Камац
| Камац | |||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Літери абетки | |||||||||||||||||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ||||||||||||||||||||||||
| 7 | 8 | 9 | 10 | 20 | 30 | ||||||||||||||||||||||||
| מ | נ | ס | ע | פ | צ | ||||||||||||||||||||||||
| ק | ר | ש | ת | ||||||||||||||||||||||||||
| Кінцеві літери | |||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||
| Нотарикон — заміна літер | |
|---|---|
| Атбаш · Аїк бехар · Альбам · Ахбі · 231 брама · Гематрія · Письмо для мезузи | |
| Види літер | |
| Великі літери · Малі літери · Коронки Думка · Мова · Висікання · Письмо Решимо · Чорний вогонь · Білий вогонь | |
Камац — перша огласовка, що відповідає в порядку огласовок сфірі Кетер, першій сфірі, у якій початок впливу, а отже, і скорочення впливу в аспекті «кміца».
Її форма
Форма камаца — як форма патаха, але з крапкою під ним. Про цю форму сказано багато натяків[1]. Є сідури, у яких помилково камац зображено у вигляді горизонтальної риски з вертикальною рискою під нею, що, звісно, цілковита помилка.
Його вимова
Також вимова камаца така: коли душа бажає вимовити ротом огласовку камац, губи самі собою стискаються, а при патаху губи розкриваються[2]. Це правило справедливе саме за ашкеназькою вимовою (а за вимовою польських хасидів рот стискається повністю, набуваючи округлої форми), але за сефардською вимовою камац і патах однакові (що ставить під сумнів правильність цієї вимови). Єменська ж вимова збігається із загальною ашкеназькою вимовою (якою говорять хасиди Хабаду).
У рамках нововведень в івриті сіоністського штибу було встановлено вимову мови, проміжну між ашкеназькою і сефардською: «камац» вимовляють як «патах», «цере» — як «сеголь», а «тав» (без дагеша), що звучить як «самех», замінили на таку, що звучить як «тет». «Айн» і «хет» не зробили гортанними.
У хасидуті
У святому Зогарі наводиться[3]: «І її зображення — ось таке: це образ камаца, який є іскрою і небозводом. Іскра — це зірка, і про неї сказано: „Зійшла зірка від Яакова“; небозвід — „і постав скіпетр від Ізраїлю“. Іскра — це кохав хама, що світить на небозводі, вінець на його голові; унизу розділилася алеф ось так — алеф — місяць, що під небозводом, і обидві вони в цьому зображенні. Коли приходить Самаель подивитися на неї внизу, вона дивиться вгору, і її обличчя приховується від нього, і вона відвертає своє обличчя від нього вниз, і вона віддаляється від нього.
Тлумачить Магід з Межиріча: якщо людина применшує себе і не вважає себе нічим, то, так би мовити, і Святий, благословенний Він, скорочує Свою Шхіну і перебуває на ній. Це подібно до батька, у якого є маленький і дуже улюблений син. І коли батько хоче побавитися зі своїм маленьким улюбленим сином, щоб той приніс йому радість, батько не говоритиме з ним у міру свого великого і широкого розуму, бо син не зможе сприйняти і зрозуміти його. Але через велику любов [сильну, яку він має до свого улюбленого сина] він скорочує свій великий і безмежно широкий розум і говорить із сином у міру його короткого і малого розуму. І завдяки цьому син може збагнути його і відповідає батькові в міру свого розуму, і батько має від цього велику радість.
І такий сенс «Тікуней Зогар» у вислові «небозвід та іскра». Тлумачення: за розумом батька він подібний до небозводу, тобто розум, що поширюється і дуже широкий, а коли він скорочує свій розум за розумом маленького сина, з небозводу виходить іскра. Тому в огласовці камац іскра — під небозводом[4].
Див. також
Примітки
- ^ Див. нижче в розділі #בחסידות
- ^ «Ігерет га-кодеш» — розділ 5
- ^ «Тікуней Зогар», аркуш 15б
- ^ «Ор га-Тора», Шлах, с. 140