Голос
Людський голос у своєму простому значенні — це звук, який чути завдяки притягненню, що поєднує подих серця з мовленням (через голосові зв'язки). У вченні хасидуту роз'яснюється загальніше, що будь-яке притягнення і випромінювання від однієї сутності до іншої називається «голосом»[1].
Голос і мовлення
Голос і мовлення — це загальне і часткове[2]. Тобто голос, що виходить із подиху серця[3], простий, а через п'ять органів мовлення[4] він ділиться на літери мовлення.
А в літерах Каббали[5] чотири літери Імені Гаває — це Хохма і Біна, мідот (Зеїр Анпін) і Малхут. А оскільки мідот — це «подих серця» (з якого виходить голос), а Малхут — це мовлення[6], виходить, що голос і мовлення — це Тіферет (яка є сукупністю мідот) і Малхут.
Просто голос і великий голос
Щодо просто голосу і великого голосу є два пояснення: 1. Просто голос — це мідот[7] (що діляться на «сім голосів»), а великий голос — це Біна (джерело мідот). 2. Просто голос — це Малхут[8] (де-Ацилут, мовлення), а великий голос — це Малхут Ейн Соф, що перебуває у внутрішній стороні Кетера. І в цьому суть «голос коханого мого скаче по горах»: саме внутрішня сторона Кетера (великий голос) перескакує через усі щаблі порядку сходження світів і розкривається в матеріальному тілі душ Ізраїлю (джерело яких — у Малхут де-Ацилут).
Простий голос і складений голос
Складений голос[9] виходить із зовнішньої сторони серця[10], тобто з почуття людини (наприклад, любові, радості або сорому і подібного до цього). Коли людина хоче висловити свої почуття іншому, із серця виходить подих і вбирається в літери мовлення[11]. Цей подих (цей голос) називається «складеним», бо він ніби не є частиною самої душі, а лише «складений» у ній. Простий же голос, навпаки, виходить із внутрішньої сторони серця, тобто з простої волі, що перебуває в самій сутності душі (з аспекту єхіда в ній). А якщо докладніше, є три щаблі:
1. Голос, що виходить із відчутних мідот, вбирається безпосередньо в літери мовлення.
2. Голос, що виходить із зовнішньої сторони волі (аспект хая в душі), — хоча він є макіфом щодо розуму і почуття (і не вбирається в них безпосередньо), усе ж впливає на них[12],
3. Голос, що виходить із самої сутності душі (з аспекту єхіда в ній), узагалі не може вбратися в розум і почуття, а коли він виходить і розкривається, він зрушує всю сутність сукупності душі людини (як, наприклад, у людини, яку або улюбленого сина якої засуджують до протилежності життя, або як в істинного бааль тшува, подібного до р. Ельазара бен Дордаї, чия душа відійшла в плачі), — цей голос є одним цілим із самою душею, і тому він так само «простий», як вона, і не може вбратися в жодну з часткових сил, навіть у вигляді макіфа, а є рухом усієї сутності самої душі.
Голос, що над склепінням
Сказано в книзі Єхезкеля[13]: «І був голос над склепінням, що над їхніми головами; коли вони стояли, опускали вони крила свої». Вчення хасидуту роз'яснює це[14] так: ангели світу Єціра мають «крила», що символізують служіння в рацо і шов з величезним почуттям і піднесенням. На відміну від них, служіння ангелів світу Брія — у «стоянні», що символізує повний бітуль.
Причина різниці між ангелами в тому, що у світі Єціра світять мідот Святого, благословенний Він[15], а у світі Брія світить сфіра Біна[16]: суть мідот — піднесення, а суть розуму — бітуль.
Але коли ангели світу Єціра піднімаються у своєму служінні[17] до близькості до склепіння (що відокремлює мідот від Біни), тоді до них доноситься голос (тобто розкриття Б-жественності), що над склепінням, — і тоді вони стоять. Тобто в них виникає стояння і бітуль, і само собою їхні крила слабшають, і вони вже не можуть перебувати в русі рацо і шов.
А в служінні це так: через служіння в «Кріят Шма» і її благословеннях приходять до молитви Аміда. «Кріят Шма» — це служіння любові з піднесенням рацо. Цим служінням людина підноситься, доки, дійшовши до «Шмоне есре», не опиняється ніби такою, що стоїть перед Царем у чертозі Царя[18] — і тоді вона повністю самоусувається.
