Перейти до вмісту

Почуття

Матеріал з Хабадпедії

Регеш — це назва властивості людини по-різному переживати навколишню дійсність. Тора розрізняє сім видів загальних почуттів, імена яких (у книгах кабали і хасидуту) взято від імен сфірот, з яких вони сходять[1]: Хесед (або Гдула), Гвура, Тіферет, Нецах, Год, Єсод (або Коль) і Малхут.

Значення кореня РГШ

Корінь РГШ у святій мові вказує на шум, бурю й гул: як у віршах Тори, наприклад «Навіщо бушують народи»[2] і «до дому Б-жого ходили ми в гаморі»[3], так і в мові мудреців, наприклад «Чому кидають жереб і знову кидають жереб... щоб наповнити гомоном усю Азару»[4], і подібним чином арамейською мовою: «іде шум і приходить на море»[5].

Причина, з якої почуття людини називаються «регашот»

Причина цієї назви для мідот людини в тому, що мідот людини перебувають у русі переживання, шуму й гулу, і це на відміну і навіть на противагу властивості мохін — аж до того, що в книгах хасидуту мохін уподібнено до «води», а почуття — до «вогню»: «Бо відомо, що мохін і мідот — це вода й вогонь, бо мідот є аспектом стихії вогню, який гарячий і сухий, і це означає, що не світить у них Б-жественне світло, і в цьому сенс сухості з боку світла й розкриття, і через це вони в аспекті жару й язиків полум'я тощо, і в цьому сенс переживання тощо; а мохін загалом є аспектом стихії води, холодної й вологої, де світить Б-жественне світло, і вони не в аспекті відчутного переживання, а в аспекті прохолоди тощо»[6]. Див. також

Основна стаття — Добрі якості, Сфірот

Причина, з якої почуття названо також «мідот»

Від слів «мадо вад»[7] — одяг

Розум і почуття не є самою суттю душі, а лише «світінням» і силами, що поширюються з неї, і тому називаються «мідот» — від слів «мадо вад»[8]. Тобто вони лише одяги для суті душі, подібно до того як мідот нагорі (у вищих сфірот) є лише посудинами й одягами, через які Б-жественне світло переходить до світів[9]

Від слова «вимірювання» й «обмеження»

Увесь зміст сфірот[10] — від слова «сфіра» (лік) і межі. Але в усякому разі це найбільше виражається в мідот де-Ацилут, де світло ущільнюється сильніше, і тоді саме доречне поняття межі й міри. Бо саме світло вище за творіння і зовсім неспівмірне з ними, і дія посудин (мідот) у світлі — зодягнути його і звести до такого аспекту, щоб воно було співвідносним зі світами (тобто аспект мідот — це вимірювання й обмеження)[11]

Причина, з якої їх названо «подвійними» і «сімома днями творення»

У «Танії»[12] Алтер Ребе називає мідот двома додатковими іменами: «подвійні» і «сім днів творення».

І зазначимо[13], що щодо вищих сфірот Алтер Ребе не згадує визначень «розум і мідот», а лише «сфірот», Хохма тощо, «подвійні» і «сім днів творення». І причина цього (мабуть) — підкреслити, що немає подібності й співмірності між сутністю сфірот і сутністю мідот душі, які від них походять.

Подвійні

За тим, що спосіб їхнього розкриття «подвійний» — м'яким способом і жорстким способом[14]. Пояснення: сказано в «Сефер Єціра»[15], що 22 літери поділяються на десять основних і 12 простих. Десять основних також поділяються на три первинні (אמ"ש) і сім вторинних (בג"ד כפר"ת). Сім вторинних літер — це сім мідот, і лише вони приймають (з граматичного боку) крапку дагеш. А в мідот людини це виражається в тому, що часом вони в силі, а часом у м'якості.

Сім днів творення

Так вони називаються в кількох місцях у «Пардес» Рамака, а джерело цього — в «Зогарі»[16]: це вищі дні, в яких світить Б-жественне світло, і ними Всевишній творить і будує світ.

Примітки

  1. ^ Загальний зміст сфірот уперше згадується в «Сефер Єціра», розділ 2, а їхні імена вперше згадано в Діврей га-ямім I (29, 11), у «Зогарі»: Шмот 175б, Ваїкра 62а, Берешит 18а (та ін.)
  2. ^ Тегілім 2, 1.
  3. ^ Тегілім 55, 15.
  4. ^ Йома, 24б.
  5. ^ «Зогар», Насо, 132а
  6. ^ «Маамарім 5670», 135.
  7. ^ Ваїкра 6, 3.
  8. ^ «Тора ор», 82в
  9. ^ Гемшех 5672, частина 2, с. 726.
  10. ^ «Мі-дархей га-гішталшелут», 1, с. 401, на основі «Торат Менахем», 32, с. 372.
  11. ^ І обмеження подібного роду має місце також у світлі, яке вище за гішталшелут, як 13 атрибутів милосердя, які вищі за гішталшелут і все ж називаються мідот.
  12. ^ Розділ 3.
  13. ^ На основі «Хасидут мевоерет», частина 1, «Іюнім», пункт 66.
  14. ^ «Тікуней Зогар», тікун 70
  15. ^ Розділ 1.
  16. ^ Частина 1, 31, кінець сторони а, початок глави Ваїгаш, частина 3, 94б.

Повідомити про помилку на цій сторінці