Благословення перед читанням «Шма» (шахаріт)
Благословення перед читанням «Шма» — це благословення «Йоцер ор» і благословення «Ахават олам», які промовляють щодня в порядку молитви Шахаріт.
Зміст благословень
Мудреці встановили в тексті молитви Шахаріт промовляти щодня два довгі благословення перед читанням «Шма» і одне після нього[1].
Перше благословення, що називається «Йоцер», починається словами «Благословен Ти, Г-споди, Б-же наш, Царю всесвіту, що створює світло і творить темряву, встановлює мир і творить усе», а завершується словами «Благословен Ти, Г-споди, що створює світила», і воно присвячене прославленню Святого, благословенного Він, Який створив сонце, місяць і зорі на небі, що освітлюють земну кулю вдень і вночі, та ангелам, які також прославляють Творця.
Друге благословення починається словами «Вічною любов'ю Ти полюбив нас, Г-споди, Б-же наш» і закінчується словами «Благословен Ти, Г-споди, що обирає Свій народ Ізраїль у любові», і говорить про любов Всевишнього до народу Ізраїлю, який Він обрав і якому дарував Тору і заповіді, і містить молитву про допомогу у вивченні Тори та виконанні її заповідей, і про прихід Геули та збирання вигнанців.
У Галахі
Друге благословення не починається словами «Благословен Ти, Г-споди», за законом благословення, що примикає до попереднього благословення[2].
Промовляючи друге благословення, слід спрямовувати думку на історичні події та речі, які заповідано пам'ятати: на словах «і нас Ти обрав» слід згадати Дарування Тори на горі Синай, коли Святий, благословенний Він, обрав народ Ізраїлю; «і наблизив нас, Царю наш, до Твого великого Імені» — діяння Амалека, про яке мудреці сказали: «Ім'я не повне, доки не буде стерте його насіння»; «дякувати Тобі» — лихослів'я, яке Мір'ям говорила про Моше Рабейну, оскільки вуста створені лише для того, щоб дякувати Всевишньому, а не говорити лихослів'я; «і проголошувати Твою єдність, і любити Твоє Ім'я» — гріх золотого тельця, тож не слід чинити подібно до цього діяння, протилежного любові до Всевишнього[3].
У служінні Всевишньому
Основні статті – «Кадош» і «Барух», «Кадош, кадош, кадош», «Барух кевод Гашем мі-мекомо»
У хасидуті роз'яснюється внутрішній зв'язок цих благословень як підготовки до читання «Шма», з яким, на перший погляд, вони не мають жодного зв'язку[4]:
Внутрішній зміст читання «Шма» — прийти до любові до Всевишнього в найдосконалішій формі, усім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім єством твоїм, аж до того, що людина залишить усе заради любові до Всевишнього. Щоб досягти цього щабля, потрібне споглядання змісту першого благословення, «Йоцер», де описано порядок ангелів, що стоять у духовних світах, зокрема серафимів, офаним і святих хайот, і всі вони скасовані перед світлом Ейн Соф і кажуть «Кадош, кадош, кадош» і «Барух кевод Гашем мі-мекомо». А потім у другому благословенні, «Ахават олам», людина споглядає те, що Всевишній залишив усіх ангелів, стиснув Себе і помістив Свою Шхіну саме над народом Ізраїлю, що перебуває в матеріальному тілі в цьому світі, і так у людині народжується почуття трепету і любові до Всевишнього[5].
В інший спосіб роз'яснюється, що це споглядання не для Б-жественної душі, яка вища за щабель ангелів, а для тваринної душі, корінь якої — у святих хайот, у Лику бика, що в Меркаві[6]. Через споглядання величі Всевишнього і скасування ангелів згори притягується світло вищої любові й у тваринну душу, щоб вона залишила матеріальні пристрасті і теж увійшла в вогонь любові до Всевишнього. Зміст споглядання про ангелів такий: вони виникають лише з відсвіту сфіри Малхут, а сама Малхут піднесена над ними, і спосіб їхнього виникнення — «єш ме-аїн», тож вони весь час залежать від свого джерела, як сяйво сонця, яке завжди потребує сонця. Через це споглядання здійснюється бірур тваринної душі[7].
Додаткова література
- Ребе Рашаб, Гемшех 5666, маамар, що починається словами «Ва-єлех іш мі-бейт Леві»
Зовнішні посилання
- Благословення читання «Шма» у сідурі «Тегілат Гашем»
- Благословення читання «Шма» у книжці «Ва-ані тфілаті», с. 84
- Перша проба з проєкту «Давен міт а нігун», на слова молитви «Ве-гаер ейнейну бе-Торатеха», від хасидського знавця нігунів Менахема-Мендла Амара


Примітки
- ^ Трактат «Брахот», мішна 11, 1. Рамбам, Закони читання «Шма», 1:5. «Тур», «Орах хаїм», розділ 58. «Шулхан арух Алтер Ребе», розділ 59:1.
- ^ «Шулхан арух Алтер Ребе», «Орах хаїм» 60, 1.
- ^ «Шулхан арух Алтер Ребе», «Орах хаїм» 60, 4.
- ^ Це питання ставили Рашба та інші законовчителі, яких наводить «Бейт Йосеф» в «Орах хаїм», розділ 46.
- ^ «Танія», розділ 49.
- ^ «Лікутей Тора», Насо, 28в, і в багатьох місцях.
- ^ Дуже докладно — у Гемшеху 5666, маамар, що починається словами «Ва-єлех іш мі-бейт Леві», і в низці місць.