Кала де-іштма і де-ла іштма
[19]Суть голосу загалом — це притягнення, і це не обов'язково матеріальний голос. Чутний голос — це той, що притягується від мідот до мовлення[20], а нечутний голос — це загальна назва для будь-якого притягнення з прихованості в розкриття: від розуму до мідот, від того, що вище за розум, до розуму, а в справах «нагорі» — від того, що вище за порядок сходження, до порядку сходження.
Кала де-іштма називається також «коль зута», а кала де-ла іштма іноді називається також «великий голос» або «кала пнімаа».
Стосовно заповідей[21] кала де-ла іштма — це молитва (яка є аспектом думки, внутрішнє служіння), а кала де-іштма — це Тора (головне в заповіді якої[22] — у мовленні).
Голос шофара
Див. статті «Зрозуміти суть сурмління в шофар згідно з каббалою Бешта», «Сурмління в шофар»
Великий гуркіт і голос тонкої тиші
Сказано в пророка[23]: «Вітер великий і сильний, що розриває гори і розбиває скелі перед Г-сподом, — не у вітрі Г-сподь; а після вітру — гуркіт, — не в гуркоті Г-сподь; а після гуркоту — вогонь, — не у вогні Г-сподь; а після вогню — голос тонкої тиші». Тобто Святий, благословенний Він, перебуває не у вітрі, не в гуркоті і не у вогні, а в «голосі тонкої тиші».
І роз'яснюється про це в хасидуті[24], що вітер, гуркіт і вогонь — це молитва (що пробуджує намір серця з великим гуркотом), а голос тонкої тиші — це бітуль Тори, яка йде за нею. Тобто, щоб прийти до істинного вивчення Тори (коли вчать у бітулі, так що слова Тори, які людина промовляє, — не її, а «І вклав Я слова Мої в уста твої»), потрібно передувати йому служінням молитви.
Іншими словами, з одного боку, у молитві людина не з'єднується повністю зі Всевишнім, але з другого боку, служіння молитви — саме воно підносить і готує її до розкриття Всевишнього у вивченні Тори — щоб її вивчення Тори було істинним.
Вивчення Тори вголос
У щаблях душі голос відповідає руаху[25], бо заповіді (дія), Тора (мовлення) і молитва (думка) відповідають нефеш, руах і нешама.
А причина того, що аспект руах стосується вивчення Тори, у тому, що суть руаху — голос, а головне у вивченні Тори — саме вголос. І так сказали наші мудреці, благословенна їхня пам'ять[26], про вірш[27] «Життя вони для тих, хто знаходить їх» — «для тих, хто промовляє їх устами». Бо саме за вивчення Тори устами зобов'язані промовляти благословення на Тору на думку всіх.
П'ять і сім голосів, якими було дано Тору
Думки про п'ять і сім голосів не суперечать одна одній
Пояснення в нігле
В «Ор га-Тора»[28] Ребе Цемах Цедек[29] примиряє думку, що Тору було дано п'ятьма голосами, з думкою, що її було дано сімома: це не суперечність, а подібно до того, що іноді сувій Тори вважають поділеним на п'ять книг Хумашу, а іноді ділять його на сім (згідно з відомим[30], що уривок «І було, коли рушав ковчег» — «окрема книга». Адже якщо ці два вірші посеред книги Бемідбар — «окрема книга», виходить, що книга Бемідбар — це три книги, а разом з іншими чотирма книгами Хумашу їх сім).
Пояснення в хасидуті
Хохма і Біна називаються батьком і матір'ю[31], бо вони «породжують» мідот[32]. І ось, відомо, що основних мідот лише п'ять[33], але разом з Єсод і Малхут їх сім.
І ось, у вченні Каббали сказано, що «Біна поширюється до Год»[34], і це можна зрозуміти на прикладі з душі людини: з одного боку, коли людина глибоко розмірковує про те, як хтось зробив їй добро, у ній неминуче пробуджується до нього добре почуття. Але з другого боку, немає жодної необхідності, щоб це почуття привело людину до того, щоб говорити про це або вчинити дію. Тобто розмірковування впливає лише на почуття, а не на силу дії. Натомість «Єсод Аби довгий»[35], тобто аспект Хохми (Аба) доходить і діє аж до сили дії. І ще краще це можна зрозуміти на прикладі зору і слуху: сила слуху може сприймати лише голос (який є духовним у матеріальному), і саме зір (що вищий за слух) може сприймати також і речі цілком матеріальні.
