Талмуд-тора

Талмуд-тора (що називається також «хедер» у країнах Східної Європи, а в їдишській вимові — «хейдер», «кніс» або «куттаб» у країнах ісламу) — навчальний заклад для хлопчиків віком 6–14 років (класи 1–8). За вказівкою Ребе, світські предмети в талмуд-торах вивчають лише в пізні години дня, а ранкові години присвячують виключно святим предметам.
Станом на 5785 рік у Святій Землі існує двадцять шість талмуд-тор, призначених для хабадської громадськості, у яких навчається близько семи тисяч дітей.
Вивчення Тори з дітьми
Вивчення Тори з дітьми в індивідуальному порядку — це заповідь з Тори, покладена на батька, як сказано у віршах «Шма»: «І навчайте їх синів ваших».
Такий порядок тривав до часу танаїв, коли рабі Єгошуа бен Гамла постановив садовити вчителів дітей у кожному місті, як ми вчили в трактаті «Бава батра»[1]: «Хай буде згаданий добром той чоловік, і Єгошуа бен Гамла ім'я його, бо якби не він, забулася б Тора в Ізраїлі; бо спочатку в кого був батько — той навчав його Тори, у кого не було батька — не вивчав Тори.. доки не прийшов Єгошуа бен Гамла й не постановив, щоб садовили вчителів дітей у кожній області та в кожному місті й приводили до них дітей у віці шести, у віці семи років».
У галахі постановлено[2]: «Садовлять учителів дітей у кожному місті. А на будь-яке місто, у якому немає вчителів дітей, — накладають херем на мешканців міста, доки не посадять учителів дітей. А якщо не посадили — руйнують місто, бо світ тримається лише диханням уст дітей, що навчаються в учителя».
Протягом усіх років вигнання вивчення Тори з дітьми відбувалося в різних формах: у частині країн було заведено наймати приватного меламеда, щоб він навчав дітей, і навчання відбувалося в приватному домі меламеда, а в частині країн існувала впорядкована система навчання, що розміщувалася в будівлях, спеціально виділених громадою для цієї мети.
Основним предметом у талмуд-торах був Хумаш з коментарем Раші, Пророки й Писання, вивчення Мішни, а коли діти були до цього готові, з ними починали вчити Гемару.
В ашкеназьких країнах «талмуд-тора» було назвою громадської школи, у якій навчання було безкоштовним і куди посилали синів бідних батьків, а «хедер» — назвою приватної школи, у якій навчання було платним і куди посилали синів багатих батьків[3].

У чистоті святості
Основна стаття – «Хінух аль таарат га-кодеш»
З настанням нової епохи та розвитком руху Гаскала виникли особливі труднощі в продовженні існування талмуд-тор в існуючих рамках. Багато держав чинили тиск на своїх підданих, щоб ті додали світські предмети як обов'язкові до навчальної програми талмуд-тор, і було багато місць, де навчання в талмуд-торах було навіть повністю заборонене, а діти були зобов'язані ходити й навчатися в державних школах.
У тяжкі часи в Росії, за днів радянської влади, хасиди Хабаду жертвували собою, щоб не віддавати дітей учитися до «школи» (російської державної школи), і повели священну війну, пов'язану з небезпекою для життя на кожному кроці. У ці роки велася підпільна навчальна діяльність, якою хасиди керували таємно, щоб сховатися від шпигунських очей більшовиків.
Також і у вільних країнах, коли Ребе Раяц прибув до Америки, Ребе Раяц продовжував боротися проти включення світських предметів до навчальних програм талмуд-тор під гаслом «Америка із ніт андерш» (= Америка не відрізняється), рішуче вимагаючи від своїх хасидів, слухняних йому, створювати навчальні заклади в чистоті святості.
Головний аргумент противників полягав у тому, що потрібно запровадити світські предмети, оскільки це умова отримання державного фінансування, проте Ребе Раяц рішуче стверджував, що не можна робити таких розрахунків і міркувань, коли йдеться про найпотаємніше для єврейського народу — виховання майбутнього покоління.
Після відходу з життя Ребе Раяца Ребе продовжив агітацію за створення навчальних закладів у чистоті святості, і ось що сказав Ребе одного разу[4]:
Перші 3 роки, у які дитина починає навчатися, — це головна основа її майбутнього успіху. І саме в цей час беруть дитину й оскверняють її розум англійською, граматикою тощо! Хоч би й дорослі не знали цих речей! А тим паче діти — до дев'яти років, до 12 років, — і я сказав би, і щодо наступних років.. Воля Святого, благословенний Він — перебувати саме в розумі єврейської дитини, — а беруть цей розум і оскверняють його зовнішніми науками!... Де ж єврейська гордість?!
Святі предмети — на початку дня
В інших місцях Ребе вказав[5], що й там, де змушені вивчати також світські предмети, слід ставити святі предмети на ранкові години, коли діти свіжіші, і, отже, це найкращі й найуспішніші для навчання години[6]:
І в школах, де святі предмети вивчають лише кілька годин на день, а не весь день, обов'язково треба намагатися, щоб час, присвячений святим предметам, був саме на початку дня, близько до часу пробудження, — коли дитина свіжа й спокійна, вона зможе вивчати Тору набагато якісніше, ніж наприкінці дня, після того як утомилася. Всупереч думці тих, хто помиляється, що головне — заповнити «норму» годин святих предметів, і неважливо, на початку дня, у середині чи наприкінці
Унаслідок пропаганди Ребе було відкрито кілька навчальних закладів у чистоті святості, у яких діти взагалі не вивчають світських предметів; ці заклади отримали від Ребе особливу підтримку й заохочення.
