Перейти до вмісту

Спуск заради підйому

Матеріал з Хабадпедії

Сходження заради піднесення — основоположний принцип учення хасидуту, що пояснює шлях, яким Святий, благословенний Він, створив світ і керує ним: щоб досягти вищого рівня, обов'язково має бути проміжний стан легкого тимчасового сходження.

Оскільки це настільки основоположна тема, вона пояснюється в багатьох притчах і прикладах як у матеріальному, так і в духовному: наприклад, відтягування стріли з тятивою назад, щоб вона полетіла далі, гниття зерна в землі, підйом драбиною, пости рабі Зейри, щоб забути Вавилонський Талмуд[1], та інші.

Ребе відповідає цим виразом багатьом із тих, хто звертається до нього, — як підбадьорення і як вказівку знати, що сходження — це тимчасова реальність, і з часом буде видно, як і воно є частиною піднесення, яке настає після нього і слідом за ним[2].

Джерело виразу та його різні прояви

Магараль використовує цей принцип для пояснення різних тем, наприклад галахи, що в ніч седеру при читанні Агади мудреці встановили «починати з осуду й закінчувати хвалою», і порівнює це зі світлом дня, яке приходить саме після нічної темряви, і цим підкреслюється перевага денного світла; так і перевага хвали, яка приходить після сходження й осуду, — більша й вища[3].

Так само він пояснює зв'язок між пророцтвом про зруйнування і пророцтвом про Визволення: саме після здійснення пророцтва Урії-когена «Сіон буде виораний, як поле» зміцнилося пророцтво Зхар'ї «Ще сидітимуть старі й старенькі на вулицях Єрусалима»[4].

Згідно з поясненням Магараля, це також причина того, що ангели називаються «тими, що стоять», і залишаються на своєму духовному рівні без можливості піднестися: адже там, де не застосовна реальність сходження, не застосовна й реальність піднесення[5].

Основа цієї ідеї — віра в те, що Його сутність і єство, хай буде Він благословенний, — це досконалість добра, і навіть те, що виглядає як щось погане й негативне, насправді — приховане добро, і в ньому теж є внутрішній намір досягти через сходження вищого й досконалішого стану[6].

Принцип, що пояснюється в ученні хасидуту, полягає в тому, що поки нинішня реальність міцна й стійка, неможливо досягти нового, вищого й піднесенішого щабля. Саме через сходження, глибинна суть якого — бітуль (відсутність, ніщо), можна досягти вищого й піднесенішого щабля.

Притча, яку наводять для цього в кількох місцях, — підйом драбиною: щоб піднятися на вищий щабель, людина мусить «відпустити» попередній щабель, на якому вона була, і «зійти» з нього, хоча в цю мить вона менш стійка, — і це для того, щоб зуміти піднятися й утвердитися на вищому щаблі.

Це також причина того, що це сходження не є справжнім сходженням, і воно називається «сходженням» і падінням лише щодо попереднього щабля, але насправді воно вже веде до піднесення, як написано: «Якщо впаде, не буде поваленим» — справді, тут є певне падіння, але це не остаточне падіння, а лише тимчасове сходження[7].

З тієї ж точки зору в ученні хасидуту пояснюється навіть щодо гріхів, які є повною забороною та абсолютним злом згідно з Торою, що, хоча людині заборонено ставити себе в становище випробування, і «тому, хто каже: „Згрішу і покаюся“, не дають можливості здійснити тшуву»[8], постфактум, якщо з людиною вже стався стан духовного падіння, вона може перетворити цей стан на значно піднесеніше духовне наближення силою тшуви, аж до того, що «у місці, де стоять баалей тшува, навіть досконалі праведники не можуть стояти».

Сходження заради підняття

На додаток до пояснення того, що сходження спричиняє піднесення в самої людини, у хасидуті пояснюється, що іноді сходження, яке відбувається в людини, потрібне для того, щоб піднести інших або піднести іскри святості, що впали в низькі місця; це ґрунтується на поясненому в хасидуті, що весь Ізраїль — одна цілісна постать, і тому сходження заради того, щоб піднести іншого єврея або допомогти в завершенні Б-жественного задуму, насправді є частиною повноти піднесення самої людини, оскільки нестача в одного єврея — це нестача всього Ізраїлю, і сходження заради піднесення іншого єврея насправді є також сходженням заради піднесення самої людини[9].

Сходження — частина самого піднесення

В ученні хасидуту пояснюється глибше, що сходження не лише заради піднесення — тобто йдеться не про дві окремі одна від одної речі, лише про те, що сходження — необхідна умова, щоб досягти піднесення, яке настає після нього, — а саме сходження є частиною піднесення.

Згідно з цим поясненням, Ребе розв'язує також питання, як можливо, що Святий, благословенний Він, зруйнував Храм, хоча Він Сам заборонив руйнування синагог і домів учіння[10]: це руйнування саме є дією будівництва — щоб збудувати досконаліший і кращий Храм як у матеріальному (щоб він був більшим і вищим), так і в духовному (щоб у ньому світило вище Б-жественне розкриття)[11].

Піднесення заради сходження

Подібно до сходження, яке якраз приносить слідом за собою піднесення, у хасидуті пояснюється, що буває й навпаки — «піднесення заради сходження»: тим, що людина підносить свої справи і своє служіння в цей день, вона досягає того, що на неї наступного дня проллється й зійде нове світло[12].