Див. також
| Мовлення | ||
|---|---|---|
| Той, що говорить • Пара дихання • Голос • Літери мовлення • Стереження язика • Чисте мовлення • Піст мовчання • Мовчання • Лихослів'я • Плітки • Пусті розмови • Мистецтво мовлення • Рот • Зуб • Язик • Горло • Губи • Піднебіння | ||
Примітки
- ^ «Лікутей Тора», Насо, 29б.
- ^ Маамар, що починається словами «Ба-йом га-шміні ацерет» 5670 (Гемшех 5672, т. 2, розд. 335), а його джерело — у Зогарі, Ваїкра, 10б, і Пінхас, 258а. Див. також «Маамарей Мітлер Ребе», Дварім, т. 3, с. 1007, т. 4, с. 1453.
- ^ Щодо мовлення голос вважається «простим» (і між ним і подихом не розрізняють, бо загалом «голос» і «подих» — одне за суттю), але в частковості голос — це лише «матерія», що виникає з подиху серця після кількох цімцумів.
- ^ Горло, зуби, губи, піднебіння і язик.
- ^ Зогар, Ваїкра, 10б, і Пінхас, 258а
- ^ Малхут — уста, Усною Торою ми називаємо її; «Словом Всевишнього створено небеса».
- ^ «Біурей га-Зогар» Ребе Цемах Цедека, с. 508
- ^ Маамарім 5569, с. 77, маамар, що починається словами «Мін га-мейцар» 5727.
- ^ Маамарім 5660, с. 27.
- ^ Щоправда, у багатьох місцях у хасидуті цей подих називається «простим голосом», — але там ідеться лише щодо мовлення, а щодо подиху, що виходить із внутрішньої сторони серця, він складений.
- ^ Корінь яких — у Хохмі, див. статті «Предвічність розуму», «Аба ясад барта», «Літери».
- ^ Наприклад, «Хай людина завжди вчить там, де бажає її серце» (Авода зара, 19а), — це бажання впливає на успіх навчання, або як любов людини до самої себе, і як у випадку з хабарем, що засліплює очі зрячих.
- ^ Єхезкель 1:25.
- ^ «Тора ор», Їтро, 74б, «Маамарей Мітлер Ребе», Бемідбар, с. 746, Маамарім 5691, с. 180 і далі, та ін.
- ^ Зеїр Анпін де-Ацилут.
- ^ Де-Ацилут.
- ^ І див. у зазначених вище маамарах, що в частковості в цьому піднесенні є три щаблі.
- ^ Див. статтю «Гейхал» — це особисте місце царя в його палаці.
- ^ «Лікутей Тора», Шир га-ширім, 15а.
- ^ Як у матеріальному в людини, так і у вищих сфірот
- ^ Маамарім 5660–5661–5662, с. 414.
- ^ Як написано: «І повторюй їх синам твоїм і говори про них», а також «і роздумуй про неї вдень і вночі» — «ве-гагіта» — це (також) від слова «лаагот» — говорити.
- ^ Мелахім I 19:11–12.
- ^ 5679, с. 255.
- ^ «Торат Менахем — Гітваадуйот» 5745, т. 2, с. 947, «Тора ор», Мікец, 42б. «Роні ве-сімхі», Маамарім 5745, «Маамарей Алтер Ребе» на вислови мудреців, Шас, Зогар і молитва, с. 1
- ^ Ерувін, 53б.
- ^ Мішлей 4:22.
- ^ Бемідбар, т. 2, с. 374.
- ^ Згідно з «Біурей га-Зогар» на Зогар, т. 3, гл. Пінхас, 254а: «І це п'ять книг Тори, а якщо скажеш — шість їх, але сім їх»
- ^ Трактат «Софрім» 6, 1.
- ^ Як відомо, див. «Танія», розд. 3, і в багатьох місцях.
- ^ Розмірковування людини про якийсь предмет викликає пробудження почуття до нього, чи то доброго, чи то протилежного.
- ^ Див. докладне пояснення цього в «Друшей Лаг ба-Омер»: основні мідот — від Хесед до Год. Бо Єсод і Малхут — лише сили, що розкривають мідот назовні, але самі по собі вони не мідот.
- ^ «Ец хаїм», брама 29, розд. 8, від імені Зогару.
- ^ «Ец хаїм», «Шаар га-клалім», розд. 10, і в багатьох місцях.