Хасидський словник:анаш
Вираз анаш (= аншей шломейну) — це найменування, що позначає внутрішню громаду. У хасидів Хабаду цей вираз слугує найменуванням хабадської громади.
Вираз трапляється вже в творах Алтер Ребе[1], і так використовували цей вираз усі наші Ребе, провідники поколінь.
Ребе, будучи провідником усього Ізраїлю, а не тільки анаш[2], писав, що ті, хто не підтримує діяльності, яку провадять відповідно до духу провідника покоління, по суті не належать до анаш по-справжньому[3].
З роками було створено установи, що носять цей вираз, наприклад «Хомат анаш», «Тіферет анаш», сайт «Анаш», «Ваад аврехей анаш» та ін.
У певних контекстах найменування «анаш» вживається, щоб відрізнити одружених аврехів і балебатім від тмімім — юнаків єшиви. Наприклад, «Гаарот га-тмімім ве-анаш».
Ребе просив, щоб на збірнику «Гаарот га-тмімім» було написано «Гаарот га-тмімім ве-анаш», щоб не здавалося, що збірник призначений для певної частини хасидів.
Джерело слова — з вірша в Тегілім — «Також людина, що жила зі мною в мирі, на яку я покладався» (розділ 41, вірш 10).
Примітки
- ^ В «Ігерет га-кодеш», надрукованих у книзі «Танія», та ін.
- ^ «Ігрот кодеш», том 11, с. 93.
- ^ «Лікутей сіхот», том 19, с. 260.