У Святій Землі щороку проводиться «Конференція педагогів» від організації «Цеірей Агудат Хабад», на якій збираються вчителі талмуд-тор з усієї країни, спільно обговорюють нагальні питання й слухають фахові лекції від педагогів та особливих лекторів.
Талмуд-тори Хабаду
Протягом років керівники хабадських талмуд-тор удостоїлися багатьох вказівок від Ребе — як щодо навчальних програм, так і щодо різних дилем, пов'язаних з фінансовими труднощами, стосунками з учителями та учнями, що виходять за межі прийнятих норм, стягненням плати тощо.
Одна з найхарактерніших рис хабадських талмуд-тор — включення до них учнів з усіх верств суспільства, хоча в деяких випадках це може знизити рівень навчання в класі й навіть піддати хабадських учнів впливу понять, чужих світові хасидуту, через безпосереднє спілкування з дітьми з нехабадських домівок.
Ребе наполегливо вимагав від керівників закладів приймати всіх учнів, навіть тих, хто походить з домівок, що не дотримуються Тори й заповідей[7], і навіть намагався вплинути на інші хасидські течії, щоб і вони чинили так.
Виховання саме в закладах Хабаду
Ребе вимагав від хасидів Хабаду присвячувати себе роботі саме в закладах Хабаду, навіть коли робота там недостатньо впорядкована або в закладі є фінансові проблеми, що призводять до затримки зарплат тощо.
Також Ребе вимагав від хасидів Хабаду посилати своїх дітей навчатися саме до закладів, що належать нашим Ребе, провідникам поколінь, і віддавати їм перевагу в будь-якій ситуації перед іншими закладами[8].
Талмуд-тори Хабаду у Святій Землі
Хабадські талмуд-тори, що діють сьогодні по всій країні, працюють згідно зі святими вказівками Ребе в питаннях виховання й виховують учнів у дусі хасидуту, у міцному гіткашруті з Ребе шліта. У більшості закладів поряд із талмуд-торами діють також дитячі садки Хабаду, що перебувають під управлінням «мережі „Огалей Йосеф-Іцхак“».
- Розташування хабадських талмуд-тор у Святій Землі
- Офакім
- Ор-Єгуда
- Беер-Шева
- Бейтар
- Бней-Брак
- Хадера
- Холон
- Єрусалим — квартал Гіло
- Єрусалим — Шикун Хабад
- Єрусалим — квартал Рамот
- Кфар-Хабад — талмуд-тора
- Кфар-Хабад — хейдер на їдиші
- Кфар-Хабад — хейдер «Ор Любавич»
- Лод
- Мігдаль-га-Емек
- Ноф-га-Галіль
- Нахалат-Гар-Хабад
- Нахалат-Гар-Хабад — «Бней Менахем»
- Нетанія
- Іммануель
- Петах-Тіква
- Цфат
- Кір'ят-Гат
- Кір'ят-Шмуель
- Рішон-ле-Ціон
- Реховот
- Тель-Ціон
Окрім талмуд-тор, по всій країні діють десятки інших навчальних закладів у межах освітньої мережі «Огель Йосеф-Іцхак», призначених для широкої громадськості.
Після закінчення навчання в талмуд-торах учні продовжують навчання в єшивах Хабаду, розсіяних по всій країні.
Див. також
Додаткова література
- «Га-Кріа ве-га-кдуша», брошура 23, менахем-ав 5702 року (липень–серпень 1942), с. 10.
Примітки
- ^ Аркуш 21, с. 1.
- ^ «Тур», «Йоре деа», розділ 245, сеіф катан 7.
- ^ Цю відмінність згадано в «Арух га-шулхан», «Йоре деа», розділ 245, пункти 9–10. «Ілхот талмуд Тора» Алтер Ребе, розділ 1, закон 3. Сіхот у ніч на 15 швата 5742 року (8 лютого 1982) (сіха 1, хвилина 8:29 відеозапису. Збірник «Діврей Мошіах» до Шабату тижневої глави «Ітро» 5786 року (2025/2026), с. 5.). Шабат тижневої глави «Ваякгель-Пкудей» 5745 року (1984/1985) («Сіхот кодеш» 5745, том 3, с. 1652. «Діврей Мошіах», том 3, параграф 39) (подробиці було пропущено в серії «Торат Менахем — Гітваадуйот», примітка рава Ісраеля Грановтера, збірник «Гаарот у-біурім бе-торат кавод кдушат Адмор шліта» випуск 274 до Шабату тижневої глави «Мішпатім» 5786 року (2025/2026), с. 20).
- ^ Сімхат Тора 5715.
- ^ 5702 року (1941/1942), коли уряд Америки спробував змусити ставити світські предмети перед святими, Ребе Раяц розіслав десятки різких листів і вів розгалужену пропаганду, у якій написав: «Указ, що примушує світські предмети до святих предметів, — жахливий указ» («Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 6, с. 384). І так вказав і Ребе прямими словами: «У ранкові години хай вивчають саме святі предмети, а світські предмети будуть лише після полудня, оскільки вранці, коли голова після відпочинку, це найкращий час, і як постановив Рамбам: „Увесь лій — Г-сподеві“, і лише протягом дня можна займатися тим, що „і благословить тебе Г-сподь, Б-г твій, у всьому, що ти робитимеш“» (сіха Шабату тижневої глави «Корах», Шабат мевархім тамуза, 5714 року (липень 1954)).
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Ніцавім» 5745 року (1984/1985).
- ^ Не приймати дітей з домівок, що не дотримуються Тори й заповідей, — це протилежне шляху Любавич, у тшурі з весілля родини Сімпсон, сторінка 7.
- ^ Сторінки 10-11.