Реута де-ліба
Реута де-ліба — поняття, джерело якого в Зогарі[1], і в хасидуті воно має два різні тлумачення (у кожному з яких кілька ступенів)[2]:
1. Розкриття бажання (реута) в мідот (у серці) — і в цьому є три загальні ступені: розкриття бажання лише в таємницях серця, його розкриття також у зовнішній стороні серця і його розкриття у внутрішній суті серця.
2. Бажання серця саме по собі, і в цьому два загальні ступені: бажання серця включитися в Ор Ейн Соф (бажання, що пробуджується, коли людина споглядає незбагненність Ор Ейн Соф, доки ця незбагненність справді не відчувається в її душі), і сутнісна любов сутності душі до Його Ацмуту, благословенний Він, воістину (ця любов походить з аспекту «єхіди» в душі, і вона вища за любов із насолодами — і називається «реута де-ліба», бо сутнісна точка душі, з якої походять це бажання й любов, тримається саме за серце).
Бажання
Бажання існує на нижчому ступені реута де-ліба, віднесеному до розумових любові й трепету, на відміну від вищого ступеня, що відповідає сутності душі[3].
Бажання є рушійною силою, «реута де-ліба» є істинним бажанням, що підіймається з глибини серця. Воно розкривається внаслідок глибокого споглядання Б-жественності й виражає істинне прагнення до двейкуту і до внутрішнього.
Любов реута де-ліба
Вид любові до Всевишнього, що називається реута де-ліба, є любов'ю, джерело якої в спогляданні, що породжує розумові любов і трепет, буквальне значення пари слів «реута де-ліба» — бажання серця, причина такої назви в тому, щоб указати на пристрасть і внутрішнє бажання серця, приховані в цій любові[4], і на притягнення любові від розумового споглядання до серця й до дії (саме через серце можна впливати на дію, оскільки серце є матеріальним органом, але вважається внутрішнім щодо дій[5])[6], притягнення любові може здійснюватися й впливати на виконання заповідей тим, хто любить, навіть коли вона в нього не в розкритті, а лише в його серці[7]. Назву дано арамейською мовою, щоб указати на притягнення розуміння, що перебуває в мозку, до серця, яке здійснюється через любов, подібно до перекладу, що зводить поняття в чужі мови[8].
Внутрішнє і зовнішнє в розумових любові й трепеті
У любові реута де-ліба є кілька ступенів, які загалом поділяються на внутрішню і зовнішню[9], у книзі «Танія» ця любов наводиться в розділах 17 і 39 по-різному, причому Алтер Ребе вказує в розділі 39 на своє роз'яснення в розділі 17, Ребе роз'яснює, що в цьому немає суперечності[10], і з погляду сутнісної відмінності в змісті розділів і висновку, який Алтер Ребе робить між ними, любов, про яку йдеться в розділі 17, є любов'ю (що виникає після споглядання, але) не розкритою за межі мозку й серця, любов, про яку йдеться в розділі 39, є розкритою любов'ю[11], Ребе виводить кал ва-хомер у поясненні слів Алтер Ребе, що коли прихована любов називається реута де-ліба, то тим паче розкрита любов називається реута де-ліба, хоча йдеться про розумові любов і трепет, їх можна назвати реута де-ліба через їхнє притягнення до серця та їхній вплив на виконання діянь того, хто любить[12][13].
Любов і трепет вище за розум і знання
Піднесений ступінь у реута де-ліба є любов'ю і трепетом, які вищі за розум і розуміння, цей вид любові й трепету характеризується як сутнісне і внутрішнє поняття, не створене якимось розумовим спогляданням, джерело цієї любові походить із сутнісного зв'язку душі зі Святим, благословенний Він, цей зв'язок називається сутністю душі. Перевага цього ступеня в сутнісному осягненні, якого досягають через нього, на відміну від нижчого ступеня реута де-ліба і на відміну від решти видів любові, що роз'яснюються в хасидуті, усі види любові досягають лише ступенів розкриттів, ця любов досягає Ацмуту, так у хасидуті пояснюють слова «Зогару», що лише любов'ю реута де-ліба можна осягнути Ацмут[14], Ребе уподібнює цю любов до любові дитини, яка кличе свого батька і цим пробуджує їхню сутнісну любов[15]. У цій любові під назвою реута де-ліба мається на увазі не стільки поняття «реута» і бажання, скільки серце, оскільки внутрішній ступінь любові не займає місця, на відміну від бажання, що описує певний ступінь у серці[16].
