми «небозводів».
- ^ Гемара «Хагіга» там.
- ^ «Лікутей Тора» Пкудей, маамар, що починається словами «Еле пкудей га-Мішкан», пункт 4.
- ^ Гемара «Хагіга» там.
- ^ Для всього подальшого див. «Сефер га-лікутім» Цемах Цедека, стаття «День».
- ^ А слова ангела Яакову, що настав його час співати пісню, Цемах Цедек пояснює, і тут не місце для цього.
- ^ Що вище за світи, в Аріх Анпіні. І в цьому суть того, що Святий, благословенний Він, уночі «літає на легкому херувимі Своєму у 18 тисячах світів», і тут не місце для цього.
- ^ Гемара «Хагіга» там.
- ^ Для подальшого див. «Лікутей Тора на три тижневі глави», маамар, що починається словами «Легавін іньян га-брахот», пункт 8.
- ^ Як сказано «немає лівого боку в цьому Атіку», і також аспект гвури в ньому («Буцина де-кардінута» не є «злом»
- ^ Гемара «Хагіга» там.
- ^ Для подальшого див. «Ор га-Тора» Дварім, маамар, що починається словами «Іньян кі ім Гашем га-хесед», с. 1591, і вказані там джерела.
- ^ Зогар Шмот, Трума 165б, і в «Мідраш раба» глава Емор, кінець розділу 29.
- ^ Тегілім 36 10.
- ^ «Лікутей Тора» Бешалах, маамар, що починається словами «Реу кі Гашем натан лахем ет га-хаїм».