Перейти до вмісту

Голова

Матеріал з Хабадпедії
Запит «Рош» перенаправляється сюди. Якщо мається на увазі інше значення, див. Рош (значення).
Органи тіла людини
Загальні поняття
Голова • Обличчя • Дихання • Кров • Сухожилля • Кровоносні вени • Артерії • Нерви • Плоть • Кістки • Шкіра • Волосся голови й бороди
Органи голови
Череп • Лоб • Мозок • Оболонка над мозком • Повітря між мозком і черепом • Оболонка над повітрям • Волосся голови й бороди • Борода • Очі • Повіки • Вуха • Ніс • Рот • Губи • Язик • Піднебіння • Зуби • Шия (трахея, стравохід і вени) • Потилиця • Щоки • Підборіддя
Органи тіла
Грудна клітка • Пахва • Живіт • Пупок • Таз • Серце • Легені • Нирки • Жовчний міхур • Печінка • Шлунок • Органи виділення • Органи дітонародження • «Сіюма де-гуфа» • «Єсод де-нукба»
Кінцівки
Плечі • Руки • Ноги • П'ята • Пальці • Нігті
Див. також
«Ашер яцар» • Здоров'я і медицина • Людина — «та, що говорить» (шаблон)

Голова — це загальний орган людини. Вона не тільки розташована вище за всі органи, керує ними, і від неї походить їхня життєва сила, а й життєва сила їх усіх включена в неї. Аспект голови присутній в усіх трьох вимірах — олам, шана, нефеш (ашан): таким, яким він є у світах, таким, яким він є в часі (шана), і таким, яким він є в душі (в людині).

У людині (нефеш)

Голова складається з мозку і черепа. У мозку три частки (права, ліва і задня), а в черепі — кілька частин (чоло, вільне від волосся, місце волосся тощо).

Життєва сила всіх органів походить з мозку (який керує ними і велить руці рухатися, а нозі ходити, і так з усіма), і життєва сила їх усіх включена в нього. Тому все, що відбувається з кожним з органів зокрема, відчувається в мозку[1].

Три «мохін» душі — це Хохма, Біна і Даат, а «череп» — це аспект «волі»: сама суть душі, яка вища за облачення в тіло.

[2]Суть «мозку» в служінні — це роздум про велич Всевишнього, що розкривається у творінні (про Б-жественність, яка оживляє світи), із двейкут, з поглибленням і з великим зв'язком.

А суть «черепа» (щабля «волі», яка вища за розум.[3]) — це роздум[4]

У світах (у Б-жественності)

У частковому і в загальному

У кожному щаблі і в кожному понятті його аспект «голови» — це щабель, який містить у собі й оживляє все, що під ним. Малхут називається головою[5], оскільки з неї постання всіх світів; Хохма де-Ацилут називається головою[6], оскільки лише в ній перебуває світло Ейн Соф, благословенний Він,[7] і вона — «початок сходження»; Аріх Анпін називається головою[8], оскільки він «голова і джерело для випромінених»; Атік називається «вершиною скель»[9]; Адам Кадмон називається головою[10]; і так само світло кав називається головою[11], адже воно містить усе.

Три загальні «голови»

Три «голови голів» — це Ор кадмон, Ор цах і Ор мецухцах. Джерело цього поняття — у «Пардесі» Рамака[12] (від імені рава Гая Гаона): 13 атрибутів милосердя — це десять сфірот і три «голови голів».

У вченні хасидуту пояснюється на це[13], що «голови» — це корінь десяти сфірот[14], а «голови голів» — їхнє джерело і перший корінь (тобто приховані Кетер-Хохма-Біна, які є коренем праотців і називаються також «десятьма прихованими сфірот»).

І в служінні: суть усього служіння — притягувати їх у розкритому вигляді у світи БЕА за допомогою служіння бірурім[15]


Основна стаття – Цахцахот

У часі (шана)

Рош ходеш

Найбільш частковий аспект «голови» — Рош ходеш[16], який називається головою місяця, а не початком місяця, оскільки він містить усі дні місяця[17].