Примітки
- ^ Вислів «Зогару» в багатьох місцях.
- ^ «Сефер га-ерхім», стаття «Любов до Всевишнього — реута де-ліба» (том 1 с. 609-612.
- ^ Див. докладно в наступних абзацах і в словах Ребе за посиланням у примітці 14.
- ^ «Кунтрес га-авода», розділ 1, с. 7.
- ^ «Лікутей амарим» — розділ 16
- ^ «Сефер га-ерхім», частина 1, с. 609 і далі, і в доповненнях.
- ^ «Лікутей амарим» — розділ 17, наведено Ребе в «Ковец Любавич» № 15 с. 50 і в «Лікутей біурім» та в «Лікутей перушім» на «Лікутей амарим» — розділ 16.
- ^ «Сефер га-ерхім», частина 1, с. 609 і далі, і в доповненнях.
- ^ Так випливає з «Лікутей Тора», Балак, маамар, що починається словами «Мі мана», початок розділу 2: «Є аспект реута де-ліба, тобто аспект волі серця. І в цьому є два аспекти — внутрішнє і зовнішнє». І в «Лікутей Тора», Рош га-Шана, 58г: «Зовнішнє серця, і називається нижньою волею, тобто аспектом реута де-ліба». Ребе докладно пояснює це в «Ковец Любавич» № 15, с. 51.
- ^ Так само Ребе пояснює вказівку Алтер Ребе, який пише в розділі 39 «як зазначено вище», коли згадує цю любов, маючи на увазі розділ 17 у «Танії», а не розділ 44, у якому також згадується любов, хоча любов прихована, а не любов, що виникає після споглядання, Ребе роз'яснює це відмінністю між вказівками «як зазначено вище» і «нижче», що стосуються ранішого місця і пізнішого місця в книзі.
- ^ Як пояснює Алтер Ребе в розділі 38, що розумові любов і трепет перебувають у розкритті серця.
- ^ Ребе не згадує цієї деталі явно у своєму роз'ясненні, проте так випливає з простого змісту, так само роз'яснив машпіа рав Хаїм-Леві-Іцхак Гінзбург у своєму роз'ясненні до «Танії» «Пніней га-Танія» розділ 39, абзац «Реута де-ліба» – розумові дхілу у-рхіму.
- ^ «Ковец Любавич» № 15 с. 50.
- ^ Див. у Зогарі, наведеному в «Сефер га-маамарім — Кунтресім», частина 1, 29, кінець сторони а і далі. 5689, с. 105 і далі, «Сефер га-маамарім — Мелукат», частина 2, с. 59. Частина 5, с. 94 та інші місця. Див. також Зогар, частина 3, 289б, в «Ідра зута»: «Не пізнаваний і не осяжний і т. д., але лише через реута де-ліба». І «Тікуней Зогар», у передмові («Патах Еліягу»), 17а: «Жодна думка не осягає Тебе зовсім».
- ^ Маамар «Маргла бе-пумей де-Рава» від Шабату тижневого розділу «Ваїшлах», 18 кислева 5740 (8 грудня 1979) (відредагований і виданий у кунтресі 14 кислева 5751 (1 грудня 1990)) пункт 3.
- ^ Маамар, що починається словами «Амар р. Аха яфа сіхатан шель авдей авот мі-торатан шель баним», від Шабату тижневого розділу «Хаєй Сара», 27 хешвана, Шабат мевархім кислева 5747 (грудень 1986 – січень 1987).