Перейти до вмісту

Офаним

Матеріал з Хабадпедії
Ангели
Види ангелів
Офаним · Святі хайот · Серафими
Різні поняття
«Маті ве-ло маті» · Рацо і шов · «Кадош, кадош, кадош» · «Барух кевод Гашем мі-мекомо» · «Кадош» і «Барух»

Офаним — це ім'я ангелів, згаданих у колісниці Єхезкеля. У Каббалі та в хасидуті пояснюється, що ці ангели — у світі Асія.

Їхня суть

Ангели, що називаються офаним, згадані в колісниці Єхезкеля[1]: «Вигляд офаним і будова їхня — як барва таршишу, і подоба одна в усіх чотирьох, і вигляд їхній і будова їхня — немовби колесо було всередині колеса...» У Каббалі та в хасидуті пояснюється, що святі хайот — це ангели у світі Єціра, а офаним — це ангели у світі Асія.

Про офаним сказано у вірші, що «вигляд їхній і будова їхня — немовби колесо було всередині колеса»; тлумачення цього вірша в тому, що дія цих ангелів — на щаблі, де місце не має жодного значення, тож можна бути низьким і високим водночас, оскільки верх і низ рівні перед Ним, — як коли мале колесо (офан) перебуває всередині великого колеса: з верхнього боку велике колесо вище, а з нижнього боку велике колесо нижче, і навпаки — що вища річ, то нижче вона спускається вниз; і тому, хоча офаним нижчі за святих хайот і тому перебувають у нижчому світі, у світі Асія, — проте їхнє служіння сягає вищого місця[2].

І на підставі цього зрозуміле також сказане далі в тому самому вірші[3]: «бо дух хаї — в офаним», — бо сказано «дух хаї», а не «дух хайот», оскільки маються на увазі не ангели, що називаються святими хайот, а сукупність чотирьох хайот, які утворюють аспект людини, що на престолі; бо святі хайот поділяються на «лик лева праворуч і лик бика ліворуч», де є відмінності місця, чого немає в аспекті людини, в якому немає правого й лівого.

Їхнє служіння

Корінь офаним — у мідот НеГІ, і тому служіння офаним — у вигляді кола, совев і макіф, бо вони зовсім не осягають світла Ейн Соф і служать Святому, благословенний Він, лише через свою природну любов, в аспекті подяки, на відміну від служіння серафимів, які в аспекті прямоти, оскільки вони осягають світло Ейн Соф; і тому сказано про їхнє служіння: «з великим шумом підносяться назустріч серафимам» — бо в час, коли вони чують хвалу «Святий, святий, святий Г-сподь Цва-от, повна вся земля слави Його», що вище за їхнє осягнення, вони приходять у хвилювання, як людина, яка чує щось, чого не розуміє, але знає, що це річ велика.

Основна стаття – Барух кевод Гашем ле-олам

Їхня назва

Офаним називаються цим ім'ям за своїм служінням, бо «офан» означає «колесо», яке є колом, що вказує на їхнє служіння в аспекті макіфу й совеву, без розуміння й осягнення.

Їхнє походження

Офаним отримують своє виливання від Малхут де-Малхут світу Асія.

Їхній вплив

Вплив офаним називається ім'ям «осад офаним», що є аспектом зовнішнього в офаним і покидьків у них, як винний осад, що є покидьками вина.

Від осаду офаним, що є останнім щаблем і покидьками в них, сходить до сімдесяти правителів, а від них виливання йде до мазалот, і через них сходять справи цього світу.

Це сходження поділяється загалом на два аспекти: із внутрішнього осаду офаним сходить тваринна душа, яка має розум і мідот, а із зовнішнього осаду офаним сходить душа худоби власне та інші зовнішні впливи.

Під час промовляння благословень Кріят Шма у Шахаріт, через розуміння й знання кореня тваринної душі з осаду офаним і розуміння й знання їхнього бітулю, тваринна душа слабшає, виходить зі свого становища і стану і стає посудиною, придатною для Б-жественного світла[4].

Примітки

  1. ^ Єхезкель 1, 16.
  2. ^ «Лікутей Тора», Гаазіну, 77б.
  3. ^ Вірш 20.
  4. ^ Див., наприклад, маамар, що починається словами «Наасе на алійят кір», 5691.

Повідомити про помилку на цій сторінці