Його суть у служінні' Рош ходеш — це молад місяця, коли він лише точка — бітуль, і тому це час, придатний для розкриття сили бітулю, яка є в кожному з Ізраїлю[18].

Це випливає з того, що, з одного боку, Рош ходеш подібний до буденних днів (у нього дозволена робота), а з іншого — до Шабату (він не входить до числа днів роботи)[19]

Його схожість із Шабатом у тому, що тоді Кнесет Ісраель отримує безпосередньо від Його Хохми[20], і тому це слушний час для Ізраїлю для роздуму про істинність буття Святого, благословенного Він, аж до того, що завдяки роздуму людина відчує Б-жественність і утримуватиметься весь день від виконання роботи.

З іншого боку, він подібний до днів роботи, адже Б-жественне світло сходить і облачається у творіння (а не «відпочиває» і не віддаляється до свого джерела і кореня — коли розкривається вища насолода і людині заборонена робота.) [21]

Рош га-Шана

Рош га-Шана називається головою (а не «початком»), оскільки він — загальна життєва сила для всього року, яка потім ділиться на частковості — 12 місяців, а день — це частковість із загального місяця (і отримує від нього свою життєву силу)[22]. Його суть у служінні — загальне прийняття ярма (подібно до голови, у якій органи включені у своєму джерелі й не розрізняються самі по собі.), «прийміть Моє царство, а потім прийміть Мої укази», тобто не часткове прийняття ярма (Тори і заповідей), а загальне[23].

Чотири початки року

Чотири початки року[24] пов'язані одне з одним[25], і кожне з них є «головою» у своєму предметі на весь рік.

Для царів і свят паломництва

Суть Рош га-Шана для царів і свят паломництва в служінні[26] — праця і зусилля в Торі, які вирощують неспівмірний успіх і справжню радість.

«Проростання» душі відбувається завдяки двом речам: бітулю (гниттю) і радості (зростанню). Це виражається як у «святах паломництва»[27], так і в «царях»[28].

Для десятини з худоби

У служінні[29] худоба — це тваринна душа, і коли під час молитви «Шмоне есре» вона піднімається в стані бітулю, щоб включитися в Б-жественну душу, це називається десятиною з худоби[30]. А наділення тваринної душі силою для цього бітулю — з Рош ходеш елула, бо тоді відкриваються 13 атрибутів милосердя, корінь яких — у Малхут де-Адам Кадмон — «беема раба». І від неї в тваринної душі сила скасуватися (бути в аспекті «десятини» худоби).

Для років, шміт, йовелів, насадження та овочів

У Шабат, у шміту і в йовель припиняється служіння бірурім, і Малхут піднімається зі свого сходження в БЕА назад до свого джерела і кореня. Але в Шабат вона піднімається все вище і вище, доки не включається у своє перше джерело — у світло Ейн Соф, благословенний Він, тоді як у шміту вона піднімається до свого джерела у світі Ацилут, але не вище за це[31].

Для дерева

Дерево — це поняття насолоди у вивченні Тори[32], яке вносить насолоду в усі інші справи. З цієї причини це єдиний із чотирьох початків року, що припадає на середину місяця (коли місяць повний), а не на його початок (коли він в аспекті точки, бітулю), — бо завдяки Торі насолода притягується в усі інші справи, — аж до того, що навіть прийняття ярма відбувається з насолодою[33].