Різні теми, що пояснюються у зв'язку з цим принципом

  • Сівба — проростання зерна залежить саме від його гниття в землі[13].
  • Сон — Святий, благословенний Він, заклав у природу людини, що вона мусить відпочивати щодня і протягом кількох годин буде «сходження» на кілька годин, у які вона перестає діяти і певною мірою навіть подібна до мертвого, який не бачить, не чує й не відчуває, а через сон вона оновлюється і підноситься[11].
  • Тшува –
  • Випробування – навіть коли зовні здається, що Святий, благословенний Він, випробовує людину, мета випробування — піднести людину на вищий щабель[14].
  • Швіндл-треп (гвинтові сходи) – коли людина піднімається сходинками, побудованими по вигину, вона не бачить сходинок, з яких піднялася, і не бачить сходинок, до яких хоче дійти, і їй це може здатися сходженням, але насправді це не що інше, як піднесення[15].
  • Залишення поля під паром, щоб зміцніла його сила – іноді, коли поле дає мізерні плоди, його залишають на рік під паром і порожнім, нічого на ньому не сіючи й не вирощуючи, і саме це сходження спричиняє в ньому згодом піднесення — щоб воно давало кращі плоди[16].
  • 'Молодик – щомісяця місяць поступово ховається, доки зовсім не зникне, і це для того, щоб дійти до нового молодика[17]. Тому й перевага 15 ава, коли місяць у своїй повноті, вища, ніж у будь-якому іншому місяці, оскільки він настає саме після найбільшого сходження — 9 ава[18].

Див. також

Додаткова література

  • Іцхак Зільбер, «Сім разів упаде праведник» — сенс падіння у служінні Всевишньому згідно з хасидутом, «Гейхал га-Бааль-Шем-Тов», випуск 45, літо 5785, сторінка 67

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ (Бава Меція, 85а.
  2. ^ Див. також «Оцар сіпурей Хабад», т. 16, с. 112: після весілля Мітлер Ребе захворів на блювоту й не був у змозі почати подружнє життя, доки протягом кількох днів Алтер Ребе вивчав із ним відкриту й таємну Тору і не спричинив у ньому необхідність сходження заради піднесення.
  3. ^ «Гвурот Гашем», розд. 51.
  4. ^ «Нецах Ісраель», розд. 26; і далі в книзі він пояснює на основі цього принципу багато тем, пов'язаних із вигнанням і Визволенням.
  5. ^ «Нецах Ісраель», розд. 22. А в людини, навпаки, саме сходження може привести до того, що вона підніметься на вищий щабель; «Меор ейнаїм», тижнева глава «Ваєлех», с. 577.
  6. ^ [ https://chabadlibrary.org/books/1500390144 «Сефер га-маамарім — Мелукат», маамар, що починається словами «Ах бе-горал єхалек ет га-арец», кунтрес 3-го дня, Шабат тижневої глави «Матот-Масей» 5735].
  7. ^ «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» — «Хінух катан».
  8. ^ Йома, 8, 9.
  9. ^ «Ор Тора», § 175, у пропусках. § 451. «Кдушат Леві», Пісня пісень, маамар, що починається словами «Ле-реах шманеха».
  10. ^ Адже «те, що Він робить, Він велить робити Ізраїлю», як мудреці виводять із формулювання вірша «Сповіщає слова Свої Яакову, устави Свої і закони Свої — Ізраїлю»: те, що Він каже Ізраїлю, — це Його власні устави».
  11. ^ 1 2 Фарбрейнген Шабату Хазон 5750. Сіху надруковано у збірнику «Сходження — частина піднесення», виданому «Ваад хаялей Бейт Давид» 770.
  12. ^ [ https://chabadlibrary.org/books/4101400098 «Маамарей Адмор га-Цемах Цедек», книга 5615, 5614, маамар, що починається словами «Ва-йомер Гашем ель Агарон» тощо «Ве-ілаву алеха», сторінка 18].
  13. ^ Найдавніше джерело цього — вочевидь, у книзі «Кузарі», трактат четвертий, § 23: «Є в Б-га щодо нас таємниця і мудрість, подібна до мудрості в насінні, що падає в землю: воно змінюється й перетворюється на вигляд на землю, воду й гній, і не залишається від нього відчутного сліду, як думає той, хто дивиться на нього, — і раптом саме воно перетворює землю і воду на свою природу й переводить їх зі щабля на щабель, доки не витончить стихії й не зробить їх подібними до себе… Так і віра Моше: кожен, хто прийде після неї, воістину перетвориться на неї».
  14. ^ [ https://he.chabad.org/library/article_cdo/aid/3090323 «Лікутей сіхот», т. 5, с. 58].
  15. ^ «Ор Тора» (Магід із Межиріча), § 159, маамар, що починається словами «І це те, що написано: „Хмара“». § 427. «Толдот Яаков-Йосеф», тижнева глава «Мішпатім», с. 582.
  16. ^ «Ор Тора» Магіда з Межиріча, § 345.
  17. ^ «Толдот Яаков-Йосеф», тижнева глава «Насо», с. 482.
  18. ^ Сходження заради піднесення, 15 ава 5743 — 25 липня 1983 קישור לאתר בית חב"ד, і див. маамар, що починається словами «Ло гаю ямім товім ле-Ісраель», 15 менахем-ава 5746 (20 серпня 1986).

Повідомити про помилку на цій сторінці