Притуплення серця
Притуплення серця — це внутрішня душевна перепона, яка заважає євреєві пробудитися в Б-жественному почутті, попри те що він заглиблюється в Б-жественні питання і зосереджує на них свою свідомість. Це притуплення пов'язане зі смутком і важкістю в питаннях святості. Виправлений і протилежний душевний стан — це розкриття серця, коли єврей почувається звільненим від усякого роду смутку і душевного гніту, і серце його відкрите виконувати заповіді Всевишнього з радості.
Притуплення серця
Притуплення серця трапляється частіше, ніж притуплення розуму, і воно легше за нього, і це служіння, покладене на кожну людину, — виправити його і привести себе до стану розкриття серця[1].
Причина притуплення серця — головним чином гріхи юності, і вона називається «орлат га-лев», яка закупорює серце, не даючи відчувати Б-жественність і прагнути Б-жественності, а причина її — через ваду в місці орли[2], а також занурення в пристрасті та в заборонену їжу[3], а в тоншому сенсі — сам той факт, що єврей не займається як належить служінням Всевишньому, спричиняє в нього притуплення серця.
Негативні наслідки
Притуплення серця пов'язане також зі смутком[4], і подібно до того як смуток спричиняє в людини брак бажання і вона стає важкою в усіх своїх діях, так і притуплення серця спричиняє важкість серця і впливає на людину так, що серце її не запалюється навіть у тих речах, від яких вона ще здатна пробудитися.
Від імені учнів Магіда з Межиріча наводиться, що хоча «смуток не є провиною, але того притуплення серця, яке спричиняє смуток, не може спричинити й найгрубіший гріх»[5].
Поради при притупленні серця
Виправлення притуплення серця — це належне дотримання святості в усіх подробицях[6], а порада, як позбутися його, — через те, що людина сокрушає себе[7], а також через те, що бере на себе ярмо Тори[8], молиться із зосередженою серйозністю і дає цдаку[9].
Спільне в усіх порадах при притупленні серця — це бітуль, який є необхідною умовою розкриття серця, як сказано: «і душа моя, як порох, для всіх хай буде».
У переносному значенні
Хоча зазвичай цей вислів уживають для опису негативного смутку, у низці місць у хасидуті він наводиться і для опису гіркоти, яка є позитивною і веде до позитивних результатів[10].
Розкриття серця
Розкриття серця — це сила буття святості[11], і воно є необхідною умовою для отримання внутрішнього впливу, і настільки, що великі з амораїв передували навчанню промовлянням «мілта де-бдихута», щоб розкрити серця учнів для належного сприйняття їхніх слів[12].
Розкриття серця породжує в людині моторність і розширення, щоб вона служила Всевишньому з радості та жвавості, і це єдиний шлях перемогти лихе начало[13].
Ще одна дія, яка відбувається внаслідок розкриття серця, — що людина стає придатною посудиною для заглиблення у велич Всевишнього, і тоді заглиблення допомагає пробудити в ній Б-жественні почуття[14].
Розкриття серця на високому і піднесеному його щаблі буде саме з приходом Мошіаха, коли буде також розкриття серця в Торі в досконалій повноті, в аспекті бачення[15].
Необхідна обережність
Коли серце людини відкрите, вона може впасти в кліпу «пліштім», яка є протилежністю в святості розкриттю серця належним чином, коли серце «наскрізне» і відкрите на всі боки.
Лише коли святість світить у людини явно, може вона бути певною, що не буде негативних наслідків від її розкриття серця[16].
Нігун для розкриття серця
Адмор Рашаб висловився про нігун хасидського шойхета р. Ашера Гроссмана з Миколаєва, що можна скористатися його нігуном для розкриття серця[17].
Див. також
Зовнішні посилання
- Маамар «Лефіхах никреу га-рішонім» 5716 від Ребе, присвячений питанню притуплення розуму і серця та порадам, як позбутися їх, усунути їх і виправити їх на ділі

- «Ве-нітметем бам», збірка коротких висловів із хасидуту, автор — рав Йосеф-Аврагам Пізем, у тижневику «Бейт Мошіах»

- Рав Шмуель Заянц, Чому не треба бути суворішим щодо суміші забороненого з дозволеним через побоювання притуплення серця?, збірка «Гаарот у-біурім» «Огалей Тора», випуск 1247, тижнева глава «Трума» 5784, сторінка 81
Примітки
- ^ «Сефер га-сіхот — Торат шалом», сторінка 165, сіха Сімхат Тори 5673.
- ^ «Торат Шмуель 5632», частина 1, сторінка 304.
- ^ Маамар «Лефіхах никреу га-рішонім софрім», тижнева глава «Шміні» 5716, на його початку. І так само роз'яснюється в хасидуті про вірш «І розтовстів Єшурун і став брикатися — розтовстів ти, погладшав, ожирів. І як слова Адмора Магараша, сказані аврехові й наведені в маамарі прийняття проводу «Баті ле-гані» 10 швата 5711 (17 січня 1951): «Яїн несех притуплює розум і серце» (їдиш).
- ^ Як слова Алтер Ребе в «Лікутей амарим», розділ 31: «бо смуток — це те, що серце його притуплене, як камінь».
- ^ Мовою оригіналу: «Ацвус із дох ніт ейн авейро, обер дер тімтум га-лев вос ацвус фар штелт кен ніт фар штелін ді гребсте авейро».
- ^ «Торат Шмуель», там само.
- ^ «Танія», «Лікутей амарим», розділи 29-30.
- ^ Гемшех «Бе-шаа ше-гікдіму» 5672, частина 1, сторінка 369. «Торат Шмуель 5634», сторінка 333.
- ^ Як розповідав Ребе Цемах Цедек щодо здійснення справи милосердя перед молитвою, що завдяки цьому удостоївся розкриття серця.
- ^ Див., наприклад, «Лікутей Тора», маамар, що починається словами «Тахат ашер ло авадта».
- ^ «Гітваадуйот 5751», частина 3, сторінка 240, у примітці.
- ^ Маамар, що починається словами «Леха доді» 5714.
- ^ «Лікутей амарим» — «Танія», розділ 26.
- ^ «Сефер га-маамарім 5686», сторінка 219.
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Шофтім», 4 елула 5716 (11 серпня 1956).
- ^ «Лікутей сіхот», частина 15, сторінка 119.
- ^ Сіха Ребе Раяца, Шабат тижневої глави «Хаєй Сара» 5701.