Перейти до вмісту

Хто хасид? Той, хто благодіє своєму Творцеві

Матеріал з Хабадпедії

«Хто хасид? Той, хто благодіє своєму Творцеві» є висловом у книзі Зогар[1], і пояснили в «Тікуней Зогар»[2], що мається на увазі, що він благодіє Святому, благословенний Він. Тобто і його служіння Всевишньому в аспекті «і чини добро» — у виконанні Тори та її заповідей, воно лише для того, щоб доставити задоволення Святому, благословенний Він, з'єднати Святого, благословенний Він, і Його Шхіну в нижніх світах, а не лише для того, щоб прилипнути до Нього, благословенного — угамувати спрагу своєї душі, що прагне Всевишнього.

І як написано в «Раая меемна», розділ Теце, машаль до цього; «Ке-бра де-іштадаль батар авуй ве-імей де-рахім лон ятір мі-гармей ве-нафшей ве-рухей ве-нішматей і т. д. у-масар гармей ле-міта алайху ле-міфрак лон і т. д.». (Як син, який старається заради блага своїх батьків, бо любить їх більше за самого себе, і навіть більше за свої нефеш руах і нешаму і т. д. і віддає свою душу на смерть за них — щоб урятувати їх)[3].

І хоча він не удостоїться насолодитися ними та їхньою близькістю, адже він віддає свою душу на смерть. Усе ж — благо його батька й матері перед його очима.

Так і справжній хасид — благо Всевишнього й доставляння задоволення Йому, благословенному — перед його очима завжди, тобто зробити Йому, благословенному — оселю в нижніх світах, і це єдиний рушійний мотив у ньому для його служіння Всевишньому, а не заради особистої насолоди й якогось задоволення, навіть якщо це задоволення духовне — Б-жественне.

Див. також

Примітки

  1. ^ Зогар, ч. 2, 114б; ч. 3, 222б; 281а.
  2. ^ У передмові (1б)
  3. ^ Зогар, ч. 3, 281а.
(Частину матеріалу статті взято з книжки «Ерхім бе-хасидут»)

Повідомити про помилку на цій сторінці