Примітки

  1. ^ «Дерех міцвотеха», заповідь агават Ісраель, на початку; «Маамарім 5663», маамар, що починається словами «Ве-гая кі таво», с. 354, та ін.
  2. ^ «Лікутей Тора», Бемідбар, на початку.
  3. ^ На відміну від волі, яка походить з розуму і народжується внаслідок роздуму; така природа самої суті душі — виливатися в лоно свого Отця небесного.
  4. ^ А те, що кажуть, що розкриття цієї волі відбувається не за допомогою роздуму, — з двох причин: 1. Роздум не «породжує» її, а лише розкриває її. 2. Роздум — не про Б-жественність, яка розкривається (у світах), а про незбагненність Б-жественності. Тобто роздум про те, що неможливо збагнути.
  5. ^ Наприклад, «Маамарей Алтер Ребе — Тора у-моадім», с. 523.
  6. ^ Наприклад, «Маамарім 5738», маамар, що починається словами «Ве-шавті бе-шалом», примітка 92.
  7. ^ «Танія», розділ 35, у примітці.
  8. ^ Наприклад, «Лікутей Тора», Ніцавім, 53б.
  9. ^ Наприклад, «Сефер га-маамарім 5728», маамар, що починається словами «У-ме-рош цурім ерену».
  10. ^ Див. «Бе-шаа ше-гікдіму», пункт 167, і див. у роз'ясненні інституту «Даат — вивчення юдаїзму у світлі хасидуту», де це пояснюється згідно з наведеним у «Мішнат хасидім», трактат «Клалут га-оламот», початок розділу 2: Адам Кадмон щодо всіх світів АБЕА — як Аріх Анпін щодо лише Ацилуту, як написано в «Ец хаїм» і ШАК.
  11. ^ Наприклад, «Гемшех 5666», Шабат глав «Ніцавім-Ваєлех», с. 346.
  12. ^ Брама 1, початок розділу 7; брама «Шаар га-цахцахот», розділ 1.
  13. ^ «Ор га-Тора», Хаєй Сара, с. 260; «Маамарім 5664», с. 102, та ін.
  14. ^ Сфірот у тому вигляді, у якому вони перебувають на щаблі Кетер.
  15. ^ Маамар, що починається словами «Ваїках ло Яаков», 5678, «Сефер га-маамарім 5678», с. 76 і далі.
  16. ^ Шабат — не «голова» тижня, бо, хоча від нього благословляються всі дні тижня, усе ж притягнення відбувається не шляхом сходження. «Торат Менахем», частина 10, с. 150, 159.
  17. ^ «Лікутей сіхот», т. 9, с. 290, примітка 14, і в багатьох місцях.
  18. ^ «Сефер га-маамарім — Мелукат», маамар, що починається словами «Ба-ходеш га-шліші», Шабат мевархім сівана 5729 (травень–червень 1969).
  19. ^ Це виводять із вірша в книзі Єхезкеля (44, 2): «Ворота внутрішнього двору, звернені на схід, будуть зачинені шість днів роботи, а в день суботній будуть відчинені, і в день новомісяччя будуть відчинені». І див. Радак на цей вірш: «що був у них звичай не працювати в Рош ходеш, як у жінок сьогодні».
  20. ^ І не тільки з мідот, як у буденні дні. І тоді й у людині світять аспекти ХаБаД, які вищі за природні мідот, і відчувається Б-жественна істина, що Він один і немає нічого, крім Нього
  21. ^ Маамар, що починається словами «Ве-гая мі-дей ходеш бе-хадшо», «Лікутей Тора», Браха, 96г
  22. ^ «Лікутей Тора», Ніцавім, 46б (з пропусками), і наводиться в кількох місцях.
  23. ^ «Лікутей сіхот», т. 2, у доповненнях до Хай елул, пункт 9.
  24. ^ У Мішні, початок трактату «Рош га-Шана».
  25. ^ «Гагагот маймонійот» до Рамбама, Закони шофара, розділ 1, пункт 1.
  26. ^ «Лікутей сіхот», т. 36, сіха до 15 швата.
  27. ^ Які поєднують «регель» (бітуль) зі (святами) для радості.
  28. ^ Які впроваджують у народ бітуль і завдяки цьому підносять його найвищим піднесенням.
  29. ^ «Біурей га-Зогар» Цемах Цедека, розділ «Балак», пункт 3.
  30. ^ Тобто, оскільки аспект бітулю в кожному предметі — це його десятий щабель, який є лише точкою. Як роз'яснюється там у попередньому пункті.
  31. ^ «Лільмод ет га-моадім» (Гопін), розділ 3.
  32. ^ Дерево взагалі натякає на Тору: «Адже людина — дерево польове», і в Гемарі (Таанит, 7а) пояснили, що це стосується знавців Тори, а плоди потрібні лише для насолоди
  33. ^ Маамар, що починається словами «Хаміша асар бі-Шват», 5731.

Повідомити про помилку на цій сторінці